Гра почалась: влада перезапускає ринок лотерей

Минулого тижня уряд Юлії Свириденко ухвалив постанову, яка вперше за багато років реально вплине на ринок державних лотерей. Ринок про який знають усі: трансляції розіграшів на телеканалах, купівля квитків у супермаркетах, впізнавані бренди та шоу з мільйонними аудиторіями. Попри його високу популярність через дозволену рекламу, роками залишалися невирішені прогалини в регулюванні.

Йдеться про те, що після ухвалення закону ще за часів Януковича держава так і не затвердила ліцензійні умови для операторів – крок, передбачений самим законом. Цю норму роками ігнорували.

Тепер уряд через нове профільне агентство "ПлейСіті" прописав порядок проведення конкурсу й самі ліцензійні вимоги. Фактично ринок запускають заново.

Точних оцінок його обсягів немає – співрозмовники ЕП називають узагальнені "сотні мільйонів" чи "мільярди гривень". Водночас нинішню роботу трьох операторів державних лотерей Мінцифри раніше окреслювало як "сіру зону", адже ті не здійснювали ліцензійні платежі, а сплата податків взагалі не контролювалася.

Які зміни очікують ринок

Головною ідеєю нової постанови Кабміну щодо випуску та проведення лотерей є запровадження ліцензійних умов та чіткої процедури конкурсу на отримання ліцензій.

Як відбиратимуть переможців? Конкурс організовує "ПлейСіті", який протягом 10 робочих днів від набуття чинності постанови (з 21 листопада) має оголосити конкурс і завершити його впродовж 60 календарних днів.

У "ПлейСіті" додають, що подаватися зможуть юридичні особи, включно з компаніями з іноземним капіталом – за умови належної легалізації документів відповідно до закону про лотереї. Один із важливих критеріїв є щонайменше три роки досвіду випуску лотерей.

Після оголошення дат і дедлайнів учасники подають розширений пакет документів, який підтверджує прозору структуру власності та спроможність масштабно організувати лотерейний бізнес по всій країні. Серед ключових вимог:

• діючі відокремлені підрозділи в усіх містах із населенням понад 500 тисяч осіб;
• щонайменше 5 тис. пунктів продажу лотерей у населених пунктах від 5 тис. жителів;
• власна електронна система приймання ставок і не менше 5 тис. працюючих терміналів;
• права на бренд і домен у зоні .UA, мобільний застосунок (за наявності);
• фінзвітність з аудиторськими висновками та підтверджене походження коштів у статутному капіталі.

Крім того, регулятор вимагає від майбутніх учасників конкурсу довідки про несудимість ключових осіб, підтвердження їх бездоганної ділової репутації, відсутність порушень ними у сфері фінмоніторингу та антикорупційного законодавства.

Окремий блок – будь-які звʼязки з державою-агресором: ні засновники, ні кінцеві бенефіціари, ні контролюючі структури не можуть бути російськими резидентами або повʼязаними з ними. Серед засновників не допускаються органи місцевого самоврядування та неприбуткові організації. Компанія та її власники не мають перебувати під українськими чи міжнародними санкціями.

Після отримання документів "ПлейСіті" спершу проведе формальну перевірку: оцінить повноту пакета, дотримання строків і вимог до форм, а також відсутність очевидних невідповідностей у реєстрах.

Якщо виявлять помилку, заяву можуть залишити без руху з можливістю виправити недоліки в межах дедлайну, залишити без розгляду у разі подання із запізненням або закрити провадження, наприклад, якщо документи підписала неуповноважена особа.

Якщо все гаразд – компанію допускають до конкурсу.

Конкурс

Ключовий етап – оцінювання заявників, яке визначає, хто саме отримає ліцензію. І тут держава закладає максимально формалізовану процедуру.

Конкурс проводиться навіть тоді, коли до участі допущено лише одного заявника. Далі учасників оцінюють за критеріями, що показують, чи здатна компанія реально та безперебійно проводити державні лотереї.

Також на період воєнного стану тимчасово не враховуються такі критерії для оцінювання, як наявність мережі пунктів розповсюдження білетів та мінімальна кількість терміналів електронної системи прийняття ставок.

У "ПлейСіті" пояснили, що спрощення впроваджується, щоб вирівняти умови конкуренції, оскільки у воєнний час учасники фізично не можуть належним чином розвивати мережу пунктів розповсюдження та терміналів.

За кожним напрямом учасник отримує бали, які зводяться в рейтинговий список. Якщо кілька учасників мають однаковий результат, дивляться на їхні фінансові показники і перевагу отримує той, хто заробив більше на лотереях у попередньому році.

Після оцінювання "ПлейСіті" формує рейтинговий список. Далі все залежить від запланованої кількості ліцензій: якщо держава обирає трьох операторів – переможцями стають перші три; якщо двох – перші двоє; якщо одну ліцензію – її отримує лідер списку. Важлива деталь: якщо кількість допущених учасників дорівнює кількості запланованих ліцензій, усі вони автоматично визнаються переможцями.

Фінальна точка – ліцензія. Переможець конкурсу має окремо подати заяву на її отримання в установлені строки. Якщо він цього не робить, регулятор може передати право наступному за рейтингом учаснику або знову провести конкурс.

Державно-приватна монополія

У визначенні переможця є певний парадокс. По-перше, немає прохідного балу: перемагає навіть "найкращий із гірших". По-друге, якщо допущений лише один учасник, він автоматично виграє – конкурсу фактично немає. У підсумку це більше схоже на розподіл місць, а не відбір найсильніших – із очевидними ризиками для якості та довіри до ринку.

І головне, коли учасників рівно стільки, скільки ліцензій, перемагають усі, незалежно від різниці в якості. І схоже цього року буде саме так. Чому?

Основна проблема ринку у законі "Про державні лотереї в Україні", який підписував президент-втікач Янукович. Документ встановлював державну монополію на організацію та проведення лотерей. Це означає, що лотереї є державними, і лише компанія, яка отримала ліцензію оператора, може їх проводити.

Більше того закон передбачав надзвичайно високі та жорсткі вимоги до операторів. Наприклад, досвід роботи не менше трьох років чи формування великого статутного капіталу.

Крім того, законом передбачено, що одночасно на території України можуть здійснювати діяльність з випуску та проведення лотерей три оператори державних лотерей. І, як не дивно, самі три учасники ринку й досі є на ньому. А саме: ТОВ "М.С.Л.", ПІІ "Українська Національна Лотерея" (УНЛ) та ПрАТ "Патріот".

За даними YouControl ТОВ "М.С.Л." оформлена на кіпрську Evolot Limited (99,95%), а серед українських бенефіціарів найбільший непрямий вплив мають Юрій Косогов (27,62%), Олена Полосенко (13,24%), Ярослав Кухар (6,63%) та Георгій Ложенко ( 9,34%).

ПІІ "Українська національна лотерея" належить Hong Kong Rui Bo Investment Limited (89,93%) та Майклу Джону Фогго (10,07%). Останній вказаний кінцевим бенефіціарним власником із непрямим вирішальним впливом.

ПрАТ "Патріот" повністю належить британській Andalidi Invest Ltd, а кінцевим бенефіціарним власником із непрямим вирішальним впливом зазначений Валерій Сокол, якому опосередковано належить 100% компанії.

Саме тому у новій постанові зазначено, що за нові ліцензії держава отримає максимум 67 млн грн щорічно, тобто 22,4 млн грн від кожного оператора.

За словами кількох співрозмовників ЕП знайомих із ринком лотерей, закон 2012 року більшою мірою писався саме під учасників ринку. Чого тільки вартує формулювання: "Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади зобов'язані сприяти розвитку і поширенню державної лотереї на відповідних територіях".

Ще тоді задумувалось, що ліцензії мали видаватися виключно за результатами конкурсу. Проте, оскільки порядок та умови конкурсу довгий час не були затверджені (саме це виправляє остання постанова уряду), держава не могла проводити нові конкурси.

За словами керівника "ПлейСіті" Геннадія Новікова, ліцензійні умови мали бути розроблені ще до 2013 року, коли почали закінчуватись дії ліцензій теперішніх операторів лотерей. Пізніше задачу поклали на КРАІЛ (попередній регулятор – ЕП), який мав ухвалити ліцензійні умови й запустити реальне регулювання. Ця пауза тривала роками тому зараз новий орган разом із Мінцифрою, по суті заповнює прогалину, яка не мала виникати.

Так, крім конкурсного відбору для нових ліцензіатів підготували нові вимоги.

Що передбачають нові ліцензійні вимоги

Після перемоги в конкурсі на компанію, яка хоче стати оператором державних лотерей, дуже детально прописується договір із державою – ліцензійні умови. Переможець конкурсу має всього 10 календарних днів, щоб подати заяву на отримання ліцензії.

Окрему увагу у нових вимогах приділили прозорості та контролю за здійснення розіграшів і звітності. "Сьогодні звітність операторів держлотерей – це кімната в Казначействі, де стоять стаціонарний ПК і ноутбук, на які раз на добу надсилають дані тільки по тиражних лотереях. Третій оператор узагалі не звітує по цьому каналу. Це не система моніторингу, це імітація", – говорить керівник "ПлейСіті".

В Україні діють три основні типи державних лотерей: тиражні, миттєві та електронні. У тиражних розіграш відбувається у визначений час, а виграш залежить від збігу чисел. У миттєвих – результат відомий одразу після відкриття квитка або стирання захисного штрихкоду. Електронні працюють повністю онлайн на основі генератора випадкових чисел.

Окремим підвидом тиражних є "тото" – лотерея на спортивні результати. Тото розраховується за підсумками спортивних подій, але юридично також є лотереєю. Такий поділ важливий для регулювання, адже кожен тип має свої вимоги до операторів і систем контролю та звітування.

Тепер оператори зобов'язані надати державі доступ до власної електронної системи обліку для відстеження продажу квитків і виплат у режимі реального часу – за регламентом, який затвердить орган ліцензування. Технічну реалізацію збору даних ще визначають.

"Ми заклали детальніший набір даних і власний модуль приймання звітності (окремий або в межах ДСОМ), щоб бачити кожну операцію. Відповідно розповсюджувач матиме ліцензований термінал, який буде передавати інформацію у централізовану систему. Самі білети будуть з QR-кодами, тому покупець зможе перевірити білет на сайті оператора", – пояснює Новіков.

Крім цього, кожен термінал тепер повинен мати унікальний QR-код, через який будь-яка особа може дізнатися, де він стоїть, кому належить і яку версію ПЗ використовує. Також унікальні QR-коди передбаченні для кожного білета, щоб забезпечити захист від підробок.

За словами Новікова найпростіша схема зловживань – продаж лотерейних білетів "повз касу". Тому регулятор обмежив операторів одним офіційним сайтом і заборонив розповсюджувачам продавати через їхні сайти. Інакше виникають "сірі" майданчики й оптимізація податків.

За даними "ПлейСіті", податкові надходження від операторів лотерей у 2021–2024 роках перевищили 618 млн грн.

Крім того, суворо заборонено використовувати термінали, які мають візуальні ознаки або програми, що імітують азартні ігри у казино (рулетку, прокручування барабанів гральних автоматів). Нещодавно держагентство звернулося до БЕБ із вимогою розслідувати можливі незаконні азартні ігри під виглядом держлотерей.

Нові ліцензійні умови ухвалили на період воєнного стану та ще один рік з дня його припинення, але не менш ніж на три роки. Це зроблено для того, щоб вдосконалити законодавство, усунути монополію на ринку та відкрити його для міжнародного бізнесу й інвестицій.

Тільки перший крок

У "ПлейСіті" визнають: ухвалена постанова – лише перший крок до нормального регулювання ринку, який роками формувався під інтереси окремих компаній і давно не відповідає сучасним правилам.

Як приклад, до операторів державних лотерей досі не прописані штрафи. "Зараз за будь-яке порушення передбачено анулювання ліцензії. Це не конструктивно, адже має бути градація: за грубі порушення – жорстко включно з анулюванням ліцензій, за незначні – пропорційна відповідальність", – додає Новіков.

У багатьох країнах лотереї та азартні ігри працюють у спільному правовому полі, без штучного розмежування. Паралельно з постановою готується онлайн-система моніторингу, яка в режимі реального часу збиратиме всю інформацію про організацію та проведення лотерей.

"Наразі конкурс надто формальний, оскільки так вимагає закон. Ми перезапускаємо процес, але правила треба змінювати концептуально: щоб держава отримувала користь, ринок був контрольований, а права гравців – захищені", – пояснює Новіков.

Вирішальним кроком має стати оновлення законодавства і фактичне "відкриття" ринку: нинішні три оператори не відповідають вимогам, які діють сьогодні, через що міжнародні гравці не можуть на нього зайти.

За планом регулятора можливі два сценарії розвитку подій. "Ми з Мінцифрою обговорюємо дві моделі: повністю відкритий ринок або обмежена кількість операторів – як у багатьох країнах. Якщо обираємо "вузьку" модель, то ліцензія має визначатися тендером і конкуренцією, а не фіксованою ціною: держава повинна отримати максимум", – зазначає Новіков.