Міноборони просить трильйон гривень. Де уряд шукатиме гроші?

Вересень – найгарячіший період бюджетного року. Саме в цей час уряд завершує формування бюджету на наступний рік і вносить відповідний законопроєкт до парламенту. Тоді ж починається його активне обговорення та формування остаточних параметрів державного кошторису.

Під час великої війни вересень став місяцем, який визначає фінансову долю не лише наступного, а й кінця поточного року. Уже кілька років поспіль депутати вносять зміни до чинного бюджету паралельно з ухваленням нового. Ціна цих змін – сотні мільярдів гривень, без яких держава не здатна виконати всі свої зобов'язання перед військовими та належно профінансувати оборонні закупівлі.

Цьогоріч уряд також готується вносити зміни до бюджету: ідеться про збільшення видатків оборони щонайменше на 300 млрд грн. При цьому військові просять виділити додатково понад 1 трлн грн. Джерел фінансування таких видатків немає ні всередині розбитої війною економіки, ані в погоджених міжнародними партнерами планах фінансової підтримки України. Де брати гроші?

Кінець року – без грошей

Прем'єр-міністру Сергію Корецькому дісталася традиційно складна ситуація з державними фінансами. Недаремно він присвячує її вирішенню левову частку свого робочого часу: у серпні він ледь не щотижня звітував про зустрічі щодо стабільності фінансування оборони не лише в наступному році, а й у поточному.

Увага голови уряду до проблем з державними фінансами небезпідставна, адже ситуація критична. Парламент лише в червні ухвалив зміни до бюджету на рекордні 1,5 трлн грн, більшість яких спрямували на оборонні потреби. Проте цього мало: військові сформували запит на сотні мільярдів гривень до кінця року.

Червневі зміни "легалізували" в держбюджеті частину позики від ЄС на 90 млрд євро (Ukraine Support Loan або USL). У 2026 році Україна отримає з цієї суми 45 млрд євро, більшу частину яких витратить на закупівлю озброєння.

Отримання USL зняло з плечей держави великий тягар фінансування оборонних закупівель, однак ця позика майже не вплинула на фінансування більшої статті оборонних видатків – виплати військовим. Видатки на останню зростають з року в рік навіть без номінального підвищення грошового забезпечення.

Як наслідок, навіть після вивільнення грошей, які Україна планувала витратити на купівлю зброї, держава все ще має потребу в збільшенні видатків на виплати грошового забезпечення та нових надбавок військовослужбовцям.

За даними Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, бюджетний розпис Міноборони передбачає скорочення щомісячного обсягу видатків до кінця 2026 року в понад пʼять разів. Якщо в серпні планували витратити 193 млрд грн, то в плані на грудень є лише 36,8 млрд грн.

"Це може ускладнити фінансування критичних потреб Збройних Сил, зокрема грошового забезпечення та закупівель озброєння. Потенційно дефіцит може бути покритий змінами до державного бюджету на 400-450 мільярдів гривень, однак джерела фінансування наразі невідомі", – констатують аналітики.

Крім Міноборони, додаткового фінансування потребують МВС (йому підпорядковуються Національна гвардія, Державна прикордонна служба та Національна поліція), Служба безпеки України та Головне управління розвідки.

Раніше ЕП вже писала про потребу перегляду оборонного бюджету. У липні поінформовані співрозмовники видання з фінансової вертикалі влади оцінювали її 200-250 млрд грн. У серпні цей "цінник" суттєво виріс.

Напередодні Дня Незалежності про проблему з фінансуванням армії заговорив президент Володимир Зеленський. "У нас зараз дефіцит бюджету в Міністерстві оборони 27 мільярдів доларів, бо на початку року були рішення в міністерстві про використання грошей з другої частини року в першій, і це пішло на виробництво дронів та інші потреби. Зараз, у другій половині року, треба це компенсовувати і додавати кошти", – заявив він під час спілкування з журналістами.

На одній із зустрічей з фінансовим блоком влади новий очільник Міноборони Євгеній Хмара назвав схожу цифру. Додаткову потребу лише свого відомства до кінця 2026 року він оцінив 1,1 трлн грн, повідомив ЕП один з учасників зустрічі. "За попереднього керівника Міноборони теж просило збільшити видатки, але озвучували більш реалістичні потреби. Хоча і це дуже багато", – ділиться він.

За його словами, "більш реалістичні" додаткові потреби Міноборони – 326 млрд грн, з яких 90 млрд грн – "ціна" нових доплат військовим, запроваджених за попереднього очільника цього відомства Михайла Федорова.

Загальний обсяг додаткових видатків для всіх Сил оборони (включно з НГУ, СБУ та ГУР МО) наразі ще формується, повідомив ЕП співрозмовник у Мінфіні. Інший співрозмовник, ознайомлений з підготовкою змін до державного бюджету, сказав, що загальний обсяг додаткової потреби може сягнути 600 млрд грн.

Україна вже не вперше стикається з проблемою пошуку грошей на війну посеред року. Раніше владі вдавалося знаходити джерела покриття додаткових видатків, проте у 2026 році ситуація з пошуком грошей виглядає критичною.

Де знайти гроші

Терміновість у пошуку коштів суттєво обмежує уряд у варіантах фінансування. Ані підвищення податків, ані потенційні заходи з детінізації економіки, про які полюбляють розповідати урядовці та народні депутати, не здатні акумулювати сотні мільярдів гривень у перспективі наступних чотирьох місяців.

Сподіватися на те, що кошти виділять міжнародні партнери, також марно. Створення фінансових інструментів підтримки потребуватиме місяців інтенсивних переговорів та пошуку консенсусу, знайти який з кожним роком стає складніше. Схоже, що альтернативи зовнішньому фінансуванню в уряду немає.

Один із співрозмовників ЕП у владі пояснив, що Україна намагатиметься повторити минулорічний спосіб покриття додаткових бюджетних видатків. Тоді уряд домовився з Єврокомісією та іншими партнерами про використання на потреби оборони коштів, які передавалися для покриття цивільних видатків бюджету.

Мова йшла про залишки за програмою ERA Loans – кредиту від країн G7 під заставу заморожених російських активів обсягом 50 млрд дол.

Кредит надавали на покриття цивільних бюджетних потреб у 2025-2026 роках з розрахунку на те, що всі внутрішні доходи країна спрямує на армію. На той момент ще діяла заборона на використання фінансової допомоги партнерів для військових цілей. Саме тому успіх у тих переговорах став переломним моментом, адже вперше дозволив використовувати міжнародні гроші на фінансування війни.

Те рішення мало ще одну особливість: уряд просив партнерів виділити на оборону 6 млрд дол. з ERA Loans, які очікувалося отримати у 2026 році. Іншими словами, задовольнивши термінові оборонні потреби у 2025 році, влада зменшила обсяг фінансування дефіциту бюджету на цей рік. Зрештою, виплата такого "авансу" стала однією з причин поточної необхідності перегляду бюджетних видатків.

Наразі уряд намагатиметься знову взяти міжнародне фінансування "авансом", цього разу – з USL. Два співрозмовники ЕП зазначають, що цей варіант – чи не єдина можливість покрити додаткову потребу у фінансуванні армії до кінця року.

Якщо урядовці переконають євросоюзівських партнерів повторити досвід 2025 року, то таке рішення автоматично закладе проблеми з фінансуванням бюджетних видатків на 2027 рік, зменшивши частину покритого міжнародною допомогою дефіциту бюджету. Щоправда, успіх цих переговорів не гарантований.

Не просіть нове, поки не отримали старе

Переговорні позиції України за останній рік суттєво погіршилися. Парламент понад рік перебуває в кризі і тому не може ухвалювати важливі євроінтеграційні законопроєкти, до яких "прив'язане" міжнародне фінансування. Через це в України формується борг за взятими зобов'язаннями, який з часом лише зростає.

Якщо наприкінці 2025 року невчасно ухвалені рішення влади призвели до недоотримання 1,93 млрд євро, то до липня 2026 року ця сума зросла до 7,35 млрд євро, йдеться в оцінці консорціуму громадських організацій RRR4U. При цьому 280 млн євро Україна могла безповоротно втратити, якби Зеленський не встиг призначити нових суддів Вищого антикорупційного суду, повідомляла "Європейська правда". Президент ухвалив це рішення 21 серпня.

У накопиченні боргів за голосування важливих євроінтеграційних законів частково винні й міжнародні партнери. Розуміючи життєву необхідність фінансування для стійкості України в умовах війни, вони були готові заплющувати очі на відсутність прогресу влади в ухваленні необхідних реформ. Наприклад, Міжнародний валютний фонд кілька разів переносив "маяки" щодо запровадження податку на додану вартість для ФОПів або скасування пільг на міжнародні посилки.

Ще один маяк фонду – закон про оподаткування доходів від цифрових платформ – Верховна Рада ухвалила, але його досі не підписав Зеленський.

Проте із зобов'язаннями, від яких залежить фінансування з боку ЄС, ситуація дещо інша. Україні необхідно буде ухвалювати ці реформи в рамках інтеграції з блоком, просто зараз за кожне таке рішення можна отримати по кілька сотень мільйонів євро. Якщо ж прострочити дедлайн, то ЄС не зможе виділити фінансування, хоча необхідність ухвалення реформ нікуди не зникне.

Схоже, уряд Корецького зробив виконання вимог Євросоюзу своїм пріоритетом. Зрештою, Україна не зможе домовитися з партнерами про додаткові гроші у 2026 році, якщо не вибере кошти, передбачені за поточними програмами співпраці.

20 серпня урядовці зустрілися з лідерами парламентських фракцій, аби обговорити ухвалення прострочених обіцянок держави. "Домовилися спільно працювати над виконанням зобов'язань, необхідних для залучення міжнародного фінансування, та пошуком прийнятних рішень. Зі свого боку гарантую повну особисту залученість і залученість усіх міністрів", – повідомив прем'єр.

Чи вдалося йому переконати депутатів – відкрите питання. "Депутати не відчувають, що за неухвалення законопроєктів можуть бути якісь наслідки. Вони чомусь думають, що проблеми з фінансуванням – це проблеми Мінфіну. Мовляв, він нехай і шукає гроші", – іронізує один із співрозмовників ЕП в парламенті.

* * *

Крім проблем з дисципліною депутатів під час голосувань за євроінтеграційні реформи, є ще одна обставина, яка погіршує переговорні позиції влади про залучення додаткового фінансування на оборону: нові корупційні скандали.

Напередодні країна дізналася, що високопосадовці Офісу президента намагалися "рейдернути" нерухомість у центрі столиці. Крім того, ці високопосадовці отримали контроль над державним банком та використовували його для легалізації 150 млн грн під час штучного "вікна" в роботі фінансового моніторингу.

Записані Національним антикорупційним бюро розмови – лише один з недавніх епізодів. Імовірно, про реальні масштаби корупції за участю чиновників суспільство та представники Євросоюзу зможуть дізнатися в майбутньому.

Чи вплинуть масштаби корупції на бажання партнерів "вливати" в Україну мільярди євро і чи готові вони заплющувати на це очі й надалі, аби забезпечувати стійкість країни в умовах найбільшої війни в Європі після Другої світової?