"На державу не розраховуємо". Як постраждалий бізнес оговтуватиметься від обстрілів
Уряд обіцяє постраждалому від російських атак бізнесу державні склади, краще страхування воєнних ризиків та пільгові кредити. Чи здатні ці заходи компенсувати бізнесу наслідки обстрілів?
На початку серпня Росія здійснила потужні атаки на український бізнес, який обслуговує цивільні потреби країни. Під удар, переважно балістичними ракетами, у Києві, Дніпрі, Харкові та інших містах потрапили численні представники ритейлу і логістики.
Про рекордні багатомільярдні збитки заявив маркетплейс Rozetka, який у Броварах втратив свій найбільший розподільчий комплекс, що обробляв понад 100 тис. замовлень на день. Novus та Fozzy Group втратили логістичні та розподільчі центри, "Епіцентр" – завод з виробництва плитки.
Активізація російських ракетних та шахедних атак на бізнес змусила уряд шукати оперативні рішення для підтримки постраждалих підприємств.
На терміновій нараді 5 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький запропонував бізнесу пакет заходів, які мають підтримати постраждалі компанії і допомогти зменшити втрати від майбутніх атак. Що може отримати бізнес і чи достатньо цього?
Рекордні збитки
Бізнес підраховує збитки від останніх атак, найбільш руйнівними з яких стали удари по Києву та області в ніч на 5 серпня. Багато людських жертв, значні фінансові втрати.
Найбільші попередні оцінки озвучила Rozetka. "Прямі збитки сягають мільярдів гривень – не один і не два. Це найбільші втрати за нашу історію", – заявив співзасновник компанії Владислав Чечоткін. Точну суму збитків Rozetka ще підраховує.
Російські удари пошкодили або знищили чотири розподільчі центри Fozzy Group, які забезпечували товарами мережі "Сільпо", "Фора" і "Thrash! Траш!", а також логістичний центр Novus.
У Києві та Калинівці на Київщині РФ знищила два ключові логістичні комплекси компанії "Епіцентр К". Компанія також втратила виробництво керамічної плитки на заводі Epicentr Ceramic Corporation.
Внаслідок удару по автоматизованому логістичному комплексу Denka Logistics у селі Чайки під Києвом постраждала MTI Group. На цьому об'єкті розташовувався головний логістичний склад Intertop.
Про втрати також заявили Puma, яка оцінила збитки від знищення спортивного одягу та взуття 12 млн євро, Bosch, Liqui Moly та інші компанії. Зокрема, росіяни розтрощили склад запасних частин і супутніх товарів Toyota.
Серед постраждалих – виробники морозива "Ласунка", шоколаду та солодощів Millennium, товарів для дому та особистої гігієни "Біосфера", видавництво "Ранок", компанія "Книголенд", тютюнові компанії Japan Tobacco International, "Імперіал брендс Україна" і "Філіп Морріс Україна". У Києві росіяни знищили сортувальний центр "Нової пошти".
Реакція бізнесу
"Ми входимо в нову фазу війни – взаємного знищення економік. Подібного масштабу руйнувань у тилу не було з початку вторгнення", – написав співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк.
Після атаки уряд провів екстрену зустріч з постраждалим бізнесом, водночас у "Новій пошті" утрималися від оцінки її результатів. "Такі зустрічі мають консультативний характер, а озвучені урядом ініціативи потребують глибокого аналізу та детального опрацювання. Ми вважаємо передчасним давати оцінки або пропонувати додаткові механізми до того, як ці пропозиції набудуть форми конкретних проєктів чи рішень", – заявили ЕП в компанії.
Владислав Чечоткін на зустрічі з прем'єром почув мало конкретики. "Було б дуже наївно припускати, що ми отримаємо цю конкретику за один день. Жодного разу ми нічого в житті не отримували від держави і, в принципі, нічого від держави не просили", – зазначив бізнесмен.
Прямої бюджетної підтримки бізнес не очікує. "Ми розуміємо, що компенсувати держава не зможе нічого. Без репарацій від російського агресора нічого не можна зробити", – вважає CEO Intertop, голова комітету роздрібної торгівлі Європейської бізнес-асоціації Сергій Бадрітдінов.
Співрозмовник ЕП в компанії "Епіцентр К" скептично оцінив результати зустрічі з прем'єром. "Нам хотілося б вірити в допомогу влади, але весь наш попередній досвід за майже п'ять років великої війни показує, що варто розраховувати лише на себе", – зазначив він.
Проте є й бізнес, який залишився задоволений зустріччю. "Це була плідна зустріч, де прем'єр-міністр професійно і чітко цікавився болями бізнесу та проблемами, які виникають після руйнувань від російських атак", – розповів засновник і CEO корпорації "Біосфера" Андрій Здесенко.
За його словами, прем'єр закликав бізнес розробляти сценарії A, B і C та інвестувати в максимальну диверсифікацію. Чітких пропозицій державної допомоги поки немає, оскільки формується перелік ключових потреб великого бізнесу. Він очікує "конкретних рішень за тиждень".
Склади мають бути меншими, а краще – за кордоном
Заявлена мета уряду – не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, передусім у прифронтові регіони. Оскільки російські війська атакують склади з такою продукцією, уряд дає кілька порад.
Перша – перейти з великих складських комплексів на менші, щоб мінімізувати втрати товарів у разі влучань.
Корецький запевнив, що уряд готовий надати бізнесу пріоритетний доступ до державних приміщень для розосередження складських потужностей. Мінекономіки, Агентство з розшуку та менеджменту активів і Фонд державного майна мають протягом трьох днів підготувати перелік таких об'єктів.
Після останніх атак багато компаній переглядають логістичні моделі та переходять до більш децентралізованої системи, підтверджує голова Асоціації ритейлерів Андрій Жук. "Якщо бізнес зможе швидко отримати готові приміщення, це дозволить скоротити час відновлення логістики", – вважає він.
Водночас бізнес скептичний щодо спроможності держави запропонувати якісні та недорогі складські приміщення. "Усі постраждалі склади були сучасними, зокрема і наш. Він був автоматизований, з рампами. Дуже сумніваюся, що в держави є склади такого рівня. Пропозиція може бути дієвою, але я в неї слабко вірю", – каже Бадрітдінов.
"Незрозуміло, на яких умовах, тобто яка буде ставка оренди – нульова? Не всім можуть бути зручні місця, де розташовані ці складські приміщення", – додає директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов.
До того ж не всі можуть змінити склад. "В умовах розосередження складських запасів вимоги до обов'язкової системи відеоспостереження на всіх складах з підакцизною продукцією створюють значний адміністративний і фінансовий тиск на бізнес", – вважає заступник гендиректора з корпоративних зв'язків "Філіп Морріс України" Михайло Поляков. Він закликає пом'якшити ці вимоги до кінця війни.
Друга пропозиція уряду – зберігати частину продукції за кордоном, де вона захищена від російських обстрілів. "Паралельно готуємо рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору", – заявив Корецький.
Бадрітдінов стверджує, що великий бізнес уже використовує закордонну логістику. "У всіх є промислові склади за кордоном. Усі так роблять, але все одно товар треба сюди привезти, розмитнити, і це робиться не швидко. Особливо важко це зробити продуктовому ритейлу", – каже він.
Водночас спрощення митних процедур для складів у Польщі, Румунії чи Молдові справді може зменшити втрати від атак.
"Митні ліцензійні склади на території суміжних держав критично важливі. Це процедура, яка має полегшити ввезення невеликих партій товарів та обладнання", – зазначила співвласниця і співкерівниця Rozetka Ірина Чечоткіна.
Страхування воєнних ризиків
Керівник уряду на зустрічі з підприємцями повідомив, що Кабмін працює над посиленням напряму страхування воєнних ризиків. "Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів", – анонсував Корецький.
Формально страхування воєнних ризиків в Україні існує, але бізнес не поспішає ним користуватися. Підприємці вважають вартість полісів надто високою (6-10% від вартості застрахованого майна), а страховики неохоче беруть на себе ризики, які складно перестрахувати за кордоном.
"Можливо, держава запропонує механізм зменшення страхових премій і збільшення страхових виплат", – каже Чечоткін.
Бадрітдінов сумнівається, що держава знайде кошти на страхування складів. Здесенко ж акцентує увагу на відсутності державної програми страхування воєнних ризиків для Дніпропетровської та Київської областей, які постраждали під час останньої атаки.
Наразі діє програма Експортно-кредитного агентства, за якою можна компенсувати збитки від пошкодження майна до 30 млн грн на одну юридичну особу. Водночас вона поширюється лише на будівлі та обладнання, а товарні й сировинні залишки не страхуються.
"Це надто малий ліміт для великого бізнесу, його потрібно збільшити, в ідеалі – до вартості активів. Також слід включити можливість страхування товарів та сировини", – вважає Здесенко.
Компенсація державою вартості страховки наразі не перевищує 3 млн грн, тому Чечоткіна пропонує напрацювати реальний механізм компенсації частини страхової премії. "Потрібне пільгове страхування з покриттям частини вартості страхування коштами міжнародних фондів", – радить Круглов.
Водночас запропонований на зустрічі з прем'єром механізм субсидіарного страхування навряд чи можна буде швидко запровадити, оскільки це потребуватиме змін до законодавства, вважає Бадрітдінов.
Доступні кредити
Швидко відновити втрачені активи можна завдяки позикам. "Ніхто не розраховує, що ми щось отримаємо безкоштовно, але, можливо, є кредитні інструменти", – розмірковує Чечоткін. Він називає їх "пільговими кредитами на відбудову".
Корецький обіцяє залучити НБУ та банки для пошуку "швидких і нестандартних підходів" до кредитування постраждалого бізнесу.
"Із пропозицій, які лунали на зустрічі з прем'єром, корисним буде кредитування під пільговий відсоток. У банках гроші є, а в багатьох компаній активи, які постраждали, зокрема в нас, були в заставі. Якщо банки зможуть забезпечити пільгове кредитування, це буде дієва і важлива історія для бізнесу", – каже Бадрітдінов.
Гранти та кредити на відновлення наразі доступні переважно для малого та середнього бізнесу. Здесенко пропонує дозволити банкам надавати постраждалому великому бізнесу кредитні канікули без зниження класу позичальника. Наразі такі канікули негативно впливають на показники банків і стримують їх від надання відстрочок або продовження строків погашення боргу.
Для появи продукту на кшталт "кредит на відновлення без застави" також потрібні зміни до банківського законодавства, визнає засновник "Біосфери".
"Великі компанії, які зазнають збитків у сотні мільйонів гривень, потребують окремих фінансових механізмів. Без доступу до спеціальних кредитних ресурсів відновлення таких підприємств стає надзвичайно складним", – упевнена Чечоткіна.
Ідея Корецького не нова. Питання кредитної підтримки постраждалого бізнесу не раз порушувалося під час зустрічей керівництва НБУ з банками.
"З боку банків це можуть бути пролонгація чинних кредитів, відтермінування погашення основної суми боргу, фінансування обігового капіталу та відновлення потужностей із зниженою маржею, а в окремих випадках – фактично на рівні собівартості. Це, звісно, має залишатися рішенням кожного окремого банку, залежно від його можливостей", – каже президент Національної асоціації банків України Сергій Наумов.
За його словами, постраждалі компанії переважно мають сильний бізнес, якісну кредитну історію та справно виконують свої зобов'язання. Проте перекладати весь воєнний ризик на банки, на його думку, не доречно.
"Потрібне спільне рішення уряду, НБУ та всього банківського сектору. Це може бути розширення програми "5-7-9%" за сумами та її поширення на інвестиції у відновлення, зміни в програмах державних гарантій, страхування воєнних ризиків, а також більш гнучкі підходи до оцінки застави та кредитного ризику, якщо частина активів підприємства була знищена", – каже Наумов.
Багато підприємців називають доступні кредити одним із найефективніших інструментів підтримки бізнесу в нинішніх умовах. Також вони нарікають на те, що чимало знищених потужностей було в банківській заставі. "Без пільгового кредитування з покриттям застави або гарантій застави через ЄБРР чи міжнародні фонди складно відновитися і нам, й іншим бізнесам", – каже Круглов.
Наумов вважає, що виробничі та логістичні потужності необхідно відновлювати з урахуванням досвіду війни. Нові проєкти мають передбачати більшу захищеність, розосередження виробництва, резервні потужності.
Водночас банки просять не продовжувати для них 50-відсоткову ставку податку на прибуток, аби мати стимули для кредитування відновлення бізнесу. Таке рішення парламент планує ухвалити восени.
Що ще потрібно бізнесу
Бізнес має власний перелік побажань до уряду. Одне з головних – тимчасово зменшити регуляторний тиск.
"Потрібно заморозити перевірки на рік. Коли почалася війна, перевірки були заморожені, а зараз знову ходять податківці і, скажімо так, заважають прозорому бізнесу працювати", – обурюється Бадрітдінов.
Здесенко також вважає, що планові перевірки після масованих атак додатково тиснуть на бізнес. "Публічно пропоную уряду запровадити мораторій на перевірки в постраждалих регіонах. Бізнес зараз, умовно кажучи, біжить свій Ironman, і кожне нове навантаження лише ускладнює йому шлях до відновлення економіки країни", – каже він.
Про дерегуляцію говорять й інші. "Варто розглянути кілька додаткових механізмів підтримки. Зокрема – прискорення дозвільних процедур для будівництва та реконструкції логістичних об'єктів, податкові стимули для компаній, які інвестують у відновлення інфраструктури, а також створення окремої програми підтримки критичної торговельної та логістичної інфраструктури", – радить Жук.
Серед пропозицій бізнесу найчастіше лунають податкові пільги та канікули для компаній, які постраждали від обстрілів. "Є ідея відтермінування податку на прибуток для постраждалих підприємств", – каже CEO Intertop.
"Треба давати максимальну свободу бізнесу, звільнення від податкових перевірок і, головне, дозволити інвестувати прибуток, який залишився, у відновлення діяльності. Було б добре, щоб податок брався тільки з виведеного капіталу", – зазначає Круглов.
Водночас кожна галузь має власні потреби. Зокрема, Бадрітдінов від імені ритейлу закликає парламент ухвалити закон про оподаткування закордонних посилок, а директор мережі книгарень "Книголенд" Ігор Зарудко очікує від держави фінансування ухваленого законодавства. "Є закон про субсидії для книгарень, де передбачена часткова компенсація вартості оренди. Це те, що може хоча б спробувати врятувати книжковий ритейл", – вважає він.
У "Філіп Морріс Україні" пропонують врегулювати питання сплачених податків. "Доцільно запровадити механізм відшкодування податків, зокрема акцизного, щодо майна, яке було знищене внаслідок воєнних дій та не потрапило до кінцевого споживача. Адже низка податків, зокрема акцизний, за своєю економічною природою закладається в ціну реалізованого товару та сплачується кінцевим споживачем", – каже Поляков.
Поперешнюк вважає, що для виживання економіки потрібні дерегуляція та створення вільних економічних зон на прифронтових територіях.
Водночас бізнес готовий активніше долучатися до захисту критичної інфраструктури. "Ідея залучення приватного сектору до посилення протиповітряної оборони не працює через надмірну зарегульованість. Уряд може змінити ці правила, спростити процедури та створити зрозумілий механізм, який дозволить бізнесу інвестувати у власний захист у взаємодії з державою", – вважає Чечоткіна.