Повний Ормуз. Через війну в Перській затоці ЄС та Україні не вистачить газу

Хоча президент США Дональд Трамп вигадує нові методи тиску на Іран – від позначення Ормузької протоки "новою територією США" до "найжорсткіших санкцій в історії" та "економічної операції" з ізоляції Тегерана, повної деблокади Ормузу він не досяг. Штати лише проклали маршрут, яким щоночі проходять до 20 суден.

Місяці ескалації на Близькому Сході впливають на енергоринки світу: від подорожчання нафти та газу до виходу ОАЕ з ОПЕК. Ще одним наслідком кризи стало рекордно низьке заповнення газосховищ ЄС перед опалювальним сезоном.

Експерти вважають, що за умови теплої зими великих проблем у Євросоюзі не буде. Проте що станеться в іншому випадку? До того ж, від імпорту газу з ЄС залежить Україна. Як блокування Ормузької протоки вплинуло на економіку ЄС? Чи врегулював блок кризу з авіапальним? Чи вистачить країнам газу?

Як ормузька криза впливає на ЄС

Лише за перші 44 дні війни США та Ізраїлю проти Ірану витрати Євросоюзу на енергоносії зросли на понад 22 млрд євро, заявляла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Надалі ця цифра лише підвищувалася. На цьому тлі Брюссель у травні знизив прогноз економічного зростання блоку на 2026 рік з 1,4% до 1,1%. Прогноз щодо зони євро скоротився ще більше – до 0,9%.

До початку війни в Ірані очікувалося помірне зростання економіки ЄС та зниження інфляції, але після початку ескалації прогноз погіршився. Річна інфляція сягає 3,2% і перевищує цільовий показник 2%, встановлений ЄЦБ. Головна причина – ріст вартості енергоносіїв на тлі перебоїв з постачанням у Перській затоці.

У Єврокомісії потрясіння на енергоринках називають "другим шоком менш ніж за п'ять літ" після 2022 року, коли вторгнення Росії в Україну спровокувало в ЄС найважчу енергетичну кризу за останні десятиліття. Там попереджають, що залежність блоку від імпортних викопних видів палива робить його вразливим щоразу, коли геополітична напруженість ставить під загрозу світові поставки.

Брюссель очікував, що торгівля через Ормуз почне відновлюватися не раніше вересня і буде обмеженою до кінця 2026 року, а ціни на енергоносії повернуться до базових рівнів до кінця 2027 року. За такого сценарію інфляція наступного року може сягнути 3,5%, а темпи річного зростання ВВП впадуть до 0,7%.

Водночас у Chatham House визнають: навіть раптове відкриття Ормузу не вирішить проблему енергетичної вразливості Євросоюзу, який "надмірно залежить від ненадійного та постійно дорогого природного газу".

Низькі запаси перед зимою

З часу різкого скорочення обсягів поставок російського трубопровідного газу до ЄС у 2022 році блок імпортує дедалі більші обсяги скрапленого природного газу (СПГ) зі США. Якщо у 2021 році зі Штатів надходили 28% СПГ, то до 2025 року цей показник зріс до 58%, а за підсумками першого кварталу 2026-го – до 63%.

Очікувалося, що Євросоюз дедалі більше залучатиме Катар як основного постачальника СПГ. До війни в Ірані Доха прагнула подвоїти свої експортні потужності СПГ і стати другим найбільшим світовим експортером після США. Це дозволило б країнам ЄС забезпечити вкрай важливу диверсифікацію постачань.

Здавалося, що ЄС навчився жити без енергетичних криз, а Росію як головного постачальника газу замінили США і Норвегія. Зима 2026-2027 років обіцяла низькі ціни та відновлення промисловості, але війна на Близькому Сході все змінила.

По-перше, іранські ракетні удари знищили 17% потужностей катарського комплексу в Рас-Лаффані, який виробляє 20% скрапленого газу у світі.

По-друге, через бомбардування Ірану ціни на газ у ЄС зросли до 50-60 євро за МВт-год., що більш ніж удвічі перевищило довоєнні показники. Коли настало перемир'я, нафта подешевшала, а газ – ні: зараз він коштує 60-65 євро за МВт-год.

Такий стрибок цін ламає давню схему закупівель палива напередодні зими. Традиційно газ влітку дешевшав і до кінця жовтня ЄС накопичував близько 100 млрд куб. м. Однак цього літа ціна не впала. Ба більше, запаси в сховищах рекордно низькі: на початку серпня там було лише 60% (60 млрд куб. м).

Експерти та учасники ринку переконані: рекомендований Євросоюзом рівень заповнення – 90% до 1 листопада або 1 грудня – уже недосяжний, і якщо зима буде суворою, то ціни злетять, а ЄС знову зануриться в енергетичну кризу.

З цього зловтішається спецпосланець Путіна Кирило Дмитрієв. "ЄС стоїть перед загрозою енергетичної кризи з власної вини", – написав він, додавши до твіту графік заповнюваності сховищ та гіфку Джона Сноу з "Гри престолів", де замість "зима близько" написав "рахунки близько", маючи на увазі ціни на газ і світло.

"Влітку зазвичай усе спокійно, але не цього року. У кращому разі сховища до опалювального сезону заповняться на 70-80%. Якщо зима буде м'якою – нічого страшного. Якщо буде холодно й безвітряно – почнуться складнощі", – попереджає експертка з енергетики з Колумбійського університету Енн-Софі Корбо.

За її словами, до війни в Ірані США та Катар обіцяли збільшити постачання на світовий ринок, а ціни відображали очікування надлишку газу, тому ЄС не поспішав заповнювати підземні сховища до зими, розраховуючи на падіння цін влітку.

Однак через затягування війни на Близькому Сході ця ставка ризикує не спрацювати, особливо на тлі конкуренції за СПГ з країнами Азії. Криза поглиблюється через літню спеку. "Коли почалася війна, я думала: нічого страшного, Азія споживатиме трохи менше газу, але спека та кондиціонери призвели до того, що попит там, навпаки, зріс", – каже Корбо.

Поки триває іранська війна, Євросоюз перебуватиме в підвішеному стані, але все може швидко змінитися, підкреслюють в Оксфордському інституті енергетичних досліджень (OIES). "Ціни на ф'ючерси вказують на те, що в січні газ, можливо, коштуватиме менше, ніж зараз. Який сенс заповнювати сховища влітку, якщо взимку можна буде купити цей газ на ринку?" – пишуть аналітики.

Європейське агентство ACER, яке координує нагляд за енергетикою у всіх 27 країнах ЄС, також упевнене, що гострої кризи не буде, оскільки за останні роки блок забезпечив себе терміналами для регазифікації скрапленого газу. "Потужності регазифікації допоможуть компенсувати нестачу запасів у підземних сховищах за умови адекватної пропозиції скрапленого газу", – заявляє ACER.

Тобто якщо іранська війна закінчиться, ЄС спокійно переживе зиму. Утім, ситуація непрогнозована. "Може статися що завгодно. Наприклад, українці підірвуть російські газопроводи до Туреччини чи "Ямал-СПГ", або ураган в Америці позначиться на обсягах експорту газу. Тоді ціни зростуть", – резюмує Корбо.

Високі ціни та повільні темпи накопичення газу в ЄС через проблеми з імпортом і спеку можуть вдарити і по Україні на тлі обстрілів її газової інфраструктури та підготовки до надскладної зими. Це призведе до дорожчого імпорту.

Авіагалузь: катастрофи не сталося

На тлі війни на Близькому Сході та блокади Ормузької протоки почало дорожчати авіаційне пальне, змушуючи перевізників скорочувати рейси та підвищувати ціни на квитки. У квітні-травні авіакомпанії називали нову кризу гіршою за пандемію, а експерти очікували на системний дефіцит пального в травні.

Попри значне скорочення рейсів, у червні в ЄС після антикризових заходів оголосили, що найгіршого сценарію вдалося уникнути: ситуація з поставками пального стабілізувалася завдяки нарощуванню імпорту зі США та Нігерії.

Проте різке подорожчання пального боляче б'є по регіональних аеропортах та авіакомпаніях, адже на закупівлю гасу припадають 25-30% операційних витрат перевізників. Через це вони змушені скорочувати невигідні маршрути.

За словами єврокомісара з питань транспорту Апостолоса Ціцікостаса, пасажири можуть відчути повний вплив підвищення вартості квитків наприкінці 2026 року або наступного, коли закінчиться термін дії хеджування. Разом з тим, він підкреслив, що ЄС має резерви авіапального і готовий реагувати на нові виклики.

Єврокомісар наголосив на важливості припинення війни та відновлення звичного судноплавства через Ормуз. "Це не лише питання авіапального чи пального загалом. Нас, можливо, чекає глобальна рецесія", – попередив Ціцікостас.

Ризик дефіциту пального не зник, визнають в Агентстві з безпеки авіації ЄС (EASA). На початку серпня регулятор попередив: стійкий дефіцит на тлі напруги на Близькому Сході може змусити євросоюзівські аеропорти та авіакомпанії активніше переходити із звичного авіапального Jet A-1 (має нижчу температуру замерзання) на Jet A, яке частіше використовується в США та Канаді.

Регулятор не має серйозних занепокоєнь щодо безпеки Jet A, посилаючись на його щоденне використання в Північній Америці, але побоюється плутанини під час перехідного періоду, коли використовуються різні види пального. Особливо тоді, коли екіпажі або електронні диспетчерські системи помилково припускають, що літак заправлений пальним Jet A-1, тоді як насправді в його баках Jet A.

Такі помилки можуть мати "серйозні експлуатаційні наслідки", оскільки знижують запас міцності під час далеких польотів, попереджає EASA.

Дефіцит моторних олив

Окрім дефіциту авіапального і підвищення цін на нафту та газ, війна на Близькому Сході також призвела до глобальної нестачі сировини для моторних олив.

У перші місяці війни найбільші європейські автовиробники Volkswagen та Stellantis використовували накопичені запаси олив, імпортовані з Близького Сходу. Тепер резерви вичерпані, а ціни на оливи групи III зросли втричі до 4 тис. дол. за тонну.

Одна з головних причин дефіциту – березневий удар Ірану по заводу Shell в Катарі, після чого постачальники розпродали запаси олив для Європи і США.

"Альтернатив стає менше. Навіть якщо Ормуз відкриється завтра, Європа і США отримають нові партії олив не раніше жовтня", – кажуть в Argus Media.

Автоконцерни почали шукати інших постачальників і тестувати змінені рецептури мастильних матеріалів, але ринок досі вразливий. "Нові перебої в судноплавстві можуть збільшити дефіцит. Тоді заміна олив для водіїв в усьому світі буде дорожчати, а терміни обслуговування збільшаться", – попереджає FT.