Місце під сонцем: в Україні побудували більше СЕС, ніж країна втратила через війну
Довоєнний бум СЕС в Україні був очевидним. У 2015 році встановлена потужність сонячної генерації не досягала й 1 ГВт, а у 2019 році наближалася до 6 ГВт. На початку великої війни країна мала близько 8 ГВт сонячних потужностей.
Цей бум спровокував "зелений" тариф: держава гарантувала викуп електроенергії з відновлюваних джерел за вищою ціною, прив'язаною до курсу євро.
Завдяки цьому з'явилися великі промислові СЕС на півдні та в центрі країни. Українська сонячна енергетика тоді зростала концентровано: великі станції з великими інвесторами в регіонах з кращою інсоляцією.
За даними Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), через велику війну облікована потужність української сонячної генерації скоротилася на 2,6 ГВт, переважно у 2022 році. Скільки з того часу вдалося відновити?
Назвати точний приріст потужностей у 2023-2026 роках важко. Асоціація сонячної енергетики (АСЕУ) пояснює, що чимало потужностей бізнес встановлює для власного споживання, тож вони "ніде не світяться". Її оцінка базується на даних митниці, інформації про ліцензії регулятора (НКРЕКП), банківські кредити, членів асоціації, імпортерів та інсталяторів. АСЕУ оцінювала, що до 90% нових об'єктів мали потужність до 1 МВт і були створені переважно для власного споживання.
Так, на Київщині на даху одного з ТЦ "Епіцентр", який у 2022 році був порожнім, змонтували сонячну електростанцію потужністю 2,3 МВт (4 130 панелей). Це одна з найбільших дахових СЕС власного споживання серед українських ритейлерів.
"Нова пошта" встановила на своїх київських терміналах СЕС на 1 МВт і 0,7 МВт, а мережа "АТБ" обладнує сонячними панелями магазини та розподільчі центри.
Київська міська влада співфінансує сонячні електростанції для ОСББ за програмою "70/30". Уже є щонайменше пів сотні таких проєктів.
ЕП зібрала дані з кількох незалежних джерел і врахувала лише великі промислові СЕС Київщини від 1 МВт і дахові станції на покрівлях понад 2 тис. кв. м.
До 2022 року сонячна генерація регіону була представлена невеликою кількістю великих станцій. Майже всі 49 об'єктів збудували у 2017-2021 роках переважно за межами столиці. Після 2022 року кількість об'єктів зросла до кількох сотень. Їх масштаб зменшився, бо станції будували в місті на дахах будинків, ТЦ і складів.
Якщо раніше рушієм ринку був "зелений" тариф, то тепер бізнес хоче забезпечити власну енергонезалежність в умовах постійних атак росіян на централізовану енергосистему. Ця ж мотивація під час війни стимулювала подвоєння кількості "домашніх" СЕС, під'єднаних до енергомережі. Зараз їх уже 87 тис.
Через це вкрай складно порахувати потужність нової або відновленої сонячної генерації в масштабах країни. За даними АСЕУ, у 2023 році побудували близько 0,5 ГВт. Водночас у даних НКРЕКП, які не включають домашні сонячні електростанції, у 2023 році фігурували лише 45 МВт сонячної генерації.
Для 2024 року найчастіше звучить показник 800-850 МВт нових СЕС (за оцінкою АСЕУ). Міжнародне енергетичне агентство теж посилається на цю оцінку, але обережно зазначає, що, залежно від джерела, нові сонячні потужності 2024 року оцінювалися 300-900 МВт включно з установками behind-the-meter.
Behind-the-meter (BTM) – це системи генерації, зберігання та управління енергією, розташовані на боці споживача (після лічильника електромережі). Оскільки ці активи розміщені на приватній території житлових або комерційних об'єктів, вироблена або накопичена ними електрика використовується на місці і не проходить через комерційний лічильник обленерго.
За підсумками 2025 року АСЕУ повідомляла про 1,5 ГВт побудованих СЕС. У 2026 році профільні асоціації прогнозують появу ще 1,5 ГВт. Основний внесок так само зроблять приватні споживачі та бізнес. Якщо цей прогноз справдиться, то за 2023-2026 роки Україна отримає понад 4 ГВт нової сонячної генерації. Це більше, ніж країна втратила з 2022 року через окупацію та обстріли.
Схожа історія – у вітровій енергетиці, хоча там масштаби менші, а будівництво складніше. До великої війни Україна мала близько 2 ГВт встановленої вітрової потужності. Після вторгнення близько 80% вітрової генерації опинилися в окупації або були пошкоджені, адже основні ВЕС зосереджувалися на півдні країни.
На цьому тлі помітні навіть кілька сотень нових мегаватів. Українська вітроенергетична асоціація повідомила, що у 2023 році в країні з'явилися 146,3 МВт нових ВЕС, у 2024-му – лише 20 МВт, у 2025-му – 324,4 МВт.
Разом за 2023-2025 роки – 491 МВт. Порівняно з довоєнними 2 ГВт це близько чверті старої бази. Темпи прискорилися і тут: за перший квартал 2026 року встановлено 130 МВт нових ВЕС за річного плану 500-600 МВт.