Експеримент, який мав стати взірцем: як відбудовують Бородянку
Як проходить будівництво житла та інфраструктури на північ від Києва? Репортаж ЕП з відбудованої Бородянки разом з керівником Агентства відновлення.
У 2023 році уряд запустив експеримент з комплексного відновлення шести населених пунктів, пошкоджених внаслідок боїв: Бородянки та Мощуна на Київщині, Тростянця на Сумщині, Посад-Покровського на Херсонщині, Циркунів на Харківщині та Ягідного на Чернігівщині.
Вибір був обумовлений максимальною варіативністю: населені пункти різного розміру, з різними ступенями пошкоджень, з різною інфраструктурою. У кожному селищі та містечку хотіли відпрацювати модель комплексного відновлення, яку можна було б поширювати на населені пункти в усій Україні.
"Це своєрідна лабораторія. Треба було аналізувати, що працює, а що – ні", – каже голова Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.
Чим характерне відновлення цих громад? Сухомлин апелює до досвіду балканських країн: якщо відбудувати лише житло, люди повернуться, поживуть кілька місяців, але без роботи та сервісів знову виїдуть. Комплексний підхід включає створення робочих місць, безпеку, інфраструктуру і соціальні послуги.
"У нас навіть немає нормативу чи акту, що таке комплексне відновлення. Ми разом з Міністерством розвитку громад і територій його напрацювали. Проведемо експертизу з міжнародними партнерами і затвердимо", – каже керівник агентства.
Експеримент уряду назвати вдалим складно: Бородянку, Посад-Покровське та Ягідне відновлюють надто повільно. Через прогалини в умовах експерименту "випала" відбудова Мощуна, а Циркуни на паузі через безпековий фактор.
ЕП подивилася, як триває комплексна відбудова Бородянки, і дізналася в голови агентства, чи пошириться цей приклад на Запоріжжя та Харків.
Що таке комплексна відбудова
Під час тимчасової окупації росіянами Бородянки в березні 2022 року було пошкоджено та знищено 825 житлових та інфраструктурних об'єктів. Більшість житлового фонду селища становлять приватні будинки, багатоквартирні розташовані переважно на його центральній вулиці.
Приватний сектор ремонтували власники, отримавши фінансову компенсацію від держави за програмою "єВідновлення". Цей підхід відрізняється від прикладу Посад-Покровського. Там агентство відбудовувало приватні оселі та незначну кількість двоповерхових багатоквартирних будинків, які перетворили на таунхауси.
У "портфелі" агентства в Бородянці була реконструкція 17 пошкоджених багатоповерхівок і зведення двох будинків замість зруйнованих. Замовником відбудови та реконструкції ще 42 будинків була Київська ОВА.
Нові будинки енергоефективні: підрядники провели термомодернізацію, встановили на дахах сонячні панелі та акумулятори. Це забезпечує освітлення місць загального користування та роботу ліфтів під час вимкнень електроенергії.
У проєкті відновлення селища агентство заклало безпекові рішення: укриття, камери спостереження, системи оповіщення, систему безпечного міста. У центрі містечка встановили модульне підземне укриття виробництва компанії "Метінвест". Воно в чотири-пʼять разів дешевше за стаціонарне, монтується лише за два тижні.
"Усередині є система водопостачання, акумулятори, другий аварійний вихід. Ще два проєкти від інших виробників проходять сертифікацію. Після цього укриття можна буде додати в Prozorro Market, щоб громади купували їх без тендерів. Ми беремо на себе відповідальність за перевірку якості", – каже Сухомлин.
Влада закладає рішення для створення робочих місць. Депутати селищної ради скасували орендну плату за землю для бізнесу, який будуватиме виробничі обʼєкти. Обласна військова адміністрація створює індустріальний парк. "До війни бородянчани переважно працювали в Києві або торгували", – додає Сухомлин.
Раніше селище не мало власних маршрутів громадського транспорту, більшість автобусів прямували в Київ. КОВА подбала про те, щоб центральною вулицею довжиною 4,5 км курсував муніципальний шаттл з GPS-відстеженням та електронним квитком. Сухомлин багато розповідає про освіту, спорт, культуру і розвиток дітей. Каже, що без цього неможлива комплексна відбудова.
Не все в Бородянці будується за державний кошт: приватний бізнес звів поля для футбольної академії, а уряд Литви витратив 8 млн євро на будівництво ліцею.
"Ми "кинули" людей". Як "схеми" загальмували відновлення
За оцінкою Сухомлина, ступінь готовності проєктів відбудови в підпорядкуванні агентства на момент його призначення становив 2-25%. Зараз цифри вищі: усі пошкоджені будинки введуть в експлуатацію до кінця 2025 року, а зведені з нуля завершать навесні 2026 року. Частина бородянчан живе в модульному містечку.
Згідно з дослідженням Transparency International, витрати на відбудову Бородянки до серпня 2025 року становили 1 млрд грн, хоча уряд у державному бюджеті передбачив на це 5,3 млрд грн. Сухомлин звинувачує в цьому підрядників.
"Про які темпи будівництва й освоєння коштів можна говорити, коли на багатоповерховому будинку працювали в середньому чотири будівельники?" – риторично питає він. За його даними, на 2025 рік Бородянці затвердили 2,8 млрд грн фінансування, до листопада КОВА й агентство разом витратили 1,4 млрд грн.
Видання Bihus.info в січні 2025 року випустило розслідування про можливі зловживання та завищення кошторисів підрядниками, які перемогли в тендерах з відбудови будинків у Бородянці. Крім того, переможці були пов'язані з колишнім головою Ірпеня Володимиром Карплюком та генпрокурором Русланом Кравченком.
Агентство відреагувало радикально: розірвало шість договорів та обрало нових підрядників. На одну з компаній подало до суду для стягнення коштів. Завищення цін – це наслідок радянського підходу до формування кошторисів, каже Сухомлин.
"Держава дозволяє закладати прибуток лише на "людино-годину", тому немає сенсу використовувати техніку. Вигідніше, щоб якомога більше будівельників носили лопатами цемент на девʼятий поверх. Середній прибуток за державними підрядами становить 0,5%. Через це підрядники завищують вартість будівельних матеріалів, щоб платити реальну зарплату будівельникам", – пояснює він.
Агентство і міністерство вирішили унеможливити "зашивання" зарплат у будматеріали і написали проєкт постанови Кабміну. Уряд ухвалив її 19 листопада. Сухомлин називає документ "революційним". Він передбачає єдиний підхід до визначення витрат і прибутку підрядників на період воєнного стану: 10% для виробничих витрат, 3% для адміністративних і 15% прибутку від прямих витрат.
Сухомлин не заперечує, що влада суттєво затягнула відбудову населених пунктів з експериментального списку Кабміну. "Ми "кинули" людей. Вони були виснажені очікуванням", – упевнено заявляє чиновник, призначений на посаду рік тому.
Він наводить показовий приклад: над відновленням 700 приватних будинків у Посад-Покровському працювали лише 24-30 будівельників. У риториці Сухомлина читається критика попередника на посаді Мустафи Найєма, але чинний керівник її відкидає: "Я ніколи не кивав на попередників, кожен робить свою роботу так, як може. Мустафа – нормальна чесна людина. Через брак досвіду кожен робить помилки, я на посаді міського голови Житомира теж їх робив", – розмірковує він.
При цьому Сухомлин під час екскурсії Бородянкою кілька разів у присутності журналістів звертається до перехожих із запитанням, чи прискорилася відбудова останнім часом, і самовдоволено посміхається, коли чує ствердну відповідь.
Сухомлин хвалить голову КОВА Миколу Калашника: "Людина амбітна, швидка й енергійна. Якби не Калашник, багато процесів просто стояли б: від перенесення комунікацій до домовленостей з бізнесом. Він робить велику роботу".
Помилки для власного досвіду
Суттєві затримки з відбудовою Бородянки пов'язані не тільки з недостатнім фінансуванням та недоброчесністю підрядників, а й з дрібними недопрацюваннями та людським фактором. Центральну дорогу планували завершити влітку, але під час робіт виявили проблеми з водовідведенням та комунікаціями. Проєкти тротуарів, велодоріжок та інклюзивності довелося переробити. Покласти чорновий шар асфальту змогли лише тоді, коли партнери завершили роботи з водогоном.
"Будинок на центральній площі могли здати на два місяці раніше. Проінспектували – побачили відсутність інклюзії, дитячого майданчика і місця для зберігання велосипедів у будинку. На кожному етапі бачиш нові рішення", – каже Сухомлин.
Чи не вважає він, що експеримент уряду провалився і масштабувати приклад недосконалої відбудови Бородянки на всю країну недоцільно? Чиновник заперечує: проєкт ще не завершився. Ба більше, до його завершення доведеться почекати: у 2026 році планують добудувати урбан-парк, звести центр розвитку дитини (за сумісництвом – будинок культури) і реконструювати центральну площу.
Показником успішності для Сухомлина буде ріст населення громади на 20%. Це може статися після створення робочих місць, зокрема в індустріального парку.
З тезою про недоцільність поширення комплексної відбудови на всю країну керівник агентства не згоден. "Прифронтові міста, як Харків та Запоріжжя, повноцінно живуть і потребують підтримки. Якщо їх не відновлювати комплексно, Путін швидше ментально зайде в Запоріжжя, адже люди почуватимуться покинутими українською владою. Нам потрібно створити значно кращі умови, ніж на окупованих територіях, як це робили в Маріуполі до 2022 року", – пояснює він.
Ба більше, за розрахунками влади, інвестиції в масштабне відновлення регіонів дадуть сильний мультиплікаційний ефект. За словами Сухомлина, 7 млрд дол. інвестицій у відновлення Запорізької області, зокрема в металургію, військо-промисловий комплекс та енергетику, дадуть 7-8% зростання ВВП України.
Фотограф ЕП Олександр Чекменьов помічає, що під час прогулянки повз делегацію їздить Tesla. У кінці зустрічі із Сухомлином це авто паркується, з нього виходить голова Бородянки Ірина Захарченко і вітається з присутніми.
За її словами, кількість населення селища та громади наближається до довоєнної і тут бракує житла, що свідчить про повернення людей. "Я сама квартиру для оренди шукала рік, бо моя квартира була знищена", – каже Захарченко.
Сухомлин додає, що вартість оренди квартир у Бородянці суттєво зросла.