Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйони. Де Україна братиме гроші?

15 вересня Кабінет міністрів затвердив проєкт закону "Про державний бюджет на 2026 рік". Вже вчетверте в історії кошторис держави на наступний рік формується урядом в умовах повномасштабної війни та рекордних оборонних видатків, а також невизначеності щодо того, як ці видатки покривати.

Вперше за два роки у бюджеті передбачили перегляд мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Крім цього уряд заклав у кошторис "оборонний резерв" та видатки на реалізацію "ресурсної" угоди зі США.

Як зміняться соціальні видатки та скільки Україна витратить на війну у 2026 році?

Макропрогноз та соціальні стандарти

Міністерство фінансів традиційно розраховує основні показники бюджету – доходи, видатки, мінімальну зарплату чи прожитковий мінімум – на основі макроекономічного прогнозу Міністерства економіки. Останній розраховується ще влітку.

Навіть до великої війни існували високі ризики надійності такого прогнозу, адже передбачити, як буде змінюватися економіка наприкінці наступного бюджетного року, за півтора року до цього – вкрай складно. Після 24 лютого 2022 року точність будь-яких розрахунків опинилася на межі статистичної похибки. Тож не дивно, що уряду доводиться щороку переглядати бюджет на сотні мільярдів гривень.

Попри це, макропрогноз дає можливість зрозуміти, яким уряд бачить майбутнє держави та напрямок, у якому рухатиметься економіка.

Розрахунковий показник курсу долара, на якому Мінфін будував бюджет, заклали на рівні 44,7 грн. Проте важливо наголосити, що значення курсу – розрахункове і майже ніколи не справджується.

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

• мінімальна зарплата – з 8000 грн до 8647 грн (зростання на 8%);
• загальний прожитковий мінімум з 2920 грн до 3209 грн (+9,9%);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб з 3028 грн до 3328 грн (+9,9%);
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 2361 грн до 2595 (+9,9%).

Останній показник визначає мінімальний розмір пенсії. Максимальний же розмір пенсії у 2026 році становитиме 25,95 тис. грн.

Баланс не сходиться

Доходи державного бюджету у 2026 році, відповідно до тексту законопроєкту, мають становити 2,89 трлн грн – на 408 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

Раніше в Україні існувала майже традиція: разом з бюджетом уряд вносив зміни до Податкового кодексу та підвищував податки. На 2026 рік також закладені декілька незначних новацій.

Згідно з текстом пояснювальної записки до бюджету, Мінфін розраховував доходи з урахуванням ухвалення депутатами законопроєктів про так званий "податок на OLX" (очікуються отримати 14 млрд грн) та акциз на солодку воду (8,5 млрд грн). Крім цього Мінфін планує вдосконалити роботу зі стягнення податкового боргу (26 млрд грн додаткових надходжень) та покращити роботу митниці (60 млрд грн).

Попри значне зростання доходів їх все одно виявиться недостатньо для того, аби профінансувати всі видатки. Їхній загальний обсяг становитиме рекордні 4,751 трлн грн. Відтак, дефіцит бюджету наступного року становитиме 18,4% від ВВП – 2,429 трлн грн.

Кошти на покриття цієї "діри", як і в попередні роки, уряд планує позичати – переважно у партнерів. При цьому наразі до кінця незрозуміло, у кого саме та у яких обсягах: левова частина потреб України досі не покрита угодами чи навіть запевняннями у наданні грошей.

Напередодні міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна досі не має джерел покриття своїх потреб на 2026 рік в обсязі 16 млрд євро або близько 19 млрд дол. "Нам потрібно більше грошей, ніж цього року. Ми ще не бачили фінальної стадії цієї війни, тому нам потрібно готуватися", – сказав він.

Ба більше, за даними співрозмовників ЕП, обізнаних зі станом фінансування військових видатків, діра у фінансуванні є вже у 2025 році. До кінця поточного року уряду потрібно знайти джерела покриття додаткових військових видатків на суму близько 300 млрд грн.

Ціна війни

Оборона залишається головним пріоритетом бюджету. На неї у 2026 році уряд планує витратити 2,805 трлн грн або 27,2% ВВП. Сума видатків на оборону майже дорівнює всім внутрішнім надходженням України від податків та зборів, які очікується зібрати у наступному році.

Найбільшу частку видатків оборонного бюджету, традиційно, спрямують на Міністерство оборони – 1,923 трлн грн, що дещо більше за фінансування у 2025 році (без врахування майбутніх змін до бюджету) – 1,912 трлн грн.

Більшість оборонних видатків сплата грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям. На ці цілі передбачили 1,143 трлн грн (на 17,15 млрд грн більше, ніж у 2025 році). Друга найбільша стаття – закупівля та ремонт військової техніки, а також боєприпасів. На неї наступного року заклали 678,12 млрд грн (на 4,65 млрд грн менше, ніж наразі передбачає бюджет-2025).

На початку цього року уряд суттєво нарощував фінансування закупівлі озброєння та боєприпасів, витрачаючи на ці цілі кошти, передбачені на виплати військовим наприкінці року. Через це вже весною стало зрозуміло, що поточний бюджет потрібно переглядати та збільшувати видатки оборони. Відповідний пакет на 400 млрд грн Рада ухвалила наприкінці липня 2025 року.

Не виключено, що фактичні видатки на закупівлю озброєння та виплату грошового забезпечення у 2026 році також будуть змінюватися залежно від потреб військових та ситуації на полі бою.

Другим найбільшим за обсягом видатків оборонним відомством є Міністерство внутрішніх справ, адже саме у його структурі знаходяться Національна гвардія, Державна прикордонна служба та Національна поліція, які також залучені до виконання бойових завдань. Видатки на МВС у 2026 році майже не зміняться та залишаться на рівні 522 млрд грн.

Так само не зазнають суттєвих змін видатки на Службу безпеки України та Головне управління розвідки – на них уряд заклав 29,7 млрд грн та 43,3 млрд грн відповідно.

В цілому по сектору безпеки та оборони уряд планує витратити 1,266 трлн грн на грошове забезпечення військових, 722,6 млрд грн – на закупівлю та ремонт техніки та купівлю боєприпасів, 72,22 млрд грн – на паливно-мастильні матеріали, 55,24 млрд грн – на харчі, 14,78 млрд грн – на оплату комунальних послуг та 2,22 млрд грн – на медикаменти та перев'язувальні матеріали.

Також наступного року вперше запровадять нову програму – резерв коштів для сектору безпеки та оборони обсягом 200 млрд грн. "Це нова бюджетна програма Мінфіну, яку уряд своїм рішенням розподілятиме між Силами оборони для оперативного реагування на потреби на полі бою", – пояснила голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.

Джерелом наповнення "оборонного резерву" буде загальний фонд бюджету (на 140 млрд грн) та перевиконання від митниці, про які йшлося вище (на 60 млрд грн).

Цивільні видатки

Уряд закладає збільшення видатків на освіту та науку у 2026 році на 30% – до 257,37 млрд грн, йдеться у додатках до держбюджету. Майже половина цієї суми – кошти на виплату заробітної плати працівникам освіті (103 млрд грн). Крім цього уряд заклав додаткові 53,84 млрд грн на підвищення престижності праці у сфері освіти.

Додатково уряд передбачив 14,34 млрд грн на забезпечення учнів шкіл харчуванням, 5 млрд грн – за забезпечення навчальних закладів укриттями, 2 млрд грн – на придбання шкільних автобусів.

На виплату стипендій наступного року планують витратити 6,61 млрд грн (на 1,26 млрд грн більше, ніж у 2025 році).

Видатки на охорону здоров'я у 2026 році уряд планує збільшити на 14,5% до 254,8 млрд грн. Більшість коштів – 191,57 млрд грн – передбачили на програми медичних гарантій. Крім цього, уряд заклав кошти на централізовану закупівлю ліків хворим на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, онкологічні, серцево-судинні та орфанні захворювання в обсязі 15,13 млрд грн. Ще 10 млрд грн передбачили на "чек-апи" для громадян з підвищеним рівнем розвитку захворювань.

Видатки на соціальну підтримку громадян у 2026 році планують підвищити на 10,6% – до 465,37 млрд грн. Більшість цих коштів розпорошилися на декілька доволі масштабних програм. Зокрема, на програму соціального захисту громадян, що потрапили у складні життєві обставини передбачено 102,7 млрд грн (на 27% більше, ніж у 2025 році). Ця програма включає:

• виплату допомог особам з інвалідністю;
• виплату допомоги на проживання у розмірі 2 тис. грн або 3 тис. грн;
• покриття 70% першого внеску за іпотечним кредитом та 70% щомісячного платежу протягом першого року кредитування;
• надання допомоги на оплату послуг з постачання електроенергії обсягом 100 кВт год на особу (але не більше 300 кВт год на родину);
• субсидію на оренду житла;
• компенсацію витрат, пов'язаних з розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

Майже подвояться наступного року видатки на соціальний захист дітей та становитимуть 52,74 млрд грн, зокрема через збільшення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та підвищенням одноразової виплати жінкам, які народили дитину, до 50 тис. грн.

Видатки на трансферт Пенсійному фонду, зокрема на виплату субсидій, наступного року залишаться майже без змін. Натомість уряд передбачив 50 млн грн на створення інституційних компонентів для функціонування накопичувального рівня пенсійної системи.

Також у 2026 році уряд покладе на Пенсійний фонд (тобто на солідарний рівень пенсійного забезпечення) частину видатків на виплату військових пенсій (за законом вони мають виплачуватися з держбюджету). При цьому до максимальних спеціальних пенсій, як і у 2025 році, будуть застосовувати понижуючі коефіцієнти, аби зменшити навантаження на бюджет.

Окремо уряд врегулював ситуацію з доплатами "чорнобильським" пенсіонерам. Зокрема, у законопроєкті про держбюджет заборонив отримувати такі доплати пенсіонерам, які не проживали у зоні відчуження чи добровільного відселення після 1 січня 1993 року. Розмір цієї доплати встановили на рівні 2595 грн.

Раніше ЕП писала, що українські пенсіонери масово переселяються на території, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та через суди встановлюють собі доплати у розмірі 1 та 2 мінімальні зарплати.

Видатки на утримання органів державної влади уряд також планує дещо збільшити. Зокрема, на Верховну Раду вони зростуть на 16,2% (до 3,65 млрд грн), на Кабінет міністрів – на 9,2% (до 1,09 млрд грн), на Офіс президента – на 12,4% (до 877 млн грн). Спеціальна антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро обійдуться у 2,91 млрд грн (на 15,9% більше, ніж цьогоріч).

Також у бюджеті передбачили 4 млрд грн на "Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування". Що саме передбачено цією програмою невідомо, проте у 2025 році на програму з аналогічним бюджетним кодом передбачили вдесятеро менше – 405 млн грн. Ще 1,5 млрд грн заклали на виробництво інформаційних програм для державних потреб та іномовлення (на рівні з 2025 роком).

Підтримка та відбудова

У 2026 році уряд закладає видатки на численні програми підтримки бізнесу та різних галузей економіки. Зокрема, вже традиційно у бюджеті передбачили 18 млрд грн на компенсацію кредитних ставок в межах програми "5-7-9". Також виділять 2,46 млрд грн на підтримку фермерських господарств, 9,52 млрд грн – на підтримку сільгоспвиробників, 1,37 млрд грн – на надання грантів на створення бізнесу, 1 млрд грн – на гуманітарне розмінування земель.

Збережеться у 2026 році й фінансування програми "національний кешбек", підтримка індустріальних парків та підтримка інвестиційних проєктів. Хоча обсяги відповідних видатків у бюджеті не вказані. На ці цілі уряд на власний розсуд буде використовувати залишки коштів у Фонді соціального страхування на випадок безробіття, які залишаться невикористаними на 1 січня 2026 року.

З нового, у бюджеті вперше передбачено видатки на реалізацію "мінеральної" угоди зі США – 1,92 млрд грн. На що саме буде витрачено зазначені кошти у кошторисі не вказано.

На програму "єВідновлення" наступного року уряд заклав на 23% більше, ніж цьогоріч – 1,23 млрд грн. При цьому видатки на програму компенсації за знищене житло залишаються без змін – 3 млрд грн.

Також майже не змінилися видатки на утримання та будівництво доріг – 12,85 млрд грн (проти 12,6 млрд грн у 2025 році). Водночас на виплату попередньо взятих кредитів "Укравтодором" (ці кредити використовувалися зокрема для фінансування програми "Велике будівництво) у 2026 році планують витратити лише 15 млрд грн (цьогоріч – 24,35 млрд грн).

Крім цього у 2026 році уряд планує реалізувати публічні інвестиційні проєкти в різних сферах (енергетика – на 34,7 млрд грн, транспорт – на 23,32 млрд грн, освіта – на 15 млрд грн, охорона здоров'я – на 18,55 млрд грн та інші) на загальну суму 214,7 млрд грн. Перелік проєктів міститься на сайті Мінфіну.

Тінь боргу

Значною мірою профінансувати усі заплановані видатки уряду вдасться завдяки нарощенню державного боргу. Відповідно що пояснювальної записки до бюджету, його обсяг у 2026 році має сягнути 10,472 трлн грн та перевищити 101% ВВП. 19,9% держборгу буде внутрішнім, а решта 80,1% – зовнішнім, що робитиме державні фінанси вкрай чутливими як до коливань курсу валют, так і до зміни політичної ситуації у країнах-партнерах.

На погашення боргів у 2026 році держава витратить 656,82 млрд грн. Ще 513,12 млрд грн (на 77 млрд грн більше, ніж цього року) піде на сплату процентів за ними. Відтак, в цілому державний борг у 2026 році обійдеться Україні в 1,078 трлн грн.