Велике заморожування. Кому держава перестала платити, а кому ще платить

1 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив режим економії, а 28 вересня деталізував, що держава відкладає будівництва, некритичні капітальні ремонти, благоустрій парків, скверів, фонтанів і перекладання бруківки. Видатки на оборону, пенсії, соціальні виплати й зарплати вчителів та лікарів обіцяли не чіпати.

ЕП вже розбирала, чому в держбюджеті "зненацька" забракло грошей, а зараз пояснює, як виглядає це заморожування.

Кожен бюджетний платіж проходить через Державну казначейську службу і з'являється на порталі Spending. Бюджетна установа подає доручення, а казначейство переказує кошти. Паузу видно як провал у кількості платежів, кожен з яких має код економічної класифікації видатків Мінфіну: зарплата, послуги, будівництво.

До 14 вересня всі групи видатків трималися біля звичного рівня. Після цієї дати капітальних платежів – на будівництво, ремонти й обладнання – стало в дванадцять разів менше (-92%). Оплат послуг, куди входять поточні ремонти, прибирання, вивезення сміття й утримання доріг, – у десять разів менше. Дотації комунальним підприємствам з того часу просіли на чверть. Зарплати, соцвиплати, комунальні платежі бюджетних установ ішли як завжди.

Якщо дивитися не на кількість транзакцій, а на суми, то просідання менш відчутне. Обсяг капітальних видатків знизився на 43% порівняно із звичайним рівнем, оплат послуг – на 46%, дотацій комунальним підприємствам – на 15%. Це може свідчити про те, що гроші продовжує отримувати невелика кількість великих одержувачів, а дрібні платежі за ремонти й послуги майже зникли. Ймовірно, держава фінансує свої видатки, а менші за обсягом видатки громад – призупиняє.

Серед останніх уже є невдоволення. 2 жовтня перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко заявив, що казначейство не проводить платежі за тепло, зарплати двірникам і водіям трамваїв. Дані щодо платежів бюджету Львова це підтверджують. 11 вересня місто переказало Львівелектротрансу 20,7 млн грн компенсації за пільговий проїзд. Відтоді не надійшло жодної гривні. Оплат послуг за тиждень 7-11 вересня Львів провів 1 121, а за тиждень з 28 вересня по 2 жовтня – лише пʼять.

У першій половині вересня громади країни заплатили за послуги 992 млн грн, у наступні три тижні – від 6 млн грн до 35 млн грн на тиждень.

До 14 вересня за будівництво й обладнання фірмам платили в середньому 3 млрд грн на тиждень, після – 869 млн грн. Фінансування укриттів скоротилося на 92%, шкіл і садочків – на 98%, лікарень – на 90%, парків та благоустрою – на 99%. На дороги витрачено на 86% менше.

З дорогами не все так просто. За кілька днів до затримування платежів дорожні компанії встигли отримати чималі кошти.

21 серпня уряд виділив Агентству відновлення 24 млрд грн з резервного фонду на борги за ремонт доріг. Служби відновлення платять ці гроші за окремим кодом видатків – "заходи розвитку". За тиждень з 31 серпня по 4 вересня за цим кодом провели 592 млн грн, за 7-11 вересня – за кілька днів до повного блокування – 11,8 млрд грн, у 20 разів більше.

Найбільше заплатили служби відновлення Кіровоградської, Харківської та Одеської областей. "Наші гроші" порахували 5,17 млрд грн лише великим дорожнім підрядникам за 7-10 вересня. "Автострада", чий власник Максим Шкіль оцінював борг держави перед компанією в 15 млрд грн, 11 вересня отримала 2,4 млрд грн, а 13 вересня – ще 390 млн грн.

Утім, з 14 вересня цей потік обірвався. Жоден із 12 найбільших дорожніх підрядників після 13 вересня не отримав за дороги жодної гривні з державного бюджету.

Проте частина з них продовжує отримувати гроші за інші об'єкти. Попри попередні заяви посадовців і побоюванням ЗМІ, станом на 5 жовтня видатки на підготовку до зими не зупинилися. Енергетика, тепло й захист критичної інфраструктури отримували 413 млн грн на тиждень до бюджетної паузи і 499 млн грн – під час неї.

Це, зокрема, платежі "Автостраді" за магістральні водогони в Томаківку і Мирівську громаду на Нікопольщині, Вінницькому облавтодору та "Євроавтобану" за реконструкцію "Об'єктів №1-5 і 12" на Вінниччині (які це об'єкти, у платежах не сказано, лише "об'єкт критичної інфраструктури", але зазвичай так позначають спорудження захисту в енергетиці), а також підрядникам резервних котелень в Одесі.

У призначенні платежу таких оплат стоїть посилання на дві урядові постанови про захист критичної інфраструктури: №393 від 20 березня і №821-р від 17 серпня. За підрахунками ЕП, до "казначейської паузи" з такою позначкою йшло 9% усіх грошей, які платили фірмам за будівництво й обладнання, тоді як зараз – 59%.