Відстрочка від мобілізації, дані з реєстрів та пластик у їжі: що чекає українців у листопаді

Воєнний стан та мобілізація

5 листопада починається новий період воєнного стану і мобілізації, який Верховна Рада продовжила ще на 90 днів – до 3 лютого 2026 року. Це рішення ухвалили 21 жовтня 317 народних депутатів, підтримавши законопроєкт про продовження воєнного стану.

Новий термін – вже сімнадцяте продовження цього режиму від початку великої війни.

Старт опалювального сезону

1 листопада в Україні офіційно розпочинається новий опалювальний сезон, який триватиме до 31 березня 2026-го. Цього року він проходить у режимі виживання – постійні обстріли енергетичної інфраструктури змушують уряд максимально економити газ і тепло, тому офіційний старт неодноразово відкладався.

Постанова уряду не визначає конкретної дати початку опалювального сезону, адже це рішення традиційно ухвалюють місцеві органи влади, але саме вона задає рамки "опалювального періоду" для розрахунку обсягів природного газу. Економія палива сьогодні – не стратегія, а вимушений наслідок постійних атак і нестачі ресурсів.

Новий медогляд для усиновлення та опіки

З 9 листопада почне діяти урядова постанова, яка повністю перезапускає медичний огляд для усиновлення та опіки. Усі вимоги до стану здоров'я, що раніше були розкидані по різних документах та містили "чорні списки" хвороб, замінено на одну уніфіковану довідку, дійсну рік.

Огляд проходитимуть не лише кандидати на усиновлення чи опіку, а й чинні опікуни, прийомні батьки, патронатні вихователі, наставники та усі дорослі й діти, які проживатимуть із влаштованою дитиною. Мета – упевнитись, що охочі взяти дитину не мають хвороб чи розладів, що можуть зашкодити їй.

Процедура стандартна: сімейний лікар збирає анамнез, дає направлення і, користуючись електронною системою охорони здоров'я, робить висновок. Для дорослих перелік обстежень єдиний: аналізи крові та сечі, рівень глюкози, тести на ВІЛ/гепатити, ЕКГ, рентген грудної клітки й обов'язковий психіатричний огляд; для дітей з родини – лише за показаннями.

Якщо в електронній системі вже є свіжі дані, додаткових досліджень не вимагають. Лікар записує у висновку одну з двох відміток: "без протипоказань" або "з протипоказаннями". У разі негативного висновку кандидату пояснюють діагноз, дають рекомендації та право оскаржити рішення.

Перехідні положення дозволяють старим висновкам залишатися чинними ще 12 місяців, а військовослужбовець із сім'ї може подати довідку за 15 днів після повернення зі служби. Діючі опікуни та прийомні батьки мусять щорічно оновлювати висновок у службі у справах дітей.

У підсумку новий порядок спрощує бюрократію: одна довідка, одна електронна база та чіткий список аналізів. Психіатричний огляд може здаватися суворим, проте він потрібен для безпеки дитини.

Відстрочка від мобілізації

З 1 листопада 2025 року діятиме новий порядок отримання відстрочки від мобілізації. Він простий і сильно відрізняється від старого.

Тепер більшість військовозобовʼязаних не йтимуть до ТЦК та САП, а звертатимуться до ЦНАПів. Там адміністратор формуватиме заяву через портал "Дія" й надсилатиме її в територіальний центр. У заяві треба вказати дані: прізвище, ім'я, податковий номер або номер паспорта, дату народження, адресу, електронну пошту й телефон. До заяви додають скан‑копії документів, які підтверджують право на відстрочку, а сама послуга безкоштовна.

Після подання центр комплектування реєструє заяву і має розглянути її за сім днів. Однак, якщо комісія надсилає запити до інших органів, строк розгляду може бути продовжений до 15 календарних днів. Якщо рішення позитивне, дані про відстрочку одразу заносять до Єдиного державного реєстру, а вам видають оновлений військовий документ або довідку (для співробітників СБУ/розвідки). Якщо ж відмовлять, причину повідомлять електронною поштою чи поштою, і таке рішення можна оскаржити.

Відстрочка тепер продовжується автоматично, якщо держава продовжує мобілізацію, за наявності законних підстав на відстрочку. Для цього не треба писати нову заяву, записи в реєстрі просто оновлять.

Статус відстрочки підтверджується електронним військовим документом із QR‑кодом, який можна показати під час перевірки. Цей код повинні зчитувати спеціальним пристроєм. Якщо зчитати його неможливо, відстрочку можуть не підтвердити. Паперова довідка тепер потрібна лише для співробітників СБУ та розвідувальних органів.

Новий порядок спрощує життя багатьом громадянам: менше черг, швидше рішення та безкоштовний сервіс. Однак заяву все одно треба подавати особисто, що може бути складно для людей, які живуть далеко від ЦНАПів або мають обмежену мобільність. До того ж система базується на електронних сервісах, а це може стати проблемою там, де інтернет працює погано чи люди не користуються смартфонами.

Житло для ВПО: 2 мільйони на новий дім

З 24 листопада уряд запускає нову програму житлової підтримки для внутрішньо переміщених осіб, які втратили домівки через окупацію. Вона передбачає надання житлового ваучера на суму 2 млн грн, який можна використати для купівлі чи будівництва житла або для погашення іпотеки. Ваучер дійсний п'ять років.

Скористатися програмою зможуть лише переселенці, що виїхали з тимчасово окупованих територій і мають статус учасника бойових дій або інвалідність, отриману на війні. Права на ваучер не матимуть ті, у кого вже є житло на підконтрольній території, хто отримував компенсації за зруйноване майно чи подав заявку на "єВідновлення", а також особи під санкціями або з судимістю.

Заявки прийматимуть через додаток "Дія", ЦНАП або нотаріуса, їх перевірятимуть автоматично через державні реєстри, а рішення ухвалюватиме місцева комісія разом із Мінфіном. Весь процес триватиме до 30 днів. Після схвалення ваучер приходить в електронному вигляді, а гроші перераховують продавцю чи забудовнику. Програму фінансуватимуть із держбюджету та за рахунок міжнародних партнерів і потенційних репарацій.

Переваги ініціативи – адресність і прозорість: допомога спрямована на ветеранів та людей з інвалідністю, а подача через "Дію" мінімізує бюрократію. До мінусів можна віднести вузьке коло отримувачів та жорсткі обмеження: більшість переселенців не підпадають під програму.

Стабільність фінансування й ефективність електронних сервісів стануть визначальними для успіху цієї програми.

Реєстрація громадських організацій за модельним статутом

З 1 листопада Кабмін запускає дворічний експеримент: громадські організації (ГО) зможуть реєструватися онлайн за готовим модельним статутом. Постанова дозволяє засновникам вибрати потрібні пункти зі стандартного документа й подати заяву через "Дію", після чого система автоматично внесе організацію до реєстру. Паперове оформлення залишиться лише для базового шаблону.

Модельний статут – це конструктор, що пропонує різні напрями діяльності, типи управління та строки повноважень.

Серед переваг – швидкість: електронна подача економить час і гроші, а стандартний статут мінімізує помилки. Власники можуть налаштувати ключові пункти під себе, не звертаючись до юристів. Онлайн-реєстрація збільшує прозорість і робить створення ГО доступним для ініціатив з регіонів.

Недоліки – обмежена свобода: навіть із варіантами модельний статут може не задовольнити специфічні потреби деяких спільнот. Процес залежить від стабільної роботи порталу й наявності електронного підпису; технічні проблеми або цифрова неграмотність стануть бар'єром. Також проєкт поки що тимчасовий, і через два роки може зникнути, що створює невизначеність для організацій.

Отже, модельний статут спрощує старт громадських ініціатив і може зробити громадський сектор доступнішим. Проте для успіху потрібна надійна робота електронних сервісів і готовність держави закріпити реформу на постійній основі.

Цифрова ідентифікація за стандартом ЄС

22 листопада Україна зробить черговий крок до цифрового майбутнього – набуде чинності технічний регламент щодо електронної ідентифікації.

Назва в нього складна, але суть наступна: держава встановила вимоги до засобів електронної ідентифікації і порядок визначення рівнів довіри до них. Мова про всі ті ЕЦП, "Дія.Підпис", BankID і інші способи підтвердити особистість онлайн. Тепер єдині стандарти, сумісні з європейськими.

Пересічний користувач 22 листопада нічого особливого не відчує – всі ці процеси під капотом державних реєстрів і банківських систем. Але поступово життя в інтернеті стане надійнішим. Бізнесу теж плюс – довіра до електронних операцій ростиме, можна спокійніше укладати угоди і підписувати документи дистанційно.

Одним словом, рухаємося до того, щоб paperless був не просто модним словом, а повсякденною реальністю.

Реєстри: менше відкритої інформації

18 листопада стане чинним закон, що обмежує публічний доступ до деяких даних в державних електронних реєстрах. У воєнний час це вимушений крок для безпеки.

Зокрема, з відкритих реєстрів приберуть детальну інформацію про оборонні підприємства – види їхньої діяльності, адреси, об'єкти нерухомості і навіть пов'язані об'єкти інтелектуальної власності. Логіка зрозуміла: такі дані можуть використовувати ворожі агенти для диверсій чи обстрілів, тож нема чого викладати їх на загальний огляд.

Водночас обіцяють, що обмеження будуть мінімальними і реєстри як цілісні системи не постраждають – тобто для пересічних людей більшість звичної інформації лишиться доступною. Просто не дивуйтеся, якщо після 18 листопада, пробиваючи якусь фірму в ЄДР, ви раптом побачите менше відомостей, ніж раніше. Це не збій, а нові правила гри.

Трохи менше прозорості, але трохи більше захищеності – такий компроміс часу. Сподіватимемось, після війни всю відкритість повернуть.

Безпечне пакування харчів

19 листопада в Україні запрацює новий закон про матеріали, що контактують із харчовими продуктами.

Нарешті всі пакування – від пляшок до хот-догів – мають відповідати європейським стандартам безпеки. Тобто упаковка не повинна "додавати" до їжі нічого зайвого.

МОЗ уже визначив допустимий рівень мономеру вінілхлориду – не більше 1 мг на кілограм матеріалу, тож отруйний пластик відходить у минуле.

Закон зобов'язує виробників забезпечувати безпечність, контролювати міграцію хімічних речовин, запроваджувати належну виробничу практику (GMP) та правильне маркування. Старі упаковки ніхто не змушує викидати — їх можна використовувати до кінця терміну придатності.

Для споживачів зміни майже непомітні, зате наші продукти стануть трохи безпечнішими. Маленький, але важливий крок до цивілізованих стандартів.