Що стоїть за ініціативами Зеленського оновити кадри в лісовій галузі?

Президент Володимир Зеленський дискутує з урядом про потребу змінити керівництво одного з найбільших лісових підприємств ДП "Ліси України". Для пересічного громадянина, який мало пов'язаний з цією галуззю, а черпає інформацію здебільшого з соціальних мереж чи інших неперевірених джерел, така новина може сприйматися вкрай позитивно. Подається, як боротьба з корупцією.

Втім, коли в один ряд ставлять справді проблемні, збиткові й "зашкварені" державні підприємства і поруч із ними те, яке після реформи отримало мільярдні прибутки та створило умови для прозорого, відкритого продажу деревини, започаткувало однакові правила для ринку, виникає питання: чому такий поспіх з дискусіями про "перезавантаження" керівництва саме в лісовій галузі?

Цікаво, що раніше Верховна Рада уже намагалася зупинити реформи лісової галузі, і депутати спробували заборонити об'єднувати колишні лісгоспи в одне підприємство. Тоді на заваді став Зеленський, який наклав вето на ухвалений закон, реформу продовжили і отримали мільярдні надходження до державного бюджету.

Тепер, схоже, цю дивну естафету втручання в господарську діяльність перейняв президент?

Позитивні результати є, але де підтримка від влади

До реформи лісова галузь була дотаційною. За останні роки "Ліси України" вивело з тіні мільярдні обороти з реалізації деревини, які у формі податків та зборів відраховує до державного бюджету.

Підприємство навіть опинилося в трійці найбільших державних донорів кошторису. За підсумками 2025 року "Енергоатом" перерахує до бюджету 9,3 млрд грн дивідендів, "Укргідроенерго" – 6,3 млрд грн, ДП "Ліси України" – 5,9 млрд грн.

У 2024 році лісовому підприємству нарахували лише 1,3 млрд грн дивідендів, а через рік відрахування дивідендів державі збільшили більш ніж вчетверо. Це феноменальний результат.

Поруч з цим деревообробний бізнес отримав зрозумілі правила, тому може планувати інвестиції та реалізовувати їх.

Нинішній головний лісівник Юрій Болоховець з командою зробив те, що роками вимагали більшість експертів та бізнес: витягнули державну лісову галузь з масштабних інтелектуальних схем. А їх було чимало. Одна з них – так звана "державна переробка лісу".

Отже, статистичні дані демонструють, що лісова галузь може бути ефективною, прибутковою і корисною для бюджету. Чомусь, до речі, лунає критика щодо занадто високих зарплат менеджменту лісового держпідприємства, яке генерує мільярди. Але які тоді мають бути зарплати у топ-менеджменту підприємства, яке оперує мільярдами?

Невже якісь кращі інструменти винайшли боротьби з корупцією, ніж належна винагорода? Невже повертаємося до старих практик: знижуємо офіційні зарплати і паралельно дозволяємо красти?

За що конкретно ініціюють дискусію про зміну керівництва державного підприємства? За прибутки? За прозорість? За рівні умови? За те, що стара система втратила доступ до годівниці, адже лісові ресурси раніше продавалися не на аукціонах, а за безцінь – за "прямими контрактами"? За те, що державна переробка лісу перестала бути мільярдною схемою?

Можливо, йдуть якісь торги за посади та крісло головного в "Ліси України", як розмінна монета в політичних домовленостях під важливі голосування в парламенті? Чи це спроба реваншу тих, хто роками жив із ручного управління розподілу лісових ресурсів?

Можливо, в цей перелік питань слід внести питання і про постійний тиск на реформаторів з боку правоохоронної системи, яка часто активніше працює проти тих, хто ламає схеми, ніж проти тих, хто їх створював?

До речі, Болоховець був відправлений у СІЗО за наслідками сумнівних слідчих дій ДБР та судових рішень, які згодом Вищий антикорупційний суд визнав незаконними.

Щонайменше дивно, коли "Ліси України" дає державі мільярди, а ринку – прозорі правила, керівника, причетного до втілення реформ, раптом ставлять у чергу на "перезавантаження".

Хто і чому формує Зеленському однобоку аналітику з лісової галузі та пропонує дивні проєкти управлінських (кадрових) рішень? Адже вони суперечать публічним цифрам і показниками та, власне, здоровому глузду.

Чому менеджментом "Ліси України" зацікавилися, коли держпідприємство стало третім у списку в Україні з найприбутковіших, які генерують мільярди?

Хто після цього захоче брати відповідальність, проводити реформи і ламати старі схеми? Тому питання не в тому, кого змінюють. Відкриті та прозорі конкурси потрібні, ніхто не виступає проти таких механізмів.

Питання в тому, навіщо це ініціюють саме зараз? Адже, якщо під виглядом перезавантаження буде демонтовано те, що нарешті почало працювати, тоді це не дискусія про нові підходи та ефективні кадрові рішення, а банальне повернення до схем.

Замість висновків

Який сигнал усім реформаторам посилає президент Зеленський спонуканнями оновити керівний склад "Ліси України"?

Що результати проведення реформ не захищають від атак. Що ефективність господарювання в лісах України не рятує від політичного та навіть кримінального тиску. Що сплачені мільярди для бюджету не беруться до уваги владою, не цінують тоді, коли вони вкрай потрібні?

Але тоді давайте чесно називати речі своїми іменами: це вже не дискусії про кадрове перезавантаження, адже є ризики для системи відкотитися до старих "порядків" (корупції). Якщо це станеться, тоді мільярди від оборотів використання лісових ресурсів знову осідатимуть в кишенях спритників, а не держави. Бо реформи мають конкретні обличчя, як і спроби їх згортання.

Понад десять років працюємо в лісовій галузі, переробляємо куплену в ДП "Ліси України" деревину. В результаті проведених реформ останніх років бізнесу були створені сприятливі умови для ринкової конкуренції, прозорих та відкритих закупівель сировини (деревини).

Це сьогодні дозволяє усім сміливо прогнозувати господарську діяльність на довгострокову перспективу та активно розвиватися в ринкових цивілізованих умовах.