Київводоканал: Якщо не буде в місті електрики, води не буде

Інтерв'ю з керівництвом підприємства, від якого залежить доля столиці.
Прізвище героя цього інтерв'ю вам нічого не скаже, але і хімічну формулу води знають не всі, та жоден не здатен без неї жити. Не те, щоб не читаючи цей матеріал ви помрете, але він вартий уваги хоча б з точки зору детального опису колапсу, до якого наближається Київ.
Знайомтесь – Сергій Горкуценко, заступник генерального директора Київводаканалу. Він буквально живе на роботі, бо на ньому – всі питання форс-мажорів підприємства. Від банальних проривів труби до критичних ушкоджень після ракетних обстрілів.
В розмові з Горкуценко неодноразово ловиш себе на думці, що саме так виглядає візуалізація "між молотом і кувадлом": тобі (представнику водоканалу) з одного боку не можна паралізувати місто порожніми трубами, а з іншого – потрібно розповісти про критичний стан підприємства.
Якщо не робити це гнучко, є шанс, що від тебе не лишиться і мокрого місця. У всіх сенсах цього слова. Адже столичний водоканал – це ще й заручник двох ворогуючих сторін. Місцевої влади, що вимагає безперервної роботи від підприємства, і Офісу президента, який в гонитві за політичними балами заморозив його тарифи на довоєнному рівні.
Багатьом читачам цих рядків навряд варто розповідати про новий виклик столиці: в квартирах міста все частіше пропадає вода. З цього і почалась розмова, та найцікавіше у Києва ще попереду. При найближчих морозах місто має хороші шанси повернутись в 90-ті. Коли під будинками в чергах стоятимуть люди з баклажками за водою.
Власне, якщо хочеш зрозуміти майбутнє водопостачання столиці вже зараз, думай як Київводоканал, в санвузлах центрального офісу якого вже зараз стоять п'ятилітровки з водою.
— Найперше, що цікавитиме читача в цьому інтервю, чому в останній час води в крані в нього немає, а раніше була?
— Вода – це не електроенергія. Вона не включається і не виключається по клавішах лічильника. Це інертна система. Якщо пропала електроенергія, аби переключитись на другу лінію, на дизельгенератор, на це треба час.
— Вода – це останнє, що почало пропадати за всі роки війни. Чому вона стала пропадати?
— Чому вона стала пропадати? Таких відключень не було, це перше...
— Відключень електроенергії?
— Так. Проблема в тому, що не так пропадає електроенергія, як коливання напруги дуже великі. У нас вся електрична частина водоканалу це 70-ті роки. При таких коливаннях вона просто не витримує, вигорає. І приходиться нашим із тих, хто залишився, електрикам робити переключення цієї електричної частини.
Тепер щодо питання, чого не пропадала вода раніше і пропадає зараз. За 4 роки ми втратили 40% персоналу тому, що в нас тариф заморожений, люди позвільнялися. Через заморожені тарифи, через 50% бронювання. Слава Богу, два роки останніх нам дали ці 75%, але назад людину не повернеш.
— Зараз одна людина робить задачі двох?
— Чотирьох. В Київводоканалі недостаток енергетичних, слюсарів, зварювальників в чотири рази.
— Якщо збережеться така інтенсивність обстрілів, яка є зараз, коли в Києві не буде води?
— Коли не буде в Києві води в мережах чи коли не буде води питної для населення? Різниця в тому, коли ми робимо ремонтні роботи згідно з регламентом, ми надаємо водовоз. Він привозить питну воду. Як буде з подачею води в квартири? Не знаю, от чесно кажу.
— Швидше, не буде.
— Можливо, ви і праві. Можливо, в крані швидше не буде, ніж буде. Але те, що вода для пиття буде підвозитися і вона буде, це я вам гарантую.

— Тобто по-суті місто максимально наближене до ситуації Миколаєва, який роками живе в такому режимі.
— Я б краще згадав би лютий, березень, квітень 22 року. Подача води в місто Київ зменшилася у два рази. Ми ж це все проходили у 22 році. Звісно, зараз ситуація дуже погіршилася, тому що змінилася тактика москалів. І давайте тоді пріоритет. Ми зараз розмовляємо за воду. Ми ж не тільки воду подаємо, ми її відводимо. Давайте поставимо пріоритети, що важливіше – вода чи каналізація?
— Це взаємопов'язано.
— Ні. Не буде води – воду ви принесете в баклажці, приїде водовозка, буде стояти ємність, воду ви привезете. Не буде каналізації – через три дні буде епідеміологічна катастрофа. Тому що ніхто не кине користуватися каналізацією. Чим вище поверх, тим простіше. А першим поверхам буде горе. Тому в пріоритеті було поставлено зробити все, щоб відводити стоки.
— Щоб, знову ж таки, пояснити зрозуміліше, але не технічною мовою. Вода відсікається не тому, що перебиті об'єкти водоканалу, а тому що…
— Немає можливості відвести стоки.
— А немає можливості, тому що обмежені по електропостачанню?
— Так. По каналізуванню зроблено дуже багато роботи. І в принципі навіть ці два дні каналізаційна система працювала. Не було електроенергії, не було багато чого, але воно працювало.
Але, підкреслю, з персоналом велика проблема. Вчорашня (розмова відбувалась 9 жовтня) ситуація. Треба було включати резервне живлення. Один електрик чи один енергетик на 5 станцій. Він поїхав на одну станцію робити, потім переїхав на другу. І тут в цей час третя зупиняється від резервного джерела живлення.
— Це все їздить один електрик?
— Два.
— Вони їздять різними автомобілями чи це два електрики в одній машині?
— Вони по охороні праці повинні разом працювати. Брак людей.
— Правильно розуміти, що Київводоканал обслуговує десь чотири мільйони споживачів?
— Да. Самий великий водоканал у Європі.
— Всі вони в межах міста Київ?
— Ні, є ще сателіти: Софіївська Борщагівка, Вишгород, Вишневе, Козин уже туди підключився. По Лівому берегу направлення Бориспільської траси, Броварської траси. Тобто сателітів підключилося багато. Хтось тільки на водовідведення, а хтось і на водопостачання.
Потужності водоканалу були розраховані на те, що в Києві буде працювати вся промисловість. По потужностях запас є. Але проблема в тому, що сама система водопостачання була заточена під те, щоб надавати воду під промислові підприємства. А почалася житлова забудова промислових площадок.
— Є досить узагальнююча інформація, що росіянам достатньо 2-3 точкових ударів по ключових об'єктах Бортницької станції аерації, після чого вона зупиняється надовго. Це так чи ні?
— Ні. Бортницька станція аерації це настільки великий по площі об'єкт, настільки в якихось точках дублюющийся, що це треба накрити таку площу, щоб там...
— Вони ж не будуть бити по полях станції. Мається на увазі по каналах, які несуть нечистоти до цих полів.
— Основні колектори проходять під метрополітеном. Проблеми можливі. Але ми ж теж не сидимо склавши руки. Ми відведемо з міста стоки у 2-3 контрольні точки.
— Мається на увазі не на станцію, а в інші місця. Інші місця це річка Дніпро.
— Не зовсім. Щоб ви розуміли, очищені води з Бортницької станції аерації йдуть в Дніпро.
— Але вони ж очищені.
— Так. Що вони можуть порушити? Систему очищення. Але якщо підняти історію, 25 років назад, у Києві була велика екологічна катастрофа, коли затопило одну із каналізаційних станцій і стоки пішли в річку Дніпро. Три кілометри за Києвом вода відповідала всім нормативам.
Все може бути. Ви ж зрозумійте: якщо закумульовані стоки не будуть витікати, де є житлова забудова, це одне, но якщо ці стоки почнуть витікати біля будинків і топити підвали будинків це буде зовсім інше.
— Мається на увазі, що просто кілька районів будуть стаціонарно зливати воду в Дніпро.
— Буде відкачуватися, буде перевозитися, над цим зараз працюють. Але в будинках система каналізування буде працювати. Тобто вигрібні ями в Деснянському районі відміняються. Систему каналізаційну вже зроблено так, що відвід стоків від житлових будинків буде, незалежно від наявності електроенергії, незалежно ні від чого.
— Що в такому випадку робити містам, які нижче Києва по Дніпру? Ми вирішили свою проблему каналізування: неочищене все скидаємо туди. Уявляю, в якому "захваті" всі ті, хто нижче за течією.
— Давайте візьмемо Канів. Канівська дамба. Водозабір іде за дамбою. За дамбою уже нічого не буде. Це перше.
Друге. Памятаєте позаминулий рік була історія з річкою Сейм, яка впадає в Десну. Коли росіяни розбомбили хімічне підприємство, попали хімічні речовини в річку Сейм. Тоді дуже сильно переживало місто Київ, що до нас дійде це забруднення і що ми будемо робити. Зробили кучу роботи, ввели нові технологічні процеси на випадок, якщо дійде якесь хімічне забруднення. Не дійшло.

— Це просто якісь дива. Ми скинули туди мегатонни, вибачте за бідність мови, гівна. Куди воно ділося?
— Природа справляється набагато краще, ніж людина.
— Так тоді треба ліквідовувати Міністерство екології (припинило діяльність через реорганізацію в уряді. Його функції покладено на Міністерство економіки та довкілля).
— Хороше питання. Є свердловини, які знаходяться в Голосіївському парку. Ми кажемо, нам зараз їх треба відновити для того, щоб у разі необхідності використовувати для подачі води в місто, а Мінекології говорить – ні, це, вибачте, паркова зона, ми вас туди не пустимо.
— Скільки нечистот Київ генерує за добу?
— Це не секретна інформація. Десь 680-700 тисяч кубів.
— Тобто ми 700 тисяч кубів на добу будемо викидати в Дніпро...
— Давайте так. Якщо не буде світла так, як ви говорите, то більше 200 тисяч (кубів води, – ЕП) споживання місто Київ не візьме.
— Так, щоб не підказувати нашим російським "друзям" план боротьби з нами в межах вашої компетенції, але водночас звернути увагу влади і суспільства на ключові проблеми підприємства, є певний ризик, що є якісь надзвичайно слабкі місця підприємства?
— Слабкі місця підприємства це люди, заробітна плата людей. Обстріли почастішали, а працюють такі самі люди, як ми з вами. Вони приходять і говорять: вибачте, іде обстріл, літають дрони, ракети, ми боїмося, будемо звільнятися. Це право вибору людини. За таку зарплату ми працювати не можемо.
Був приліт на Лук'янівці, посеред дороги згорів мікроавтобус із людьми, які чекали відкриття ринку. Є слюсар, який їздить до нас із Чернігова. От він в цій ямі де ще лежать осколки, вже починає відновлювати водогін. Він мокрий з цієї ями і говорить: що мені робити? У мене зарплата 15 тисяч, 10 тисяч я плачу за дорогу від Чернігова до Києва. За 5 тисяч я просто не виживу.
— Ви – приватне підприємство з досить високою часткою приватного капіталу. Якщо я буду читати ваше інтерв'ю, то буду розуміти: це справа власників підприємства. Поясніть, чому ні?
— Тому, що ми, крім того, що приватне підприємство, ми є об'єктом ліцензування. Ми маємо ліцензію на водопостачання і водовідведення. Згідно з цією ліцензією в НКРЕКП є методика встановлення тарифу. Ми підконтрольні НКРЕКП, так як у нас є ліцензія, і Антимонопольному комітету, так як є монополістами міста.
— Ваш тариф затверджує НКРЕКП. В цьому тарифі закладений зарплатний фонд і відповідно до нього ви рухаєтеся?
— Затверджує тариф, і на сьогоднішній день вже затвердило місто. На час дії військового стану, НКРЕКП передало повноваження затвердження тарифу на місцеві органи влади. Але НКРЕКП перевіряє правильність нарахування тарифу.
— Який період у водоканалу не змінюється тариф?
— Для населення – чотири роки.
— У центральної влади непрості стосунки з міською владою. Центральна влада координує і контролює НКРЕКП неофіційно. Чи можна назвати Київводоканал жертвою боротьби центральної і міської влади?
— Ні. Ця ситуація у всіх хто має ліцензію НКРЕКП. Горе у всіх. В деяких водоканалів податкові забирають майно за борги перед бюджетом. А погасити борги вони не могли, тому що тариф не дозволяв.
— Багато хто пам'ятає, як президент казав, хоча на законодавчому рівні НКРЕКП незалежний орган, що потрібно не те, що не змінити, а відмотати назад тариф на електроенергію. Так само, здається, була інформація і про воду, що заморожені тарифи.
— Заморозили, так.
— По суті, це політичне рішення.
— Рішення НКРЕКП – політичне. Звісно, залишити тариф на рівні 24 лютого 22 року це тільки політичне рішення.
До цього, коли тариф встановлювався економічно необґрунтованим, завжди в рішенні вказували, що покриття різниці між тарифами буде виплачено з державного чи місцевого бюджету. Була прописана фраза, з якого джерела погашалася різниця тарифу. У тепловиків так воно і прописано.
— Якщо вам не вистачає на зарплатний фонд, вам же не вистачає його і на ремонт?
— Звісно, його не вистачає. Інвестиційна програма 4 роки майже нульова.
— Якщо у вас інвестпрограма чотири роки – "нуль", то це означає, що чотири роки ніяких капітальних робіт не виконується, і ви просто чотири роки затикаєте дірки?
— Да.
— Порвалася труба, приїхала бригада…
— …заварила, поставила хомут, закопала.
— Який запас міцності у підприємства і як швидко воно може лягти? В прив'язці до електроенергетики.
— Якщо питання буде стояти так: скільки водоканал протримається без зовнішнього енергопостачання? Ну, на зараз не буде води. Я розумію, що там крайні... Якщо не буде в місті електрики, води не буде.
— При умовах збереження обстрілів і 10 градусах морозу світла не буде по 20 годин на добу. Тобто, чотири години на добу світло буде. Що в такому разі буде з водоканалом?
— Чотири години поки буде світло, буде вода. Технічно це буде виглядати так: зникає світло, водоканал зупиняє подачу води, але зберігає воду в мережах. З'являється світло, ми запускаємо насоси, вода вже стоїть під будинком, ми гонимо воду, вода з'являється в будинку.
— Тобто максимально спрощена формула виглядає так: світло є – вода є, світла немає – за воду можна забути.
— Але каналізація буде працювати.

— У вас дуже тісний зв'язок з теплоенергетиками. За режиму коли чотири години на добу світло є, а 20 немає, за скільки труби можуть розмерзнутися?
— Труби, які прокладаються за межами будинку, не замерзнуть. Замерзають труби, коли вже йде ввід в будинок. Але це зона відповідальності керуючої компанії, ОСББ, власників будинків. Отут є проблематика.
— Не шукаючи крайнього, а як технічний спеціаліст можете пояснити: 20 годин відсутності електроенергії взимку це гарантоване замерзання мереж?
— Да.
— Яка це має бути температура?
— Якщо 20 годин немає електроенергії, при мінус десять дуже великий ризик замерзання системи в самому будинку.
— В січні-лютому у кращому разі світло буде по чотири години, а температура гарантовано мінусова. Це буде повне замерзання всіх багатоповерхівок?
— Да, це колапс, тут питань немає. Те, що і було, коли в будинках замерзали стояки з водою. Там, де не працювали внутрішньобудинкові системи, там колапс.
— Це про це каже Кличко, коли каже зараз – виїжджайте?
— Кличко більше переймається тим, що буде транспортний колапс. Ми ж розуміємо: не буде електроенергії, не буде ходити метрополітен – для Києва це жах. Зараз жах із залізницею, ми ж теж бачимо, як ходять приміські електропоїзди, та навіть кільцева міська електричка.
— Не для того, щоб лякати людей, а для того, щоб їм дати певну інструкцію. Вас буде читати звичайні кияни і вони мають розуміти коли прийде певний температурний режим, це потягне за собою ось таку послідовність подій і, відповідно, наслідків.
— Давайте так тоді розділимо. Ми можемо заспокоїти тим, що буде працювати система водовідведення.
По системі водопостачання водоканал буде все робити, щоб вона працювала безперебійно. При пониженні температури і відсутності електроенергії в будинку можлива відсутність води на верхніх поверхах через те, що не працюють в будинку насоси, які підвищують тиск.
Деякі ОСББ зайшли в програму 70 на 30 поставили інвертори, акумулятори до цих насосів. Мешканці звернулися до своїх керуючих компаній, ОСББ, і провели інспекцію з внутрішньобудинкових систем водопостачання і водовідведення. Це для того, щоб не сталося цього колапсу, про який ви кажете.
Обов'язково зробити утеплення водопостачання, водовідведення підвальних приміщень, перевірити роботу всієї заборної арматури внутрішньобудинкових систем, перевірити вводи в будинок з вулиці. Якщо це все буде зроблено, воно набагато понизить ризик замерзання системи.
— Повертаючись до зимового сценарію. Вийдіть, будь ласка, за межі водоканалу, просто поясніть як технічний спеціаліст з досвідом: сценарій – на вулиці мороз, немає електроенергії, немає води. Яким буде розвиток подій з точки зору теплоенергетики?
— З точки зору водоканалу єдиний ризик це замерзання – прорвалася труба в будинку. Звісно, пішло розмерзання, почало топити. За минулий рік по системному водопостачанню така проблематика була тільки в тих будинках, які не повністю пройшли процедуру підключення в новобудовах. В основному рвало стояки, де йшла гаряча вода. Тому що гаряча вода по своїм фізичним властивостям замерзає швидше, ніж холодна. Якщо по холодній воді є рух, вона не замерзне. І стояки води зазвичай ідуть десь в центрі будинку, в шахтах центральних. Система опалення йде по зовнішніх стінах, там опалення набагато швидше замерзає. Там ризик більше по опаленню і замерзає по водопостачанню.
І третє, ми ж розуміємо: якщо квартира на першому поверсі, от пропадає вода, людина в квартирі на першому поверсі відкриває кран, вона остання, хто зливає воду, в стояку далі вже води немає. Вона там не стоїть. Вона відкрила, зі стояка все до неї в квартиру зійшло, все, води вже вище не буде в стояку, там не буде чому замерзати. А от по системі опалення це ризики дуже великі.
— Якщо замерзає будинок, за який час це стається і як це виглядає технічно?
— Беремо приклад минулого року. Тоді нам допомагали з усієї країни, брали фени і починали проходитися паяльною лампою. Фени, газозварки і проходилися по всіх стояках, щоб розморозити. Залежно від того, як воно схватилося. Я знаю, що є будинки, які досі так і не відновили.
— В Києві?
— Так. Систему теплопостачання. В чому проблематика? Коли в будинку є всі мешканці, це йде швидше. Але багато ситуацій, коли потрібно стояк відновити, а по поверхах 3-4 квартири мешканці просто виїхали з України. Зайти в квартиру немає можливості юридично, а там треба хоча б обстежити, чи воно ціле, а можливо, і проводити роботу.
Якщо ви виїжджаєте, родичі, які залишаються в місті Києві, щоб мали доступ до вашого житла, щоб в разі крайньої необхідності можна було туди попасти.
— Перед зустріччю з вами ми підходили до водоканалу, і побачили біля центрального входу в підприємство Мерседес. Чий він?
— Ну багато ж забудовників, багато питань, які ми вирішуємо.
— Це хто був?
— Це представник КМДА.
— Приїхав допомагати?
— Не так допомагати, як контролювати, що ми робимо сьогодні з такими обстрілами. Щоб ви розуміли, в мене вчора це почалося о 8 ранку, і ще поки я додому не їздив звідси. Ми ще не закінчили. Сьогодні вранці ще добавилося.

— Питання про якість води. Чи можна взагалі пити воду з крана?
— Оце правильне питання. На вході в будинок – спокійно. Навіть не на вході, а на місці підключення будинку до мереж Київводоканалу. У будинку, я б на Троєщині, мабуть, не ризикував.
У мене зустрічне питання: коли до вас у квартиру приходили останній раз і говорили – вибачте, у нас завтра буде промивка внутрішньобудинкової системи, просимо, щоб хтось був вдома і 12 годин не пийте воду з крана?
— Я знаєте про що подумав? Для чого мені це робити, якщо водоканал три роки не може труби ремонтувати.
— Ми ж користуємося регламентом, який нас перевіряє.
— Так само і ці скажуть: у нас по регламенту всі звільнилися, пішли в ЗСУ.
— Ні. Якщо в регламенті є промивка мереж біля вашого будинку, вона буде. Незалежно від того є люди чи немає. В основному вночі в мережі добавляється трохи реагентів, закривається подача і під тиском вимиваються всі відкладення, які там можуть бути.
— Ви коли сказали трохи реагентів, то закрили очі руками.
— Бо це ще одне болюче питання. Ми всі говоримо про європейську якість. А коли ми прийшли в НКРЕКП і сказали, що хочемо перейти на більш якісні, але дорожчі реагенти, нам сказали – ви що з ума зійшли? Ми будемо приймати самі дешеві реагенти, але щоб ваша вода була в нормативці. По всій країні під час військового стану були введені нові нормативи якості питної води.
— Коли вас будуть читати у верхівках влади центральної, що б ви їм сказали?
— Не ставте водопостачання, водовідведення на останнє місце. Без води тепла не буде. Без води не буде електроенергії. Без водовідведення взагалі не буде населення. Це три речі, які дійсно згадуються тоді, коли пропадає вода.
В минулому році, коли вода пропала в Кабінеті міністрів, сюди приїхав замміністра енергетики, розказувати, що треба робити у водопровідному господарстві. Оце людям дійшло.