У Харкові понад сімдесят чоловіків отримали законне бронювання від мобілізації як "учителі". Жоден із них не провів і хвилини уроку для школярів.
На Одещині на комунальному підприємстві, яке розчищає завали після обстрілів, фіктивно оформили 90 людей і нарахували їм майже 15 млн грн зарплати. Частина цих "працівників" отримала ще й відстрочку від призову.
Це лише два епізоди, про які повідомляла "Українська правда" за останні місяці. Якщо уважно придивитися до таких історій, то можна помітити спільну рису: майже завжди в центрі схеми – державне або комунальне підприємство, установа чи заклад.
Система бронювання породила новий вид корупції. Якщо раніше заробляли на продажу держмайна чи закупівлях за завищеними цінами, то тепер торгують посадами в організаціях, які керівникам довірила держава або громада.
Аби оцінити масштаб цього явища, ми проаналізували Єдиний державний реєстр судових рішень. З вересня 2024 року, коли система бронювання через "Дію" запрацювала по всій країні, у реєстрі зафіксовано понад 1150 кримінальних справ, у яких ідеться про фіктивне працевлаштування.
У 292 випадках нам вдалося встановити конкретну юридичну особу (хоча і не завжди із назвою, яку іноді суд анонімізує), посадові особи якої планували або пропонували послуги працевлаштування заради бронювання.
Отримати право на бронювання може не будь-яка компанія. Для цього підприємство повинне мати статус критично важливого, працювати на оборонно-промисловий комплекс або забезпечувати потреби Збройних сил і відповідати ряду галузевих чи регіональних критеріїв. Після цього компанія може забронювати від 50% до 100% свого військовозобов'язаного персоналу.
За підрахунками ЕП, у майже половині справ, у яких вдалося встановити юридичну особу фіктивного роботодавця, йдеться про державні чи комунальні підприємства або акціонерні товариства з державною часткою.
Шкода від фіктивного працевлаштування на такі підприємства, подвійна. Такі "працівники" часто існують лише на папері і не тільки отримують відстрочку від мобілізації, а й одночасно їм нараховують зарплату коштом платників податків.
Показові не лише самі кримінальні провадження, а й те, чим вони завершуються в судах.
Заступник начальника Локомотивного депо Мукачево "Укрзалізниці" оформлював на роботу людей, які жодного разу не з'являлися на підприємстві. Суд визнав його винним і призначив п'ять років позбавлення волі умовно, а також штраф за окремий епізод із хабарем.
В іншій справі двоє обвинувачених, один із яких є громадянином РФ, продавали за 950 дол. місця у штаті комунального водоканалу в Балті Одеської області. Людину реєстрували за місцевою адресою, там же ставили на облік у ТЦК і оформлювали на посаду. Покарання – лише штраф по 76,5 тис. грн з кожного із організаторів.
Директор ТОВ "Центррезервуар Сервіс" зареєстрував окрему юридичну особу – "Київський ліцей будівельно-монтажних технологій". Установа існувала лише на папері. За даними слідства, директор видавав фіктивні накази про прийняття на педагогічні посади за 800 дол. Суд визнав його винним у перешкоджанні діяльності Збройних сил і призначив п'ять років позбавлення волі. Але теж умовно – з іспитовим строком на два роки.
Ці приклади – не виняток, а правило. Серед відібраних проваджень у 45 випадках вже є вироки. Всі – обвинувальні. Але жоден із засуджених не вийшов із зали суду в наручниках: 21 отримав умовне позбавлення або обмеження волі з іспитовим строком. Решта – покарання без будь-якого ув'язнення: штраф або громадські роботи.
ЕП вже описувала цю закономірність на прикладі контрабанди та інших "економічних" злочинів: провадження відкривають сотнями, до суду доходять одиниці, а реальне ув'язнення не отримує ніхто.
Схеми з фіктивним бронюванням повторюють точно той самий сценарій. Кивати на суд в цьому випадку не варто. Більшість вироків є результатом угод із слідством: обвинувачений визнає вину, прокуратура отримує закриту справу зі статистикою, суд призначає іспитовий термін.
Понад тисяча справ, ймовірно, лише "верхівка айсберга". Поки детективи НАБУ розслідували відому схему з київськими земельними ділянками в межах операції "Чисте місто" (пов'язана з неформальною групою, яку, за даними слідства, очолював колишній депутат Київради та бізнесмен Денис Комарницький), прослуховування зафіксувало ще один паралельний сюжет.
Організатори давали вказівки скласти списки людей для фіктивного оформлення й отримання бронювання для захисту від мобілізації та для виїзду за кордон: "Лєночка, так, звітую. Забрала документи…Ми там зараз пишемо заяви, там на посаду…Усіх шістьох уже оформили".
Судді не деталізували, де саме планували оформити цю шістку, але, ймовірно, йдеться про одне з київських комунальних підприємств.