Пролетарі всіх країн, заміняйтеся! ШІ поглиблює структурне безробіття в Україні
У США штучний інтелект (ШІ) уже дістався до назв посад. На сайті з пошуку роботи Indeed кожна дванадцята вакансія містить AI у назві – утричі більше, ніж у 2022 році. Це вже не лише програмні інженери: клініки шукають фізіотерапевтів, які вестимуть документацію за допомогою ШІ, школи – учителів із ШІ-грамотності. В Indeed пояснюють: роботодавці не вигадують професії, а вписують AI у вимоги до чинних.
В Україні таких посад поки що одиниці. На Work.ua лише в 0,1% вакансій згадуються штучний інтелект або нейромережі. У 2025 році агрегатор вакансій нарахував трохи більше сотні ШІ-посад – від директора з упровадження ШІ до AI-дизайнера та AI-інженера – на тлі понад 100 тис. вакансій, які щомісяця публікуються на платформі. ШІ ще не став обов'язковою вимогою до кандидатів, але впливає на попит на окремі спеціальності.
Міжнародна організація праці (МОП) оцінила, скількох професій у світі торкнеться генеративний штучний інтелект. Приблизно кожен четвертий працівник зайнятий у сфері, де мовні моделі здатні виконувати частину завдань: написати листа, скласти звіт чи відповісти клієнту.
Найбільше ШІ впливає на офісні посади. Наразі під найбільшим ударом перебувають багаті держави, там штучний інтелект впливає на третину робочих місць. У бідних країнах – лише на кожне дев'яте. Серед жінок таких посад майже втричі більше, ніж серед чоловіків.
Методологію МОП можна застосувати до даних українського ринку праці. Кожну з 459 професій на сайті Work.ua автори зіставили з міжнародним класифікатором занять і рівнем впливу ШІ, присвоєним у МОП. Потім подивилися, скільки вакансій за кожною професією з'являлося щомісяця протягом трьох років – від липня 2023-го до червня 2026-го.
Три роки тому роботодавці публікували 125 вакансій копірайтера на місяць, тепер – лише 50, тобто на 60% менше. ChatGPT, можливо, пише не краще за людину, але точно швидше і дешевше. Стільки ж втратив перекладач з англійської мови.
Водночас в оголошеннях уже трапляється посада AI-копірайтер із зарплатою від 18 тис. грн до 45 тис. грн – це людина, яка пише тексти разом з ШІ-моделлю. Роботодавцям досі потрібні ті, хто працюють зі словами, просто в меншій кількості через зростання продуктивності.
Вебпрограмісти втратили від 56% до 76% вакансій залежно від спеціалізації. В IT-компаніях цього не приховують: SoftServe наймає менше джуніорів, бо завдання, на які початківець витрачав години, ШІ-асистент виконує за хвилини. Аутсорсери тим часом перебудовують свої робочі процеси – від написання коду до консалтингу й готових рішень.
Кількість вакансій вебдизайнерів скоротилася на 39%, адміністраторів інтернет-магазину – на 42%, контент-менеджерів – на 25%, а вакансій редакторів і журналістів стало менше на 20-25%. Це і є та офісна робота, яку МОП називає найвразливішою у світі.
Загалом за останні роки ринок праці України відновився після падіння 2022 року. Проте одночасно з поширенням ШІ зростає частка професій, де вакансій стає менше.
На двох нижніх сходинках на графіку (нижче 0%) – приблизно кожна п'ята професія (хоча медіанне зростання груп +29%), вище (помірний вплив) – чверть, далі високий вплив – третина. На верхівці шкали (професії з найвищим впливом), щоправда, це найменш значна група – вакансії скоротилися в половині професій, а типова (медіанна) з них втратила 9%.
Вплив ШІ ще помітніший через контртяжіння професій, які перебувають поза його досяжністю – робітничі спеціальності. Попит на них зростає під дією інших факторів: мобілізації та виїзду людей за кордон. Роботодавці пропонують монтажникам на 53% більше вакансій, ніж три роки тому, як і різноробам. Будівельників шукають на 33% частіше, а зварювальників – на 28%.
Наскільки гострим став дефіцит робітників, ЕП вже писала. На одне резюме за робітничими спеціальностями припадають п'ять вакансій, тоді як за рештою професій – лише 3,3.
Найважче київській енергетиці: там на одного шукача – 39 вакансій. Слюсарів та електриків не вистачає для ремонту мереж після обстрілів. Міністерство економіки прогнозує, що у 2026 році Україні бракуватиме понад 600 тисяч працівників.
Тож цей розрив формують дві сили одночасно. ШІ може скорочувати попит на копірайтерів, перекладачів і частину програмістів, тоді як робітничі професії відчувають дедалі більший дефіцит кадрів. Саме це економісти називають структурним безробіттям: вакансії є, шукачі теж є, але їхні навички не збігаються. Копірайтер не замінить зварювальника.
На цей дисбаланс регулярно бідкається і Національний банк. У квітневому інфляційному звіті він, завдяки проведеному опитуванню, дійшов висновку, що "дефіцит кваліфікованих кадрів є другим за важливістю чинником, що обмежує виробництво" – одразу після воєнних дій.