Пустеля, де вирощують єдинорогів. Як Ізраїль заробляє мільярди на кібербезпеці
Ізраїль є одним із лідерів світового ринку кібербезпеки, залучаючи мільярди венчурних інвестицій з Кремнієвої долини. Як служба в армії та кібероперації проти Ірану перетворюють ізраїльтян на гуру IT-галузі.
У технологічному світі Ізраїль давно називають нацією стартапів. У невеликій країні на Близькому Сході з населенням близько 10 мільйонів людей і територією, меншою за Київську область, регулярно залучають багатомільярдні інвестиції та відбуваються поглинання місцевих компаній американськими корпораціями.
Особливе місце в ізраїльській технологічній індустрії посідає кібербезпека. У рекордному 2021 році місцеві компанії залучили близько 40% усіх світових приватних інвестицій у цю галузь. Ба більше, майже третина всіх кібербезпекових єдинорогів світу розташована саме в Ізраїлі. За цим успіхом стоїть незвична модель взаємодії армії, держави, науки та приватного бізнесу.
На відміну від інших країн, значна частина ізраїльських підприємців починає свій шлях не в університетах чи технологічних корпораціях, а в спецпідрозділах Армії оборони Ізраїлю. Згодом колишні військові створюють стартапи, залучають міжнародні інвестиції та продають свої компанії за мільярди доларів.
Одним із поштовхів до розвитку цієї індустрії стала секретна кібероперація, яка допомогла уповільнити іранську ядерну програму і водночас сприяла початку нового етапу кіберпротистояння, у якому Ізраїль опинився серед головних цілей.
Як країна перетворила кіберзагрози на багатомільярдну індустрію? Чому військова розвідка стала кузнею технологічних підприємців і як державі вдалося поєднати оборонні потреби з розвитком приватного бізнесу?
Історія однієї олімпіади
Історія ізраїльської індустрії кібербезпеки тісно пов'язана з "Олімпійськими іграми", але не з міжнародними спортивними змаганнями, а з однойменною таємною операцією, яку США та Ізраїль провели проти іранської ядерної програми.
У середині 2000-х років керівництво обох країн побоювалося, що Іран стрімко просувається в збагаченні урану, а отже, наближається до створення ядерної зброї. Перед ними постав вибір: завдати військових ударів по іранських ядерних об'єктах, ризикуючи ескалацією, що через два десятиліття зробив 47-й президент Дональд Трамп, або знайти менш очевидний спосіб уповільнення програми.
Так чи не вперше в історії виникла ідея створення кіберзброї. Нею стало шкідливе програмне забезпечення (ПЗ), так званий комп'ютерний хробак. На відміну від звичайного комп'ютерного вірусу, який заражає інші файли, хробак поширюється між комп'ютерами, використовуючи вразливості програмного забезпечення.
Хробак мав проникнути в системи управління центрифугами для збагачення урану й виводити їх з ладу. Ціллю став ядерний комплекс у Натанзі, де тисячі центрифуг працювали на високих швидкостях, розділяючи ізотопи урану. Усе мало відбуватися приховано, щоб пошкодження виглядали як звичайні несправності.
Протягом 2008-2010 років у межах операції застосовували різні версії шкідливого ПЗ, відомого як Stuxnet. Опинившись усередині, Stuxnet шукав конкретне промислове обладнання Siemens, яке управляло роботою центрифуг.
Програма періодично втручалася в режими обертання. Одна з досліджених версій Stuxnet два тижні спостерігала за роботою обладнання, після чого змінювала частоту керування електродвигунами, а потім повертала її до нормальних значень. Наступний етап саботажу міг початися приблизно через 27 днів.
За оцінкою американського Institute for Science and International Security, до 2010 року в Натанзі замінили тисячу центрифуг. Дослідники припускали, що частину пошкоджень міг спричинити Stuxnet, хоча встановити його вплив було неможливо.
Однак у 2010 році Stuxnet поширився за межі початкової цілі, що призвело до його викриття. Офіційно США та Ізраїль не визнали своєї причетності до операції. Проте через кілька років журналістські розслідування, зокрема The New York Times, розкрили подробиці її проведення та роль Вашингтона й Тель-Авіва.
"Stuxnet став одним із поштовхів до активного розвитку кібербезпекової індустрії Ізраїлю. Після цієї атаки Іран усвідомив, що протистояння з противником не обмежується фізичним простором", – каже виконавчий директор Cyber7 Даніель Мартін. Цю організацію створили у 2021 році з ініціативи ізраїльського уряду для допомоги місцевим кібербезпековим стартапам у пошуку інвесторів та клієнтів.
Операція "Олімпійські ігри" відкрила скриньку Пандори для самого Ізраїлю. Країна стала однією з найбільш атакованих у кіберпросторі, а значна частина загроз надходила від ворожих держав і пов'язаних з ними угруповань, зокрема з Ірану.
За словами Мартіна, відтоді Іран почав розвивати кіберспроможності та вкладати в цей напрям великі кошти. "Є десятки іранських атакувальних угруповань, які спеціалізуються на операціях проти Ізраїлю та Сполучених Штатів", – додає він.
Це створило для Ізраїлю новий виклик, який поступово ставав таким же важливим елементом національної безпеки, як протиракетна оборона чи розвідка.
Звідки беруться ізраїльські кіберкомпанії
Наприкінці 2025 року в Ізраїлі працювали 597 кібербезпекових компаній. Того ж року вартість угод із продажу таких бізнесів, так званих екзитів, сягнула 72,6 млрд дол. Майже вся сума припала лише на три компанії – Wiz, CyberArk та Armis. Без них загальна вартість екзитів була б меншою за 2 млрд дол.
За рік ізраїльські компанії залучили близько 6 млрд дол. інвестицій, стверджують дослідження IVC, Cybertech Global та YL Ventures. Вони оцінюють обсяги фінансування галузі в діапазоні від 4,8 млрд дол. до 8,3 млрд дол.
Попри розбіжності в оцінках, усі три дослідження вказують на спільну тенденцію: кількість інвестиційних угод стабільна, а збільшення обсягів фінансування свідчить про зростання середнього розміру інвестиційних раундів з 29 млн до 60 млн дол.
Ізраїльська екосистема кібербезпеки об'єднує великих технологічних гравців, молоді стартапи, університети, держустанови, спецслужби та армію. Головна її особливість – тісний зв'язок між військовими підрозділами і приватним сектором.
"Молоді ізраїльтяни потрапляють до армії, зокрема до розвідувальних і технологічних підрозділів. За три-чотири роки вони здобувають унікальні знання, працюють із сучасними технологіями та виконують реальні завдання, а після звільнення засновують стартапи або приєднуються до наявних", – пояснює Мартін.
Щоб цей механізм запрацював, на початку 2010-х років ізраїльський уряд вирішив створити в Беер-Шеві, місті посеред пустелі Негев, новий центр кібербезпекової індустрії. Ідея полягала в тому, щоб зосередити в одному місці військових, науковців, державні установи та приватні технологічні компанії. До цього ізраїльський ІТ-сектор був сконцентрований переважно навколо Тель-Авіва.
У 2011 році прем'єр Біньямін Нетаньягу оголосив національну кіберініціативу, а через три роки представив проєкт CyberSpark і заявив про намір перетворити Беер-Шеву на кіберстолицю Ізраїлю. Основою кластера став Університет Бен-Гуріона, поруч з яким відкрили технологічний парк Gav-Yam Negev.
Держава запропонувала компаніям економічні стимули і перспективу доступу до університетських досліджень та військових технологічних кадрів. До міста почали заходити міжнародні корпорації, зокрема Oracle, Deutsche Telekom та EMC. Згодом у технологічному кластері розмістили й державні структури кіберзахисту.
Держава сформувала екосистему, у якій університет готує фахівців і проводить дослідження, армія забезпечує досвід, держустанови займаються кіберзахистом, а приватний бізнес перетворює технологічні розробки на комерційні продукти.
Беер-Шева трансформувалася в один з головних центрів ізраїльської кіберіндустрії, який залучив міжнародні корпорації, дослідницькі підрозділи та стартапи ще до завершення переїзду військових підрозділів до міста.
За словами Мартіна, приблизно за десятиліття кількість інженерів у Gav-Yam Negev зросла з нуля до трьох тисяч. У ньому працюють близько 75 компаній.
Армія готує майбутніх підприємців
У 1990-х Ізраїль створив умови, за яких іноземні інвестори могли фінансувати місцеві технологічні компанії. Ця взаємодія привела до того, що 71% венчурних інвестицій в ізраїльський high-tech у 2015-2023 роках надходив від іноземних інвесторів. Це пояснює, чому компанії з порівняно невеликої країни могли швидко залучати сотні мільйонів доларів і конкурувати з американськими розробниками.
Ще одна особливість ізраїльської кіберіндустрії – обмежений внутрішній ринок. Пів тисячі компаній спеціалізуються на кібербезпеці в країні з населенням 10 млн. Внутрішнього попиту недостатньо для такої кількості бізнесів, тому працює модель, характерна для інших невеликих технологічних держав, зокрема Естонії.
Підприємці створюють компанії для міжнародного ринку. Вони розуміють, що їхній основний клієнт перебуватиме передусім у США. Відповідно, продукти, бізнес-моделі та стратегії продажів орієнтуються на глобальну конкуренцію.
Однією з головних причин розвитку ізраїльської кібербезпекової індустрії стала система підготовки фахівців у військових технологічних та розвідувальних підрозділах. Найвідоміший з них – Unit 8200, який спеціалізується на радіоелектронній розвідці, аналізі великих масивів інформації та кіберопераціях.
Особливість системи в тому, що молоді ізраїльтяни під час військової служби отримують досвід, на який у цивільному секторі можуть знадобитися роки. Після ретельного відбору та спеціалізованої підготовки частина військовослужбовців у 18-20 років розробляє програмне забезпечення, аналізує складні інформаційні системи, створює інструменти обробки даних та протидії кіберзагрозам.
За свідченнями колишніх військовослужбовців цього підрозділу, невеликі команди отримують конкретні завдання, наприклад, розробити систему аналізу розвідувальної інформації, автоматизувати обробку даних або створити інструмент для виявлення кіберзагроз. Вони мають свободу у виборі технічних рішень і можуть взаємодіяти з військовими фахівцями, які використовуватимуть ці системи.
Таким чином, молоді інженери не просто "пишуть код", а проходять увесь цикл створення продукту – від визначення проблеми та пошуку рішення до його випробування в реальних умовах і подальшого вдосконалення. Ще під час служби вони отримують досвід, близький до роботи в технологічному стартапі.
Після звільнення ці люди переходять у приватний сектор з набутим досвідом. За роки служби вони формують професійні зв'язки. Колишні колеги стають співзасновниками компаній, першими працівниками або інвесторами. Навколо випускників Unit 8200 сформувалися підприємницькі спільноти та акселераційні програми, які підтримують створення технологічних компаній.
У 2014 році держава хотіла перенести до Беер-Шеви технологічні та розвідувальні підрозділи армії. Вона розраховувала, що військові фахівці після служби залишатимуться в місті, працюватимуть у приватних компаніях або створюватимуть стартапи. Реалізація цього задуму розтягнулася на роки, а перші підрозділи почали переїжджати до нового кампусу лише у 2026 році.
Четверо друзів і 32 мільярди
У 2021 році ізраїльські компанії залучили рекордні 8,8 млрд дол. інвестицій, що становило близько 40% усього приватного фінансування галузі у світі.
За словами виконавчого директора Cyber7, одним з головних чинників стала пандемія Covid-19, яка прискорила перехід компаній на віддалену роботу. Якщо раніше корпоративна кібербезпека зосереджувалася на захисті офісної інфраструктури та внутрішніх мереж, то тепер компанії мусили опікуватися безпекою тисяч працівників, які підключалися до корпоративних систем з домівок.
Однак після рекордного року інвестиційна активність почала спадати. У 2022-2023 роках компаніям стало складніше залучати фінансування в попередніх обсягах.
Новим випробуванням став напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року та подальша війна. Протистояння супроводжувалося різким посиленням кібератак проти Ізраїлю, зокрема з боку Ірану. За оцінками Cyber7, їх кількість зросла приблизно втричі, причому атаки ставали не лише численнішими, а й складнішими.
Кібербезпека залишається одним з найпривабливіших напрямів ізраїльської технологічної індустрії для інвесторів. За даними Управління інновацій Ізраїлю, від початку війни на кібербезпекові компанії припадало близько 29% залученого стартапами капіталу, тоді як у відповідні періоди попередніх років – 13-19%.
У 2026 році ізраїльська кібербезпекова індустрія налічує понад 20 єдинорогів (стартапи, які коштують понад 1 млрд дол.). За даними платформи Dealroom, їх кількість сягає 26 або близько 28% усіх кібербезпекових єдинорогів світу.
Одним з найяскравіших прикладів розвитку ізраїльської кіберіндустрії стала компанія Wiz. Її засновники Ассаф Раппапорт, Амі Лутвак, Інон Костіка та Рой Резнік познайомилися під час служби в ізраїльській армії.
Перші троє потрапили до елітної військової програми Talpiot, яка готує фахівців для технологічних підрозділів ЦАХАЛу. Згодом вони служили в розвідувальному підрозділі 8200, де познайомилися з четвертим майбутнім партнером.
За спогадами Костіки, молодим розробникам доручали завдання, результати яких використовувала військова розвідка. Під час Другої ліванської війни 2006 року вони побачили, як розроблені ними технології впливали на події на полі бою, але конкретних деталей цієї роботи засновники не розкривали.
Після армії їхні шляхи розійшлися, але у 2013 році друзі створили компанію, спираючись на спільний військовий досвід і взаємну довіру. Так з'явився Adallom – стартап із захисту корпоративних хмарних сервісів, який у 2015 році Microsoft придбала за 320 млн дол. Наступні п'ять років підприємці працювали в Microsoft, де отримали досвід розробки продуктів для великих міжнародних клієнтів.
У 2020 році вони залишили корпорацію і заснували Wiz. Головною ідеєю компанії був новий підхід до захисту хмарної інфраструктури. Її розвиток збігся з пандемією, коли бізнес масово переходив на віддалену роботу й хмарні технології.
У 2022-му річний дохід Wiz досяг 100 млн дол. У 2024-му засновники відмовилися від пропозиції Google купити їхню компанію за 23 млрд дол. Через рік сторони домовилися про продаж за 32 млрд дол., а в березні 2026 року закрили угоду.
Історія Wiz пояснює один з механізмів розвитку ізраїльської кібербезпекової індустрії. Військова служба забезпечила майбутнім підприємцям технологічні компетенції та сформувала команду, перший стартап дав досвід створення й продажу бізнесу, а робота в Microsoft – знання глобального корпоративного ринку.