Великий прекрасний податковий закон. Що хочуть проголосувати в Раді в обмін на гроші від МВФ

Наприкінці 2025 року Україна видихнула з полегшенням: доля фінансування багатомільярдної "діри" у бюджеті на наступні 2 роки здавалася вирішеною. Європейський Союз знайшов спосіб виділити 90 млрд євро фінансової допомоги, частину якої спрямують на війну та закупівлю зброї.

Проте розслаблятися все ще зарано. Європейці навідріз відмовляються надавати необхідні кошти Україні, якщо вона не зможе домовитися про нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Для отримання останньої необхідно виконати "домашнє завдання" – prior actions. Без них Рада директорів Фонду навіть не розглядатиме питання про погодження нової програми з Україною.

Зробити це непросто, адже у парламенті триває політична криза, розбурхана "Міндічгейтом". Знайти необхідну кількість голосів вкрай складно навіть на ухвалення "нейтральних" з погляду політичних рейтингів законів. Назбирати ж голоси понад 226 депутатів, які погодяться скасувати пільгу для міжнародних посилок чи підвищити військовий збір – взагалі виглядає неможливим. Навіть попри те, що від цього залежить фінансове виживання країни.

Які шанси на ухвалення податкових змін та який "пряник" можуть запропонувати депутатам, аби вони погодилися на підвищення податків?

МВФ "гарчить" і не поступається

"Ви повинні вірити в себе як лев. Тож вставайте вранці та гарчіть: арррр! Впевненість має значення", – так підбадьорювала директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва українців, які продовжують працювати в умовах російських обстрілів, відсутності світла та тепла.

Багато у кого ця порада очільниці одного з ключових кредиторів України викликала здивування. Мабуть, найбільше здивувалися представники української влади. Протягом останнього візиту Георгієвої до Києва урядовці та парламентарі намагалися переконати її пом'якшити деякі вимоги МВФ. Особливо ті, які стосуються перегляду податкових норм. Зокрема, йдеться про:

• ухвалення закону про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро;
• ухвалення закону про оподаткування доходів від цифрових платформ (його часто називають "податком на OLX");
• закріплення ставки військового збору на рівні 5% назавжди (наразі передбачається, що ставка збору зменшиться до 1,5% з 1 січня року, який настане після скасування воєнного стану);
• ухвалення рішення, яке заборонить ФОПам-платникам єдиного податку брати участь у державних тендерах;
• внесення до Ради законопроєкту про запровадження податку на додану вартість для ФОПів;
• внесення законопроєкту про запровадження критеріїв трудових відносин, аби побороти схему з використання ФОПів замість найму.

Україна почала домовлятися про нову програму з МВФ ще восени 2025 року. Тоді влада погодилася на доволі жорсткі вимоги фонду на тлі корупційного скандалу навколо закупівель в "Енергоатомі" ("Міндічгейту"). Проте вже в січні 2026-го рішучості в українських урядовців стало менше. Не в останню чергу через ситуацію в енергетиці та її вплив на економіку.

Проте вимкнення електрики, водо- і теплопостачання не змусили Георгієву зжалитися над українською владою та відступити щодо своїх вимог, на які ця ж влада вже погоджувалася раніше.

Хоча розмір програми з МВФ незначний – "лише" 8,2 млрд дол., розтягнуті на наступні 4 роки – проте без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, 90 млрд євро від Європейського союзу – головного джерела покриття дефіциту бюджету та закупівлі озброєння на наступні 2 роки. А отже, альтернативи тому, аби виконати все обіцяне, в України немає.

Один великий закон та маленький "пряник"

"В парламенті політична криза. Багато депутатів грають у гру: "чим гірше уряду – тим краще". Загалом це нормальний стан, проте, коли від цього стає гірше державі, це переходить певні межі", – так один з депутатів у керівництві "Слуги народу" відповів на питання, чи зможе Рада проголосувати необхідні для програми МВФ законопроєкти.

Ймовірно, через складну ситуацію зі збором необхідних 226 голосів більшість непопулярних податкових вимог вирішили об'єднати в один законопроєкт. Співрозмовники ЕП у парламенті вже встигли охрестити його "одним великим податковим законом" – за аналогією з "Одним великим прекрасним законом", ухвалення якого Конгресом США у 2025 році вимагав Дональд Трамп.

В українську версію One big beautiful bill увійде податок на цифрові платформи, скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних посилок та закріплення ставки військового збору на рівні 5%. Усі ці норми планують включити у законопроєкт про оподаткування цифрових платформ між його першим та другим читаннями.

"Відповідні правки вноситиме уряд", – не під запис висловлює своє сподівання один із депутатів Ради.

Як знайти голоси на настільки непопулярні зміни? Ймовірно, аби заохотити депутатів підтримати підвищення податків, їм запропонують "пряник". Троє співрозмовників ЕП у Раді та керівництві "Слуги народу" називають таким "пряником" скасування довічного статусу PEP (politically exposed person – політично значущої особи).

"Для депутатів це дійсно болюче питання, адже цей статус фактично закриває для них роботу з більшістю банків. Наприклад, Приватбанк просто без розбору блокує рахунки PEPам. Через це у нас ніхто не хоче йти в публічну службу", – розповів ЕП один з депутатів, ознайомлений з планами переглянути цей статус.

Депутати вже не вперше намагаються зняти із себе довічний статус PEP. Восени 2022 року вони проголосували за правку, яка залишала статус PEP лише на 3 роки після звільнення, а не на все життя. Однак згодом, з великими труднощами та під тиском того ж МВФ та інших партнерів, довічний статус PEP повернули.

Ймовірно, правка про PEP буде у тому ж законопроєкті, що й скасування пільг для міжнародних посилок та оподаткування цифрових платформ. За задумом, її також повинен буде вносити уряд між першим та другим читаннями документа.

Чи потрапить "солодкий пряник" у "гіркі" податкові зміни – поки що не відомо. Нардепи планують розглянути "великий податковий закон" у першому читанні на початку лютого. Лише після цього будуть вноситися всі правки до законопроєкту, про які урядовці домовляться з депутатами.

Компроміс щодо ПДВ для ФОПів

Найбільш скандальна вимога МВФ – запровадження податку на додану вартість для ФОПів. Проте, на відміну від пільги на посилки, військового збору чи оподаткування цифрових платформ, законопроєкт про ПДВ необхідно не ухвалювати в цілому, а лише внести у Раду. Тож ця норма так і не увійшла до "великого податкового закону".

Текст законопроєкту про ПДВ для ФОПів Міністерство фінансів оприлюднило ще 18 грудня. Після публічного обговорення уряд мав внести документ у Раду в середині січня. Однак відповідного рішення так і не ухвалили.

Ба більше, Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою запровадив спеціальні одноразові виплати у розмірі 7,5-15 тис. грн ФОПам через проблеми з електроенергією. "Уряд як завжди "послідовний": в той час, як треба говорити про підвищення податків ФОПам, їм пропонують роздавати гроші", – не під запис обурюється один з депутатів Ради.

Проти вимоги запровадити ПДВ для ФОПів виступають не лише урядовці, затягуючи внесення відповідного законопроєкту до парламенту, а й представники бізнесу та аналітичних центрів. Цілком ймовірно, що остаточний варіант цього документу буде не таким суворим, як пропонується наразі.

За словами двох співрозмовників ЕП, які обговорювали цю норму з представниками МВФ, Фонд не відступив від принципової позиції запровадити ПДВ для ФОПів, проте дав українській стороні простір для переговорів. Зокрема, можуть переглянути поріг доходу, по досягненню якого ФОПам потрібно буде сплачувати ПДВ: з 1 млн грн до 2 млн грн.

Крім цього, урядовці вели переговори щодо дати набуття змін. Наразі законопроєкт пропонує запровадити ПДВ з 1 січня 2027 року, проте українська сторона наполягає прив'язати її до завершення великої війни.

На сам кінець, податковій можуть заборонити блокувати накладні з ПДВ для ФОПів. Ця норма має значно спростити адміністрування податку та уберегти малий бізнес від численних судових витрат та відволікання доходів.

Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на усі послаблення податкових вимог. Особливо, якщо разом з ними Рада "наступить на ті ж самі граблі" та вчергове спробує скасувати довічний статус PEP. Однак час на ухвалення всіх необхідних змін спливає: без програми МВФ та прив'язаного до неї фінансування ЄС гроші в Україні закінчаться вже у квітні.