Донат замість ґрат: гроші пом'якшують покарання, але не звільняють від нього
В останні роки почастішали випадки, коли корупціонери та інші злочинці вносять донати на ЗСУ для помʼякшення власних вироків. Чи допомагає це їм?
8 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд оголосив вирок колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. За хабар понад мільйон доларів – п'ять років ув'язнення. Крім цього, у межах угоди зі слідством Князєв зобов'язався переказати 1,1 млн дол. на Збройні Сили через фонд "Повернись живим". Ці гроші – орієнтовно 49 млн грн – пішли не в бюджет, а на військо.
Це стало звичною практикою: обвинувачений визнає провину, переказує кошти на оборону, а суд враховує це для пом'якшення покарання.
ЕП вирішила порахувати, скільки грошей пройшло цим шляхом. Зробити це було нелегко: офіційної статистики судова адміністрація не веде. Пожертва – широке поняття і не тотожна, наприклад, конфіскації. Вироки в найгучніших справах суди засекречують, тож точної цифри, скільки підсудні донатять на ЗСУ і фонди, не існує.
Тому редакція зібрала та верифікувала понад 720 судових рішень і пресрелізів, у межах яких нарахувала щонайменше 1,9 млрд грн донатів на армію та військові фонди. Цей перелік не вичерпний.
ЕП досліджувала вироки не лише в системі антикорупційної вертикалі, а й у решті судів загальної юрисдикції за корупційними та службовими провадженнями, а також, для порівняння, вироки за незаконне переправлення через кордон (ст. 332 ККУ) і перешкоджання ЗСУ (ст. 114-1 ККУ). З 12 тис. вироків 19% містили згадки про донати.
Почати треба з найвідоміших справ антикорупційного суду. Рекорд належить Миколі Злочевському, ексміністру екології. У серпні 2023 року суд затвердив його угоду зі слідством у справі про хабар керівникам антикорупційних органів. Злочевський переказав на армію 500 млн грн і уникнув реального строку. Текст вироку в реєстрі суд засекретив. Деталі стали відомі лише з розслідування УП та офіційного повідомлення суду.
Поруч – справа експодатківця Миколи Ільяшенка, який спрямував на ЗСУ 50 млн грн і майже 6 млн дол., разом – близько 268 млн грн. Колишній юрист його компанії додав 100 млн грн на проєкт "Армія дронів".
Свіжіший приклад – справа міжнародного аеропорту "Одеса". У червні 2025 року суд затвердив угоду із сімома фігурантами, серед яких – колишній міський голова Одеси Олексій Костусєв і бізнесмен Борис Кауфман. Вони зобов'язалися переказати на ЗСУ 126 млн грн. З цієї суми 20 млн грн уже сплатили. Текст цього вироку суд теж закрив.
Пік суми донатів припав на 2023 рік: майже мільярд за дванадцять місяців переважно завдяки справі Злочевського.
Антикорупційний суд ухвалив вироки, які забезпечили 94% суми донатів у вибірці ЕП. Проте на цю інстанцію припали лише 15% справ за кількістю, решта – на місцеві суди. Кількість таких вироків з 2022 року зросла у понад чотири рази.
Верховний Суд розтопив лід
Юридичну дорогу для цього проклав Верховний Суд. У липні 2023 року він вирішив, що внесок на військо можна вважати пом'якшувальною обставиною, навіть якщо гроші вніс не сам засуджений, а треті особи в інтересах обвинуваченого.
Після цього рішення подібна практика поширилася судовою системою. Внесок на оборону став легальним інструментом для пом'якшення вироку.
Найчастіше донат на ЗСУ зустрічається в справах про незаконне переправлення чоловіків через кордон. Таких вироків нарахували 335 – більше, ніж за будь-якою іншою статтею Кримінального кодексу у вибірці ЕП. Середній внесок організатора переправлення становить 123 тис. грн, а найбільший сягнув 1,5 млн грн. Кількість справ із згадкою донатів у вироках зросла з 36 у 2022 році до майже сотні у 2026-му.
Так само популярні донати в справах про перешкоджання діяльності армії. Таких вироків нарахували 124. Тут донат теж став майже стандартною умовою угоди. Логіка та сама: швидкий переказ на оборону схиляє суд замінити реальний строк умовним.
Розмір внеску коливається від кількох тисяч гривень до сотень мільйонів. Типова сума залежить від справи: у дрібних провадженнях це 50-120 тис. грн, в антикорупційних – близько 1,7 млн грн.
Гроші йдуть на кілька напрямків. Найчастіше – на спеціальний рахунок Нацбанку для армії та конкретним військовим частинам. Рідше – на державну платформу United24 чи у фонд "Повернись живим", куди кошти переказують переважно фігуранти гучних корупційних справ. На United24 припадають 20 вироків, на "Повернись живим" – 14. Майже всі вони пройшли через антикорупційний суд.
Чи рятує донат від тюрми?
Редакція взяла кілька сотень вироків за переправлення через кордон – половину з внеском на ЗСУ, половину без – і порівняла покарання.
Суди позбавляли волі однаково охоче в обох групах. Різниця в тому, чи людина реально відбуває це покарання. Серед засуджених без донату за ґрати пішов майже кожен шостий – 17%. Серед тих, хто переказав кошти на армію, реальний строк отримали лише 7%. Решта вироків в обох групах – умовні строки та штрафи.
У звичайних корупційних і службових справах той самий підхід: порівняння кількох сотень вироків з донатом і без нього дав схожий результат. Покарання у вигляді позбавлення волі суд призначив 69 донаторам із 150 і 56 – із контрольної групи. Реальний строк серед донаторів отримали 11%, а серед тих, хто не платив, – 18%.
Донат майже вдвічі знижує шанс опинитися за ґратами. Водночас він помітно підвищує частку умовних вироків: з 19% до 35%. Тобто донат не рятує від тюрми повністю, але вдвічі частіше залишає засуджених на волі.