На земельному фронті без змін: сівба 2026 року проходить без втрат

Поки мешканці одних країн з острахом чекають початку третьої світової війни, українські фермери приступають до весняних польових робіт. За чотири роки великої війни вони адаптувалися до роботи навіть у прифронтових зонах і на замінованих полях.

Першим етапом стала оцінка стану озимих культур. Найпопулярніші в Україні – пшениця, ріпак та ячмінь. Загалом вони перезимували без суттєвих втрат попри люті заморозки.

Як повідомили ЕП в Мінекономіки, довкілля та сільського господарства, у більшості регіонів стан озимих оцінюється як добрий або задовільний, аграрії входять у весняну сівбу без суттєвих ризиків для врожаю. У більшості регіонів втрати становлять 3-5%, а потенційний пересів не перевищує 10%.

За інформацією уряду, озимі культури в Україні засіяні на площі 5,4 млн га. Зокрема, 4,74 млн га озимої пшениці, 0,6 млн га озимого ячменю, 66,3 тис. га жита.

Озимі в регіонах

Загальна картина щодо стану озимих культур навесні виглядає оптимістично, але окремі регіони зазнали суттєвіших втрат. Так, у Кіровоградській області втрати можуть становити 30-40% посівів, у Вінницькій – 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – 10-20%.

"Морозна зима призвела до знищення або часткового пошкодження озимих культур. У нашому регіоні місцями ріпак не пережив цю зиму, а ячмінь пошкоджений на 25-40%", – розповідає власник насіннєвого господарства "Зоряне" з Дніпропетровщини Олександр Кириченко.

Як пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук, втрати озимих сталися через те, що в окремих регіонах ішов сніг, потім дощі, після цього були заморозки. Лід, що утворювався, не давав доступу повітря.

"Внаслідок цього будуть втрати для окремих підприємств. Зараз стартує сівба ярих культур, тому, можливо, аграрії передискують поля із знищеними озимими і засіють їх весняними культурами", – каже він.

У північних регіонах країни ситуація з озимими більш позитивна.

Як розповідає головний агроном групи "Агротрейд" Геннадій Малий, їх агрохолдинг має 17 460 га озимини: гороху, ячменю, пшениці та ріпаку. "Усі площі перезимували. На полях Чернігівщини та Сумщини лежить сніг, який вкриває озимину. Через тиждень зможемо оцінити її стан. Зараз там 10-15 сантиметрів снігу та льодова кірка до 5 сантиметрів. На Харківщині снігу немає, але рослини зиму пережили добре", – додає він.

За його словами, є поодинокі випадки загибелі рослин, переважно – на ділянках з нерівним рельєфом. У низинах, куди стікала вода під час танення снігу, рослини могли задихнутися. Однак, зазначає агроном, таких площ буде не більше 0,1%.

Посів ярих

За даними Мінекономіки, у 2026 році загальна площа під зерновими та олійними культурами становитиме 16,6 млн га, що відповідає 2025 року. Найбільші площі традиційно займуть пшениця (4,8 млн га), кукурудза (4,4 млн га), соняшник (5 млн га), соя (2 млн га), ячмінь (0,75 млн га), ріпак (1,1 млн га).

"Структура посівів стабільна: дещо збільшуються площі під ячменем, тоді як кукурудза може трохи скоротитися через погодні ризики та економіку виробництва", – інформують у відомстві.

За словами Марчука, південні регіони вже сіють ярі культури. Натомість у деяких центральних та північних регіонах на полях ще лежить сніг, тому роботи почнуться пізніше.

"Сівба в усій Україні почнеться на два тижні пізніше, ніж у 2025 році. Ця затримка не катастрофічна, сіяти можна до травня, але доведеться працювати інтенсивно", – підкреслив він.

Агроном з групи "Агротрейд" розповідає, що вибір культур у 2026 році продиктований їх маржинальністю, кліматичними умовами, стабільністю ринків збуту і роллю культур у сівозміні.

За його словами, поряд з традиційними культурами компанія обережно тестує нішеві. Вона підходить до цього як до інструменту диверсифікації та підвищення прибутковості.

Холдинг планує засіяти 38 402 га ярими культурами. Серед них – льон, соя, кукурудза, соняшник та коноплі. "Основні зміни стосуються збільшення площ під соняшником і зменшення площ під соєю, що пов'язано з ротацією сівозміни та економічними показниками культур. Наразі соняшник демонструє дуже хорошу економіку, тому ми зменшили площі під іншими культурами і надали пріоритет йому", – пояснює Малий.

Як зазначає Кириченко, два попередні засушливі літа змусили коригувати сівозміну. "Бобові культури не переносять високих температур, тому із сої та гороху доводиться переорієнтовуватися на більш стійкі озимі культури", – розповідає він.

Світовий хаос і сівба в Україні

У Мінекономіки запевняють, що глобальні коливання на ринку пального та добрив поки що критично не впливають на сівбу в Україні. "Аграрії традиційно купують ресурси заздалегідь і на старті кампанії мають запаси пального та інших матеріалів щонайменше на кілька тижнів, а часто й на місяці роботи. Навіть у разі зростання цін на пальне його частка в собівартості становить 10-15%, тому вплив на економіку виробництва буде мінімальним", – наголошують в уряді.

Група "Агротрейд" законтрактувала добрива заздалегідь і вчасно купила необхідні обсяги. Наразі вони перебувають в українських портах і компанія поступово їх отримує.

"Ціни на пальне зростають і це дещо підвищить собівартість культур у частині витрат на паливно-мастильні матеріали. Водночас в Україні наразі достатньо обсягів пального і єдиним нюансом залишається саме його вартість", – зазначає головний агроном холдингу.

За словами Кириченка, у цьому сезоні пальне і добрива подорожчали порівняно з 2025 роком на 40-50%. Також через девальвацію гривні дорожчають засоби захисту рослин. Крім того, з початку великої війни галузі бракує працівників, бо невеликі підприємства не можуть їх забронювати.

"Кошти від держави минулого року допомогли купити пальне та добрива для основного осіннього обробітку землі. Шкода, що цьогоріч навесні немає аналогічної допомоги. Вона зараз була би дуже доречною", – наголошує аграрій.