Українська правда

Уряд зареєстрував законопроєкт про вдосконалення роботи БЕБ: у Раді та ЦПК вказали на недоліки

Анастасія Жарикова — 29 січня, 16:56

Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт  №10439 "Про Бюро економічної безпеки України" щодо удосконалення роботи Бюро".

Про реєстрацію законопроєкту стало відомо з картки на сайті Верховної Ради.

У ньому пропонується:

  • передбачити вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора БЕБ, їх права та обов’язки, порядок прийняття ними рішень; 
  • уточнити підстави звільнення директора Бюро економічної безпеки України;
  • встановити обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в БЕБ; 
  • визначити положення щодо формування та прийняття рішення Комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України, уточнити права і обов’язки її членів та встановити, що фінансування діяльності зазначеної Комісії та її членів може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги;
  • передбачити обов’язкове проходження атестації заступниками директора БЕБ, а також через один рік після припинення чи скасування воєнного стану проведення атестації працівників Бюро економічної безпеки України, які призначені на посади до введення в дію закону.

Представник уряду в Раді Тарас Мельничук наголошує, що законопроєкт розроблено в рамках реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року та від 19 червня 2023 року, з метою удосконалення правових засад діяльності Бюро економічної безпеки України.

Натомість у Центрі протидії корупції зазначають, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро. 

"Найгіршою частиною урядового законопроєкту залишається питання переатестації персоналу. Уряд пропонує затверджувати правила переатестації своїм рішенням. На рівні закону не визначено ні порядку атестації, ні критеріїв, ні порядку визначення атестаційних комісій. 

На практиці це означає, що такі правила не дозволять ефективно очистити орган. Більше того, Кабмін пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники Директора БЕБ. Натомість решта персоналу БЕБ буде проходити переатестацію лише через рік після припинення воєнного стану", - пояснили в ЦПД.

Також законопроєкт №10439 передбачає нові правила конкурсу на посаду директора БЕБ, схожі до правил конкурсу на директора НАБУ. Передбачається створення конкурсної комісії з шести осіб: троє з яких визначатиме Кабмін самостійно, а три за пропозиціями міжнародних партнерів. Представники останніх матимуть право переважного голосу. 

"Поряд з тим найнебезпечнішим елементом такої процедури залишається те, що конкурсна комісії зобов’язана рекомендувати Кабміну не одного переможця, а трьох. Останнє у великій мірі зводить суть конкурсу нанівець та надає політично керованому Кабміну величезну дискрецію при призначенні у лояльного кандидата з фінальної трійки. За цих обставин набагато кращою є модель конкурсу з єдиним переможцем, яку раніше пропонували у фінансовому комітеті парламенту у законопроєкті 10088-1", - додали в організації.

Також на ці недоліки вказує заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк.

"Законопроект прямо порушує зобовʼязання перед МВФ, ЄС та G7. Тобто прийняття в такому вигляді одразу призведе до зупинки фінансування", - підкреслює нардеп.

За його словами, комітет буде готувати альтернативну версію, яка дасть можливість реально перезавантажити БЕБ, "а не зробити чергову профанацію з метою збереження політичного впливу над цим органом". 

Також депутат опублікував порівнянн двох законопроєктів (запропонований раніше фінансовим комітетом та запропонований Кабміном):

 
 

Нагадуємо:

29 грудня Кабмін ухвалив та передав до Верховної Ради законопроєкт про перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки.

Раніше повідомлялось, що над законопроєктом про створення єдиного органу, який має відповідати за економічні злочини, наразі працюють Міністерство юстиції та юристи Офісу президента, його подадуть на розгляд Кабміну в найближчі дні.

Економічна правда

Верховна рада Кабмін закон БЕБ