Українська правда

Нова економіка команд: коли одна людина з ШІ замінює відділ

Вісім років тому мою роботу виконував відділ на 65 людей. Сьогодні я майже сама веду маркетинг ШІ-стартапу в Сан-Франциско. За цим особистим рішенням стоїть питання, яке зараз вирішує кожен власник і топменеджер: скільки людей насправді потрібно для результату, коли частину роботи вже виконує ШІ? І як за таких умов будувати команду, щоб виграти не на квартал, а на кілька років?

Я була директоркою з маркетингу (CMO) і керувала командою з 65 людей. Потім свідомо відмовилася від керівної ролі й повернулася до роботи "в полях": сама пишу тексти, збираю презентації, запускаю кампанії. Виробництво перебрав на себе ШІ, і те, на що колись ішов цілий відділ, тепер тримається на одній людині з набором інструментів. Це і є нова економіка команд: менший склад, вища віддача, зовсім інша структура витрат.

Спокуса тут очевидна і небезпечна. Коли одна людина з ШІ виконує роботу п'ятьох, стратегія напрошується сама: скоротити штат і порахувати економію. Але ця проста арифметика цілком може обернутися найдорожчою помилкою.

Скорочення — ще не стратегія

Найлегше прочитати нову економіку команд як дозвіл різати штат. Але дані свідчать, що це короткозоро.

Почнімо з незручного факту: скорочення саме по собі не покращує фінанси. Gartner опитав 350 керівників великих компаній і не знайшов значущого зв'язку між скороченням штату та вищою віддачею від ШІ. Близько 80% компаній, які пілотують ШІ, скорочували людей, але ті, що мають найкращі результати, скорочували не більше за інших.

Пояснення дає MIT. Згідно зі звітом "The GenAI Divide: State of AI in Business 2025", 95% організацій не отримали від ШІ жодної вимірюваної віддачі. Причина не в слабких моделях, а в невмінні вбудувати їх у робочі процеси й культуру.

Ринок уже показує ціну поспішних скорочень. Klarna свого часу оголосила, що її ШІ-асистент виконує роботу 700 операторів підтримки. За рік CEO компанії визнав, що надмірна економія вдарила по якості сервісу, і Klarna почала повертати людей. Ford покликав назад близько 350 досвідчених інженерів, бо автоматизовані системи не відтворили їхнього досвіду.

За опитуванням Careerminds, дві третини компаній, які звільняли людей через ШІ, уже наймають їх назад. За даними Orgvue, 39% керівників звільняли працівників, щоб замінити їх штучним інтелектом, і 55% із них згодом визнали це помилкою. Gartner прогнозує, що до 2027 року половина компаній, які так скоротили персонал у клієнтському сервісі, повернуть людей на схожі ролі, часто дорожче.

Висновок для бізнесу: питання не в тому, скільки людей прибрати, а в тому, куди вкласти час і гроші, які звільнив ШІ. Хто просто кладе їх у кишеню, відстає від того, хто реінвестує.

Утримати найкращих коштуватиме дорожче

Перше, куди варто вкладати, — утримання сильних фахівців. І тут нова економіка ламає стару логіку.

Дані PwC (аналіз понад мільярда вакансій у 27 країнах) показують, що ринок розходиться на дві колії. У "професіоналізованих" ролях, де ШІ забирає рутину, а цінується судження, вакансій удвічі більше, а зарплати ростуть на 42% швидше, ніж у ролях, які ШІ "спростив". Премія за ШІ-навички зросла до 62% (торік — 57%). А найбільш ШІ-зрілі компанії нарощують і штат, і продуктивність швидше за інших: у топ-20% таких компаній продуктивність праці зросла на 163% порівняно з 2018 роком.

Що це означає на практиці? Раніше кар'єра зводилася до одного: рости в керівники і збирати під себе людей. Тепер топфахівець із ШІ сам робить те, на що колись потрібен був відділ. У Кремнієвій долині такі люди без жодної команди вже коштують роботодавцю не менше за директорів. Якщо ж єдиний спосіб підвищити цінного спеціаліста — зробити його менеджером, ви або втратите його, або перетворите чудового виконавця на посереднього керівника.

Тому поряд з управлінськими треба будувати експертні кар'єрні треки, щоб людина могла рости у впливі, оплаті й статусі, не стаючи керівником. У новій економіці команд найдорожчий актив — не той, хто керує двадцятьма, а той, хто з ШІ дає результат двадцятьох і тримає якість.

Є й менш очевидний важіль утримання — розвиток. Як зауважує Ніріт Коен у колонці для Forbes, у добу ШІ розвиток фактично стає частиною оплати. Досвід більше не додає цінності автоматично, тому найкращі спеціалісти дедалі частіше обирають роботу не лише за зарплатою, а й за тим, ким вона зробить їх за два роки.

Її приклад промовистий. На заводі люди вручну фарбували металеві деталі. Коли цю роботу перебрали роботи-маніпулятори, компанія не звільнила малярів, а вклалася в їхній розвиток: спершу навчила керувати роботами, а коли ті стали автономнішими, — програмувати їх. Маляр ставав оператором, потім програмістом. Захищеність цих людей трималася на тому, що роботодавець щоразу давав їм змогу опанувати наступний рівень, щойно попередній забирала автоматизація.

Якщо ви не даєте сильним людям розвиватися, ви програєте їх тим, хто дає, навіть за меншої ставки.

Обвал найму джуніорів: дешево сьогодні, нікого підвищувати завтра

А ось найбільший прихований ризик, який мало хто закладає в модель.

ШІ найлегше замінює саме ту роботу, на якій раніше вчилися новачки: підготовку документів, координацію, просту аналітику. Тому компанії масово згортають найм джуніорів. За даними PwC, вакансії початкового рівня в професіях, найбільш вразливих до ШІ, уже всемеро частіше вимагають навичок, яких раніше очікували від досвідчених: судження, лідерства, вміння переконувати. Дослідники назвали це "сеньйоризацією". Кількість таких ролей з 2019 року зросла на 35%, а звичайних початкових — скоротилася на 10%. Новачок залишається без входу в професію.

Наслідки вже видно на ринку. За даними ФРБ Нью-Йорка, у другому кварталі 2026 року безробіття серед випускників віком 22–27 років трималося на рівні близько 5,6%, а неповна зайнятість зросла до 42%. Не весь цей обвал спричинив ШІ: ті самі економісти зауважують, що частина проблеми тягнеться ще з масового переходу на віддалену роботу.

Але бізнесу від цього не легше. Прибравши нижню сходинку, ви руйнуєте шлях, яким джуніор виростав у сеньйора. За два-три роки у вас будуть дорогі досвідчені фахівці і нікого їм на зміну. А судження, на відміну від штату, за квартал не наймеш.

Найкмітливіші вже це зрозуміли. В IBM автоматизували рутину і водночас утричі збільшили найм джуніорів у США. Пояснення HR-директорки компанії варто повісити на стіну: "Немає притоку — джерело просто пересихає".

Де в цьому Україна

Для українського бізнесу все це не абстракція, а вікно можливостей, якщо діяти свідомо.

Виграш від ШІ у світі розподіляється дуже нерівно. За аналізом VoxEU/CEPR, основна вигода концентрується в кількох багатих економіках, а розрив у використанні ШІ між країнами перевищує 200 разів. Водночас той самий аналіз показує, що скористатися цією вигодою допомагають дві речі:

  • зрозуміле регулювання ШІ: коли правила прописані, компанії сміливіше впроваджують технологію;
  • мова: моделі навчають переважно на англомовних даних, тож країни, чия мова і контент добре в них представлені, виграють більше.

Для України ці чинники складаються по-різному. Працюють спеціальні режими Diia.City і Defence City, триває робота над регулюванням ШІ. Це той самий регуляторний важіль, про який пише VoxEU. А мова — радше мінус: українська представлена в навчальних даних гірше за англійську.

Втім, решта стартових позицій кращі, ніж здається. За дослідженням IT Ukraine Association 2026 року, 42% дорослих і 70% підлітків регулярно користуються ШІ, тобто внутрішній попит є. У країні понад 300 тис. IT-фахівців і близько 24 тис. технічних випускників щороку.

ChatGPT сьогодні однаково відкривається і в Києві, і в Кремнієвій долині, тож доступ уже не дає переваги. Її дає структура:

  • перебудувати процеси під ШІ, а не просто роздати підписки;
  • будувати експертні треки, щоб не втратити найкращих;
  • не згортати найм джуніорів заради економії, яку за два роки доведеться повертати з лишком.

Працюючи в Кремнієвій долині, я щодня бачу, як розходяться траєкторії компаній. І розлом проходить не по лінії доступу до технології, а по лінії готовності перебудувати під неї процеси.

Головне питання — не "скільки людей", а "яка структура"

Нова економіка команд — не про те, як звільнити половину відділу. Одночасно змінюються три речі: структура витрат, кар'єрні траєкторії і підхід до найму. Стара формула "більше людей — більше результату" вже не працює. Але й протилежна, "менше людей — економія", виявляється хибною, щойно порахувати витрати на повторний найм, втрачену експертизу і спорожнілий кадровий резерв.

Тож правильне питання інше: коли ШІ перебрав на себе виробництво, у що ви вкладаєте вивільнений ресурс? У просту економію чи в людей, їхнє судження і кар'єрні треки, які за два-три роки визначать, чи буде кому рости всередині компанії? Для мене це найцікавіша управлінська задача за десять років у професії.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
штучний інтелект менеджмент