451 градус за Фаренгейтом. Росіяни знищили третину надрукованих в Україні книг
Через російські удари Україна втратила 33% річного обсягу друку книжок. Як це вплине на ринок літератури?
За два місяці росіяни знищили близько 33% річного обсягу випуску книг: у липні – 1,5 млн примірників, у серпні – 10 млн. Постраждали десятки видавництв та книгарень, а також сотні шкіл, адже через атаки згоріли 9% нових підручників.
Проблема ринку може мати більші масштаби, оскільки він зіткнувся з нищівними атаками РФ у період фінансових проблем та низького попиту на книги.
У 2026 році в Україні закрилося чимало книгарень через нерентабельність цього бізнесу. Водночас склади, де зберігаються книжки, знищують росіяни.
Якщо держава не підтримає підприємців галузі, її може спіткати колапс, кажуть учасники цього ринку. Яких кроків від уряду очікує книжковий бізнес?
Масштаби проблеми
У липні та серпні росіяни атакували щонайменше дев'ять компаній книжкового сектору. Мова йде не лише про прямі руйнування – опосередкованих втрат зазнали десятки підприємств. 2 липня ворожі ракети вдарили по центральному складу логістичного партнера видавництва BookChef – згоріли 800 тис. книг.
19 липня під час удару по столиці росіяни знищили склад видавництва "Книголав", де зберігалися 250 тис. книжок. Пошкоджень зазнав офіс видавництва "Арк.юей", співзасновницею якого є ексміністерка охорони здоровʼя Уляна Супрун.
Унаслідок тієї атаки згоріло й приміщення редакції новоствореного видавництва Mison. Також постраждали друкарня і поліграфічне підприємство "Конві" – одна з найбільших поліграфічних компаній України та виробник шкільних підручників.
Атаки посилилися в серпні. У перший день місяця росіяни знищили склад одного з найбільших видавців підручників та дитячої літератури "Ранок" і мережі книгарень "Книголенд" у Харкові. Згоріли майже 8 млн книжок – 28,8 тис. видань.
Через атаку постраждали видавництва Readberry, "Жорж", "Фабула", "Ще одна сторінка", Varvar Publishing, "Основа", "Своє", Korali Books, "Кенгуру", 4mamas.
16 серпня росіяни пошкодили офіси та склади видавництв "Наш формат" і "Лабораторія", розташовані біля станції метро "Почайна". За словами генерального директора видавництва "Ранок" Віктора Круглова, кількість знищених за два місяці книжок (близько 13 млн) становить третину від річної пропозиції ринку.
Частина знищеної літератури – 8,6% або 1,2 млн примірників – підручники. За деякими предметами росіяни знищили весь наклад для 2026-2027 навчального року, розповів очільник освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак.
Найбільше постраждали книги для девʼятого класу – 850 тис. примірників (9,5% накладу). Для четвертого класу втрачено 271 тис. книг (7%). Учні шостого та сьомого класів не побачать майже 45 тис. підручників (6% накладу).
Під ударом опинилися готові книги та частина накладів, що друкувалися. Мова про продукцію видавництв "Ранок", "Грамота" (втратила 50% надрукованих підручників), "Лінгвіст", "Академія", "Освіта", "Літера", "Астон", "Школяр".
Скільки втратив бізнес
Голова правління Української видавничої асоціації Артем Біденко розповів ЕП, що для книжкового ринку липень та серпень 2026 року – чи не найскладніші місяці за всю історію. За його словами, через російські обстріли бізнес втратив на книжках щонайменше 2 млрд грн. Обладнання та приміщення в ці розрахунки не включені.
"Деякі автори втратили вже надруковані книжки, така ж історія з підручниками. Тобто десь треба взяти значні кошти і знову надрукувати все законтрактоване. Тому втрати значно більші, ніж ми зараз порахуємо", – каже Біденко.
У коментарі ЕП Круглов зазначив, що всі підручники "Ранку" та партнерів були надруковані без авансу від держави, яка виплачує кошти тільки після здавання сигнальних примірників. Він розповів, що видавництво наразі не має оборотних коштів для друкування ще одного накладу книжок та підручників.
"Якщо держава не допоможе, я десять разів подумаю, чи займатися шкільними книжками", – каже директор видавництва "Ранок", яке друкує третину підручників.
Критичний стан ринку
Книжковий ринок постраждав від нищівних обстрілів РФ у важкий для себе період. Попит на книжки стрімко падає, що призводить до закриття книгарень. З весни 2026 року в Києві оголосили про закриття книгарні видавництва Artbooks та єдиного фізичного магазину Yakaboo в приміщенні Головпоштамту.
Закрилися книгарні-кав'ярні "Мрійники" у Вінниці та Fine Book Coffee в Кропивницькому, книгарня "Перший том" у Черкасах, а також дві книгарні мережі Readeat у Києві біля метро "Арсенальна" та в ЖК "Комфорт таун". За словами власника мережі Дмитра Феліксова, магазини працювали на межі збитковості.
Як писало видання Forbes Ukraine, Феліксов хотів продати обидві книгарні за 5 млн грн. Хоча цей цінник не покривав інвестиції, підприємець не знайшов покупців.
Один з провідних гравців ринку – видавництво і мережа книгарень Vivat – через падіння попиту зупинив відкриття точок, розповіла їх директорка Юлія Орлова.
Серед причин зниження продажів книжок підприємці називають демографічну ситуацію: населення скорочується, люди виїжджають з країни. Крім цього, через зростання цін українці витрачають менше грошей, зокрема на книжки.
"Економіка книгарень залежить від трафіку, а суттєвого зниження орендних ставок немає. Орендодавці іноді йдуть назустріч, але цього недостатньо, щоб збиткову книгарню зробити прибутковою. Ми бачимо ситуацію з протиповітряною обороною у великих містах і розуміємо, що зима може бути складною. Якщо з країни виїде ще більше людей, частина книгарень може не витримати", – розповідає Орлова.
За словами Біденка, узимку книжковий ринок зайшов у кризу перевиробництва. "У нас були страхи, що зиму переживуть не всі. Тоді уряд запустив "зимову тисячу" і в грудні зайшли близько 220 мільйонів гривень, що врятувало ринок", – каже він. Зараз видавці та дистрибʼютори книг очікують від держави ще більших кроків.
Круглов, чиє виробництво постраждало найбільше, виділив три аспекти, які мають врятувати книжковий бізнес. Більшість співрозмовників ЕП з ними погодилися.
- Пільгове кредитування – створення програми пільгових кредитів для книговидавничого бізнесу, зокрема на відновлення після атак. Гарантом за кредитами пропонується залучити ЄБРР.
- Стимулювання попиту на книги – поширення програм "Пакунок малюка", "Пакунок першокласника" та "єКнига для 18-річних" на молодь до 25 років і батьків.
- Розбудова книжкової інфраструктури – підтримка книгарень через часткову компенсацію вартості оренди, яку передбачало законодавство з 2023 року, а також спільне фінансування закупівлі нових книжок для шкільних та публічних бібліотек. Кошти в держбюджеті на це не передбачені.
Круглов оцінив потреби ринку для відновлення 125 млн євро, більша частина з яких – кредити. "Якщо держава запустить закупівлі для бібліотек – на ринку зʼявиться великий покупець. Це дасть кисень тим, хто постраждав", – зазначає Біденко.
Більша кількість точок продажу книжок та бібліотек – це менші ризики знищення літератури. Очільник видавничої асоціації також запропонував дерегулювати книжкову галузь. "У нас книговидання звільнене від ПДВ, але обладнання – ні. Така ж ситуація з книжками до 48 сторінок, які податкова вважає брошурами і нараховує податок, хоча безліч дитячих книжок мають такий обсяг", – каже Біденко.
Чи допоможе держава
За словами видавців, після обстрілів освітній комітет Верховної Ради долучився до пошуку ресурсів для виробників підручників. За інформацією співрозмовників ЕП на книжковому ринку, комітет шукає 150 млн грн на книги для школярів.
Міністерство культури почало діалог з бізнесом, але наразі – без чіткого плану допомоги. Віцепремʼєрка Тетяна Бережна нагадала, що друкарні, які постраждали внаслідок атак, можуть отримати від держави гранти до 16 млн грн на відновлення та компенсацію до 30 млн грн за програмою страхування воєнних ризиків.
Відомство обіцяє розширення програми "єКнига" та запуск компенсації частини вартості оренди для книгарень, про що просив бізнес. Водночас співрозмовники ЕП з книжкової галузі скептично ставляться до заяв Бережної.
"Ще в листопаді 2025 року міністерка культури сказала, що працює над питаннями компенсацій для книгарень і закупівель книжок для бібліотек. Зараз серпень, ми знову про це говоримо, але вже як про антикризове рішення. Нічого не було зроблено", – скаржиться співрозмовник ЕП з книжкового сектору економіки.