Зруйнованого три роки чекають: чи відновлять колись Дарницьку ТЕЦ?
На початку лютого п'ять російських балістичних ракет знищили Дарницьку теплоелектроцентраль (ТЕЦ) – один із ключових теплових вузлів столиці.
Станція зупинила роботу, а понад 1 100 багатоквартирних будинків, понад 100 шкіл та дитсадків, 18 лікарень залишилися без тепла щонайменше до кінця опалювального сезону.
Одразу після обстрілу міський голова Києва Віталій Кличко сказав, що на відновлення станції треба два місяці. Відтоді сфотографуватися на руїнах ТЕЦ не раз приїжджали сам міський голова, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, міністр енергетики Денис Шмигаль.
Туди ж везли президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, генсека НАТО Марка Рютте, президента Євроради Антоніу Кошту, керівників низки європейських країн, іноземних дипломатів.
За час, що минув, кияни побачили безліч фото із збентеженими обличчями політиків, почули чимало обіцянок донорів стосовно допомоги, але досі немає чітких та зрозумілих відповідей на ключові питання.
Головні з них – хто, коли та за які гроші відбудує станцію і чи варто мешканцям лівого берега столиці розраховувати на повернення тепла в наступну зиму?
Хто відповідальний
Низка масованих атак росіян вивела з ладу "велике кільце" столичної генерації і спричинила енергетичний колапс у Києві. Під ударом були ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ. На цих трьох гігантах десятиліттями трималося тепло та значною мірою електрика для більшої частини столиці.
Після атак близько половини з 11 тис. багатоквартирних будинків залишилися без опалення. Найскладніша ситуація традиційно була на лівому березі столиці: у Деснянському, Дніпровському та Дарницькому районах.
Якщо "п'яту" і "шосту" ТЕЦ, що перебувають у власності громади Києва, оперативно відремонтували, то клієнтів Дарницької ТЕЦ попередили: розраховувати на повернення тепла не варто щонайменше до кінця опалювального сезону.
Річ у тім, що Дарницька ТЕЦ належить приватному ТОВ "Єврореконструкція", яке пов'язують з бізнесменом та колишнім народним депутатом Анатолієм Шкрібляком. Саме цей статус об'єкта може створити проблеми чи принаймні затягнути його відновлення.
За даними джерел ЕП, після обстрілу Шкрібляк "був не в захваті від ідеї фінансувати повну відбудову ТЕЦ власним коштом". Тим більше – з огляду на ризик повторних ударів, які за один вечір можуть звести нанівець усі інвестиції.
"У випадку з ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 ситуація також непроста, але принаймні зрозуміло, хто за них відповідає. Власником є місто Київ. Там одразу почали готувати плани відновлення та шукати фінансування. Обсяг робіт колосальний, але на кому відповідальність – усім очевидно. Щодо Дарницької ТЕЦ запитань значно більше", – зазначає співрозмовник ЕП в парламенті, дотичний до ухвалення рішень в енергетичній сфері.
Інший співрозмовник ЕП в Кабміні підтверджує, що Шкрібляк нібито не готовий повністю фінансувати відновлення станції власним коштом.
За словами співрозмовника, пояснення представників Дарницької ТЕЦ прагматичне: компанія не має ресурсів. "Підприємство має заборгованість перед "Нафтогазом", триває низка фінансових спорів з містом. Ці питання роками розглядаються в судах", – додає він.
Скільки потрібно коштів і де їх узяти
Щоб знайти відповіді на ці питання, ЕП звернулася із запитами до всіх учасників процесу. Звернення отримали представники Дарницької ТЕЦ, столичної влади, Міністерства розвитку громад і територій та Міністерства енергетики.
З усіх наведених вище відомств та компаній не відповідати вирішило лише відомство Шмигаля, який, до речі, більше за всіх інших особисто відвідував станцію.
Редакція просила надати чіткі пояснення: чи планується відновлення станції, у які терміни, якою може бути його вартість та хто фінансуватиме ці роботи.
Єдине питання, на яке вдалося отримати однозначну відповідь, стосувалося планів щодо відновлення. Усі опитані запевнили, що ТЕЦ будуть повертати до роботи. Водночас щодо кошторису, джерел фінансування та розподілу відповідальності чіткої позиції не має ніхто.
Скільки може коштувати відбудова? У відкритому доступі офіційної оцінки немає, а у відповідях на запити ці цифри озвучені не були. За словами співрозмовників ЕП, у високих кабінетах звучали дві орієнтовні оцінки.
Повноцінне відновлення станції нібито може обійтися у 4 млрд грн. Ідеться про капітальний ремонт, заміну критично пошкодженого обладнання та повернення ТЕЦ до повноцінної роботи включно з можливістю генерувати електрику.
Часткове відновлення окремих вузлів, яке дозволить запустити станцію в обмеженому режимі, оцінюють 140-150 млн грн.
За даними джерел ЕП, останню суму приватний власник готовий вкласти самостійно. Інвестувати ж кілька мільярдів гривень для повної відбудови він не може.
Які є сценарії розвитку подій
За оцінками профільних експертів, з технічної точки зору відновити мінімально необхідну генерацію тепла до початку нового опалювального сезону можливо. На це є щонайменше сім-вісім місяців.
Утім, важливо якомога швидше затвердити модель фінансування і вирішити питання відповідальності: вона повністю лягає на плечі акціонера ТЕЦ чи держава може допомогти з грошима або обладнанням. Поки що такого рішення немає. За даними джерел ЕП, йде обговорення між власником, урядом і владою Києва.
"Зараз ніхто не розуміє, за який кошт ремонтуватимуть станцію. Власник не збирається відновлювати її повністю. Балачки Кличка про відбудову за два місяці, скоріш за все, мають відволікти від ідеї забрати станцію під контроль держави і вести роботи силами "Нафтогазу" чи КМДА.
Наскільки мені відомо, жодних готових рішень наразі немає. Поки невідомо, хто і через який механізм це фінансує, за які гроші банкет", – каже співрозмовник ЕП.
Є три варіанти відновлення Дарницької ТЕЦ.
Перший – Шкрібляк відновлює все самостійно. Наразі цей сценарій малоймовірний через обсяг коштів, який власник нібито не готовий знайти.
Другий – держава або місто заходять у проєкт. Це можуть бути тимчасове передавання активу в управління державі, примусовий викуп акцій чи націоналізація.
Третій – частину відновлення фінансує власник, решту надає держава у вигляді фінансування чи обладнання.
Щодо останнього – Шмигаль не раз заявляв, що Україна невдовзі повинна отримати обладнання шести євросоюзівських ТЕЦ та ТЕС. Українські фахівці оглядають його щонайменше в шістьох країнах. Устаткування мають передати Фінляндія, Німеччина, Австрія, Латвія, Хорватія та Франція.
Така практика застосовувалася й раніше, коли окремі станції в ЄС розбиралися та перевозилися в Україну. Лишається питання, чи можна таке обладнання встановити на приватну Дарницьку ТЕЦ.
Для цього необхідно розробити правову конструкцію: рішення уряду чи парламенту.
"Проблема в тому, що чиновник, який підпише документ про виділення бюджетних коштів чи передавання обладнання на відновлення приватного активу, потрапляє в зону ризику. Без чіткої правової конструкції на нього гарантовано чекають обшуки та кримінальні справи.
Якщо обладнання передаватимуть з ЄС, найімовірніше, воно оформлятиметься на державу. Юридичну конструкцію, як це вмонтувати в приватний актив, поки ніхто публічно не пояснив", – констатує співрозмовник з енергетичної сфери.
"Не треба забувати, що в приватного власника теж, напевно, є своє бачення і свої очікування щодо ролі держави. Це окремий сценарій, який доведеться враховувати, але це теж поки не озвучували публічно. Остаточного рішення я не чув. Питання обговорюється, але чіткої моделі фінансування поки немає", – каже інший співрозмовник з енергоринку.
Чи є альтернатива відновленню ТЕЦ
Питання про доцільність повної відбудови теплоелектроцентралей останнім часом активно обговорюють урядовці та експерти. У цієї ідеї є і прихильники, і противники.
Частина фахівців вважає, що ставку потрібно робити на нову модель енергосистеми з розподіленою генерацією, когенераційними установками і локальними котельнями. Утім, навіть прихильники такого підходу визнають, що в короткій перспективі ці рішення не здатні повністю замінити великі теплові потужності.
"Ідеї когенераційних установок та локальних котелень активно обговорюються. Проте швидкі альтернативи здатні покрити лише 10-12% потреб. Решта в будь-якому випадку потребує відновлення ТЕЦ", – каже співрозмовник ЕП в уряді.
Будівництво нових станцій на місці зруйнованих не розглядається. За оцінками експертів, це обійдеться у пʼять-вісім разів дорожче і займе у три-пʼять разів більше часу, ніж відновлення інфраструктури.
"За два-три роки систему можна перебудувати, хоча і це не гарантовано, але за шість-вісім місяців між опалювальними сезонами – точно ні. Тому хоча б мінімальне відновлення теплових потужностей необхідне вже зараз", – пояснює експерт.
Особливо гостра ця проблема для Дарницького та Дніпровського районів. "Без потужностей Дарницької ТЕЦ наступної зими ми не впораємося. Альтернативи в короткій перспективі не існує", – каже співрозмовник ЕП.
У підсумку історія з відбудовою столичної теплоелектроцентралі може опинитися в "сірій зоні" відповідальності між приватним власником, містом і державою.
Поки сторони шукають юридичну та фінансову формулу відновлення, час до наступної зими спливає. Чим довше буде затягуватися пошук рішення, тим дорожчим і складнішим може виявитися повернення тепла для понад тисячі багатоповерхівок.