Українська правда

"Ворскла": токсична "яма", керований вихід або історія успіху для Жеваго

Ситуація навколо полтавської “Ворскли”, яка після вильоту з УПЛ опинилася перед дилемою самого існування клубу, є класичним прикладом того, як непрофільний актив може перетворитися на серйозний головний біль для власника, особливо коли той перебуває під санкціями, а його ключовий бізнес працює в умовах кризи.

ФК "Ворскла", що асоціюється з Костянтином Жеваго, переживає, можливо, найскладніший період у своїй історії. Виліт з УПЛ, суттєві заборгованості перед гравцями, підрядниками та персоналом, а також трансферний бан від УЄФА, який уже налічує три заборони та, можливо, матиме тенденцію до ескалації, створюють загрозливий прецедент.

У світлі того, що Полтавський ГЗК Ferrexpo працює триденний тиждень, частку Жеваго в ньому передали до АРМА, БЕБ арештувало активи бізнесмена, а сам він перебуває під українськими санкціями з лютого 2025 року, логічним здається бажання "відрізати" проблемний актив. Однак, по-перше, це не єдиний сценарій, а по-друге, з суто прагматичної точки зору це може виявитися значно дорожчим і токсичнішим рішенням, ніж умовна "історія тріумфального повернення".

Прагматизм понад усе

Жеваго є одним із наймолодших мільярдерів Європи, що самостійно заробив свій статок. Його шлях від фінансового директора до голови ФПГ, а також успішний вихід Ferrexpo на Лондонську фондову біржу свідчать про високий рівень фінансової та стратегічної грамотності, здатність до системного мислення й амбіції виходити за межі національного ринку.

Захист кандидатської дисертації з міжнародних інвестицій лише підкреслює його орієнтацію на економічні показники й аналітичний підхід до бізнесу.

Жорсткі бізнес-реалії, у яких опинився бізнесмен, вимагають рішень, базовних на фінансовій доцільності, мінімізації втрат та ефективному управлінні ризиками.

Неминучі витрати: "поховати" дорожче, ніж підтримувати

А тому перший і найбільш очевидний аргумент проти повного банкрутства чи заморожування клубу в першій лізі на мінімальному бюджеті – це неминучі фінансові зобов’язання. Заборгованості перед гравцями та персоналом, а також можливі штрафи й трансферні бани, які накладає УЄФА та ФІФА, не зникнуть самі собою. Навпаки, вони будуть зростати, загрожуючи клубу повним виключенням з усіх змагань, а власнику – значними юридичними витратами та потенційними позовами.

5 березня 2025 року незалежна аудиторська компанія "Скриль і партнери" склала фінансовий звіт ФК "Ворскла" за 2024 рік. Якщо підсумувати всі його показники, то виявиться, що клуб збитковий – мінус 92,3 млн грн.

Тож є ілюзія вважати, що те чи інше юридичне "зникнення" "Ворскли" призведе до позбавлення від цього тягаря. Однак приклад харківського "Металіста", який зник у 2016 році, але судові розгляди через борги якого тягнуться досі й постійно негативно асоціюються з іменем тодішнього власника Курченка, – це приклад того, що навіть дев’ять років – це не час, щоб закрити історію футбольного клубу.

Так само досі тривають суперечки щодо боргів "Дніпра" (за словами його чинного досі директора Стеценка, у розмірі 50 млн дол.), хоча діяльність клуб припинив ще у 2019 році і виключений з усіх змагань. Навряд чи кінцевий власник задоволений такими репутаційними втратами, які явно не сприяють подальшій діяльності, особливо в умовах санкцій. І паралелі з дніпровським клубом, які проводять уже колишні співробітники "Ворскли", раз по раз ударяють і вдарятимуть по реноме й статусу соціально відповідального бізнесмена, яке є у Жеваго завдяки проєктам у Горішніх Плавнях на Полтавщині та в регіоні й Україні загалом із початком війни.

Простіше кажучи, перечекати з цим не вийде. Це – однозначно програшний варіант, що неодноразово доведено.

А ще, за цими оцінками, вартість нецивілізованого припинення існування клубу вимірюватиметься не лише грошима, а й репутаційними втратами, що може вплинути на позицію судів. Ціна цивілізованого розпуску клубу, що включає повне погашення всіх заборгованостей, виплату компенсацій за дострокове розірвання контрактів й уникнення міжнародних санкцій, може бути значно вищою, ніж мінімальний бюджет, необхідний для утримання команди не те що у Першій лізі, а в УПЛ.

Це не гроші, втрати яких можна уникнути – це гроші, які доведеться витратити так чи інакше. Інша історія – причини такого становища клубу. Але для Жеваго питання лише в тому, чи ці витрати будуть контрольованими та з потенційним виходом, чи перетворяться на чорну діру з непередбачуваними наслідками. Це ставить перед ним серйозну дилему, тобто вибір між дорогим і ще дорожчим рішенням. Яке, втім, приймати все ж треба.

Можливі доходи: гравці й трансфери

А от наявність футбольної школи є тим матеріальним активом, який за належної підтримки може приносити дохід від переходів молодих гравців у майбутньому, приклади чого вже є. Її повне занедбання буде означати втрату потенційного джерела хоч і невеликих, але живих грошей.

Наприклад, саме вихованцем "Ворскли" є Ілля Крупський, 20-річний новачок "Металіста-1925". Він починав займатися футболом у Вінниці, продовжив у Запоріжжі, а в лютому 2021 року почав виступати в юнацьких командах "Ворскли". 16-річним, він уже дебютував за основу. А нині остаточно перейшов до харківської команди за 3 млн євро (за інформацією ЗМІ). Тут варто нагадати, що річні збитки "Ворскли" за сучасним курсом оцінені аудиторами у 2,2 млн дол. Тобто один успішний трансфер перекриває їх усі.

Понад те, Крупський – не єдиний продукт "Ворскли", на якому вдалося чи вдасться заробити. Таких прикладів ще чимало – ті ж основні футболісти Ібрагім Кане і Євген Павлюк (може перейти до "Металіста-1925"), попри інші місця народження й інші молодіжні школи, теж вважаються вихованцями "Ворскли", за виховання яких клуб може отримати компенсації. Лише виліт команди завадив повноцінним трансферам цих гравців.

Усе це підкреслює: участь "Ворскли" саме в УПЛ (а не в першій чи другій лігах, де, звісно, дешевше), по-перше, "світить" гравців перед скаутами, а по-друге, передбачає наявність молодіжних команд, де юнаки набиратимуть форму, а не сидітимуть у запасі. Це дасть змогу "Ворсклі" почати заробляти на гравцях більше і зменшувати збитковість. Але цього не станеться, якщо зараз значно скоротити адміністративні витрати, зокрема, зарплатну відомість спеціалістів і витрати на інфраструктуру.

Тобто наявність самої лише школи при, умовно, команді другої чи першої ліги, не втілить цю стратегію в життя. Для цього "Ворскла" має бути на виду – в трансляціях, новинах, власних піар-проявах, з молодіжними командами, тренерами та доглянутими полями.

Ще один шлях – пошук і продаж іноземних футболістів. І тут у Жеваго теж є успіхи. Наприклад, албанський нападник Таулян Сефері приєднався до "Ворскли" у серпні 2022 року. На момент переходу його з македонського клубу "Работнички" орієнтовна ціна складала 500 тис. євро. У липні 2023 року, зарекомендувавши себе у "Ворсклі" в УПЛ і єврокубках, він був проданий у "Бодрумспор" (Туреччина) – орієнтовно за 1,5 млн євро. І це теж не перший успішний приклад продажу гравця для клубу Жеваго. Такі трансфери будуть можливими надалі, лише коли команда гратиме в УПЛ, а не в першій чи другій лізі.

Дівчата тягнуть

Є ще один вагомий актив, який може втримати на плаву весь клуб. Мова про жіночу команду "Ворскли". Попри ті самі негаразди, які спіткали клуб, ця команда зуміла виграти чемпіонат, а також вибороти Кубок України, вигравши в харківського "Металіста-1925". Понад те, дівчата зробили це вдруге поспіль, знову вийшовши в Лігу чемпіонів.

Поки що виплати за участь у цих єврокубкових змаганнях непорівнянні з чоловічими – однак вони є, і це теж може бути активом нової "Ворскли". Базовий платіж за участь у груповому етапі, згідно з циркулярними листами УЄФА, становить 400 тис. євро просто за вихід до групової стадії. Двічі "Ворскла" зупинялася в одній грі від нього. І в разі збереження нинішнього складу, мотивації виплатами боргів і його посилення ця задача може бути виконана.

Якщо, знову таки, клуб, його персонал та інфраструктура збережуться на високому рівні, адже конкуренти "Ворскли" в жіночому чемпіонаті посилюються, а фінансово забезпечений "Металіст-1925" запросив до себе колишню тренерку "Ворскли" та збірної України Наталії Зінченко, за якою можуть потягтися і її колишні футболістки з Полтави, якщо відчують погіршення умов тут.

Вагомою тезою цього розділу буде ще один нюанс. Раніше жіноча "Ворскла" мала назву "Житлобуд-2", базувалася в Харкові й підтримувалася однойменною будівельною компанією. З початком великої війни команда, тренери й персонал залишили обстрілюване місто. І прихисток знайшли в Полтаві, де мешкають, тренуються та захищають честь міста й регіону. Буде вкрай негостинним і репутаційно самовбивчим прикрити або скоротити можливість для цих людей грати й заробляти для клубу.

Репутаційний аналіз: актив чи токсичний баласт

Для Жеваго, репутаційні ризики є не менш, а подекуди й більш значущими, ніж прямі фінансові втрати. Особливо це стосується його статусу під санкціями та потреби маневрувати на міжнародних ринках. Аналіз згадок у провідних українських ЗМІ чітко демонструє, як ФК "Ворскла" може бути потужним інструментом для покращення або ж, навпаки, руйнування його іміджу.

У минулому "Ворскла" неодноразово генерувала позитивні згадки, які опосередковано працювали на імідж Жеваго як соціально відповідального бізнесмена та мецената. Клуб стабільно виступав у вищому дивізіоні з 1996 року, вже після приходу Жеваго завойовував бронзові медалі УПЛ 2018 року та став переможцем Кубка України 2009 року. Участі в єврокубках (групові раунди Ліги Європи УЄФА в сезонах 2011/2012 та 2018/2019) приносили позитивне висвітлення у медіа.

З початком великої війни, фінансовими труднощами основного бізнесу Жеваго та його перебуванням під українськими санкціями, тональність медіазгадок кардинально змінилася. Нинішня ситуація з вильотом з УПЛ, заборгованостями та трансферним баном перетворила "Ворсклу" на джерело системного негативу, що вже безпосередньо асоціюється з Жеваго.

Якщо він оскаржує санкції, юристам потрібні будь-які аргументи, щоб показати його з кращого боку або, навпаки, захистити від нових звинувачень. Публікації, що демонструють його "соціальну безвідповідальність" через "Ворсклу" у вигляді невиплати боргів персоналу, є прямим ризиком для їхньої роботи. Цей контент-аналіз надає конкретні докази того, що проблема клубу вже "світиться" в медіа та може бути використана проти нього.

За останні пів року про "Ворсклу" як клуб було 36 виразно негативних публікацій у провідних десяти українських спортивних медіа (13% загального контенту про клуб). Це дуже багато.

У ситуації, коли Жеваго перебуває під санкціями, а його основний бізнес зазнає труднощів, будь-який негатив, що виходить від "Ворскли", може бути використаний його опонентами для посилення тиску на міжнародній арені. Це може вплинути на його боротьбу за зняття санкцій або на переговори з потенційними інвесторами та кредиторами, адже звинувачення у нехтуванні соціальними зобов’язаннями можуть коштувати мільйони у вигляді зірваних угод або програних судів.

Шанс на "чисту" історію

Ми розглянули негативні сценарії – цивілізований, із перебуванням у першій лізі на мінімальному бюджеті, або нецивілізований – зникнення або заморожування "Ворскли". Однак, із прагматичної точки зору, для Жеваго насправді існує три шляхи, а не один чи два:

  1. "Токсична яма": повністю відмовитися від "Ворскли" або піти в тінь, зіткнувшись із неминучими юридичними позовами, міжнародними скандалами, подальшими санкціями від спортивних органів і додатковим репутаційним тиском, який, може коштувати значно більше, ніж утримання клубу.
  2. "Керований вихід": інвестувати мінімально необхідну суму для погашення найгостріших боргів, припинення скорочень людей і забезпечення функціонування клубу в Першій лізі.

3. "Оновлення" й повернення в УПЛ за сезон. Це дозволить:

  • зняти трансферний бан та уникнути подальших санкцій;
  • запобігти юридичним позовам і невиправданим витратам, наприклад, на ремонт газону, який зіпсується без догляду через звільнення людей;
  • зберегти потенціал і фінансування клубу для можливого повернення в УПЛ наступного сезону, що дозволить зберегти хоч якусь його вартість;
  • зберегти можливість знайти нового інвестора та домовитися за потреби про чисту передачу клубу без боргів і скандалів.
  • Спробувати збільшити доходи клубу від футбольної діяльності та створити з нього репутаційну віддушину, щоб допомогти цим статусом соціального проєкту іншим більш профільним активам і бізнесу загалом.

Зараз, з огляду на ризики й нецивілізованого відходу, і навіть цивілізованого підтримання існування, саме третій сценарій виглядає найбільш стратегічно виграшним варіантом. Якщо клуб повністю зникне, його нікому буде передавати, і Жеваго залишиться з усіма юридичними та репутаційними наслідками.

Підтримуючи клуб на мінімальному, але дієвому рівні, він, звісно, зберігає опцію цивілізованого виходу з активу, однак це нічого не дає в майбутньому для фінансових і репутаційних надбань, але опускає клуб у трясовину українського футболу. Проблеми не зникають, а накопичуються.

А от третій сценарій із поверненням команди в УПЛ дозволить не лише зберегти, а й примножити репутаційний потенціал власника поряд зі, скажімо, телеканалом "Еспресо", який входить до переліку якісних українських медіа та залишається таким попри тиск влади.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
футбол Жеваго