Як по квотах: Україна і ЄС домовилися про нові умови експорту агропродукції

Три роки українська агропродукція заходила на ринок Європейського Союзу по "зеленій смузі". Під час великої війни це стало рятівним колом для вітчизняного експорту, хай і попри гучний спротив євросоюзівських фермерів.

Проте 5 червня 2025 року шлагбаум опустився: "торговельний безвіз" завершився, повернулися квоти і мита. Ціна питання – щонайменше 700 млн дол. втрат за 2025 рік, підрахували в Нацбанку.

Згодом Брюссель і Київ домовилися про "план Б": Рада Євросоюзу схвалила нову угоду із збільшеними квотами. Вона не виглядає такою щедрою, як попередній режим, але чи ставить вона хрест на агроекспорті України в ЄС?

Що передувало

Щоб зрозуміти, чи є "зрада" в нових умовах торгівлі, варто пригадати 2021 рік. Тоді діяли умови так званої поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та Євросоюзом, що є частиною угоди про асоціацію.

Ця угода скасувала більшість мит, але для окремих продтоварів встановила квоти – обмежені обсяги безмитного експорту в ЄС. Для "чутливих" товарів квоти були відносно невеликими. На ті обсяги українського експорту, що перевищували квоти, запроваджувалося мито.

У 2021 році Євросоюз став одним із ключових ринків збуту для агропродукції з України. Туди постачалися близько 30% вітчизняного продовольства. Більше – лише в країни Азії: 49%. Продукцію, яку не було сенсу везти в ЄС через мита, направляли на інші ринки. Таку гнучкість забезпечували одеські порти, через які йшли понад 90% аграрного експорту.

Відповідно до статті 29 угоди про асоціацію, умови торгівлі мали оновити через п'ять років, у 2022 році, але все перевернула велика війна. З лютого 2022 року головну артерію експорту – чорноморські порти – заблокували росіяни. У відповідь Євросоюз запустив безпрецедентні автономні торговельні заходи (АТЗ): в односторонньому порядку скасував мита і квоти на імпорт з України.

У режимі АТЗ вітчизняний агроекспорт у ЄС не обмежувався. Фактично Україна стала частиною спільного ринку і вже у 2023 році на ЄС припадали 59% поставок агропродукції.

Проте в червні 2025 року урядовці Євросоюзу повернули торгівлю до умов угоди про асоціацію зразка 2021 року з квотами і митами.

Нові умови: основний експорт

У липні 2025 року віцепрем'єр з євроінтеграції Тарас Качка заявив, що Україна та Євросоюз домовилися збільшити квоти на агроекспорт. Рада ЄС ухвалила їх 13 жовтня.

За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласи, нові квоти для 21 з 34 позицій перевищуватимуть максимальні обсяги експорту, які Україна мала за час дії АТЗ. Але що з основним експортом?

Аби відповісти на це запитання, варто порівняти умови торгівлі, які діяли у 2021 році (до АТЗ), у 2024 році (пік "безвізу") і пропозиції нової угоди. ЕП сфокусувалася на ключових експортних позиціях.

Наприклад, найбільша позиція за обсягами постачання в ЄС – кукурудза. У 2021 році її експорт становив 7,4 млн тонн, у 2024 році – 13,7 млн тонн, а нова квота становить 1 млн тонн – у 13 разів менше, ніж у 2024 році.

Проте для цієї культури квота завжди вибиралася швидко, а далі діяв глобальний режим імпорту кукурудзи в ЄС з нульовим митом (erga omnes), тому це обмеження не відчувалося.

Обсяги продажу пшениці в ЄС у 2021 році становили близько 500 тис. тонн, у 2024 році – 6,3 млн тонн, а квоту для неї встановили на рівні 1,3 млн тонн.

Ситуація з "чутливими" товарами не набагато краща. Наприклад, цукру у 2021 році продали в ЄС 15 тис. тонн, у 2024 році – 326 тис. тонн, а нова квота становитиме 100 тис. тонн. Щоправда, порівняно з 2021 роком вона зросла на 500%.

М'яса птиці у 2021 році продали в ЄС 192 тис. тонн, а у 2024-му – 136 тис. тонн. Нова квота – 120 тис. тонн – не покриває обсяги експорту України за 2024 рік. Яєць у 2024 році в ЄС відправили 60 тис. тонн, а нова "стеля" – лише 18 тис. тонн.

Схоже, нова угода – це те, що мало статися ще під час планового перегляду умов торгівлі у 2022 році, якби Росія не розв'язала велику війну, а ЄС не запровадив двосторонні преференції.

"ПВЗВТ – це торговельна частина угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вона апріорі не може бути тим самим, що АТЗ. АТЗ – це "фініш", максимальна лібералізація. Такий режим можливий, коли ми будемо державою-членом", – пояснила ЕП голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.

Що далі

Хоча квоти збільшили, але дієвою альтернативою вільній торгівлі їх назвати не можна. Куди ж подіти мільйони тонн української агропродукції?

Частину експортери продаватимуть у ЄС, якщо ціна з митом залишиться конкурентною. Також повернувся морський експорт: насипні вантажі знову йдуть через порти Великої Одеси.

"З 2024 року маємо адекватну можливість повертати експорт на традиційні ринки збуту і робимо це. Тобто якщо везти в ЄС економічно невигідно через мита, експорт переорієнтовується", – каже Авраменко.

Утім, залишається "вузьке місце": упакована продукція і все, що потребує "холодного ланцюга": м'ясо птиці, яйця, набіл та соки, наголошують в УКАБ.

Оновлення торговельної частини ухвалює Комітет асоціації України в Євросоюзі у торговельному складі. Після "зеленого світла" в Раді ЄС потрібне формальне погодження в цьому комітеті і лише тоді – через 15 днів – документ набуде чинності. Тож нові квоти запрацюють уже у 2026 році.