Реклама:
Українська правда

Держава заборгувала пенсіонерам 100 мільярдів за рішеннями судів, але грошей на виплати немає

Держава заборгувала пенсіонерам 100 мільярдів за рішеннями судів, але грошей на виплати немає
Колаж: Андрій Калістратенко

Влітку 2026 року сталася символічна подія для української пенсійної системи: заборгованість держави за програними пенсіонерам судами перевищила 100 млрд грн.

Більшість програних справ стосуються так званих спецпенсій. Ці виплати регулює не профільний закон, як для більшості українців, а інші нормативні акти. Умови виходу на заслужений відпочинок та розрахунку розміру виплати для спецпенсіонерів набагато вигідніші, ніж для решти громадян.

Ці пільги держава гарантувала, зокрема, суддям, прокурорам, правоохоронцям, кадровим військовим, особам, які постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції та деяким іншим категоріям осіб.

Протягом останніх років вони масово "бомбардували" державу судовими позовами, у яких вимагали перерахувати розміри виплат і заплатити їх "заднім числом". Як правило, держава такі позови програє, через що сума боргу за невиконаними рішеннями перевищила 100 млрд грн.

Не маючи успіхів у судах, уряд стримує виплати законодавчими обмеженнями. Через це держбюджет протягом кількох років є єдиним інструментом протидії пенсійним судам.

Питання на 100 мільярдів

Аби зрозуміти, що таке спеціальна пенсія, варто нагадати, які умови виходу на заслужений відпочинок мають люди за загальним законодавством. Так, право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають щонайменше 33 роки трудового стажу (ця вимога поступово збільшується, поки не сягне 35 років у 2028-му). До нього належить лише період офіційного працевлаштування (чи підприємницької діяльності), протягом якого сплачувався єдиний соціальний внесок (ЄСВ) до Пенсійного фонду (ПФ).

Розмір "звичайної" пенсії залежить від двох показників: офіційного стажу та коефіцієнта зарплати. Якщо максимально спростити, то виплата людини, яка матиме необхідні 35 років стажу, дорівнюватиме 35% від її середньої офіційної зарплати.

Разом із загальною системою "для всіх" законодавці свого часу вигадали спецпенсії, які регулюються окремими законами. Такі режими передбачають більш м'які вимоги для виходу на пенсію (менші вимоги до стажу або нижчий пенсійний вік), а також вигідніші формули розрахунку виплати. Остання найчастіше "прив'язана" не до розміру зарплати, яку людина отримувала раніше, а до зарплат нинішніх працівників на аналогічних посадах.

Для всіх пенсіонерів, незалежно від того, за яким законом вони отримують виплати, обмежений максимальний розмір пенсії. З 2011 року вона не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – не більше 25,95 тис. грн).

Проте часто це обмеження обходять, передусім – спецпенсіонери, оскільки пільгова формула розрахунку виплат дозволяє їм отримувати набагато вищі суми.

За липневими даними ПФ, 29,5 тис. осіб отримують понад 30 тис. грн, тобто більше за ліміт. Отримати такі виплати їм допомагають суди, які в таких спорах майже завжди стають на бік позивачів. Імовірно, гуманність служителів Феміди пов'язана з тим, що вони теж мають пільгові умови виходу на пенсію (розміри їх виплат можуть становити 70% від зарплати судді).

Рішення суддів у справах про зміну розміру пенсійної виплати, як правило, складається з двох частин. Перша – зобов'язує ПФ почати нараховувати позивачу кошти без застосування ліміту в десять прожиткових мінімумів. Цю частину держава виконує одразу.

Друга частина рішення зобов'язує ПФ перерахувати всі виплати позивачу за попередні періоди, коли він отримував нижчу пенсію. Цю вимогу держава не може виконати, адже відповідне фінансування не передбачене в бюджеті фонду. Усі такі рішення з часом накопичуються, через що зростає заборгованість.

Кількість позовів проти держави щодо перерахунку пенсій зростає щороку. В Україні навіть сформувався ринок юридичних послуг у таких справах. Окремі юридичні компанії спеціалізуються на цих кейсах та обіцяють клієнтам майже гарантоване збільшення виплат.

У 2023 році борг за програними пенсійними справами становив "лише" 50 млрд грн. За останні три роки він подвоївся і, за даними ПФ, 1 вересня 2026 року досяг 101,52 млрд грн.

Щороку уряд закладає символічні суми на виплати за судовими суперечками, зокрема в пенсійних справах. У 2026 році в бюджеті Мінсоцполітики передбачили на це 100 млн грн, тоді як лише за 2025 рік борг ПФ перед пенсіонерами виріс на 7,3 млрд грн.

Ба більше, через невиконання рішень за цим боргом судді ще й штрафують працівників ПФ. Кількість штрафів і їх суми щороку зростають. Якщо за весь 2025 рік суди наклали 40 штрафів на посадових осіб ПФ на 2,42 млн грн, то лише за перше півріччя 2026 року – 36 штрафів на 2,37 млн грн.

Кому заборгували найбільше

Спеціальні умови виходу на пенсію держава свого часу законодавчо гарантувала широкому колу осіб. Найчисельніша група – колишні кадрові військові та працівники правоохоронних органів. Зокрема, до них належать працівники Національного антикорупційного бюро, Служби судової охорони, Управління державної охорони, Держслужби спецзв'язку та захисту інформації, Служби безпеки України, Держприкордонслужби, Податкової міліції, Бюро економічної безпеки.

Умови виходу на пенсію колишніх військових та правоохоронців регулює закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виплати за цим документом отримують понад пів мільйона осіб.

Цей закон дозволяє виходити на пенсію за наявності лише 25 років вислуги (служби) або починаючи із 45 років за наявності 25 років стажу (щонайменше половина з яких – служба).

Розмір такої виплати не залежить від оплати під час їх служби. Він "прив'язаний" до розміру грошового забезпечення, яке отримують люди, що працюють на аналогічній посаді, і становить 50-70% від такої зарплати.

Ця "прив'язка" перетворилася на один із факторів, який стримує державу від підвищення розміру грошового забезпечення у війську, повідомляли співрозмовники ЕП в уряді. Адже щоразу, коли переглядається зарплата чинного військового, має автоматично переглядатися і пенсія для понад пів мільйона осіб.

Хоча автоматичний перегляд штучно призупиняють окремими законами, спецпенсіонери оскаржують такі заходи в судах і відсуджують підвищені виплати щоразу, коли зростають зарплати в правоохоронних органах, де вони працювали, або в армії.

Пільгові умови щодо віку виходу на пенсію, закладені в законі для колишніх військових та правоохоронців, призвели до того, що в Україні нараховується понад 140 тис. таких пенсіонерів мобілізаційного віку (до 60 років), які не служать у війську.

Ба більше, на початку 2026 року в Україні було майже 8 тис. пенсіонерів за віком та вислугою років, яким не виповнилося навіть 45-ти. Не всі з них колишні правоохоронці чи військові, адже вікові пільги законодавство передбачає і для інших категорій.

Зокрема, пільгові умови діють для прокурорів. Профільний закон гарантує їм право на пенсію за наявності 25 років стажу (з яких 15 – в органах прокуратури), а розмір виплати – 60% від зарплати особи, яка працює на аналогічній посаді в прокуратурі.

Проте на практиці колишні (і не лише) прокурори здобувають собі ще вищі виплати – до 90% від зарплати. Детальніше про те, як це можливо, ЕП писала у 2024 році, коли розгорівся скандал навколо корупції в медико-соціальних експертних комісіях.

Тоді ЕП встановила, що більшість з майже 7 тис. прокурорів-пенсіонерів отримувала виплати не за інвалідністю, а за вислугу років. Значна їх частина працює в органах і паралельно отримує "надбавку" до зарплати в розмірі 90%, яка не оподатковується.

Як це можливо? Для отримання підвищеної пенсійної виплати прокурори звертаються до суду і просять нараховувати її не за чинним законом, а за законом від 1991 року, який втратив чинність. Той документ гарантував ще більш пільгові умови державного утримання: стаж – лише 20 років, з яких 10 років – у прокуратурі (за чинним законом – 25 років і 15 років відповідно), а розмір виплати – 80% від зарплати плюс по 2% за кожен рік роботи понад 10 років (але не більше 90%).

Як правило, суди стають на сторону позивачів, зобов'язуючи ПФ нараховувати кошти за законом, який втратив чинність. Разом з цим прокурори просять суд скасувати для себе обмеження на максимальний розмір виплати.

Пільгові умови виходу на пенсію та розрахунку її розміру в поєднанні з лояльною судовою системою дозволили окремим прокурорам домагатися виплат у сотні тисяч гривень на місяць задовго до загального пенсійного віку. Наприклад, на початку 2026 року стало відомо, що 36-річний прокурор Дмитро Казак отримує пенсію 156 тис. грн на місяць.

Найбільш щедрі умови мають судді. Закон передбачає, що в служителів Феміди є вибір: отримувати звичайну пенсію або довічне утримання. Останнє екссудді виплачується навіть до досягнення пенсійного віку, а його розмір починається з 50% суддівської зарплати і збільшується на 2% за кожен рік, що перевищує 20 років стажу.

Окреме місце в заборгованості держави за рішеннями судів посідають "чорнобильські" пенсії. На відміну від спецпенсій правоохоронців, прокурорів чи суддів, особи, які постраждали від аварії на ЧАЕС, судяться не за пенсію, а за надбавку до неї.

Чинний закон, який регулює особливості пенсійного забезпечення "чорнобильців", не передбачає жодних надбавок до пенсії. Однак у попередніх версіях документа вони були (з часом парламент не раз їх скасовував). Розмір таких надбавок – від однієї до трьох мінімальних зарплат.

Попри зміни до законодавства, які скасовували надбавки, "чорнобильці" через суди змушують ПФ їх виплачувати.

Ба більше, з 2022 року кількість постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС різко зросла. Принаймні такий висновок можна зробити з того, що кількість отримувачів надбавок за рік зросла в 13 разів до понад 130 тис. осіб.

В уряді підозрювали, що чимало громадян формально перереєстровувалися на територіях, проживання на яких давало правові підстави для отримання надбавок, а потім через суд домагалися їх нарахування. Зрештою, таке зловживання законодавством та лояльною судовою системою призвело до відповіді з боку влади.

Бюджет проти спецпенсій

Раніше спеціальні пенсійні режими існували для ширшого кола осіб. Окремі умови розрахунку передбачалися для держслужбовців, депутатів і навіть журналістів. Однак з часом уряд та парламент деякі з них скасували.

Не раз переглядалися й умови виходу на пенсію для прокурорів, суддів, "чорнобильців" та правоохоронців. Однак кожне рішення влади, яке обмежувало таку щедрість, успішно скасовував Конституційний Суд.

Саме цей фактор робить будь-які спроби врегулювати питання спецпенсій приреченими на невдачу. Адже навіть якщо відповідні зміни не скасує Конституційний Суд, суди першої інстанції, як правило, підтримають колишніх посадовців і нарахують їм виплати за нечинним законодавством.

Імовірно, аби мінімізувати ризик судового оскарження, уряд почав закладати обмеження в закони про держбюджет. Кошторис діє протягом одного року, тож навіть якщо пенсійні положення в ньому скасує Конституційний Суд, наступного року Верховна Рада проголосує наступний бюджет і поновить дію обмежень.

З 2024 року в законах про бюджет з'являється норма про обмеження розмірів пенсій, які перевищують десять прожиткових мінімумів. До таких виплат уряд застосовує спеціальні коефіцієнти. Наприклад, завдяки їм пенсія одного прокурора в розмірі 251 тис. грн зменшилася до 51,5 тис. грн.

Окреме місце в бюджеті посідають норми щодо надбавок "чорнобильцям".

По-перше, щороку в бюджеті прописують обмеження на отримання надбавок, не передбачених законодавством. Розраховувати на них можуть лише особи, які проживали на постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС територіях до 26 квітня 1986 року або безперервно жили там з дати катастрофи до 1 січня 1993 року.

По-друге, у закон про держбюджет додають спеціальний показник мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму – для "осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду". Його розмір – 1 600 грн.

Цьогоріч уряд знову використав закон про бюджет на 2027 рік як відповідь на судові війни з пенсіонерами. Зокрема, у зареєстрованому документі з'явилися норми, покликані захистити посадовців ПФ від штрафів за те, що вони не виплачують борги за рішеннями судів або перераховану пенсію.

"Установити, що територіальні органи Пенсійного фонду здійснюють виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій у межах бюджетних призначень на відповідний бюджетний період, і відсутність бюджетних асигнувань на цю мету є підставою для незастосування штрафу до керівника Пенсійного фонду та керівників територіальних органів", – ідеться в 42 статті законопроєкту.

Також уряд запропонував заборонити перегляд розміру спецпенсій чи довічного грошового утримання суддів, який мав відбутися у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення (правоохоронців чи військових) або зарплати суддів.

Якщо бюджет-2027 ухвалять без суттєвих змін до пенсійних статей, то, ймовірно, передбачені документом обмеження запрацюють з 1 січня. Однак майже напевно всі ці обмеження наштовхнуться на оскарження в судах та Конституційному Суді зокрема.

Разом з цим, уряд готує більш довгострокове врегулювання системи спецпенсій. Модель реформи, яку розробляє Мінсоцполітики, передбачає запровадження окремого рівня професійних пенсій, які мають замінити спеціальні режими. Ці видатки планують компенсувати підвищеним розміром ЄСВ для цих категорій осіб.

Поки що ця реформа перебуває на етапі обговорення. Однак незалежно від того, наскільки успішним буде голосування за неї, майже напевно відомо, що будь-які норми, які обмежуватимуть спеціальні пенсійні режими, наштовхнуться на оскарження в судах. Дуже ймовірно, що їх рішення будуть не на користь авторів реформи та держави.

пенсії прокуратура суди