Росія стала програвати конкурецію українській олії

Російська соняшникова олія, яка раніше конкурувала на світовому ринку нижчою ціною, вперше за тривалий час продають дорожче за українську внаслідок перебоїв з морською логістикою.

Про це пише Latifundist.com.

За даними аналітиків "АПК-Інформ", за підсумками минулого тижня українську соняшникову олію з поставкою у серпні пропонували за 1380–1400$/т FOB, тоді як російську — переважно по 1400–1410 $/т FOB.

"Скорочення пропозиції чорноморської соняшникової олії на світовому ринку та зростання логістичних ризиків фактично нівелювали одну з ключових переваг російського продукту — можливість продавати його дешевше за український", – говориться у публікації.

Водночас у разі затягування проблем із морською логістикою до осені найбільший негативний ефект відчують не світові покупці, а виробники соняшнику в Україні та Росії.

За оцінками "АПК-Інформ", в Україні у 2026 році можуть зібрати близько 13,4 млн т соняшнику, що стане найвищим показником за останні три роки.

Якщо морський експорт не відновиться до початку масового надходження нового врожаю, внутрішній ринок може зіткнутися з надлишком сировини в умовах обмежених можливостей збуту олії.

У такій ситуації переробні підприємства, ймовірно, стримуватимуть закупівлі або знижуватимуть закупівельні ціни.

Перші ознаки цього вже помітні: у липні — на початку серпня соняшник в Україні подешевшав на 3–5 тис. грн/т, а ціни попиту на врожай нового сезону були приблизно на 10 тис. грн/т нижчими за фактичні робочі закупівельні ціни.

"Схожа ситуація може скластися і в Росії, де очікують рекордний врожай соняшнику — понад 20 млн т. Однак, якщо Україна вже має досвід переорієнтації експорту на альтернативні маршрути, то російським компаніям лише доводиться шукати нові логістичні рішення", – зазначено у публікації.

За оцінками аналітиків, Україна потенційно здатна експортувати через західний кордон, дунайські порти, залізничні та автомобільні маршрути 350–500 тис. т олії на місяць за сприятливих умов.

Проте цього сезону й ці можливості можуть бути обмежені, зокрема через пошкодження залізничної інфраструктури.

У Росії ж як альтернативи розглядають перевезення у флексітанках, контейнерні поставки, маршрути через Каспій та Іран, а також використання балтійських портів. Проте жоден із цих варіантів не здатний швидко замінити традиційний морський експорт і потребує додаткового розвитку інфраструктури.

Нагадаємо:

Раніше повідомлялося, що російські судновласникам стали відмовляти в страхуванні військових ризиків на тлі значної кількості атак українських безпілотників в Чорному та Азовському морях.

Українські удари у Азовському морі паралізували експорт російського зерна: прогнозується, що у липні російські експортери вивезуть за кордон 1,5 млн тонн пшениці — на третину менше, ніж у тому ж місяці роком раніше (2,1 млн тонн), і вдвічі нижче середнього показника за останні 5 років (3,1 млн тонн).

Два найбільші зернові термінали Росії в південному порту Новоросійськ призупинили роботу внаслідок нічних ударів українських дронів.

Як повідомлялося раніше, 23 липня рух на вхід кораблів до чорноморських портів України призупинився через загрози російських атак. Цьому передували тижні повітряних атак на українські чорноморські порти. У серпні Україна помітно скоротила темпи експорту основних зернових культур.