Голос, що втратив силу: як Skype змінив світ і чому зник
Чому Skype втратив популярність і який слід залишив у світі технологій? Історія злету і падіння одного з найвідоміших файлообмінників 2000-х і 2010-х років.
Наприкінці лютого 2025 року компанія Microsoft оголосила про припинення роботи Skype. Для молодого покоління ця новина навряд чи стала сенсацією, адже сервіс уже кілька років втрачав популярність, а чутки про його можливе закриття з’являлися регулярно.
Проте на початку 2000-х Skype здійснив справжню революцію в інтернет-спілкуванні. Він не просто став зручним інструментом для дзвінків, а сформував уявлення про те, як ми зараз спілкуємося та вирішуємо робочі питання, не виходячи з дому.
Те, що зараз здається звичним – відеодзвінки, миттєві повідомлення, онлайн-зустрічі, – зародилося 22 роки тому завдяки двом менеджерам і трьом програмістам. У 2013 році сервіс мав понад 700 млн користувачів, а 5 травня 2025 року він назавжди зникне з цифрового ландшафту.
Початок нової епохи та хитрість засновників
Доля звела творців Skype задовго до його заснування. У 2000 році міжнародна телекомунікаційна компанія Tele2 вирішила запустити інформаційно-розважальний портал Everyday. Очолили проєкт швед Ніклас Зеннстром і данець Янус Фрііс. Через складнощі в розробці команду довелося розширювати. На звичайне оголошення в газеті відгукнулися три естонські програмісти: Яан Таллінн, Ахті Хайнле та Прііт Касесалу.
Нова команда запустила Everyday, але фінансового успіху портал не приніс. Проєкт закрили, а Фрііс і Зеннстрем почали шукати новий перспективний напрямок і зацікавилися популярним на той час файлообмінником Napster. Разом з естонськими розробниками підприємці вирішили створити його покращений аналог, зробивши акцент на музиці.
Новий сервіс для обміну файлами назвали Kazaa. Він дозволяв користувачам передавати файли безпосередньо між комп’ютерами за технологією peer-to-peer (P2P) без використання проміжних серверів. Сервіс швидко став популярним, через що виникли нові проблеми.
На відміну від свого конкурента Kazaa мав передавати тільки легальний контент. Його творці вірили, що зможуть домовитись з представниками музичної та кіноіндустрії, але цього не сталося. Медіакомпанії завалили розробників судовими позовами, звинувачуючи сервіс у сприянні піратству.
Це змусило Фрііса і Зеннстрема знову шукати нову сферу для старту. Спочатку колеги розглядали ідею сервісу для роздачі Wi-Fi, але поступово прийшли до концепції інтернет-телефонії.
Ідея нового продукту виникла влітку 2002 року, а вже наступної весни першу версію програми Skype змогли протестувати 20 користувачів. Система працювала за тим же принципом, що й Kazaa, тільки замість обміну музикою та фільмами передавала голосові повідомлення.
У серпні 2003 року світ уперше побачив Skype. "Ми запускаємо Skype як телекомунікаційну компанію майбутнього", – самовпевнено заявив Зеннстром під час презентації сервісу. Фрііс додав: "Ми сподіваємося, що колись люди казатимуть не "Я тобі подзвоню", а "Я тобі скайпну". Ці амбітні слова підтверджувалися не менш вражаючими темпами зростання.
За перший день програму завантажили понад 10 тис. разів, а за кілька місяців їх було вже мільйон. Секрет швидкої популярності крився в її одночасній простості та революційності.
Раніше міжнародні дзвінки коштували дорого, але Skype змінив правила гри: сервіс дозволив спілкуватися з будь-якої точки світу безкоштовно завдяки технології VoIP (Voice over IP). Крім того, на відміну від інших VoIP-сервісів того часу, які вимагали складних налаштувань, Skype мав інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Користувачеві потрібно було лише встановити програму, додати контакти та почати дзвонити.
Завдяки стрімкому зростанню стартап залучив близько 20 млн дол. інвестицій. Попри високий інтерес з боку інвесторів, команда вирішила монетизувати продукт поступово і зробила це розумно.
Замість запровадження плати за всі дзвінки Skype зробив платними лише виклики з комп'ютера на телефонні номери і навпаки. Так компанія зберегла старих користувачів і залучила нових, які були готові платити. Тим більше, що тарифи залишалися значно нижчими, ніж у традиційних телеком-компаній. До 2005 року така стратегія принесла Skype близько 70 млн користувачів і квартальний прибуток 35 млн дол.
У цей момент на горизонті з’явилася eBay, яка вирішила купити сервіс. Хоча в неї не було чіткої стратегії долучення стартапу до своєї бізнес-моделі, вона придбала Skype за 2,6 млрд дол.
Наступні роки для сервісу онлайн-дзвінків були успішними: до 2006 року виторг сягнув 195 млн дол., а в 2007-му – 381 млн дол. Кількість користувачів за чотири роки зросла до 400 млн.
Проте в компанії почалися проблеми: зруйнувалася стартап-культура, управління стало хаотичним, а якість продукту погіршилася. У 2009 році eBay вирішила продати компанію.
Тоді ж з’ясувалося, що ключові патенти на технологію були не в eBay, а в засновників Януса Фріїса та Нікласа Зеннстрема. Право на них вони зберегли через свою компанію Joltid.
Ці патенти були критично важливими, адже стосувалися P2P-архітектури, на якій працював Skype. Без них нові власники не могли законно використовувати основну технологію сервісу. Ситуація загрожувала зірвати угоду, але сторони досягли компромісу: Фріїс і Зеннстрем повернулися до ради директорів і отримали 14% акцій Skype.
У 2011 році Microsoft купила Skype за 8,5 млрд дол., що стало найдорожчим придбанням корпорації на той момент. Microsoft планувала інтегрувати файлообмінник з Windows та іншими своїми продуктами.
У Microsoft Skype прийшов як лідер ринку з понад 860 млн дол. доходу та близько 15% частки всіх міжнародних дзвінків. Кількість зареєстрованих користувачів досягла 700 млн.
З 2010 року Skype почав активно виходити на мобільні пристрої – спочатку з голосовими дзвінками, а у 2011 році додалася підтримка відеозв’язку. Пізніше сервіс став доступним на Linux, ігрових приставках і Smart TV.
Проте за 15 років Microsoft не змогла значно розширити можливості Skype або закріпити його домінування. Сервіс поступово втрачав позиції, поступаючись місцем новим конкурентам у сфері комунікацій.
Як Skype створив нішу, яка його знищила
Свого часу Skype здійснив революцію в тому, як люди спілкуються на відстані. До його появи голосові та відеодзвінки через інтернет були дорогими, складними або просто непопулярними. Skype зробив їх масовими, доступними та зручними для всіх.
Засновники сервісу втілили в життя ідеї фантастів та футурологів про майбутнє, де відстань більше не перешкода. Люди могли безкоштовно телефонувати рідним, друзям чи колегам з будь-якої точки світу. Це зробило сервіс популярним для максимально широкої аудиторії: від емігрантів до фрилансерів та працівників міжнародних компаній.
Skype не просто дозволив бачити співрозмовника – він започаткував культуру відеозв’язку. Зараз це здається звичним, але саме Skype навчив людей, що телефонувати можна не лише голосом, а й відео. З його допомогою компанії проводили онлайн-зустрічі, а репетитори та студенти відкрили для себе дистанційне навчання.
Крім того, компанія стала однією з перших, хто представив можливості обміну миттєвими повідомленнями, дозволяючи користувачам спілкуватися в чаті в режимі реального часу.
У технологічному світі є показник справжнього успіху: коли назва компанії стає дієсловом. Люди говорять "загуглити", маючи на увазі пошук інформації в інтернеті. Свого часу Skype теж став частиною повсякденної мови. У 2000-х це було справжнім трендом.
Популярність Skype відкрила нову нішу у сфері комунікацій, якою зацікавилися технологічні гіганти. Першим тривожним дзвіночком для сервісу став бум мобільних месенджерів. Apple вмонтувала iMessage та FaceTime у свої пристрої, WhatsApp після придбання Facebook у 2014 році додав функцію дзвінків, а Viber і Telegram стрімко набирали популярність.
Зрештою Microsoft зробила кілька ключових помилок, через які Skype поступово втратив свої позиції. Насамперед сервіс запізнився з адаптацією до мобільної ери. Усе говорило про зміну стилю спілкування. Люди дедалі більше спілкуються текстом, голосовими повідомленнями або короткими відеодзвінками. Натомість Skype залишався орієнтованим на комп’ютери.
Ще одна помилка – невдала стратегія оновлення. Microsoft змінила дизайн програми, додала зайві функції, що зробило її менш інтуїтивною. Крім того, компанія зосередилася не на конкурентоспроможності, а на інтеграції Skype із своєю екосистемою, що не дало очікуваних результатів. У 2016 році компанія запустила Teams – корпоративний месенджер, що мав конкурувати із Slack.
Крім того, компанія була недостатньо гнучкою під час пандемії ковіду. Коли попит на відеозв’язок різко зріс, Skype мав шанси стати основним сервісом для спілкування, але Microsoft зробила ставку на розвиток Teams для бізнесу, урядів та шкіл. Інвестиції окупилися: у 2023 році Teams мав понад 320 млн користувачів, тоді як Skype продовжував втрачати популярність.
Через два роки компанія вирішить закрити Skype у травні 2025 року. За словами президента Microsoft 365 Джеффа Тепера, користувачі до 5 травня зможуть перенести історії повідомлень і контакти на інші сервіси або на Teams.
Як Skype змінив одну країну
В історії Skype є особливість: її часто називають естонською компанією, хоча штаб-квартира розташована в Люксембурзі, а найвідоміші засновники – швед і данець. Попри це естонці жартома кажуть, що в них є неписане правило: за кожної нагоди нагадувати світові, що Skype – це Естонія.
Причина проста: програмне забезпечення для Skype розробляли саме естонські інженери, і перші кроки із створення продукту команда робила в Естонії. У той час уряд країни активно інвестував в освіту й технології, розуміючи, що невелика держава не зможе конкурувати із західними сусідами у важкій промисловості чи сільському господарстві.
Успіх Skype показав, що навіть маленька колишня радянська республіка здатна створювати світові технологічні продукти. Це привернуло увагу інвесторів до Естонії, а місцевим підприємцям дало впевненість, що можна будувати глобальні компанії, не виїжджаючи з країни. Малий внутрішній ринок стимулював стартапи одразу орієнтуватися на світові ринки.
Крім того, Skype не лише надихнув, а й збагатив багатьох людей. "Скайп-мафія", колишні співробітники компанії, після її продажу eBay отримали капітал для інвестицій у нові стартапи.
Один з них, Таавет Хінрікус, разом з Крісто Кяерманном у 2011 році заснував TransferWise (з 2021 року – Wise), сервіс для міжнародних грошових переказів. Через три роки стартап отримав 58 млн дол. інвестицій від фонду Andreessen Horowitz, а Sequoia Capital оцінила його 1 млрд дол., зробивши третім "єдинорогом" Естонії.
Завдяки Skype в Естонії з’явилися десятки підприємців, які створювали компанії та підтримували таланти. За останні чотири роки країна народила ще п’ять "єдинорогів" – стартапів з оцінкою понад 1 млрд дол.
Зараз Естонія – найбільший стартап-хаб Центральної та Східної Європи з 1 400 стартапами та залученими 36,3 млрд євро інвестицій. Для країни, населення якої втричі менше, ніж у Києві, це справжній прорив. Значна частина цього успіху почалася із Skype.