Львів може втратити 30% надходжень: чим проєкт Держбюджету-2027 загрожує містам

Не з цього хотілося починати розмову про проєкт Державного бюджету на 2027 рік. Але за гучними словами завжди стоять конкретні цифри. Тож поговорімо саме про них, без зайвих емоцій: що закладено у проєкт бюджету і що це означає для міст.

2026 рік уже приніс громадам багато нових зобов'язань, які поклав на них уряд своїми рішеннями. Лише на зарплати вчителям і доплати на харчування Львову довелося знайти понад 700 млн грн. Самі рішення правильні. Але коли їх ухвалювали, ніхто не казав, що значну частину доведеться оплачувати містам. Щоб знайти цей ресурс, Львів був змушений скоротити частину видатків на тепло- та водопостачання.

Міста фінансують освіту, транспорт, тепло, воду, укриття, відновлення після російських атак, підтримку військових, ветеранів і десятки інших напрямів. При цьому капітальні видатки сьогодні тримаються не на "зайвих грошах": 77% так званого бюджету розвитку — це кредити та гранти.

Власний ресурс ми максимально спрямовуємо на те, що критично важливо сьогодні. Понад 1,2 млрд грн — на підтримку військових. Ще понад 2 млрд грн — на соціальні програми для ветеранів, пільговиків і людей, які потребують допомоги.

А тепер про те, що пропонує проєкт Держбюджету-2027.

Перше. ПДФО

Частку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), яка залишається громадам, пропонують зменшити з 64% до 60%. Така пропозиція звучить щороку, і щоразу про меморандум, який міста підписали з Президентом України, ніби забувають.

Ці додаткові 4% залишили громадам, зокрема, для часткового покриття різниці в тарифах на тепло. Але навіть їх не вистачає: місто додатково дофінансовує теплопостачання, щоб мешканці отримували послугу за чинними тарифами.

Тепер замість цих 4% проєкт бюджету передбачає окрему субвенцію — 18,2 млрд грн на всі громади. Цього точно не вистачить, щоб компенсувати різницю всім. Уже зараз звучать побоювання, що гроші отримають лише "зручні" громади.

Але головна проблема в іншому. ПДФО — це власний ресурс громади. Субвенція — цільові кошти, правила розподілу й використання яких визначає держава.

Окремо досі не вирішене питання боргів за різницею в тарифах, які накопичуються з 2021 року. Для Львова це близько 3,4 млрд грн.

Друге. Реверсна дотація

Назва складна, але суть проста. Якщо громада збирає більше податків на одного мешканця, ніж у середньому по країні, частину її доходів вилучають до державного бюджету.

У 2027 році реверсну дотацію мають сплачувати 218 громад, загалом 19,2 млрд грн. Сам механізм існує давно, але для великих економічно активних міст суми стають дедалі відчутнішими. Виходить, що місто розвиває економіку, створює робочі місця, збільшує податкові надходження, і що успішніше воно це робить, то більше в нього забирають.

Для Львова у 2027 році це понад 3 млрд грн.

Третє. Так зване військове ПДФО

Насправді це не лише податок із доходів військовослужбовців, а й ПДФО правоохоронців, рятувальників ДСНС і працівників прокуратури. У 2027 році ці надходження й надалі пропонують залишати в державному бюджеті, хоча їх обіцяли повернути громадам. Якби ці кошти залишалися в містах, еквівалентну суму спрямовували б на підтримку військових.

І тут виникає просте запитання. Якщо ці кошти забирають у громад нібито для підтримки сектору безпеки й оборони, чому черга військових частин, які просять допомоги в міст, не меншає? Тож запитання, як саме держава витрачає цей ресурс і що з нього отримують військові, цілком логічне.

Нові видатки

Крім того, на місцеві бюджети пропонують покласти нові видатки. Зокрема, йдеться про фінансування пільгових приміських залізничних перевезень. Є питання і щодо медицини: уже зараз місто змушене додатково компенсувати купівлю медикаментів і закривати частину потреб лікарень, які не покриває Національна служба здоров'я (НСЗУ).

І це вже питання не лише про цифри, а про те, хто може швидко реагувати на проблему. Коли в місті стається ворожий приліт, проривається тепломережа чи треба терміново підготувати лікарню до зими, мешканці телефонують не в Міністерство фінансів. Вони телефонують у міську раду.

За нашими розрахунками, через сукупність цих рішень Львів може втратити близько 7 млрд грн, тобто приблизно 30% надходжень міського бюджету. І це не абстрактна бухгалтерія. Це укриття, тепло, вода, відновлення після обстрілів, транспорт, допомога військовим, лікарні, школи.

Водночас видатки на митницю, правоохоронні органи та прокуратуру зростають на десятки мільярдів гривень.

Що пропонуємо

Наші пропозиції конкретні:

1. Залишити громадам 64% ПДФО, а додаткові 4% чітко спрямувати на часткову компенсацію різниці в тарифах на тепло.
2. Залишити кошти реверсної дотації у 218 громадах, які її сплачують, і визначити для них цільове використання: відновлення після атак, підтримку військових і допомогу прифронтовим громадам.
3. Передати громадам право адмініструвати місцеві податки та збори. Це може дати їм близько 20 млрд грн додаткового ресурсу, Львову — орієнтовно 400 млн грн.

Поки парламент ще розглядає проєкт бюджету, важливо говорити не про те, кому дати більше, а кому менше. Питання в іншому: чи хочемо ми мати міста, які здатні швидко реагувати, відновлюватися, допомагати військовим і забезпечувати базові послуги?