Україна масштабуватиме переробку відходів від руйнувань

Україна має масштабувати використання відходів від руйнувань для промисловості та створити економічні стимули для повторного використання таких відходів.

Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

За даними RDNA5, лише у житловому секторі пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду, а загальні збитки оцінюються у 61,1 млрд доларів.

Станом на квітень обліковано понад 6 млн тонн відходів від руйнувань, але це лише ті, що переміщені на майданчики тимчасового зберігання, фактичні обсяги є значно більшими.

Українські чиновники зустрілися з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) і підбили підсумки пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань і готуються до наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки.

За словами заступниці міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської, сьогодні значна кількість таких відходів вже обліковується щонайменше у шести областях.

"Фактично з цим працює кожна громада, немає жодного регіону, де б були відсутні руйнування. Тому рішення мають бути масштабованими на всю країну", — зазначила вона.

Пілотний проєкт, який триває з 2024 року, реалізується у Київській області та п'яти містах (Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв, Херсон), дозволив не лише відпрацювати підходи, а й запустити конкретні рішення на місцях.

Україна отримала необхідне обладнання для роботи з відходами, проведено навчання для фахівців, розпочато розвиток переробки матеріалів, впроваджено системний моніторинг і аналіз.

У Бородянці вже налагоджено технологічний цикл обробки матеріалів, які в подальшому можуть бути повторно використані у виробництві дорожнього покриття.

Виробники мають інтегрувати перероблені матеріали у виробництво, зазначають у міністерстві. Водночас головна умова — якість і безпечність кінцевого продукту, який має відповідати встановленим стандартам.

Японська сторона підтримала необхідність розробки чітких технічних вимог до продукції з перероблених матеріалів. Це може стати основою для розвитку ринку і залучення бізнесу, особливо у дорожньому будівництві.

Окремо учасники зустрічі зупинились на проблемі поводження з азбестовмісними матеріалами. Сьогодні в Україні використовуються різні протоколи, розроблені міжнародними організаціями, однак єдиного підходу немає.

Безпечного використання азбесту не існує, і потрібно напрацювати єдині правила — від виявлення до утилізації, наголошують у міністерстві.

При чому в Україні бракує лабораторій для швидкого аналізу небезпечних матеріалів. Частину досліджень досі доводиться робити за кордоном.

JICA передасть необхідне обладнання, що дозволить проводити аналіз на місці і планує розширити навчальні програми для спеціалістів – це дозволить частково вирішити питання.

Мінрозвитку визначило ключові напрями подальшої роботи: удосконалення законодавчої бази, розвиток переробки та повторного використання, створення економічних стимулів для повторного використання та масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами.

Нагадаємо:

Раніше повідомлялося, що Україні розглядають можливість повного "життєвого циклу" відходів руйнувань внаслідок війни — від їх утворення до повторного використання матеріалів.

Раніше повідомлялося, що у Бородянці на Київщині почала працювати лінія з екологічного перероблення будівельного сміття, що утворилося в результаті збройної агресії РФ.

В Україні від початку повномасштабного російського вторгнення програма розвитку ООН (ПРООН) допомогла розчистити 1 мільйон тонн завалів.