"Економічна правда" відсвяткувала 20 років та нагородила 100 підприємців

20 років “Економічна правда” відстежує перемоги та виклики з якими зустрічається українська економіка. Ювілей редакція присвятила тим, без кого економіка неможлива – підприємцям, які рухають країну уперед попри обставини.
Ювілей "Економічної правди" зібрав провідних підприємців країни із найрізноманітніших секторів економіки: від книговидавців до виробників дронів, від банкірів до енергетиків. Під час заходу відбулось нагородження лауреатів премії "УП 100. Бізнес", до якого увійшли засновники, керівники та провідні менеджери багатьох компаній.
Захід відкрила головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва та керівник премії "УП 100. Бізнес" Володимир Ланда.
"Ми часто говоримо про те, що знищила війна, але не говоримо про те, що вона не змогла знищити. А тим часом, у цих жахливих умовах продовжують працювати компанії, які за усіма законами здорового глузду не мали б існувати дуже давно.
Вони пережили пандемію, війну, втрату активів, окупацію територій, мобілізацію співробітників, відключення електроенергії. Але вони продовжують створювати продукт та виходити на міжнародні ринки", – сказала Севгіль Мусаєва.

Володимир Ланда розповів про методологію премії. Формуванням списку кандидатів займалась команда редакції "Економічної правди", а оцінюванням на відповідність критеріям на підставі чого і визначались лауреати – журі.
До його складу увійшли: ексміністр економіки Айварас Абромавичус, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Ганна Деревʼянко, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа, президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков, керівниця KSE Institute Наталія Шаповал та Володимир Ланда.
Враховувались такі фактори як: розмір компанії, рентабельність, стійкість та розвиток, соціальна відповідальність та приклад для наслідування. Три останні критерії визначали саме журі.
Найбільше балів за критерієм "стійкість" отримали СЕО групи компаній ОККО Василь Даниляк та співзасновники "Нової пошти" Вʼячеслав Климов, Володимир, Інна Поперешнюк. За критерієм "приклад для наслідування" – засновник Ajax Systems Олександр Конотопський. За критерієм "соціальна відповідальність" – засновник Superhumans Андрій Ставніцер.
Найбільше балів серед усього списку за усіма критеріями отримав Василь Даниляк.

В першій частині заходу Андрій Ставніцер поспілкувався з американським філантропом та великим донором українського бізнесу Говардом Баффетом. Останній поділився досягненнями та планами. За його словами фонд Баффета встиг інвестувати понад 1,3 млрд дол. у розвиток українського підприємництва.
"Ми намагаємось бути настільки гнучкими, наскільки це можливо. Коли ми прийшли до України – вона була глобальним пріоритетом і я вірю, що вона ним і залишається. Тому ми б хотіли, щоб більше американських корпорацій інвестували сюди", – сказав Говард Баффет.
Фундація Баффета планує інвестувати ще близько 200 млн дол. в Україну.

Перша дискусійна панель стосувалась теми жінок у бізнесі. Її учасниками були CEO Vodafone Україна Ольга Устинова, засновниця музичного лейблу pomitni Ірина Горова, директорка Google Україна Тетяна Лукинюк та членкиня стратегічної ради фармкомпанії "Дарниця" Катерина Загорій.
Говорили, зокрема, про стереотипи, що існують у суспільстві стосовно жінок у бізнесі.
"Нас виховують бути зручними, не підвищувати тон. Згадайте, чи казали вам батьки, що ви лідерка? Ні, казали "ти ж дівчинка, говори тихіше". З моєї точки зору зараз, зокрема через війну, ми вийшли вперед і попит на жінок у різноманітних професіях безумовно зріс", – розповіла Тетяна Лукинюк.
Катерина Загорій додала, що у фармацевтичному секторі, який сильно зарегульований, чоловіки представлені більше через сильнішу конкуренцію, до якої вони схильні. Вона зазначила, що жінки мусять знайти міцну опору для того, аби закріпитись у бізнесі.
Устинова в свою чергу зауважила, що у кризовий період за останні п'ять років, підхід жінки до керівництва став більш жорстким.

Наступна дискусія стосувалась залучення інвестицій під час війни. Участь у ній взяли СЕО "Київстар" Олександр Комаров, засновник і керівник фармкомпанії "Біофарма" Костянтин Єфіменко, співвласник та СЕО "Аврора" Тарас Панасенко, заступник голови правління ПриватБанку з питань управління ризиками Олексій Філіпов та виконавча директорка Horizon Capital Олена Кошарна.
Розмову почали з питання кредитування. Олексій Філіпов зазначив, що у банківській системі зараз багато грошей і майже усі великі банки збільшують кредитування.
"Ми (ПриватБанк) нещодавно підписали додаткову угоду з ЄБРР і наші позичальники, які беруть кредити на капітальні вкладення, отримують страхування військових ризиків на суму до п'яти мільйонів євро. Це реальна підтримка малого бізнесу", – розповів Філіпов.

Костянтин Єфіменко підтвердив думку, що сьогодні знайти фінансування легко. Водночас він звернув увагу на проблему дешевих ОВДП для банків, що відволікає їх від кредитування бізнесу та слабкий розвиток страхування від військових ризиків.
Олександр Комаров теж підтримав тезу про відносно легкий пошук фінансування, навіть коли мова про великий бізнес. "Я відчуваю, що якщо нам треба буде гривневе фінансування, валютне, є інструменти бондів, які ми хочемо спробувати, я бачу можливість це отримати.
Але є середній бізнес, величезний прошарок, який знаходиться під значним тиском. Бо з погляду банків він є ризиковим і для нього дуже обмежена кількість інструментів, тому держава має підтримувати саме таке кредитування", – розповів Комаров.
З ним погодився і Тарас Панасенко, який зазначив, що у великого бізнесу достатньо ліквідності, тому він має допомагати з фінансуванням менших партнерів.

У наступному блоці виступав директор із продажів та розвитку інклюзивної пекарні Good bread from good people Микита Зорянов, а перед цим Севгіль Мусаєва презентувала відео, на якому учасники списку "УП 100. Бізнес" відвідали пекарню та самостійно випікали хліб.
Зорянов розповідав про виклики, з якими зустрічаються люди з ментальною інвалідністю, які, на його думку, фактично виключені зі суспільного життя і позбавлені права на корпоративний розвиток. Він додав, що Good people створює екосистему, де такі люди залучені до складних процесів, вчаться і бачать результат.
Екосистема вже розширилась на простір Good art, де митці з ментальною інвалідністю створюють роботи і стають авторами.

20-річчя "Економічної правди" збіглось із тим самим ювілеєм металургійного гіганта "Метінвест". У наступній панелі редактор ЕП Микола Максимчук та директор зі стратегії та розвитку бізнесу групи "Метінвест" Ільдар Салєєв обговорили зміни, які відбулись в металургійному бізнесі за два десятиліття.
Салєєв розповів, що найбільшими досягненнями групи за 20 років був вихід на міжнародні ринки та закріплення позиції "стовпа" української металургії. Навіть після втрати підприємств у Маріуполі, за його словами, "Метінвест" зберегла лідерство на українському ринку. З 2022 року група вклала майже 40 млрд грн у свій бізнес.

Остання дискусійна панель порушувала питання виживання та розвитку бізнесу в умовах війни. Участь у ній взяли: VP of Growth and Communications HIMERA Анна Юдіна, виконавчий директор "Генерал черешня" Данило Ваховський, голова правління OТП Банк Володимир Мудрий, керівник юридичного управління Avesterra group Станіслав Нестеренко, CEO Yasno Сергій Коваленко, партнер Ario Law Firm Євген Грушовець. Модерував панель ветеран, засновник Finstream Сергій Позняк.
Анна Юдіна поділилась досвідом defense tech у контексті майбутнього відкриття експорту зброї. За її словами, наразі оборонний бізнес не розуміє свої перспективи, щодо експорту зброї через відсутність процедур. Вона зазначила, що компанії чекають на оновлення нормативної бази.
Також обговорили ймовірність втрати інтелектуальних прав на вироби через відкриття експорту. Юдіна висловила думку, що технології у будь-якому випадку будуть виходити за межі України, і саме тому потрібно побудувати модель за якою експорт буде відкритим, а інтелектуальні права зберігатимуться за Україною.

Володимир Мудрий поділився досвідом відновлення роботи ОТП Банку на початку великої війни. Вже у березні 2022 року банк кредитував агропідприємства. За його словами на пʼятий день великої війни відплив капіталу зупинився і у банку постало питання, які дії будуть найефективнішими у той момент.
"Березень 2022 року була посівна. Було зрозуміло, що якщо не посіється фермер, аграрні холдинги – осінню буде катастрофа в економіці, тому ми взяли на себе ризик і почали кредитувати посівну. Цей досвід привів до того, що зараз аграрний напрямок банку один із найсильніших", – каже Мудрий.
Про ризики бізнесу, повʼязані із державними контрактами говорили з Євгеном Грушовцем. За його словами, під час великої війни зростання бізнесу пропорційно відповідає зростанню ризиків правового характеру. Також зберігається тиск через порушення конфіденційності слідства, коли будь-які слідчі дії можуть опинитись у Telegram.

Тему кредитування виробників дронів обговорювали із Данилом Ваховським. Він зазначив, що у цьому секторі грошей не вистачає. Причиною цьому є розростання сектору та збільшення операційних витрат. За словами Ваховського, лімітів, які наразі діють по дофінансуванню оборонки є недостатніми і сектор "потроху" намагається їх зрушувати.
"Сьогодні великій оборонці потрібні обігові кошти у 500 мільйонів гривень, мільярд гривень, а ліміти – 100 мільйонів. Оборонка є найкращим клієнтом банків: ми прозорі, маємо державні замовлення, тому на часі стоїть збільшення лімітів, особливо на тлі того, які прибутки зараз у банках", – поділився Ваховський.
З Станіславом Нестеренко говорили про досвід експансії на міжнародні ринки в умовах війни. У 2026 році Avesterra Group отримала єврономер, який підтверджує якість продуктів відносно вимог ЄС, компанія йшла до цієї мети з 2022 року. Водночас найбільшими викликами за цей час компанія називає дефіцит кадрів; енергетичну кризу; логістичні проблеми із портами.
Серед головних пріоритетів для бізнесу в умовах війни панелісти назвали повноцінне відкриття експорту зброї, інвестиції в автономні джерела енергетики та вирощування технічних спеціалістів у defense tech.
Всі лауреати премії "УП 100. Бізнес" отримали особливу відзнаку – скляного ольвійського дельфіна. Дві з половиною тисячі років тому, бронзові дельфіни, були формою грошей на території сучасної України. В той час вони символізували торгівлю, довіру та процвітання.

Титульний партнер події – група Метінвест. Генеральними партнерами стали VYRIY, OTP BANK, Генерал Черешня, ПриватБанк. Захід також підтримали Фармацевтична компанія "Дарниця", Avesterra Group, Ario Law Firm, JEWELRY FACTORY №1, Корпорація "Біосфера", ДТЕК, Jeep, Аптека 9-1-1 та Aznauri.