Оборонні компанії шукають ІТ-фахівців. Кого саме і які умови?

За спеціалістів у галузі технологій розгортається серйозна боротьба. Miltech-компанії, які під час війни отримали колосальні фінансові ресурси, шукають ІТ-фахівців і готові платити ринкові зарплати. Щоправда, з певними нюансами.
Хоча війна приносить руйнування, сльози та біль, проте вона створює можливості, які в мирний час здавалися неможливими. Наприклад, в Україні сформувалася нова галузь оборонних технологій.
Десятки ентузіастів, які у 2022 році створювали перші продукти, за два роки зросли до масштабів повноцінних компаній і стали новими гравцями на ринку талантів, наймаючи найкращих фахівців.
Ринок праці в українському IT наразі переживає не найкращі часи. Через скорочення кількості проєктів знайти роботу стало складніше. Тимчасом miltech-компанії демонструють протилежну динаміку: кількість вакансій у цій галузі зростає з кожним місяцем.
Інженери, розробники, конструктори дедалі частіше звертають увагу на miltech. Хоча потрапити в такі компанії непросто: часто кандидатам нічого про них не відомо до підписання договору, а вимоги до них виходять за рамки того, до чого звикли айтівці.
Нова галузь уже відчуває значний брак кадрів, особливо інженерів, які вміють працювати із "залізом". Таких фахівців в Україні одиниці і за них компанії готові вести справжні війни.
У 2024 році miltech-ринок упевнено заявив про себе. Новий для України тип технологічного бізнесу почав конкурувати за кадри, доводячи, що оборонні технології стають невід’ємною частиною майбутнього економіки й ринку праці.
Галузь, що зростає шаленими темпами
Зародження defence-індустрії в Україні значною мірою починалося з приватних ініціатив, де кінцевими користувачами часто ставали родичі чи друзі розробників, які перебувають у війську. Бажання допомогти знаннями та експертизою штовхало айтівців створювати власні проєкти та стартапи. Однак нескінченний потік запитів та потреб неможливо було задовольняти силами невеликих груп інженерів.
За майже три роки великої війни більшість таких ініціатив трансформувалися в повноцінний бізнес. Компанії отримують великі державні контракти й залучають інвестиції, а в Україні сформувалися ринки – від виробництва безпілотників (БпЛА) до систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) і наземних роботизованих комплексів (НРК).
Для розуміння масштабу: лише у 2024 році виробничі потужності українських компаній досягли 4 млн дронів різних типів, заявив президент Володимир Зеленський. Це стало можливим завдяки "квантовому стрибку" держави від сприйняття DJI Mavic як "весільного дрона" до щомісячного розподілення 2,5 млрд грн між бригадами ЗСУ для закупівлі безпілотників.
Наприклад, Держспецзв’язку, який з 2022 року отримав можливість купувати безпілотники за спрощеною процедурою, у наступні роки оперував бюджетами в розмірі близько 45 млрд грн тільки на закупівлю БпЛА.
Аби впорядкувати хаотичні ініціативи у сфері оборони, у квітні 2023 року створили платформу Brave1. Вона стала майданчиком для співпраці miltech-компаній, держави та військових. Зараз у кластері зареєстровано понад 3 300 розробок від понад 1 500 виробників. Це переважно БпЛА (850+ розробок), НРК (300+) та засоби РЕБ (240).
Понад 400 з них отримали грантову підтримку від держави. У бюджеті на 2025 рік передбачено майже 3 млрд грн на гранти через Brave1 – удвічі більше, ніж у 2024 році.
Крім державного фінансування та волонтерських внесків, український miltech почав привертати увагу венчурного ринку. Хоча масштаби фінансування ще далекі від американських, динаміка показує значний прогрес. За даними KSE Institute та Brave1, у 2023 році українські оборонні стартапи залучили до 5 млн дол. інвестицій, а у 2024 році ця сума могла зрости до 50 млн дол.
З 2023 року кількість вакансій серед українських miltech-компаній постійно зростає. За даними DOU, у 2024 році вона збільшилася на 56%.
"Зараз на DOU розміщено 270 вакансій від понад 40 оборонних компаній. Ми бачимо, як defence-tech починає активно шукати HR-ів, рекрутерів, піарників, проджект-менеджерів. Індустрія розвивається, процеси налагоджуються", – зазначає операційна директорка DOU Владислава Зацаринна.
Активне зростання кількості вакансій в українській defence-індустрії припало на кінець літа 2023 року, каже Марічка Чабан, одна з керівниць рекрутинг команди в Everstar – компанії, що спеціалізується на наймі для miltech-сфери. Саме тоді багато новостворених miltech компаній почали активно розбудовувати команди, що створило попит на конкретних фахівців.
Потрібні всі і навіть трохи більше
Загалом пошук кандидатів у miltech-компаніях можна розділити на три основні напрями: команда розробки, виробництво та офісні позиції.
"Команда hardware-розробки, наприклад, у сферах РЕБ чи БПЛА, зазвичай складається з hardware-інженерів, інженерів електроніки, конструкторів деталей із пластику та металу, а також розробників антен і RF інженерів (фахівець з розробки, налаштування та оптимізації радіочастотних систем - ЕП)", – розповідає Чабан.
В Everstar зазначають, що раніше вузькопрофільні фахівці здебільшого працювали на міжнародні компанії, тому попит на них надзвичайно високий. До складу команд розробки також входять software-інженери, які займаються embedded-системами, обробкою даних та штучним інтелектом.
На вакансії в напрямку software відгукується набагато більше кандидатів, ніж на нішеві спеціальності. Наприклад, знайти Python-інженера із знаннями у сфері ШІ простіше, оскільки таких спеціалістів в IT-сфері достатньо.
Трапляються випадки, коли менеджери software-проєктів змінюють напрямок і переходять до роботи із "залізом". "Було кілька успішних кейсів, коли проєктні менеджери з IT-компаній переходили до роботи над hardware-продуктами. Для них це було складніше, ніж для фахівців з відповідним досвідом, але такі переходи були успішними як щодо процесу наймання, так і стосовно роботи цих спеціалістів", – додає Чабан.
Серед нетехнічних спеціалістів ключовими є ті, хто забезпечують стабільну операційну роботу компанії та реалізацію стратегічних проєктів. "Серед офісних позицій у miltech-секторі найбільшим попитом користуються менеджери з продажу, проєктні менеджери, спеціалісти із закупівель, фахівці з підтримки клієнтів і навіть бухгалтери", – зазначає рекрутерка компанії TAF Drones Ганна Желяскова.
TAF Drones – один з найбільших приватних виробників FPV-дронів. У вересні 2024 року компанія досягла показника 40 тис. безпілотників на місяць. У 2025 році вона планує зробити ставку на більш технологічні рішення, серед яких – розробка системи з FPV та розвідувальним дроном, а також створення програмного забезпечення для віддаленого контролю.
Перехід до інноваційних рішень потребує значних інвестицій у дослідження та розробки (R&D). Це спонукає компанії залучати висококваліфікованих фахівців і створювати інфраструктуру для впровадження інновацій. У miltech-секторі інвестиції в R&D критично важливі для створення конкурентоспроможних продуктів.
Дефіцит кадрів, жодного ремоуту та співбесіди наосліп
Ринок талантів у сфері українських miltech-компаній нагадує ІТ-індустрію 2021 року. Через гостру нестачу фахівців у певних напрямках компанії готові пропонувати вищі зарплати і навіть переманювати спеціалістів у конкурентів.
Основна причина дефіциту кадрів – специфіка miltech-компаній, більшість з яких орієнтована на hardware. Історично в Україні IT-компанії, що працюють із "залізом", ніколи не мали лідерських позицій, а ринок таких фахівців не сформувався. Попри велику кількість айтівців не всі вони можуть працювати у сфері оборонних технологій.
"У miltech айтівці взаємодіють не лише з кодом, а й з фізичними пристроями. Часто доводиться створювати плати з нуля та монтувати їх у пристрій так, щоб забезпечити коректну взаємодію всіх компонентів. Умовний Java-розробник у цьому не допоможе. Інженери, які розробляють радіотехнічні пристрої з нуля, – це рідкісні фахівці, залучати їх значно складніше, ніж звичайних програмістів", – пояснює CEO та засновник IT-рекрутингової компанії ITExpert Стас Шихов.
Крім того, компанії мають низку вимог до кандидатів, які часто ускладнюють процес наймання. Одна з головних – обов’язкова робота в Україні та в офісі.
"До війни багато фахівців виїхали за кордон і лише частина повернулася. Залучати таких спеціалістів до miltech складно через безпекові ризики: компанії не можуть наймати працівників, які перебувають за межами країни, а кандидати проходять ретельну перевірку, включно з поліграфом, що обмежує доступний кадровий резерв", – каже HR-менеджерка компанії TAF Drones Світлана Шагакова.
Утім, навіть ті, хто шукають роботу в miltech, не завжди готові працювати в офісі. За словами співрозмовників ЕП серед компаній і рекрутингових агентств, часто причиною відмови кандидатів є те, що не передбачена робота вдома. Шихов з ITExpert пояснює, що для більшості IT-фахівців офіс – це анахронізм, а для miltech це об’єктивна необхідність через роботу з фізичними пристроями. Це значно звужує пул кандидатів.
Також робота в технологічних оборонних компаніях під час війни вимагає специфічних навичок. "Кандидати мають розуміти специфіку військових завдань, наприклад, як обробляти дані з дронів чи сенсорних систем, знати, чим відрізняються різні типи безпілотників. Це важливо незалежно від того, працює людина інженером чи аналітиком," – зазначає керівниця з рекрутингу компанії YouScan Дана Кондревич.
Ще однією складністю є питання безпеки та обмеженої інформації. Часто айтівці в процесі наймання нічого не знають про компанію, а деталі дізнаються лише на фінальному етапі перед підписанням контракту. За словами Кондревич, іноді рекрутер навіть не може назвати сферу, у якій пропонується робота.
Фахівцям, які планують перейти в miltech-компанії, варто бути готовими до того, що звичних для IT-сфери бенефітів може не бути. Ба більше, внутрішні процеси в таких командах часто кардинально відрізняються від тих, до яких звикли айтівці.
"IT-компанії оборонної сфери зазвичай не мають ресурсів, щоб зрівнятися з іншими бізнесами в питаннях комунікації чи додаткових переваг. Вони можуть здаватися суворішими і навряд чи пропонуватимуть чотириденний робочий тиждень, саббатікали (тривала відпустка) чи смузі під час перерв", – додає Шихов.
Зарплати та перспективи
Через питання безпеки комплексно дослідити рівень зарплат у miltech складно, адже відкритої інформації майже немає. Компанії та рекрутингові агентства запевняють, що для більшості вакансій пропонуються ринкові винагороди.
За даними IT Research Ukraine 2024, медіанна зарплата ІТ-спеціаліста в Україні у 2024 році становила 2 590 дол. Водночас рівень оплати в miltech, як і в ІТ, залежить від спеціалізації: технічні та нетехнічні ролі мають різну вартість.
"Miltech-сектор перебуває на піку розвитку, що робить його привабливим для фахівців з різних сфер. Зокрема, збільшуються переходи з IT в miltech через бажання фахівців працювати у високотехнологічних компаніях, які впливають на майбутнє оборонної сфери", – кажуть у TAF Drones.
Крім фінансової винагороди, для частини спеціалістів додатковою мотивацією потрапити до miltech-компанії є можливість отримати бронювання. "Велика частина кандидатів розглядає роботу в miltech лише як спосіб отримати бронювання від мобілізації. Хоча це не критично негативний фактор, він не завжди відповідає цілям компанії," – розповідає Шагакова з TAF Drones.
Загалом наймання в miltech нагадує часи активного розквіту українського ІТ, коли дефіцит кадрів штовхав компанії до нестандартних рішень, зокрема до співпраці з університетами.
"У найближчому майбутньому спеціалістів у деяких сферах може забракнути, тому компаніям слід починати співпрацю з університетами. Швидких результатів це не принесе, але в довгостроковій перспективі матиме позитивний вплив", – каже бренд-менеджерка Everstar Мар’яна Андрусяк.
У 2025 році очікується зростання кількості вакансій у miltech-секторі, оскільки галузь активно розвивається. За прогнозами Кондревич, крім великих компаній, збільшуватиметься й кількість стартапів в оборонній сфері.
Серед найбільш затребуваних фахівців будуть hardware-інженери, спеціалісти з кібербезпеки та аналітики. Не втратять актуальності й вакансії в software-напрямку та для офісу.