Як збільшити доходи держави

Початок 2026 року був складним періодом для малого бізнесу, Мінфіну та народних депутатів через необхідність збільшення податкових надходжень.

Продовження терміну дії сплати військового збору, запровадження ПДВ для спрощенців, дроблення бізнесу, фіскальні новації з міжнародних зобовʼязань України стали провідними темами палких дискусій.

Воєнні видатки потребують стабільного фінансування, зовнішня допомога партнерів є, але вони наполегливо радять уряду шукати власні джерела доходів.

Ідеться про покращення податкового адміністрування, розширення податкової бази та ухвалення непопулярних законодавчих рішень, зокрема, скасування пільг з оподаткування міжнародних відправлень в Україну.

Аналіз поточного стану справ з адмініструванням податків в Україні свідчить, що фіскальні резерви доволі значні. За даними дослідження "CASE України", Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи, втрати бюджету від схем тіньової економіки у 2024 році оцінювалися 500 млрд грн.

За 2025 рік голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики оцінив їх майже вдвічі більшою цифрою. Це зарплати в конвертах, контрабанда, сірий імпорт, контрафакт підакцизних товарів та інші схеми.

Ці оцінки показують, що значна частина втрат доходів бюджету виникає через низьку спроможність влади адмініструвати податки. За кожним з основних податків бюджет втрачає 15-30% від бази оподаткування через неефективний контроль та корупцію. Так, за оцінкою Єврокомісії, VAT compliance gap для України у 2023 році становив 15,2%. Середній VAT compliance gap у країнах ЄС становить 6,4%.

За іншими податками подібних оцінок Євросоюзу (tax gap) у публічній площині немає, однак окремі дослідження аналітичних центрів в Україні вказують на системні проблеми за всіма бюджетоформуючими податками.

Зупинимося детальніше на адмініструванні акцизного збору, оскільки цей податок є показовим прикладом проблем та резервів для збільшення його надходжень.

Акцизний податок і втрати бюджету

Акцизний податок є, мабуть, одним із найбільш зарегульованих податків в Україні. Його адміністрування передбачає ліцензування, акцизні марки, реєстрацію акцизних накладних, контроль виробництва та імпорту, обов'язкове застосування РРО, спеціальні правила обігу підакцизних товарів і звітність.

Проте наявність великої кількості регуляторних вимог не гарантує якісного адміністрування. Дослідження Kantar фіксують високі показники тіньового ринку, особливо в сегментах тютюнових виробів та електронних сигарет.

За даними компанії, частка нелегальної продукції в категорії тютюнових виробів на початку 2026 року становила 17,6%, електронних сигарет у липні-серпні 2025 року – 93,6%. Висока частка тіньового ринку сигарет – це річна втрата 18-19 млрд грн.

Виконуючи зобов'язання перед Євросоюзом, Україна щороку підвищує акцизи, але це не збільшує податкові надходження. Податкове навантаження зростає для легального бізнесу, а тіньовий сегмент отримує додаткову конкурентну перевагу, бо може продавати свою продукцію дорожче. Відсутність належного контролю з боку держави створює ризик переходу частини легального ринку в тінь.

Розрив між попитом та податками

Дані податкової служби щодо виторгів через РРО в сегменті тютюнових виробів та електронних рідин демонструють значні сезонні коливання.

Щороку після серпня виторги цигарок через РРО зменшуються. У 2025 році офіційні продажі впали з 14,6 млрд грн у серпні до 12,1 млрд грн у лютому (-17%).

У Закарпатській, Миколаївській, Рівненській, Сумській і Тернопільській областях таке падіння перевищило 30%. Це свідчить про зростання тіньового ринку, а не про перехід до здорового способу життя. Підтверджують це кілька аргументів.

За повідомленням Бюро економічної безпеки, офіційні посіви листя тютюну у 2025 році становили 840 га, тоді як за результатами супутникового моніторингу – 14,8 тис. га. Різниця – це сировина для виробництва контрафакту і тіньового ринку.

Другий чинник – недосконале регулювання ринку рідин для електронних сигарет. За відсутності чітких правил та ефективного контролю частина споживачів переходить із дорожчих легальних нікотинових продуктів до дешевших альтернатив, які майже повністю перебувають поза легальним ринком.

Ідеться передусім про електронні сигарети та рідини, що можуть продаватися без маркування, підтвердженого походження, фіскального чека та ефективного контролю за роздрібною реалізацією. У такій ситуації попит переміщується в менш контрольований сегмент, де держава втрачає значні податкові надходження.

У квітні 2026 року БЕБ провело операцію проти нелегального ринку електронних сигарет. Детективи здійснили понад 70 обшуків у мережі магазинів товарів для вейпінгу, вилучили майна на 30 млн грн і задокументували діяльність групи осіб, які організували незаконне виробництво та збут рідин для електронних сигарет.

Нацполіція в травні провела 272 обшуки, вилучила майна на 170 млн грн і задокументувала несплату понад 100 млн грн акцизного податку.

Ці операції показали, що тіньовий сектор електронних сигарет перетворився на масштабну схему, яка генерує значні прибутки організаторам та мільярди гривень збитків для бюджету країни. Утім, проведені заходи не вирішили первинні передумови існування тіньового ринку електронних сигарет в Україні.

Не вирішуються ці проблеми і шляхом запровадження більш складних систем адміністрування на зразок "е-Акцизу". Електронна система може бути корисною для відстеження легального обігу, але вона не охопить тіньове виробництво, нелегальні канали постачання та продаж продукції без документів.

Якщо спочатку не усунути причини існування тіньових ринків, електронні системи контролю не забезпечать бажаного результату. У такому випадку робота в правовій площині стане дорожчою, а тіньовий сегмент збереже цінову перевагу.

Детінізація ринків

Зважаючи на значні бюджетні втрати, влада має вирішити найбільш нагальні проблеми, які можуть швидко збільшити надходження акцизного збору. Ідеться не про створення додаткового тиску на легальний бізнес, а про зменшення ринку тіньових операцій, які призводять до втрати податкових надходжень.

Першочерговим кроком має бути запровадження KPI/OKR (Objective Key Results) для податкової, митної служб та Бюро економічної безпеки, які мали б давати реальну оцінку результатам роботи цих служб у зменшенні тіньових ринків.

Слід законодавчо врегулювати питання використання рідин для електронних сигарет. Відповідний документ забезпечуватиме чітку ідентифікацію товару, сприятливі умови для легальних учасників ринку та протидію тіньовим.

Доцільно також запровадити методику tax gap для розрахунку втрат акцизного збору, щоб держава могла визначати масштаби втрат бюджету і протидіяти їм.

Ці заходи можливо реалізувати швидко, до кінця 2026 року. Вони не потребують радикальної перебудови податкової системи і можуть бути реалізовані за умови скоординованих дій уряду, парламенту та учасників легального ринку.

Усі передумови для цього є. 5 червня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №733 про створення міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки. Її співголовою визначений міністр фінансів, а її основне завдання – координація дій державних органів у сфері детінізації економічних процесів в Україні.