І цілого ВВП замало. Україна отримала від партнерів 200 мільярдів доларів, але цього не достатньо
Міжнародне фінансування, яке Україна отримала від партнерів, починаючи з 24 лютого 2022 року, сягнуло обсягу ВВП країни у довоєнному 2021 році. Загалом за цей час Україна залучила майже 200 млрд дол. на фінансування цивільних видатків бюджету, а віднедавна – ще й на закупівлю озброєння.
З урахуванням фінансування, яке заплановано отримати до кінця 2026 року, загальний обсяг підтримки від початку великої війни суттєво перевищить довоєнний ВВП України. Щоправда, навіть таких обсягів поки що недостатньо, аби покрити всі фінансові потреби держави.
Як повідомляла ЕП, уряд шукає джерела додаткового фінансування оборонних видатків на щонайменше 326 млрд грн, хоча Міністерство оборони просило 1,1 трлн грн на останні чотири місяці року. Найбільш вірогідний шлях – використати на поточні потреби оборони частину коштів, передбачених на наступний рік.
Обсяги допомоги лише зростають
Велика війна стала сильним ударом по економіці та державних фінансах. З перших її днів обсяги видатків кратно зросли, а надходження до бюджету, навпаки, суттєво скоротилися.
Як наслідок у бюджеті виник непередбачуваний дефіцит. Для його покриття влада провела секвестр, скоротивши непріоритетні видатки, а також наростила внутрішні запозичення. Проте цього було недостатньо, тому уряд звернувся по допомогу до інших держав та міжнародних організацій.
Вторгнення Росії у 2022 році стало несподіванкою не лише для України, а й для західних партнерів. Деякі з них, хоч і мали розвідувальну інформацію про підготовку до атаки, не сподівалися, що Україна протримається так довго. Ніхто з них не закладав у своїх бюджетах фінансування її потреб.
За підсумками 2022 року Україна отримала від партнерів 31,1 млрд дол. Кошти, яких не вистачало, довелося позичати в Національного банку. Протягом першого року великої війни НБУ "надрукував" для потреб уряду 400 млрд грн, що дозволило профінансувати оборонні видатки, проте суттєво послабило купівельну спроможність гривні та прискорило інфляцію.
У 2023 році міжнародні партнери активніше долучалися до фінансування потреб України. Уже тоді стало зрозуміло, що Київ потребує не ситуативних рішень, а довгострокових багатомільярдних програм підтримки. Нижче – ключові з них.
Програма розширеного фінансування (EFF) МВФ – 15,6 млрд дол. Перша велика кредитна програма за час великої війни, яка передбачала фінансування упродовж чотирьох років. Її укладенню передували тривалі переговори та отримання кількох траншів екстреного фінансування у 2022 році.
EFF для України стала першим в історії кредитом, який МВФ надав державі, що перебуває в умовах великої війни та абсолютної макроекономічної невизначеності.
У 2025 році Україна достроково завершила цю програму, оскільки вона вже не відповідала реальності. Під час початкових переговорів фонд припускав, що велика війна триватиме півтора-два роки, а після цього почнеться етап відбудови. Тому з 2025 року передбачені МВФ обсяги фінансування та структурні маяки більше не відповідали макроекономічній реальності.
Попри значний обсяг – майже 16 млрд дол. – програма EFF переважно покривала лише планові платежі України на користь фонду за попередніми кредитами, хоча й слугувала своєрідним маркером довіри, який дозволяв залучати фінансування від інших партнерів.
На початку 2026 року МВФ погодив нову програму EFF для України на наступні чотири роки на 8,1 млрд дол. Як і попередня, вона відповідає обсягу виплат за минулими позиками фонду.
Ukraine Facility – чотирирічна програма ЄС, про яку вдалося домовитися наприкінці 2023 року. Обсяг фінансування – 50 млрд євро, з яких 39 млрд євро – пряма бюджетна допомога, а решта – кошти на підтримку бізнесу та покриття процентних платежів.
Програма стала одним з ключових механізмів фінансової підтримки України з боку ЄС, а також своєрідним дороговказом подальшої євроінтеграції. Під отримання фінансування підв'язали план євроінтеграційних реформ, що створило не лише політичний, а й фінансовий стимул для ухвалення владою необхідних і часто непопулярних рішень.
ERA Loans – перший фінансовий інструмент, в основі якого лежать заморожені на Заході російські активи. Йдеться про 50 млрд дол., які Україна почала отримувати з кінця 2024 року.
Кошти в межах цієї програми Україні два роки надавали країни "Великої сімки" та Євросоюз, у юрисдикціях яких заморожено близько 300 млрд дол. російських активів. Цікаво, що навіть зараз ніхто достеменно не знає точного обсягу цих активів. Відомо, що більша частина грошей – понад 200 млрд дол. – перебуває на рахунках у бельгійському депозитарії Euroclear.
Фінансування в межах ERA Loans надали США (20 млрд дол.), ЄС (20 млрд дол.), а також інші країни G7 (10 млрд дол.). Особливість позики в тому, що Україні повертати кредит не потрібно. Таке зобов'язання виникне лише тоді, коли Росія погодиться на репарації після завершення війни.
Ukraine Support Loan (USL) – другий механізм, пов'язаний із замороженими російськими активами. Це кредит на 90 млрд євро на 2026-2027 роки (з яких 60 млрд євро – на закупівлю озброєння). Як і ERA Loans, USL Україні повертати не доведеться: позику надали під заставу заморожених російських активів.
Отриманню цього кредиту передували тривалі та складні переговори, у межах яких Україна та більшість країн ЄС намагалися передати для потреб Києва заморожені активи РФ. Проти такого рішення категорично виступала Бельгія, яка заморозила кошти центробанку РФ, побоюючись "юридичних наслідків".
Надання кредиту, забезпеченого цими російськими активами, стало своєрідним компромісним рішенням, яке дозволило забезпечити значну частину потреб України в зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки.
Водночас Україна не відмовилася від ідеї щодо стягнення російських активів і напередодні знову намагалася ініціювати відповідні дискусії в межах ЄС.
Проблема лише в тому, що з урахуванням отримання коштів у межах ERA Loans та USL залишок заморожених російських активів, який не підв'язаний до виданих раніше позик, стрімко тане. У разі ухвалення рішення про передавання всіх цих активів Україні до бюджету дійде трохи більше половини того, що було заморожено на Заході після початку великої війни. Решту отримають міжнародні кредитори.
Клуб друзів
У перші роки великої війни найвагомішу роль у фінансовій підтримці України відіграли США. На відміну від програм ЄС, МВФ та інших партнерів, Штати надавали гроші на грантовій (тобто безповоротній) основі.
У 2022-2023 роках США надали Україні майже 22 млрд дол., ЄС – 21 млрд дол. Проте з 2024 року фінансова та оборонна підтримка Вашингтона стала заручницею передвиборної кампанії. На той момент кандидат у президенти Дональд Трамп гостро критикував Білий дім за фінансування Києва.
Після обрання Трампа США не виділяли Україні прямої бюджетної допомоги. Натомість ЄС в останні роки ухвалив масштабні програми, які підтримують фінансову стійкість країни.
Крім США та ЄС, несподівано значну підтримку українському бюджету надала Японія – майже 10 млрд дол. Ще майже 11 млрд дол. надали Канада, Велика Британія та Німеччина. Остання відіграє вагому роль у фінансуванні України ще й через механізми ЄС, адже є найбільшою економікою блоку.
Боргова яма
Не все міжнародне фінансування, яке отримувала Україна після початку великої війни, надавалося на безповоротній основі. Переважна частина коштів – це кредити, хоч і на пільгових умовах.
Це означає, що отримана фінансова підтримка збільшує розмір державного боргу, який, за даними Мінфіну, зріс у понад два рази і становить 214,18 млрд дол.
За час великої війни Україна суттєво погіршила і структуру держборгу. Якщо наприкінці 2021 року внутрішній борг становив 41,6%, а зовнішній – 58,4%, то наразі частка внутрішнього боргу скоротилася до 21,7%, а 78,3% уряд має віддати зовнішнім кредиторам.
Така структура робить держборг більш чутливим до коливань курсу гривні та політичних факторів у країнах-партнерах, що створює додаткові ризики для фінансової стійкості в майбутньому.
Влітку 2024 року уряд домовився з комерційними кредиторами про реструктуризацію боргу за єврооблігаціями, а наприкінці 2025-го реструктуризував ВВП-варанти, виплати за якими були прив'язані до зростання економіки. Хоча такі дії суттєво знизили боргове навантаження на бюджет, воно все одно суттєве.
Наприклад, у 2027 році обсяг видатків на погашення та обслуговування державного боргу перевищить 1 трлн грн. Імовірно, частину цих виплат уряд намагатиметься профінансувати коштом нових позик. Як наслідок видатки на погашення боргів воєнного часу залишатимуться однією з найбільших статей державного кошторису протягом наступних років, якщо не десятиліть.