Донат замість ґрат: гроші пом'якшують покарання, але не звільняють від нього

8 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд оголосив вирок колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. За хабар у понад мільйон доларів – п'ять років ув'язнення. Але, крім цього, в межах угоди зі слідством Князєв зобов'язався переказати 1,1 млн дол. на Збройні Сили через фонд "Повернись живим". Ці гроші – орієнтовно 49 млн грн – пішли не в бюджет, а напряму на військо.

Це вже стало звичною практикою: обвинувачений визнає провину, переказує кошти на оборону, а суд враховує це для пом'якшення покарання.

ЕП вирішила порахувати, скільки грошей пройшло цим шляхом. Зробити це було нелегко: офіційної статистики судова адміністрація не веде. Пожертва – досить широке поняття і не тотожна, наприклад, конфіскації. Вироки у найгучніших справах суди засекречують, тож точної цифри, скільки підсудні донатять на ЗСУ і фонди, не існує.

Проте редакція зібрала та верифікувала понад 720 судових рішень і пресрелізів, в межах яких нарахували щонайменше 1,9 млрд грн донатів на армію та військові фонди. Цей перелік не є вичерпним.

Також ЕП досліджувала вироки не лише в системі антикорупційної вертикалі, а й у решті судів загальної юрисдикції – за корупційними і службовими провадженнями, а також, для порівняння, вироки за незаконне переправлення через кордон (ст. 332 ККУ) і перешкоджання ЗСУ (ст. 114-1 ККУ). Загалом із 12 тисяч вироків в полі аналізу 19% містили згадки про донати.

Почати треба з найвідоміших справ антикорупційного суду. Рекорд належить Миколі Злочевському, ексміністру екології. У серпні 2023 року суд затвердив його угоду зі слідством у справі про хабар керівникам антикорупційних органів. Злочевський переказав на армію 500 млн грн і уникнув реального строку. Сам текст вироку суд засекретив у реєстрі. Деталі стали відомі лише з розслідування УП та офіційного повідомлення суду.

Поруч справа експодатківця Миколи Ільяшенка, який спрямував на ЗСУ 50 млн грн і ще майже 6 млн дол. – разом близько 268 млн грн. Колишній юрист його компанії додав ще 100 млн грн на проєкт "Армія дронів".

Свіжіший приклад – справа міжнародного аеропорту "Одеса". У червні 2025 року суд затвердив угоду із сімома фігурантами, серед них колишній міський голова Одеси Олексій Костусєв і бізнесмен Борис Кауфман. Вони зобов'язалися переказати на ЗСУ 126 млн грн. З цієї суми 20 млн грн уже сплатили, решту мають довнести. Текст цього вироку суд теж закрив.

Пік суми "донатів" припав на 2023 рік – майже мільярд за дванадцять місяців, переважно через справи Злочевського.

Антикорупційний суд ухвалив вироки, які забезпечили 94% суми донатів у зібраній ЕП вибірці справ. Проте на цю інстанцію припало лише 15% справ за кількістю – решта за місцевими судами. Кількість таких вироків з 2022 року зросла у понад чотири рази.

Верховний Суд розтопив лід

Юридичну дорогу для цього проклав Верховний Суд. У липні 2023 року він вирішив, що внесок на військо можна вважати пом'якшувальною обставиною – навіть якщо гроші вніс не сам засуджений, а треті особи в інтересах обвинуваченого.

Після цього рішення подібна практика розтеклася судовою системою. Внесок на оборону став легальним інструментом для пом'якшення вироку.

Найчастіше донат на ЗСУ зустрічається у справах про незаконне переправлення чоловіків через кордон. Таких вироків нарахували 335, більше, ніж за будь-якою іншою статтею Кримінального кодексу в нашій вибірці. Середній внесок організатора переправлення становить близько 123 тис. грн, а найбільший – сягнув 1,5 млн грн. Кількість справ зі згадкою донатів у вироках зросла з 36 у 2022 році до майже сотні у 2026-му.

Так само популярні донати у справах про перешкоджання діяльності армії. Таких вироків нарахували 124. Тут донат теж став майже стандартною умовою угоди. Логіка та сама: швидкий переказ на оборону схиляє суд замінити реальний строк умовним.

Розмір внеску коливається в широких межах – від кількох тисяч гривень до сотень мільйонів. Типова сума залежить від справи: у дрібних провадженнях це 50-120 тис. грн, в антикорупційних – близько 1,7 млн грн.

Гроші йдуть на кілька напрямків. Найчастіше – на спеціальний рахунок Нацбанку для армії та напряму конкретним військовим частинам. Рідше – на державну платформу United24 чи у фонд "Повернись живим", куди кошти переказують переважно фігуранти гучних корупційних справ: на United24 припадає 20 вироків, на "Повернись живим" – 14, і майже всі вони пройшли через антикорупційний суд.

Чи рятує донат від тюрми?

Ми взяли кілька сотень вироків за переправлення через кордон – половину з внеском на ЗСУ, половину без – і порівняли покарання.

Позбавлення волі суди призначали в обох групах однаково охоче. Різниця в тому, чи людина його реально відбуває. Серед засуджених без донату за ґрати реально пішов майже кожен шостий – 17%. Серед тих, хто переказав кошти на армію, реальний строк отримали лише 7% – більш ніж удвічі рідше. Решта вироків в обох групах – умовні строки та штрафи.

У звичайних корупційних і службових справах той самий підхід: порівняння кількох сотень вироків з донатом і без нього дав схожий результат. Покарання у вигляді позбавлення волі суд призначив 69 "донаторам" зі 150 і 56 із контрольної групи. Але реальний строк серед донаторів отримали 11 відсотків, а серед тих, хто на армію не платив, – 18.

Донат майже вдвічі знижує шанс реально опинитися за ґратами. Водночас він помітно підвищує частку умовних вироків – з 19% до 35%. Тобто, він не рятує від тюрми повністю: за ґрати потрапляють і ті, хто заплатив. Але він вдвічі частіше залишає засудженого на волі.