Мобільних операторів просять заправитись: зв'язок при відключеннях світла забезпечать генератори

За останні три роки в українців виробився простий рефлекс: якщо зникає світло – зникає й зв'язок.

У перший рік масованих обстрілів це сприймали з розумінням: жодна мобільна мережа у світі не здатна працювати під час масштабних відключень електроенергії. Але на третій рік війни проблема зв'язку стала настільки гострою, що про неї окремо заговорив президент Володимир Зеленський. Влітку 2024 року на Ставці вперше обговорили нові, досить жорсткі вимоги до мобільних операторів, які передбачали великі інвестиції та глибоку модернізацію мереж.

За рік оператори, попри скепсис, конфлікти й довгі переговори в урядових кабінетах усе ж досягли помітного прогресу. Цієї осені, під час нових ударів по енергетичній інфраструктурі, це показало свої результати: мобільний зв'язок, хоч і з перебоями, тримався по 8-10 і навіть більше годин без електрики.

Однак останні тижні показали іншу реальність: росіяни змінили тактику й б'ють по енергосистемі жорсткіше. Масштабні атаки балістикою та спроби "відрізати" від світла цілі області, особливо прикордонні Сумську й Чернігівську, означають значно триваліші відключення.

Розуміючи ці ризики й можливе подальше погіршення ситуації в енергетиці, держава вирішила знову підняти планку: зобов'язати мобільних операторів ще сильніше резервувати мережі. Логіка на найвищому рівні проста: безпрецедентні ризики для енергетики тягнуть за собою безпрецедентні вимоги до мобільної інфраструктури.

ЕП дізналась як держава уявляє роботу мобільного зв'язку цієї зими, які ризики це створює для операторів, і чи не доведеться в підсумку за все це заплатити звичайному абоненту у своїй щомісячній платіжці.

Як раніше мобільні оператори готувались до блекаутів

Під час масштабних відключень світла влітку 2024 року Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вже оновлював вимоги до роботи базових станцій мобільних операторів. Тодішнє рішення відображало позицію Ставки верховного головнокомандувача щодо необхідності зберегти зв'язок для українців під час блекаутів.

Зрештою нові вимоги викликали шок та обурення на телеком-ринку. ЕП тоді детально описувала, чому в зазначені строки та в такому масштабі оператори фізично не можуть виконати задум влади. У результаті так і сталося: усі дедлайни, прописані в розпорядженні НЦУ, були зірвані.

Однак українська енергосистема зіграла на користь зв'язку. Зима 2024/2025 років минула без масових відключень, і прогнози про "20 годин без світла на добу" не справдилися. Відсутність нових блекаутів дозволила уникнути повторення проблем зі зв'язком, які українці відчули влітку 2024 року.

Паралельно мобільні оператори продовжували закуповувати обладнання, щоб підтягнути мережі до цілі в 10 годин автономної роботи. Ще восени 2024 року представники компаній у розмовах з ЕП найчастіше називали горизонт закінчення підготовки в середині літа 2025 року.

І хоча навесні цього року попередні вимоги офіційно пом'якшили (про це далі), частині операторів усе ж вдалося наблизити свої мережі до заявленого 10-годинного рівня резервування.

Втім, зі значним посиленням російських обстрілів енергетичної інфраструктури готовність мереж працювати від 8 до 10 годин без світла, на думку керівництва держави, може виявитися недостатньою. Як стало відомо ЕП, на одному з останніх засідань Ставки, яке відбулося наприкінці жовтня, ухвалили нові вимоги до мобільних операторів.

За словами співрозмовників ЕП в уряді, саме рішення вирішили зробити непублічним, пояснюючи це небажанням розкривати ворогу деталі заходів із забезпечення звʼязку під час можливих блекаутів. Однак їхня вимогливість неминуче змушує замислитися над тим, наскільки реально втілити такі умови на практиці.

Безстрокове резервування

У торішніх розпорядженнях НЦУ йшлося про те, що не менше 25% базових станцій в кожній області мають бути підключені до генераторів із запасом паливно-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години без електропостачання.

Нові вимоги стосуються збільшення частки базових станцій на генераторах. На відміну від попередніх рішень, тепер частка таких БС буде різною залежно від області – це реакція на ризики, з якими енергосистема стикатиметься цієї зими в різних регіонах.

Якщо раніше ставка робилася на акумулятори з розрахунком на автономну роботу протягом 10 годин, і вважалося, що цього вистачить, щоб "пережити" блекаути, то тепер, скоріш за все, розраховують, що відключення, по-перше, можуть тривати понад 10 годин, по-друге, проміжків із наявною електрикою може бути замало, щоб встигати заряджати батареї.

У результаті мобільні оператори знову опинились у ситуації масштабного дооснащення мережі. Торік їм довелося завезти в Україну тисячі одиниць обладнання та встановити сотні тисяч акумуляторних батарей на десятках тисяч базових станцій. Тепер, за словами співрозмовника ЕП на телеком-ринку, потрібно буде закупити й поставити близько 15 тис. генераторів.

Точної оцінки витрат поки немає, але представники кількох компаній говорять про додаткові інвестиції на мільярди гривень. Процес закупівлі нових генераторів вже стартував і, ймовірно, триватиме до кінця року.

За словами джерел ЕП в уряді, зміни щодо підтримання мобільного зв'язку прямо відповідають загрозам нових обстрілів та руйнуванню генерації. Там також визнають, що завдання дійсно досить амбітне, але наголошують, що в трійки операторів є ресурс для підготовки, апелюючи до фінансових показників компаній.

Попри нові вимоги у настроях операторів відчувається радше прийняття, ніж спротив. "Ми розуміємо виклики, які стоять перед енергосистемою, і готові посилювати захист мереж. Найбільше зараз хвилює не так закупівля, як організація процесу: зробити так, щоб тисячі генераторів вчасно вмикалися, заправлялися та обслуговувалися", – каже співрозмовник ЕП на ринку.

ЕП надіслала запити трьом мобільним операторам щодо нових вимог, але на момент публікації матеріалу отримала відповіді тільки частково.

У "Київстарі" підтвердили отримання розпорядження НЦУ щодо посилення вимог до стабільності мереж, але його зміст не розголошується через гриф "для службового користування". Оператор запевняє, що підтримує постійний контакт із державними та місцевими органами задля забезпечення зв'язку навіть у критичних умовах.

У lifecell зазначили, що 94% їхньої мережі здатні працювати автономно до 10 годин, а 23% базових станцій забезпечені генераторами для триваліших знеструмлень. За їхніми даними, це дозволить забезпечити до 70% мережі автономною роботою під час тривалих відключень.

У компанії не прокоментували нові вимоги держави, зазначивши лише, що співпрацюють з органами влади та наголосили на комплексності завдання: закупівля, логістика, технічне обслуговування й забезпечення паливом.

Потрібна армія підрядників

Останні кілька тижнів голови обласних військових адміністрацій у своїх соцмережах регулярно звітують про наради з мобільними операторами, екстреними та комунальними службами. Тема всюди одна: як забезпечити безперебійний мобільний звʼязок в умовах можливих відключень електроенергії.

Найпоказовішою стала нарада на Київщині. Там повідомили, що в області вже сформовано 125 мобільних бригад, які мають оперативно обслуговувати базові станції, перевозити та підключати генератори й реагувати на позаштатні ситуації. На базі цих бригад запускають пілот у Золочівській, Дівичківській та Бучанській громадах, щоб протестувати алгоритми залучення, правила взаємодії та координації між операторами й адміністраціями на рівні всього регіону.

Крім того, нещодавно Мінцифри почало пропонувати українцям оплачувано заживити БС мобільних операторів своїми генераторами. "Якщо ви маєте генератор потужністю від 7,2 кВт, під'єднайте його та отримуйте орієнтовно від 110 до 140 грн за годину. Наприклад, за 12 годин роботи живлення базової станції фізична особа отримає орієнтовно 1320 грн, юридична – близько 1720 грн", – заохочували населення та бізнес в міністерстві.

Фактично такі пілоти – це частина домовленостей між державою та операторами щодо виконання нових вимог. Як кажуть кілька співрозмовників ЕП на ринку, головний виклик – не стільки закупити й встановити генератори, скільки забезпечити їхню безперервну роботу.

"Купити генератори ми можемо. Найбільше питання не в залізі, а в паливі", – пояснює співрозмовник ЕП на телеком-ринку. Для базових станцій потрібні генератори потужністю від 7,2 кВт, які в середньому споживають близько 4 літрів пального на годину. Стандартної 20-літрової каністри вистачає на 5-6 годин роботи, тоді як за рішенням НЦУ окремі БС мають бути готові працювати автономно до 72 годин.

Якщо масштабувати це на планові закупівлі, йдеться про понад 4,5 млн літрів пального, які треба завезти, зберігати й вчасно доставляти до майданчиків. Як жартує один співрозмовник ЕП, знайомий із питанням, операторів фактично підштовхують до того, щоб вони купували бензовози.

Під такі завдання доводиться з нуля вибудовувати логістику: від закупівель до доставки пального на тисячі розкиданих по країні майданчиків. При цьому варто врахувати, що щільність БС різна: десь це 10 обʼєктів у радіусі 15 км, а десь – одна БС за 150 км від обласного центру.

За словами співрозмовників ЕП серед операторів, без системної співпраці з ОВА такий обсяг роботи неможливо зібрати докупи. Потрібна буквально армія людей, які тижнями можуть нічого не робити, а потім дві-три доби поспіль запускати, заправляти й перевіряти генератори по всій області.

Замість висновку

Історія з новими вимогами НЦУ нагадує торішню. Тоді також для реалізації амбітного рішення, ухваленого "нагорі", місяцями намагались придумати стратегію розв'язання проблем на нижчих щаблях влади разом з компаніями. Зрештою, коли тема мобільних мереж відійшла для влади на другий план, липневе розпорядження тихо пом'якшили.

Але якщо минулорічна зима пройшла без значних відключень електроенергії, то прогнози на цю вже менш оптимістичні та включають погодинні відключення протягом всієї зими. Попри це співрозмовники ЕП на телеком-ринку не виключають, що з часом і нові вимоги можуть бути переглянуті, як це сталося із попередніми.

Поки що модернізація мереж потребуватиме ще більших ресурсів. Лише на пальне для роботи базових станцій трьох мобільних операторів протягом 72 годин може піти близько 400 млн грн. За даними ЕП, компанії поки що рахують майбутні бюджети, тому ще не знають, чи виллються нові вимоги у підвищення абонплати для користувачів.

І нарешті головне. Мобільні генератори навряд чи стануть "чарівною пігулкою" для зв'язку під час блекаутів. Вони не розраховані на безперервну роботу 24/7: їм потрібні паузи, сервіс, заміна мастила. Масове встановлення генераторів не зробить зв'язок таким самим, як у мирний час, хоча й може істотно підвищити стійкість мережі й забезпечити базовий мінімум послуг.

Вирішальним фактором усе одно залишається поведінка користувачів. Вони можуть як критично перевантажити мережу, так і допомогти їй витримати пікові навантаження. Ідеальний сценарій – коли люди заздалегідь дбають про резервування домашнього інтернету і під час відключень використовують мобільну мережу переважно для дзвінків та текстових повідомлень. Тим, кому потрібен стабільний інтернет за будь-яку ціну, доведеться переходити на xPON та інші рішення з глибшим резервуванням.

Інакше навіть за умови, що всі базові станції працюють, а домашні маршрутизатори – ні, мобільна мережа все одно "лягатиме" під тиском трафіку. Ми це вже бачили: на екрані смартфона відображається "LTE", але жодна веб-сторінка не завантажується.