Українська правда

Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона. Де Україна братиме гроші?

Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона. Де Україна братиме гроші?
Колаж: Андрій Калістратенко

Кабінет міністрів затвердив проєкт бюджету на 2026 рік з рекордними витратами на оборону та дефіцитом 2,4 трлн грн. Де уряд збирається брати гроші, щоб його покрити?

15 вересня Кабінет міністрів затвердив проєкт закону "Про державний бюджет на 2026 рік". Уже вчетверте в історії кошторис держави на наступний рік формується урядом в умовах великої війни та рекордних оборонних видатків, а також невизначеності щодо того, як ці видатки покривати.

Уперше за два роки в бюджеті передбачили перегляд мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Крім того, уряд заклав у кошторис "оборонний резерв" та видатки на реалізацію "ресурсної" угоди зі США.

Як зміняться соціальні видатки та скільки Україна витратить на війну у 2026 році?

Макропрогноз та соціальні стандарти

Міністерство фінансів традиційно розраховує основні показники бюджету – доходи, видатки, мінімальну зарплату чи прожитковий мінімум – на основі макроекономічного прогнозу Міністерства економіки. Останній розраховується ще влітку.

Навіть до великої війни існували високі ризики надійності такого прогнозу, адже передбачити, як буде змінюватися економіка наприкінці наступного бюджетного року, за півтора року до цього, украй складно. Після 24 лютого 2022 року точність будь-яких розрахунків опинилася на межі статистичної похибки. Тож не дивно, що уряду доводиться щороку переглядати бюджет на сотні мільярдів гривень.

Попри це, макропрогноз дає можливість зрозуміти, яким уряд бачить майбутнє держави та напрямок, у якому рухатиметься економіка.

Розрахунковий показник курсу долара, на якому Мінфін будував бюджет, заклали на рівні 45,7 грн. Проте важливо наголосити, що значення курсу – розрахункове і майже ніколи не справджується.

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

  • мінімальна зарплата – з 8 000 грн до 8 647 грн (зростання на 8%);
  • загальний прожитковий мінімум – з 2 920 грн до 3 209 грн (+9,9%);
  • прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 грн до 3 328 грн (+9,9%);
  • прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, – з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).

Останній показник визначає мінімальний розмір пенсії. Максимальний розмір пенсії у 2026 році становитиме 25,95 тис. грн.

Баланс не сходиться

Доходи державного бюджету у 2026 році, відповідно до тексту законопроєкту, мають становити 2,89 трлн грн – на 408 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

Раніше в Україні існувала майже традиція: разом з бюджетом уряд вносив зміни до Податкового кодексу та підвищував податки. На 2026 рік також закладені кілька незначних новацій.

Згідно з текстом пояснювальної записки до бюджету, Мінфін розраховував доходи з урахуванням ухвалення депутатами законопроєктів про "податок на OLX" (очікується отримання 14 млрд грн) та про акциз на солодку воду (8,5 млрд грн). Крім того, Мінфін планує вдосконалити роботу зі стягнення податкового боргу (26 млрд грн додаткових надходжень) та покращити роботу митниці (60 млрд грн).

Попри значне зростання доходів, їх все одно виявиться недостатньо для фінансування всіх видатків. Їх загальний обсяг становитиме рекордні 4,751 трлн грн. Отже, дефіцит бюджету 2026 року становитиме 18,4% від ВВП – 2,429 трлн грн.

Кошти на покриття цієї "діри", як і в попередні роки, уряд планує позичати – переважно в партнерів. При цьому наразі до кінця незрозуміло, у кого саме та в яких обсягах: левова частина потреб України досі не покрита угодами чи навіть обіцянками.

Напередодні міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна досі не має джерел покриття своїх потреб на 2026 рік в обсязі 16 млрд євро або близько 19 млрд дол. "Нам потрібно більше грошей, ніж цього року. Ми ще не бачили фінальної стадії цієї війни, тому нам потрібно готуватися", – сказав він.

Ба більше, за даними співрозмовників ЕП, обізнаних зі станом фінансування військових видатків, діра у фінансуванні є вже у 2025 році. До кінця поточного року уряду потрібно знайти джерела покриття додаткових військових видатків на близько 300 млрд грн.

Ціна війни

Оборона залишається пріоритетом бюджету. На неї у 2026 році уряд планує витратити 2,805 трлн грн або 27,2% ВВП. Сума видатків на оборону майже дорівнює всім внутрішнім надходженням України від податків та зборів, які очікується зібрати у 2026 році.

Найбільшу частку видатків оборонного бюджету традиційно спрямують на Міністерство оборони – 1,923 трлн грн, що дещо більше за фінансування у 2025 році (без урахування майбутніх змін до бюджету) – 1,912 трлн грн.

Більшість оборонних видатків – сплата грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям. На ці цілі передбачили 1,143 трлн грн (на 17,15 млрд грн більше, ніж у 2025 році). Друга найбільша стаття – закупівля та ремонт військової техніки, а також придбання боєприпасів. На неї заклали 678,12 млрд грн (на 4,65 млрд грн менше, ніж передбачає бюджет-2025).

На початку 2025 року уряд суттєво нарощував фінансування закупівлі озброєння та боєприпасів, витрачаючи на ці цілі кошти, передбачені на виплати військовим наприкінці року. Через це вже навесні стало зрозуміло, що поточний бюджет потрібно переглядати та збільшувати видатки оборони. Відповідний пакет на 400 млрд грн Верховна Рада ухвалила наприкінці липня 2025 року.

Не виключено, що фактичні видатки на закупівлю озброєння та виплату грошового забезпечення у 2026 році також будуть змінюватися залежно від потреб військових та ситуації на полі бою.

Другим найбільшим за обсягом видатків оборонним відомством є Міністерство внутрішніх справ, адже в його структурі перебувають Національна гвардія, Державна прикордонна служба та Національна поліція, які теж залучені до виконання бойових завдань. Видатки на МВС у 2026 році залишаться на рівні 522 млрд грн.

Так само не зазнають суттєвих змін видатки на Службу безпеки України та Головне управління розвідки – на них уряд заклав 29,7 млрд грн та 43,3 млрд грн відповідно.

Загалом у секторі безпеки та оборони уряд планує витратити 1,266 трлн грн на грошове забезпечення військових, 722,6 млрд грн – на закупівлю та ремонт техніки і придбання боєприпасів, 72,22 млрд грн – на пальне, 55,24 млрд грн – на харчі, 14,78 млрд грн – на оплату комунальних послуг і 2,22 млрд грн – на ліки.

У 2026 році запровадять нову програму: резерв коштів для сектору безпеки та оборони обсягом 200 млрд грн. "Це нова бюджетна програма Мінфіну, яку уряд розподілятиме між Силами оборони для оперативного реагування на потреби на полі бою", – пояснила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.

Джерелом наповнення "оборонного резерву" буде загальний фонд бюджету (140 млрд грн) та перевиконання від митниці, про які йшлося вище (60 млрд грн).

Цивільні видатки

Уряд закладає збільшення видатків на освіту та науку у 2026 році на 30% до 257,37 млрд грн, ідеться в додатках до держбюджету. Майже половина цієї суми – кошти на виплату зарплати освітянам (103 млрд грн). Крім того, уряд заклав додаткові 53,84 млрд грн на підвищення престижності праці у сфері освіти.

Додатково уряд передбачив 14,34 млрд грн на забезпечення учнів шкіл харчуванням, 5 млрд грн – на забезпечення навчальних закладів укриттями, 2 млрд грн – на придбання шкільних автобусів.

На виплату стипендій планують витратити 6,61 млрд грн (на 1,26 млрд грн більше, ніж у 2025 році).

Видатки на охорону здоров'я у 2026 році уряд планує збільшити на 14,5% до 254,8 млрд грн. Більшість коштів – 191,57 млрд грн – передбачили на програми медичних гарантій. Крім того, уряд заклав кошти на централізовану закупівлю ліків хворим на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, онкологічні, серцево-судинні та орфанні захворювання в обсязі 15,13 млрд грн. Ще 10 млрд грн передбачили на "чек-апи" для громадян з підвищеним рівнем розвитку захворювань.

Видатки на соціальну підтримку громадян у 2026 році планують підвищити на 10,6% до 465,37 млрд грн. Більшість цих коштів розпорошилися на кілька доволі масштабних програм. На програму соціального захисту громадян, що потрапили в складні життєві обставини, передбачено 102,7 млрд грн (на 27% більше, ніж у 2025 році). Ця програма включає:

  • виплату допомог особам з інвалідністю;
  • виплату допомоги на проживання в розмірі 2 тис. грн або 3 тис. грн;
  • покриття 70% першого внеску за іпотечним кредитом та 70% щомісячного платежу протягом першого року кредитування;
  • надання допомоги на оплату послуг з постачання електроенергії обсягом 100 кВт-год на особу (але не більше 300 кВт-год на родину);
  • субсидію на оренду житла;
  • компенсацію витрат, пов'язаних з розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

Майже подвояться, до 52,74 млрд грн, видатки на соціальний захист дітей. Зокрема збільшиться допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; до 50 тис. грн підвищиться одноразова виплата жінкам, які народили дитину.

Видатки на трансферт Пенсійному фонду, зокрема на виплату субсидій, майже не зміняться. Натомість уряд передбачив 50 млн грн на створення інституційних компонентів для функціонування накопичувального рівня пенсійної системи.

Також у 2026 році уряд покладе на Пенсійний фонд (тобто на солідарний рівень пенсійного забезпечення) частину видатків на виплату військових пенсій (за законом вони мають виплачуватися з держбюджету). При цьому до максимальних спеціальних пенсій, як і у 2025 році, будуть застосовувати понижуючі коефіцієнти, аби зменшити навантаження на бюджет.

Окремо уряд врегулював ситуацію з доплатами "чорнобильським" пенсіонерам. У законопроєкті про держбюджет він заборонив отримувати такі доплати пенсіонерам, які не проживали в зоні відчуження чи добровільного відселення після 1 січня 1993 року. Розмір цієї доплати становитиме 2 595 грн.

Раніше ЕП писала, що пенсіонери масово переселяються на території, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і через суди встановлюють собі доплати в розмірі однієї та двох мінімальних зарплат.

Уряд планує дещо збільшити видатки на утримання органів державної влади. Зокрема, для Верховної Ради вони зростуть на 16,2% до 3,65 млрд грн, Кабміну – на 9,2% до 1,09 млрд грн, Офісу президента – на 12,4% до 877 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро обійдуться у 2,91 млрд грн (на 15,9% більше, ніж цьогоріч).

Також у бюджеті передбачили 4 млрд грн на "Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування". Що передбачає ця програма – невідомо, проте у 2025 році на програму з аналогічним бюджетним кодом передбачили вдесятеро менше – 405 млн грн. Ще 1,5 млрд грн заклали на виробництво інформаційних програм для державних потреб та іномовлення (на рівні 2025 року).

Підтримка та відбудова

У 2026 році уряд закладає видатки на численні програми підтримки бізнесу та різних галузей економіки. Зокрема, уже традиційно в бюджеті передбачили 18 млрд грн на компенсацію кредитних ставок у межах програми "5-7-9%". Також виділять 2,46 млрд грн на підтримку фермерських господарств, 9,52 млрд грн – на підтримку сільгоспвиробників, 1,37 млрд грн – на гранти для створення бізнесу, 1 млрд грн – на гуманітарне розмінування земель.

Збережеться у 2026 році й фінансування програми "Національний кешбек", підтримка індустріальних парків та підтримка інвестиційних проєктів. Хоча обсяги відповідних видатків у бюджеті не вказані. На ці цілі уряд на власний розсуд буде використовувати залишки коштів у Фонді соціального страхування на випадок безробіття, які залишаться невикористаними 1 січня 2026 року.

У бюджеті вперше передбачені видатки на реалізацію "мінеральної" угоди зі США – 1,92 млрд грн. На що витратять зазначені кошти, не вказано.

На програму "єВідновлення" уряд заклав на 23% більше, ніж цьогоріч, – 1,23 млрд грн. Видатки на програму компенсації за знищене житло не зміняться – 3 млрд грн.

Також майже не змінилися видатки на утримання та будівництво доріг – 12,85 млрд грн (12,6 млрд грн у 2025 році). Водночас на виплату попередньо взятих кредитів "Укравтодором" (ці кредити використовувалися зокрема для фінансування програми "Велике будівництво) у 2026 році планують витратити лише 15 млрд грн (цьогоріч – 24,35 млрд грн).

Крім того, у 2026 році уряд планує реалізувати публічні інвестиційні проєкти в різних сферах (енергетика – на 34,7 млрд грн, транспорт – на 23,32 млрд грн, освіта – на 15 млрд грн, охорона здоров'я – на 18,55 млрд грн) на загальну суму 214,7 млрд грн. Перелік проєктів міститься на сайті Мінфіну.

Тінь боргу

Значною мірою профінансувати всі заплановані видатки уряду вдасться завдяки нарощенню державного боргу. Згідно з пояснювальною запискою до бюджету, його обсяг у 2026 році має сягнути 10,472 трлн грн і перевищити 101% ВВП. 19,9% держборгу буде внутрішнім, а решта 80,1% – зовнішнім, що робитиме державні фінанси вкрай чутливими до коливань курсу валют і до зміни політичної ситуації в країнах-партнерах.

На погашення боргів у 2026 році держава витратить 656,82 млрд грн. Ще 513,12 млрд грн (на 77 млрд грн більше, ніж у 2025 році) підуть на сплату процентів за ними. Загалом держборг у 2026 році обійдеться Україні в 1,078 трлн грн.

держбюджет уряд війна фінансування