Гроші на зиму пролежали без руху 54 дні. Як держава й громади готувалися до холодів
Навесні Рада національної безпеки і оборони (РНБО) затвердила плани стійкості регіонів, складені з урахуванням досвіду надважкої минулої зими. Їх реалізація оцінювалася у 216 млрд грн, а разом з Києвом – у майже 278 млрд грн. Строк виконання – 1 вересня.
Офіційні дані Державної казначейської служби показують: громади несуттєво збільшили власні витрати на підготовку до чергової надважкої зими, але уряд більшу частину обіцяної допомоги розподілив лише за два тижні до дедлайну.
Громади: на дороги додали втричі більше, ніж на зиму
За січень-серпень 2026 року громади й області витратили на тепло, воду й захист від надзвичайних ситуацій 7,9 млрд грн власних грошей. Це на 1 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
На дороги – 13,2 млрд грн, на 3,5 млрд грн більше. На благоустрій – 19,8 млрд грн, плюс 2,9 млрд грн. Це касові дані Держказначейства на OpenBudget разом з оплатами за засекреченими об'єктами.
Громади не лише платять підрядникам за будівництво і ремонт, а й дають дотації своїм комунальним підприємствам. На підготовку до зими – 6,1 млрд грн або 77% витрачених у цій сфері коштів, здебільшого тепловикам і водоканалам. Дорожнім підприємствам – 5,5 млрд грн (42% коштів, витрачених на дороги), комунальникам з благоустрою – 11,2 млрд грн (майже 57%). На що підприємства витратили дотації, звітність Держказначейства не показує.
Разом із державними грошима зимові видатки зросли на 1,8 млрд грн. Майже половину приросту, 0,8 млрд грн, забезпечила програма планів стійкості, яка з'явилася у звітності лише в серпні – після приходу субвенції. Уряд розраховував і на власні гроші громад. 4 травня він визначив: витрати на комунальні об'єкти в планах стійкості громади покривають щонайменше на 20%, у прифронтових областях – від 10% до 15%.
Найбільше зросли внески громад у статутний капітал комунальних підприємств: удвічі – від 4,9 млрд грн до 9,9 млрд грн. Майже весь приріст, 4,4 млрд грн з 5 млрд грн, дав Київ.
Столиця за вісім місяців витратила на свої зимові програми 82 млн грн, торік – 103 млн грн. Натомість місто внесло в капітал комунальних підприємств 4,4 млрд грн (торік в цей період внески Києва становили 40 млн грн), майже всю суму отримало "Київтеплоенерго". Місто ще й позичає: 10 серпня Ощадбанк повідомив, що відкрив місту кредит на 2,5 млрд грн для фінансування плану стійкості.
У липні Київська міська державна адміністрація (КМДА) повідомила про близько 13 млрд грн, виділених на план стійкості. Через три дні депутат Київради Максим Нефьодов стверджував, що на рахунках "Київтеплоенерго" лежать 9 млрд грн. Що підприємство робить із цими грошима, звітність Держказначейства не показує.
Частина підготовки громад до зими "захована" в інших витратах: генератор для школи оплачують як освіту. Сумарно громади купили обладнання для освіти на 4,9 млрд грн – на 400 млн грн більше, ніж торік. Навіть якби весь цей приріст пішов на генератори й котли, власні зимові видатки громад зросли б лише на 1,4 млрд грн. Дороги за той самий час додали 3,5 млрд грн.
Уряд: гроші за тиждень до строку
Першу частину грошей держава дала навесні з резервного фонду. 20 березня уряд виділив 12,9 млрд грн, а за тиждень підняв суму до 22,1 млрд грн. 28 травня тодішня прем'єрка Юлія Свириденко відзвітувала, що з цих коштів "вже використано" 8,9 млрд грн. Усього з квітня, за словами її наступника, прем'єра Сергія Корецького, на захист об'єктів спрямували 27,6 млрд грн.
Більша частина грошей з'явилася влітку. 10 червня парламент переглянув бюджет і започаткував окрему програму на плани стійкості – 40 млрд грн. Закон набрав чинності 24 червня. Наступні 54 дні гроші лежали нерозподіленими.
17 серпня уряд розподілив 35,2 млрд грн: 23 млрд грн – субвенцією областям і Києву, 12,2 млрд грн – Агентству відновлення. Рішення про решту 4,8 млрд грн в опублікованих актах уряду ЕП не знайшла.
Субвенція надійшла на рахунки областей 25 серпня, за тиждень до строку виконання планів стійкості. 31 серпня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО від 5 серпня. Воно схвалило план стійкості Києва й попередило посадовців військових адміністрацій і міських голів про персональну відповідальність.
Вже 1 вересня Корецький оголосив у Раді "жорсткий режим економії" всіх коштів, "які не закріплені за потребами оборони". З 14 вересня Держказначейство зупинило майже всі платежі на будівництво, ремонти й обладнання, про що писала ЕП.
17 вересня голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа розповіла, що Міністерство фінансів відклало на грудень 39 млрд грн капітальних видатків. Серед них – гроші на плани стійкості й підготовку до зими, а причина – проблеми з надходженням міжнародного фінансування.
Асоціація міст скаржиться, що з 9 вересня громади не можуть оплатити частину робіт, зокрема підготовку до опалювального сезону. 6 жовтня Корецький пообіцяв громадам "якнайшвидше відновити необхідні видатки". Строку він не назвав: для цього, за його словами, потрібне міжнародне фінансування.
Скільки з 23 млрд грн "серпневої" субвенції вже отримали підрядники, повністю бачить лише Держказначейство. За даними сайту Spending, у вересні-жовтні оплачено щонайменше 3,3 млрд грн або 14% субвенції.
Агентство відновлення затвердило паспорт своєї програми лише 3 вересня, після того, як сплив поставлений дедлайн виконання планів стійкості. Без нього гроші не можна було витрачати.
У відкритих платежах до 11 жовтня за цією програмою видно 0,5 млрд грн з 12,2 млрд грн – у чотирьох регіонах із 17. Київ, якому призначили 4,3 млрд грн, переважно на теплопостачання, не отримав жодного платежу. Оплати за засекреченими об'єктами держбюджету Spending так само може не показувати.
Тому скільки зроблено, в плані підготовки до зими, кожен рахує по-своєму. 19 червня віцепрем'єр Олексій Кулеба назвав "середній рівень виконання планів стійкості" близько 40%. 21 серпня Корецький у Раді сказав про 47% – за чотири дні до того, як субвенція надійшла на рахунки. 10 серпня КМДА звітувала, що готовність інженерного захисту об'єктів у Києві перевищує 60%. Нефьодов рахував виконання плану столиці в 6%.