Без заправок можуть лишитися цілі райони. Які наслідки ударів Росії по АЗС?

У липні російські нафтопереробні заводи переробили найменше нафти з 2002 року: українські дрони методично вибивають переробку і в десятках регіонів Росії вже обмежили продаж бензину.

Відповідь Москви, як завжди, дріб'язкова: вона б'є по заправках. На початку серпня під удар потрапили заправні комплекси компаній у Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях, а в ніч на 9 серпня десятки дронів атакували видобуток Укрнафти.

Масштаб російської кампанії видно в даних Centre for Information Resilience (CIR), який збирає геолоковані підтвердження ударів по станціях, і які вже були предметом аналізу видання "Тексти", коли в червні була зафіксована рекордна кількість атак – понад 60. У липні, за підрахунками ЕП, темп був майже таким самим, а в серпні, ймовірно, буде не меншим.

Від березня 2022 року зафіксовано 297 влучань на 236 локаціях. У компанії WOG порахували, що повне відновлення однієї станції коштує 50-70 млн грн.

Динаміка атак на АЗС

Кількість підтверджених CIR атак за місяць.

Лідер за абсолютною кількістю – Дніпропетровщина з 60 атаками, за нею Донеччина й Харківщина. Більшість атак припадає на шість прифронтових і прикордонних областей.

Враховуючи, що в країні близько 8 тис. АЗС, наразі уражено приблизно 3% від усіх станцій. Національний банк у свіжому інфляційному звіті оцінив частку пошкоджених АЗС у 4% і додав, що втрачені продажі компенсують станції в тилових регіонах.

Проте для певних районів проблема вже досить гостра. У Нікопольському районі, за підрахунками ЕП, атаки зачепили 59% активних станцій. На Сумщині – понад чверть активної мережі. Високі частки знищених чи пошкоджених АЗС зафіксовані також у Краматорському, Богодухівському та Херсонському районах.

Повторний удар по тій самій станції не створює альтернативи довкола. Саме тому окрема траса може залишитися без пального, хоча національна статистика не показує дефіциту.

Де уражено найбільшу частку АЗС

Частка фізичних локацій АЗС із підтвердженими атаками від оціненої кількості активних станцій у районі.

Один із депутатів Харківської облради повідомляв, що на маршруті від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, а по області він нарахував понад 80 знищених станцій. Оскільки ця оцінка охоплює і зруйновані, і закриті об'єкти, цифри дещо вищі, ніж у CIR, яка рахує лише підтверджені геолоковані удари.

Крім дефіциту, один із можливих результатів кампанії росіян проти українських АЗС – зростання цін. Проте поки суттєвого цінового перекосу в прифронтових областях немає – з травня бензин А-95 подорожчав приблизно на 10% по всій країні, лише в Сумській й Харківській трохи більше (на 11,6-12%). Реальний виняток – Донецька область з дизельним пальним вартістю близько 100 грн/л.

У стрибку цін в останні кілька тижнів (дизель зріс на понад 15 грн за літр, бензин – на понад 6 грн) теж інші причини. ЕП розклала його на складники: ускладнена морська логістика, обмілілий Дунай, дефіцит дизеля в Євросоюзі та сезонний попит аграріїв. Атаки на АЗС у цьому переліку – лише один із чинників, але, схоже, не головний.

Мережі тим часом перебудовують роботу під обстріли. WOG закриває частину станцій у небезпечних областях уночі й зупиняє відпуск під час тривоги. "Укрнафта" закуповує 100 паливовозів, щоб швидше перекидати ресурс між регіонами – група "Нафтогаз" цього року втратила 37 заправних комплексів.

У Тростянці на Сумщині почали продавати пальне просто з бензовоза: модель, яку галузеві експерти пропонують легалізувати для всієї прифронтової смуги.

Уряд наполягає, що загальнонаціонального дефіциту немає, і паралельно обговорює з бізнесом захист станцій і механізми страхування воєнних ризиків. Частину заходів не розкривають з міркувань безпеки.