Володимир Зеленський несподівано виніс питання цін в аптеках на розгляд РНБО. Чому президент вважає їх високими?
10 лютого президент Володимир Зеленський анонсував засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо зниження цін на ліки. "Ціни абсолютно неадекватні. Аптечні мережі та виробники повинні дати більш комфортні умови нашим людям. Готуємо засідання РНБО щодо цього й дуже конкретні пропозиції в інтересах наших людей, щоб знизити ціни", – заявив у понеділок Зеленський.
За п'ять днів до цього, 5 лютого, він різко розкритикував завищені ціни на ліки та пригрозив кадровими змінами, якщо ситуація не зміниться.
Цим заявам президента передувала драматична боротьба на фармацевтичному ринку, що точилася в останні місяці. У серпні 2024 року уряд вніс на розгляд парламенту законопроєкт, який 20 листопада депутати підтримали в першому читанні. Як виявилося, документ здатен перевернути фармацевтичний ринок.
Річ у тім, що законопроєкт передбачає спрощення реєстрації ліків іноземного виробництва. Якщо депутати його ухвалять остаточно, то Україна визнаватиме препарати, що пройшли реєстрацію у Великій Британії, ЄС, США або включені до списків ВООЗ і PEPFAR.
Це дозволить іноземним виробникам заходити на український ринок самостійно, а не через місцевих дистриб'юторів з повним проходженням процедури реєстрації ліків.
Українські виробники виступили проти такої ініціативи, про що вони недвозначно заявляли. Ухвалення законопроєкту не вигідне і великим гуртовим дистриб'юторам.
На ринку останніх працюють дві компанії: "БаДМ" та "Оптима-фарм". Дніпровська "БаДМ" (належить Олександру Дитятковському та Олександру Суходольському) у вересні 2021 року забезпечувала близько 40% постачань ліків в аптеки, писало видання Forbes, а "Оптима-фарм" (належить Андрію Губському) – близько 45%.
У законопроєкті міститься норма, яка може похитнути позиції гуртовиків. Річ у тім, що вона обмежує закупівлю одного препарату в одного вітчизняного виробника ліків лише 20% від його загального обсягу виробництва.
Тобто, у разі ухвалення законопроєкту сумарна частка "БаДМ" та "Оптими-фарму" у дистрибуції ліків впаде з 85% до 40%. До того ж, вітчизняним виробникам доведеться ламати голову, як і через кого доставити іншу частину виробленої продукції у 18 тис. аптек.
Аптечні мережі теж не в захваті від законопроєкту, адже їм можуть заборонити так звані маркетингові договори. Це коли виробники чи хтось інший приховано платить за продажі певних препаратів пацієнтам.
Іншими словами, ринок влаштовує статус-кво, коли продажі лікарських засобів приносять непристойні прибутки. Про це свідчить порівняння цін в Україні та сусідніх країнах.
Наприклад, у Києві упаковка препарату "Німесил", за даними сайту Tabletki.ua, коштує 386-665 грн, тоді як у Варшаві – 187 грн. Подібна ситуація з "Нурофеном": 113-238 грн в Україні проти 121 грн у Польщі. Не дивно, що в Україні аптек на душу населення більше, ніж будь-де в Євросоюзі.
Заяви профільних асоціацій та професійних об’єднань учасників фармацевтичного ринку і намагання "збити" чи змінити законопроєкт пройшли б повз широку аудиторію, якби не показова цінова акція, влаштована в січні 2025 року.
Приблизно місяць тому ціни на більшість препаратів в аптеках підскочили в середньому на 15%, а вже через кілька тижнів частково відкотилися назад, свідчить аналіз ЕП пів сотні популярних препаратів на сайті Tabletki.ua для лікування нервової системи, знеболюючих та серцево-судинних захворювань. Очевидно, саме цю ситуацію мав на увазі Зеленський.
Хто влаштував цінові "гойдалки", не відомо. Це могли бути гуртовики та українські виробники, які на тлі загрозливого для них проєкту вирішили показати свою силу. В "Оптимі-фармі" відмовилися коментувати причини зростання цін на ліки, а в "БаДМ" сказали, що підготовка відповіді на це питання потребуватиме кілька днів.
Хай там як, а на цю ситуацію звернули увагу в Офісі президента. Імовірно, там побачили можливість отримати швидку, легку і гарантовану перемогу: одразу після анонсу засідання РНБО учасники фармацевтичного ринку почергово заявили про намір працювати над зниженням цін.
Аптечна професійна асоціація погодилася з необхідністю знизити вартість ліків і запропонувала виробникам препаратів робити знижки. Відповідну декларацію підписали національні виробники лікарських засобів, аптечні заклади, два найбільші дистриб’ютори медикаментів і направили її в МОЗ.
У цій історії загубилися інтереси споживачів. "Велика частина аптечних продажів – це ліки, які люди мали б отримати під час перебування в лікарнях, але не отримують. Замість цього вони змушені йти на перший поверх в аптечний пункт і купувати їх там.
Останнє дослідження "Індекс здоровʼя" показало, що від початку (медичної) реформи люди стали відчутно менше платити лікарям та медсестрам, але так само багато продовжують платити за ліки. Це велика проблема, яка справедливо викликає в багатьох недовіру до реформи", – вважає ексзаступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
Є куди розширювати і держпрограму "Доступні ліки", у рамках якої вартість ліків населенню компенсує держава. "В Україні реімбурсується мінімум у 30 разів менше препаратів, ніж у країнах ЄС. Розширення цієї програми не лише підвищить доступ населення до ліків, а й дозволить охопити державним регулюванням цін більше лікарських засобів", – додають у Європейській бізнес-асоціації.