Союзники Кремля не інвестуватимуть у інфраструктуру Далекого Сходу – розвідка
Росія дедалі частіше "розраховується" з союзниками у війні проти України власними територіями. Не маючи ресурсів для розвитку найбільшого регіону країни – Далекосхідного федерального округу – Москва відкриває шлях зовнішній експансії.
Про це йдеться у публікації Служби зовнішньої розвідки України.
"Китай нарощує вплив економічно. За прогнозами, обсяг його інвестицій у регіон у 2025 році може сягнути трильйона рублів. Утім, більшість угод стосуються торгівлі: інфраструктурних проєктів немає", – повідомляє українська розвідка.
За словами сенатора від Хабаровського краю Віктора Калашнікова, у 2024 році обсяг російсько-китайського товарообігу зріс на 5,5 млн тонн, а за перше півріччя 2025-го – ще на 36%.
"Водночас Китай проводить "повзучу" демографічну експансію. Від Владивостока до Уралу вже проживають до двох мільйонів китайців, і ця цифра зростає", – звертає увагу СЗРУ.
Сприяють цьому пільги в межах російських ТОРів і запровадження безвізового режиму. Формуються анклави, де росіяни практично не працюють.
Паралельно москва залучає до освоєння регіону КНДР, додає розвідка.
За останній рік на Далекий Схід прибули понад 15 тисяч північнокорейських робітників, неофіційно – до 50 тисяч. російські компанії вже замовили ще 153 тисячі трудових контрактів.
Робітники отримують мінімальну оплату, тоді як Пхеньян заробляє до $500 млн щорічно, розповідає СЗРУ.
"Виникає ситуація, коли дві ядерні держави одночасно зміцнюють позиції на території третьої. Китай формує економічну залежність, кндр – трудову. Обидві країни вирішують власні проблеми за рахунок російських ресурсів", – говориться у публікації.
У перспективі зростання китайської присутності й розширення північнокорейських трудових квот може створити конфлікт інтересів між партнерами.
"Кремль ризикує втратити контроль над 40 % власної території – майже сім мільйонів квадратних кілометрів із населенням 7,9 млн осіб – перетворивши Далекий Схід на арену чужих стратегій", – резюмує СЗРУ.
Нагадаємо:
Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту.
Міністерство фінансів РФ повідомило про новий крок, покликаний захистити держбюджет від коливань нафтових цін і західних санкцій, що б'ють по російському енергетичному експорту.
Російський уряд розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ), щоб стримати дефіцит бюджету і зберегти резерви.
Економіка Росії має серйозні проблеми, ніж визнається офіційно, і протягом року існує реальний ризик системної банківської кризи.