Ярослав Старовойтенко: АЗС не зможуть вплинути на світову ціну пального, але можуть не допустити черг та кризи

Ціни на бензин та дизель в Україні вже наближаються до психологічної позначки. Разом із тим ворог регулярно завдає ударів по наших нафтобазах, заправках та логістичних шляхах постачання нафтопродуктів.

Чи зростатимуть ціни на бензин та дизель й надалі? Чи буде в Україні дефіцит? Яким чином оператори АЗС намагаються убезпечити працівників і відвідувачів від ворожих атак? Про це говорили з Ярославом Старовойтенком, президентом Нафтогазової асоціації України, яка об'єднує найбільші мережі АЗК країни.

- Чому ціни на бензин на заправках майже досягли позначки в 100 грн за літр? У чому причина такого підвищення цін?

- Після того, як у 2022 році ворог знищив усі наші нафтопереробні заводи, Україна купує пальне за кордоном за світовими цінами. Ми і до війни імпортували нафтопродукти, але зараз ми повністю залежні від світового ринку.

І коли в лютому цього року розпочалася війна між США та Іраном, світовий ринок зазнав потужного енергетичного шоку, котирування на бензин та дизель стрімко пішли вгору. Протягом першого тижня війни ціни на нафту підскочили на 35%, швидко здолавши позначку у $90 за барель. Згодом нафта марки Brent злетіла майже до $120, а у пікові моменти квітня сягала $126 за барель. Котирування європейського дизельного пального за перший місяць війни подвоїлися, досягши $1450 за тонну. У червні на тлі заяв Трампа про припинення бойових дій та відновлення руху танкерів був тимчасовий спад, але вже в липні через відновлення та ескалацію взаємних ударів ціни знову почали зростати. Ринок дуже швидко реагує на ситуацію.

Зараз Трамп розповідає, що світові ціни ростуть через удари України по російських НПЗ, щоб зняти з себе відповідальність. Бо вартість пального стрибнула і в США, а для американців це "священна корова", особливо перед виборами. Тому політичне керівництво США робить усе, щоб утримати ціни.

Але правда в тому, що світова паливна криза спричинена бойовими діями навколо Ормузької протоки. І вона напряму впливає на вартість пального в Україні. Тобто ціни на українських АЗС сьогодні штовхає вгору війна між США та Іраном, а не наші удари по російських НПЗ.

"УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ЗМУШЕНИЙ ЗАГАРТОВУВАТИСЬ ЩЕ З 2022 РОКУ"

- Ви кажете, у нас із Європою один ринок, але ціни на пальне на АЗС в ЄС значно вищі. Цифри на стелах українських АЗС теж підтягнуться до європейських?

- Не зовсім так. У нас дійсно спільний ринок із Європою, ми купуємо нафтопродукти за тією ж ціною, що й Європа. По-перше, різниця може полягати у різному податковому навантаженні. Адже дуже велику складову вартості нафтопродуктів мають податки – акциз та ПДВ. У низці європейських країн податкове навантаження вище.

По-друге, ми більш гнучкі, адже ми п'ятий рік живемо в умовах повномасштабної війни, а Європа тільки чує про неї. Ми, на жаль, більше загартовані. Ніхто цього не хотів, але бізнес загартовується. Коли з 2022 року нам почали вибивати нафтобази, українські паливні компанії почали шукати можливості працювати далі. Я не впевнений, що країни Європи зможуть впоратися з тими викликами, які отримав український бізнес. Ідеться не тільки про паливні компанії, вони просто були першими.

П'ятий рік бізнес змушений шукати рішення і нестандартні кроки, шляхи оптимізації. Тому що ти маєш вижити і забезпечити країну пальним за такою ціною, щоб люди могли його купити. Це не просто бізнес, це соціальна відповідальність. Бо пальне – це критичний ресурс для держави, особливо під час війни.

Тому українські оператори АЗС постійно запроваджують різні заходи, щоб забезпечити стабільне постачання пального в Україну та стримувати ціни в умовах повномасштабної війни, а тепер ще й світової паливної кризи. Зокрема, оптимізують логістику, щоб зменшити витрати та стримати ціни для кінцевого споживача.

Крім того, впливає диверсифікація постачання. До нас їде пальне не тільки з Європи, а й з Америки, зі Сходу та з Середземномор'я. Але воно все котирується за котируваннями Platts. Це міжнародне агентство, яке публікує цінові котирування на нафту та нафтопродукти. В Україні та Європі ці показники є ключовим ціновим орієнтиром для імпортерів, трейдерів та державних закупівель пального.

"ДЕФІЦИТУ НЕ БУДЕ: В УКРАЇНІ Є ДОСТАТНІЙ ЗАПАС ПАЛЬНОГО ТА НАЛАГОДЖЕНЕ ПОСТАЧАННЯ"

— Чи варто нам готуватися до того, що в якийсь момент в Україні на заправках не буде пального? Чи буде дефіцит? Чи потрібно закуповувати пальне зараз?

— Ми не бачимо таких передумов. Як я вже казав, бізнес б'ють з 2022 року, бізнес навчився, зробив диверсифікацію та забезпечив багато ланцюгів постачання для того, щоб не залежати від одного джерела, як це було у 2022 році, коли виник дефіцит.

Зараз ми веземо з багатьох країн і багатьох напрямків, але, з іншого боку, ми маємо постійні удари по нафтобазах. Ми не можемо накопичувати великі запаси всередині країни. Тому компанії працюють із мінімально необхідними операційними запасами, які забезпечують стале постачання. Наша логістика має працювати як годинник, з урахуванням усіх безпекових ризиків, у тому числі удари росіян по залізниці та прикордонних переходах. Все це збільшує час постачання до кінцевого споживача. Ми збільшуємо кількість вагонів, щоб забезпечити ритмічність постачання. З іншого боку, всередині країни ресурс максимально розосереджується, зокрема більше постачається на заправки, які мають захищені підземні резервуари, і менше – на нафтобази.

Тому в країні є достатній запас нафтопродуктів, ритмічність постачання забезпечена, налагоджена комунікація з "Укрзалізницею", урядом. Ми постійно проводимо наради з профільними міністерствами. Держава тримає руку на пульсі і постійно питає операторів ринку: чим нам можна ще допомогти. У тому числі, якщо виникають труднощі в комунікації з європейцями, держава також допомагає вирішити проблемні питання на урядовому рівні. Бо одне з головних завдань і держави, і паливних компаній — щоб не було дефіциту.

- Які ризики, що ціна пального в Україні буде і далі зростати?

- Зараз важко прогнозувати. Але за ці півроку ми бачимо зростання собівартості нафтопродуктів по всьому світу. Все залежить від очікувань ринку – як довго триватимуть бойові дії в Ірані. По-друге, це залежить від того, по яких саме нафтопереробних потужностях сторони завдають ударів.

- Якщо знизяться світові ціни, чи знизять їх оператори українського ринку?

- Безумовно. Якщо закінчаться бойові дії в Ірані та Україні, то будуть усі передумови для зниження цін. Тоді вплив на нафтопродукти матимуть котирування нафти. Крім того, після закінчення війни у нас будуть відновлені нафтопереробні заводи, які також матимуть вплив на вартість нафтопродуктів в Україні. Зокрема, Кременчуцький нафтопереробний та Шебелинський газопереробний заводи, які зараз зруйновані. Зараз росіяни постійно моніторять їхній стан і не дають відновити, завдаючи додаткових ударів.

"ТЕЗА ПРО ТЕ, ЩО "СІРІ" АЗС ТА ОФІЦІАЛИ ВЕЗУТЬ ПАЛЬНЕ З ОДНІЄЇ "БОЧКИ" – ШКІДЛИВИЙ МІФ".

- Наскільки безпечно купувати пальне на маловідомій АЗС, якщо воно коштує на 5–10 гривень дешевше? За рахунок чого може виникати така різниця?

- Це, в основному, так звана "бодяга". Історія про те, що "сірі" АЗС везуть пальне з тієї ж "бочки", що й офіційні АЗС – шкідливий міф. В Україні існує так звана "мала нафтопереробна галузь", міні-НПЗ, так звані "самовари". Вони працюють на газовому конденсаті – це сировина, яка видобувається з надр.

Цю сировину раніше скуповували Шебелинський ГПЗ і Кременчуцький НПЗ для того, щоб робити з неї нафтопродукти. Зараз Шебелинка та Кременчук не працюють, але хтось усе це скуповує. Із цього робиться прямогонний бензин – вони додають туди частину оксигенатів у вигляді біоетанолу або інших сполук, які підвищують октанове число. Але з бензином ця рідина має мало спільного. Ось вона і може продаватися на "сірих" заправках під виглядом бензину. Але він не відповідає жодним вимогам стандартів і технічного регламенту.

Таким пальним можна заправлятись, якщо ви вирішили попрощатися з авто і стати пішоходом. Щось схоже мало місце під час паливної кризи в рф. В мережі багато матеріалів, як росіяни плакали, коли під час дефіциту заправляли такою бодягою машини, а потім везли їх на капремонт.

- Якщо ви оптимізуєте витрати, щоб стримувати ціни на АЗС, чи означає це, що ви скорочуєте програми підтримки Сил оборони України?

- Усі контракти забезпечені повністю – і для кінцевого споживача, і для промисловості, і, в першу чергу, для військових. Контракти виконуються, пальне постачається. Тому що всі розуміють: якщо хтось у ланцюжку дає збій і через це виникнуть проблеми у Сил оборони, ніякого бізнесу у нас взагалі не залишиться.

"ПРІОРИТЕТ — ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДЕЙ ПАЛЬНИМ, А КРАСИВІ МАГАЗИНИ І ХОТ-ДОГИ ЗРОБИМО ПОТІМ"

- Наскільки впливають на ситуацію на ринку пального в Україні ворожі атаки на наші АЗС?

- Ми спілкувалися з компаніями і аналізували прильоти по АЗС: жодного разу не було пошкоджено резервуарів з нафтопродуктами, оскільки вони знаходяться під землею. Навіть у випадку, якщо заправка повністю зруйнована, резервуари залишаються неушкодженими. 99% заправок сьогодні мають підземні резервуари.

На нашу думку, такі атаки на заправки – це практика терору для того, щоб залякати населення. І, безумовно, вони спричиняють збитки компаніям. Це актив, якого не стало, і треба вкласти гроші, щоб його оперативно відновити. Бо продаж пального, як ми завжди кажемо, — це соціально відповідальний бізнес. Питання навіть не у вартості, а в забезпеченні, щоб люди були впевнені, що в будь-який момент вони можуть приїхати і заправитися. Тому компанії дуже швидко відновлюють пошкоджені заправки, але поки що без супутніх магазинів, бо пріоритет на сьогодні – саме забезпечення людей пальним. А красиві магазини і хот-доги зробимо потім.

"ЗАХИСТ ТА ВІДНОВЛЕННЯ АЗС ВІДБУВАЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК АЗС. У ЦІНУ ПАЛЬНОГО ВИТРАТИ НЕ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ. СПОЖИВАЧ ЗА ЦЕ НЕ ПЛАТИТЬ"

- Як оператори АЗС захищають людей від обстрілів на заправках?

- Це сильно залежить від області. Наприклад, у прифронтових регіонах заправки атакують російські FPV та Молнії, там вони намагаються знищити паливо роздавальні колонки, щоб зупинити саме продаж пального. Також б'ють по резервуарах зі скрапленим газом, які на 99% мають наземне розміщення. Тому там, де можливо, компанії закривають їх бетонними саркофагами, обкладають мішками з піском та будують різні інженерні конструкції, які зараз тестуються, щоб захистити від ураження. Частина операторів ринку взагалі забирає звідти газ та припиняє його продаж, щоб підвищити безпеку для персоналу та відвідувачів.

Заправки, які знаходяться далі від лінії фронту, зазнають ударів "шахедів". Там більші руйнування, з огляду на їхню бойову частину. Але компанії намагаються дуже швидко відновити ці АЗС. Наприклад, у Києві вже відновили частину заправок, які були атаковані цієї осені.

При всій повазі до колег з європейських країн, я впевнений, що вони до такого поки не готові. Щоб за кілька днів відновити роботу об'єкта після такого удару, Це величезна праця як компаній, так і безпосередньо людей, які там працюють, а також ДСНС, працівники якої оперативно виїжджають та гасять пожежі.

Зараз усі мережі АЗС проводять свою діяльність із фокусом на додатковий інженерний захист на заправках. Різні варіанти тестуються – від сіток до більш серйозного інженерного захисту у вигляді габіонів, які закривають АЗС по периметру, щоб локалізувати вибух і захистити людей від розльоту уламків.

Десь тестується й упроваджується використання сіток, якщо це прифронтовий регіон, бо вони можуть захистити від FPV, однак від "шахеда" вони не врятують. Крім того, компанії закуповують і встановлюють мобільні укриття в різних форматах, щоб під час тривоги там могли укритися працівники і відвідувачі.

- Хто платить у підсумку за цю безпеку? Чи закладається вартість інженерних робіт та витрати на відновлення АЗС у ціну пального?

- Ці роботи відбуваються за рахунок компаній — операторів АЗС. В ціну пального витрати не закладаються. Це, безумовно, впливає на прибутковість, але ніхто не закладає це в ціну. Тому що всі розуміють, що у нас війна.

- До яких кроків вдається уряд, щоб зменшити навантаження на споживача?

- Уряд допомагає захистити людей. Зокрема, з комунікацією та координацією зі службами, наприклад, ДСНС. Десь треба встановити укриття, десь натягнути сітку. Крім того, держава допомагає паливному ринку відновлюватися. У нас регулярно відбуваються наради з профільним міністерством, де ми всі ці питання обговорюємо. Ми всі разом працюємо над тим, щоб на АЗС було безпечно і завжди можна було заправитися за прийнятною ціною. Українські паливні компанії не можуть вплинути на світову ціну, Трампа чи війну США з Іраном, але не допустять черг та кризи в Україні.