Українська правда

Китай може зробити ставку на нафту РФ на тлі війни на Близькому Сході

Артур Крижний — 4 березня, 10:25
Китай може зробити ставку на нафту РФ на тлі війни на Близькому Сході

Криза на Близькому Сході може ще більше зблизити Китай із Росією, оскільки Пекін стикається з ризиком втрати дешевих поставок іранської нафти та тривалими потрясіннями на енергетичних ринках.

Про це повідомляє агентство Financial Times.

Китай є найбільшим у світі імпортером нафти й газу та отримує з Ірану 13% імпорту сирої нафти. Загалом третина китайської нафти та 25% імпорту газу проходять через Ормузьку протоку, рух якою майже зупинився після ударів США та Ізраїлю по Ірану, що занурили регіон у кризу.

На тлі того, як конфлікт розширюється по Близькому Сходу, Пекін стикається з безпрецедентним випробуванням своєї багаторічної стратегії економічної безпеки та прагнення зменшити вразливість до енергетичних шоків.

За словами експертів і представників галузі, уряд китайського лідера Сі Цзіньпіна, ймовірно, насамперед спробує поглибити зв'язки з Росією попри побоювання щодо надмірної залежності від північного сусіда. Росія вже є найбільшим постачальником сирої нафти для Китаю — на неї припадає 20% імпорту.

"Поглиблення енергетичних зв'язків із Росією буде одним із головних висновків цієї кризи — і щодо нафти, і щодо газу", — сказав Ніл Беверідж, який очолює дослідження енергетики Китаю в Bernstein у Гонконзі.

"Якщо Іран перетвориться на більш проєвропейську державу або якщо вони вважатимуть, що він надовго залишиться нестабільним, це підштовхне союз між Росією та Китаєм до ще тіснішого зближення", — додав він.

МЗС Китаю у вівторок засудило удари США та Ізраїлю, закликавши "всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та гарантувати безпеку Ормузької протоки".

Там також додали: "Китай вживатиме необхідних заходів, щоб захистити власну енергетичну безпеку".

Протягом багатьох років Китай купував великі обсяги іранської сирої нафти. Ці відносини допомагали Тегерану триматися на плаву й забезпечували незалежні китайські НПЗ, відомі як "чайники", нафтою зі знижкою, яку часто перевантажували та перепозначали як "малайзійську змішану нафту", щоб обходити санкції США.

Нагадаємо:

Російські та іранські виробники нафти пропонували дедалі більші знижки, конкуруючи за ту саму обмежену групу китайських покупців після того, як Індія відступила від закупівель.

Вранці 28 лютого Ізраїль та США завдали ударів по Ірану та ліванській "Хезболлі".

Після цього Іран атакував Бахрейн та Арабські емірати, а також блокував головну артерію постачання близькосхідної нафти – Ормузьку протоку.

У понеділок 2 березня на відкритті торгів ціна на нафту марки Brent підскочила на 13% до рівня понад 82 долари за барель, інафтові ринки готуються до тривалої волатильності та постійних перебоїв у роботі Ормузької протоки.

Нафтопереробний завод у Рас-Таннурі в Саудівській Аравії перестав працювати після іранської дронової атаки.

У порту Бахрейну атаковано танкер Stena Imperative під прапором США: на борту спалахнула пожежа, але члени екіпажу не постраждали.

Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу після того, як два дрони Ірану вдарили по енергетичним об'єктам державної QatarEnergy.

Державні нафтопереробники Індії та урядовці узгодили план дій через конфлікт навколо Ірану, який майже зупинив потоки нафти через Ормузьку протоку, і тепер знову придивляються до нафти РФ.

нафта РФ Китай Іран