Українська правда

Випустили пару: влада не контролює ринок вейпів, який повністю перебуває у "тіні"

Випустили пару: влада не контролює ринок вейпів, який повністю перебуває у тіні
Колаж: Андрій Калістратенко

Майже кожна електронна сигарета, яка продається в Україні, – незаконна. Попри це, вейпи набувають дедалі більшої популярності. Чи можна з цим щось вдіяти та скільки “тінь” коштує державі?

В кінці березня багатьох шокувало відкриття журналістів Bihus.info: велика мережа магазинів U420 просто під носом у правоохоронців займалася продажем психотропних речовин під виглядом "сувенірів". 14 квітня поліція провела масові обшуки у магазинах, самі ж точки продажу почали закриватися.

Шокуючим у цій історії є масштаб та нахабність ділків, які, не приховуючись, продавали заборонені речовини навіть неповнолітнім.

Приклад нахабності U420 – не поодинокий. В Україні існує ціла індустрія з виробництва та продажу заборонених законом речовин, з якої не сплачуються мільярди гривень податків, і яку так само не помічають правоохоронці. Мова про ринок електронних сигарет, більш відомих як вейпи.

На відміну від "сувенірів" зі спайсами, якими торгували U420, самі по собі вейпи та рідини для них дозволені законом – але лише ті, які не містять додаткових ароматизаторів та підсилювачів смаку. Однак більшість електронних сигарет та відповідних рідин продаються з ароматизаторами, а їхньою цільовою аудиторією передусім є молодь.

Попри навіяні маркетингом уявлення, вейпи не є безпечними для здоров'я. У складі рідин для електронних сигарет є нікотин, який негативно впливає на розвиток мозку, а також інші речовини, які можуть викликати рак та захворювання дихальної системи.

На масове поширення вейпів серед молоді звернула увагу і держава. Проте її спроби якось обмежити споживання цих товарів призвели до того, що ринок електронних сигарет майже повністю перейшов у тінь.

Чи справді електронні сигарети безпечніші, ніж "традиційні" та хто відповідальний за масову тінізацію сектору?

"Ви (не) бережете здоров'я"

"Вейп – це один із головних винаходів 21-го століття, покликаний допомогти людям з нікотиновою залежністю. Тому їх продаж збільшується. Адже це дає можливість насолоджуватися курінням і зробити його більш безпечним для себе і оточуючих.

Відвідайте вейп-шоп, якщо ви курите і дбаєте про своє здоров'я! Ви також можете подарувати електронну сигарету близькій людині, якщо вас турбує її нікотинова залежність", – так про "користь" електронних сигарет пишуть на сайті однієї із численних мереж вейп-шопів, які розрослися по всій країні. Проте ці слова не мають нічого спільного з правдою.

Електронні сигарети – відносно новий винахід, тож довготривалі наслідки їхнього споживання для здоров'я людини ще не до кінця досліджені. Але результати вже проведених досліджень підтверджують те, що їх куріння шкідливе та може призводити до розвитку серйозних захворювань.

Чи не найбільшу шкоду здоров'ю несе нікотин, який міститься у рідині для вейпів. Це речовина, яка викликає високу залежність, а також негативно впливає на різні системи організму, зокрема нервову. За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), споживання нікотиновмісних вейпів негативно впливає на розвиток тих частин мозку, які відповідають за навчання, увагу та настрій.

Шкідливим є навіть пасивне споживання: ковтання чи дихання димом від куріння вейпу іншою людиною, або навіть контакт цього диму з очима чи шкірою.

Крім нікотину, у них присутні й інші шкідливі речовини, зокрема окоферол (може викликати подразнення при вдиханні), ацетальдегід і формальдегід (канцерогени), акролеїн (спричиняє незворотне пошкодження легенів), діацетил та діетиленгліколь (викликає захворювання легень), кадмій (проблеми з диханням), бензол (летюча органічна сполука, здатна викликати захворювання серцево-судинної та дихальної систем) та інші, зазначають у Центрі громадського здоров'я МОЗ України (ЦГЗ).

Там спростовують тезу про те, що куріння вейпів допомагає кинути курити цигарки чи ТВЕНи (виріб (стік) із вмістом тютюну, який нагрівається за допомогою спеціального пристрою), наприклад айкос. "Багато хто намагається позбутися тютюнової залежності, вдаючись до вживання електронних сигарет, але, дані епідеміологічних досліджень свідчать про протилежний ефект – посилення залежності споживачів вейпів від звичайних сигарет, особливо серед молоді", – кажуть у ЦГЗ.

Цю тезу частково підтверджують і дані опитувань, згідно з якими близько 20% українців поєднують вживання двох або більше видів виробів для куріння, а серед людей у віці 18-29 років таких 36%.

Саме молодь є ключовою цільовою аудиторією вейпів. Вейп-шопи намагаються сформувати у них уявлення про те, що споживання електронних сигарет сприяє соціалізації та робить людину "центром будь-якої компанії".

"Електронні сигарети мають понад 16 тисяч різновидів смаків та пропагандують серед дітей через соціальні мережі та лідерів думок. У деяких випадках для просування таких виробів використовують образи мультиплікаційних персонажів та дизайн, який приваблює молоде покоління.

Масштаби куріння електронних сигарет серед дітей та молоді збільшується тривожними темпами, у деяких країнах – швидше, ніж серед дорослих", – заявив директор департаменту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) з питань зміцнення здоров'я доктор Рюдгер Крех.

За результатами опитування ВООЗ, майже 46% українських дітей віком 13-15 років хоч раз споживали електронні сигарети, а 19,6% роблять це на постійній основі.

Зрештою, у владі зрозуміли шкоду куріння електронних сигарет, тож заборонили продаж рідин для вейпів з різними ароматизаторами. Легально можна купити лише рідину з тютюновим ароматом. Повна заборона набула чинності 11 липня 2024 року.

Попри це ароматизовані рідини досі активно продаються у торговельних центрах та мережах спеціалізованих магазинів, а на онлайн-майданчиках навіть не приховують, що торгують забороненими "підсмаченими" сумішами.

Майже 100% у тіні

У 2020 році рідини для електронних сигарет стали в Україні підакцизною продукцією. Початково ставка податку становила 3 тис. грн за літр. Наразі податок підвищили до еквівалента 300 євро за літр.

ЕП спробувала дізнатися, скільки цього акцизу держава зібрала у 2025 році, проте у Міністерстві фінансів відмовилися надавати ці дані, зазначивши, що не володіють інформацією про сплату податку у розрізі окремих видів тютюнової продукції. Можливо, там засоромилися озвучувати ці цифри, адже майже весь ринок вейпів в Україні наразі перебуває у тіні.

За даними Kantar, частка нелегального ринку вейпів в Україні становить 93%. А за деякими видами електронних сигарет – наближається до 100%.

Наприклад, майже кожна ароматизована одноразова електронна сигарета (з незмінним картриджем, який неможливо поповнити) – нелегальна. Ба більше, такі пристрої потрапляють в Україну повністю незаконно – контрабандними шляхами.

"Основною ознакою нелегальних електронних сигарет в цілому в Україні є смак, відмінний від тютюнового (61%). Понад чверть продуктів на ринку мають невідповідний об'єм картриджа/кількість затяжок та/або тип рідини. Як мінімум, кожен п'ятий продукт не має зазначення рівня нікотину на упаковці/флаконі/картриджі або продукті. Лише на 50% продукції вдалося встановити наявність акцизних марок", – зазначають у Kantar.

Ринок електронних сигарет доволі диверсифікований: на ньому присутня велика кількість гравців, на відміну від ринку "традиційних" цигарок. Таку диверсифікацію забезпечує відносного невелика вартість "входу": на відміну від тих же сигарет, для виробництва рідин для вейпів не потрібно замовляти спеціалізовані виробничі лінії. Достатньо придбати інгредієнти та змішувати їх у потрібних пропорціях.

Ба більше, ключові інгредієнти рідини для вейпів не є підакцизною продукцією, тож їхнє ввезення на в Україну не регулюється. Наприклад, гліцерин широко використовується у косметиці, а нікотин – у виробництві лікарських засобів. Ароматизатори також мають широкий спектр застосування.

Після заборони на продаж ароматизованих рідин для електронних сигарет деякі мережі вейп-шопів почали продавати так звані "набори для самозамісу": окремі інгредієнти, з яких споживач може самостійно зробити суміш для куріння. У складі набору є інструкція для приготування.

Таким чином магазини убезпечують себе від юридичної відповідальності не лише за продаж ароматизованих рідин, але й за продаж підакцизної продукції без відповідної ліцензії. Адже підакцизною є сама рідина для куріння, тоді як кожен з її інгредієнтів окремо – ні.

За підрахунками неурядової організації Growford Institute, незаконний обіг вейпів та рідин для них "коштує" державному бюджету близько 7,6 млрд грн недоотриманих податків на рік, з яких 5,6 млрд грн – недоотриманий акциз, а ще 2 млрд грн – податок на додану вартість.

Нелегальний ринок електронних сигарет – проблема не лише України, але й країн ЄС. Напередодні Фраунгоферський інститут інтегральних схем (Fraunhofer Institute for Integrated Circuits) підрахував, що у країнах ЄС повністю легально продають лише 52% вейпів та рідин до них. Решта 48% продаються або в "сіру" (з частковою сплатою податків), або повністю в "чорну".

Обсяг "тіньового" ринку вейпів у ЄС оцінюється у 6,6 млрд євро, а до 2030 року він може перевищити 10 млрд євро на рік. Лише у Німеччині несплата податків із нелегальних вейпів могла призвести до втрат бюджету в обсязі 119 млн євро у 2024 році.

При цьому у ЄС немає єдиного підходу до регулювання та оподаткування електронних сигарет. У деяких країнах розмір ставок акцизного податку набагато вищий, ніж в інших (наприклад, у Словенії він становить 0,7 євро за мілілітр, а у Греції лише 0,1 євро). А відсутність перевірок товарів на кордонах між країнами Євросоюзу призводить до широкого поширення контрабанди.

Більшість вейпів та рідин до них, які потрапляють у ЄС, мають китайське походження. Їх завозять переважно у формі міжнародних посилок. Натомість в Україні понад половина рідин для вейпів мають вітчизняне походження, діляться з ЕП співрозмовники на ринку тютюнової продукції.

Час від часу правоохоронці викривають окремі незаконні виробничі майданчики чи торговельні мережі, проте, як показує статистика, нелегальний ринок вейпів від цього нікуди не зникає.

Що з цим робити

13 квітня у Бюро економічної безпеки повідомили, що викрили велику мережу вейп-шопів, яка діяла у Києві та Київській області. Зокрема, правоохоронці провели понад 70 обшуків та вилучили майна на 30 млн грн.

Крім того, що вейп-шопи продавали заборонені ароматизовані електронні сигарети без сплати будь-яких податків, вони ще й ухилялися від оподаткування, дроблячи свій бізнес на численні ТОВ та ФОП, а також вдавалися до схем з відмивання коштів. За даними ЕП, йдеться про мережу вейп-шопів UVape.

"Одночасно було демонтовано незаконні МАФи, через які реалізовували товар. Роботи проводили за сприяння Київської міської державної адміністрації. Досудове розслідування триває", – повідомили у БЕБ.

До повного подолання тіні на ринку все ще далеко, що визнають і у владних кабінетах. Проте до якихось додаткових дій, зокрема законодавчих, там вдаватися не поспішають. "Законодавчих механізмів того, як побороти тінь на ринку електронних сигарет, більше нема. На сьогодні у правоохоронців достатньо повноважень, аби все це припинити.

Ми не можемо ганятися законом за цими ділками: ми припиняємо ту схему, завдяки якій вони торгують вейпами зараз, а вони вигадають нову. Цей шлях безкінечний та іде в нікуди", – зазначив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Хоча він додав, що Рада готова розглянути законодавчі пропозиції від податкової чи БЕБ для підвищення ефективності боротьби з тінню на ринку вейпів, однак таких наразі не надходило.

***

У торгівельних центрах у столиці та численних магазинах по всій країні відкрито продають незаконні вейпи та рідини для них. 93% ринку у тіні – це майже діагноз державі, яскраве свідчення її неспроможності втілювати ухвалені нею ж закони.

Ціна цієї неспроможності – це не лише мільярди гривень недоотриманих податків. Це шкода для здоров'я мільйонів українців, в тому числі юних. Це захворювання, які розвиваються від куріння "безпечного", ароматного та "крутого" вейпу.

А також це людські втрати від загострень хвороб, яких можна було уникнути, якби держава навчилася не лише ухвалювати закони, але й слідкувати за їхнім дотриманням.

тютюнові вироби