"Чорти, які мають три тисячі ФОПів". Що стоїть за "виходом з тіні" "Маркетопту" та "Ябка"

Українські ритейл-мережі почали оголошувати про "перехід на нові стандарти роботи": видачу фіскального чека та відмову від дроблення бізнесу на тисячі ФОПів. З такими заявами вийшли полтавська регіональна мережа продуктових магазинів "Маркетопт" і мережа магазинів техніки "Ябко".

Вони не просто обіцяють налагодити роботу відповідно до законодавства і відшкодувати державі недоплачені кошти, а й закликають бізнес перейти на "світлу сторону" і припинити використовувати схеми з мінімізації податків.

Обидві заяви компаній пролунали на тлі розслідувань Бюро економічної безпеки (БЕБ) щодо ухилення від сплати ними податків. Призначений у липні 2025 року керівник бюро Олександр Цивінський планує прозвітувати про результати своєї роботи перед депутатами фінансового комітету Верховної Ради 3 червня.

Чи вдалося БЕБ переконати "Маркетопт" та "Ябко" почати працювати відповідно до законодавства і як відбувається така трансформація?

Кейс "Маркетопту"

21 травня продуктова мережа "Маркетопт" заявила, що починає "суттєву трансформацію" бізнесу. Цей процес включатиме реорганізацію обліку та звітності, початок роботи через єдину юридичну особу замість дроблення на численних ФОПів, гарантування прозорості операцій та оподаткування.

За даними YouControl, ключовими особами групи "Маркетопт" є Віктор Маренич, Станіслав Піскун і Костянтин Кривич. Магазини групи працюють під вивісками "Маркетопт", "Маркет Express" та "Оптовичок" на Полтавщині та в інших шести областях, а її головний офіс розташований у Кременчуці.

За даними Bihus.Info, у 2023 році одна з компаній Маренича отримала 1,7 млрд грн підрядів від "Київміськбуду" на виконання будівельних робіт, а сам Маренич може бути пов'язаний з колишнім президентом компанії Ігорем Кушніром.

У своєму повідомленні полтавська мережа фактично визнає, що дробить бізнес на ФОПи та видає по кілька чеків. Однак провину за це компанія покладає передусім на "прогалини в українському законодавстві".

Заяві "Маркетопту" передували публічні звинувачення голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Останній систематично згадував про неї в контексті схем дроблення бізнесу щонайменше з липня 2025 року.

Так, у жовтні 2025 року депутат заявив, що виявив дроблення "Маркетопту" на щонайменше 60 ФОПів. За його підрахунками, бюджет втратив через це 1,1 млрд грн податків. Він скаржився і на відсутність реакції правоохоронців та податківців щодо використання цією мережею схем з мінімізації податкових платежів.

Джерела ЕП в правоохоронних органах зазначають, що публічна активність Гетманцева пов'язана з його особистим конфліктом із власниками "Маркетопту". "Тут працює принцип "друзям – усе, а ворогам – закон". Проте це не скасовує того, що вони порушували закон", – каже співрозмовник ЕП, знайомий із ситуацією.

Гетманцев наявність особистого конфлікту спростовує.

"Я був у конфлікті з Матюхою (Андрій Матюха, засновник FavBet – ЕП), зараз я в конфлікті з Федоровим (Михайло Федоров, міністр оборони), намальовується конфлікт з Пишним (Андрій Пишний, голова НБУ).

До цього був конфлікт з Вадимом Мельником (ексголова БЕБ) і Григорієм Козловським (власник Винниківської тютюнової фабрики). У кожному випадку це намагаються видати за щось особисте. Я їх (власників "Маркетопту") не знав і ніколи в житті не бачив. Це чорти, які мають 3,5 тисячі ФОПів, яких ми задокументували в жовтні 2025 року і послали це в БЕБ", – заявив ЕП депутат.

Чи то через публічну активність Гетманцева, чи то через масштаби схем на "Маркетопт" звернуло увагу БЕБ та відкрило кримінальне провадження. За даними бюро, понад 400 магазинів "Маркетопту" дробилися на 3,5 тис. ФОПів.

Частина з них – це працівники, яких оформляли таким чином, аби не сплачувати податок на доходи фізосіб та економити на сплаті єдиного соціального внеску. Інша частина – підставні особи, зокрема студенти та пенсіонери, яких використовували для дроблення оборотів мережі, аби вона могла продовжувати використовувати спрощену систему оподаткування.

У квітні 2026 року співробітники БЕБ обшукали магазини "Маркетопту" і вилучили документи, банківські картки, комп'ютери, "чорну бухгалтерію" та необліковану готівку. Однак навіть після цього "Маркетопт" видавав по кілька чеків на касі, про що згодом повідомив Гетманцев. Це могло свідчити про те, що мережа не відмовилася від практики дроблення бізнесу. Хоча в травні полтавський ритейлер пояснив, що на трансформацію мережі "потрібно більше часу".

"Це обумовлено значною кількістю торговельних об'єктів, особливістю їх організаційної структури, необхідністю переоформлення договірних відносин, налаштування облікових та касових систем, а також проведення відповідних технічних та кадрових процедур. Реалізація зазначених змін потребує часу та не може бути здійснена відразу", – ідеться в заяві мережі.

"Ябко" переходить на "світлу сторону"

Через день після повідомлення "Маркетопту" з аналогічною заявою вийшла мережа "Ябко", яка спеціалізується на продажі смартфонів, ноутбуків та гаджетів.

"Частина трансформації компанії розпочата за результатами розслідування Бюро економічної безпеки щодо окремих аспектів господарської діяльності. Критичні зауваження з боку БЕБ стосувалися використання моделі ФОП, організації облікових, організаційних та податкових процесів, а також практики проведення окремих розрахункових операцій", – ідеться в повідомленні мережі.

Основна юридична особа "Ябка" – ТОВ "Спешлтех", зареєстроване у 2024 році у Львові. За даними YouControl, його власниками є Микола Кахнич і Віталій Турковець. До квітня кінцевою бенефіціаркою була Анна Брижак, колишня керівниця фірми "В-113", пов'язаної з ексдепутатом Петром Димінським. Останній переховується за кордоном через, імовірно, вчинену у 2017 році смертельну ДТП.

За даними "Ябка", мережа представлена 130 магазинами, розташованими в 49 містах. У 2025 році вони заплатили 449 млн грн податків. Попри це, компанія "Ябко" фактично визнала, що дробила бізнес на ФОПи. Там це пояснили "наявністю застарілих моделей господарської практики, що формувалися в умовах постійних змін податкового регулювання та потребують трансформації".

Як і у випадку "Маркетопту", заяві "Ябка" передували публічні атаки Гетманцева, який звинувачував мережу в ухиленні від оподаткування та продажу контрабандних iPhone, і кримінальна справа БЕБ. Львівське видання "Твоє місто" повідомляло, що 13 березня правоохоронці проводили обшуки в приміщеннях "Ябка" в справі про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

За даними співрозмовників ЕП в правоохоронних органах, у "Ябка" вилучили техніку на понад 90 млн грн. У правоохоронців є підозри, що принаймні частина цієї техніки – контрабанда. У "Ябку" ці звинувачення відкидають.

Як і у випадку з "Маркетоптом", перехід "Ябка" на "світлий бік" відбудеться не миттєво. "Трансформація такої великої компанії потребує часу: частина змін уже реалізована, а частина впроваджується", – ідеться в заяві мережі.

Хроніки трансформації

Як саме компанії планують відмовитися від використання схем з ухилення від сплати податків та що мотивує їх почати жити по-новому? Проаналізувавши кейси "Маркетопту" та "Ябка", ЕП відтворює хронологію трансформації цих бізнесів.

Ці випадки об'єднує наявність кримінальних проваджень БЕБ за ухилення від сплати податків у великих розмірах (ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу). Правоохоронці, зокрема, вилучали товари, що ускладнювало роботу бізнесів.

Разом з цим БЕБ надіслала представникам компаній подання про усунення причин та умов. Це ноу-хау почали використовувати за нового керівництва бюро. У документі аналітики БЕБ описують усі схеми мінімізації податків, до яких вдається бізнес, а не лише ті, які розслідуються в межах кримінального провадження.

Після отримання подання компанії пішли на компроміс із БЕБ. Вони погодилися відшкодувати державі недоплачені податки, заплатити штраф, передбачений Кримінальним кодексом (425 тис. грн), та переформатувати свій бізнес так, аби він відповідав умовам чинного законодавства. Натомість кримінальну справу проти компаній закриють – така можливість передбачена ч. 4 ст. 212 КК.

Інша частина компромісу полягає в тому, що після закриття поточної справи БЕБ не відкриватиме проти компаній нові за порушення, описані в поданнях. Зі свого боку компанії публічно оголосили, що починають працювати за новими правилами, та закликали бізнес відмовитися від використання схем.

"Рекомендуємо іншим суб'єктам господарювання суворо дотримуватися законності в ході господарської діяльності, аби бізнес продовжував працювати на благо споживачів, працівників та економіки держави", – ідеться в заяві "Маркетопту".

"Ринок електронного ритейлу має перейти до нових стандартів прозорої діяльності. Побудова великого бізнесу через використання ФОП-моделей створює суттєві правові, фінансові та репутаційні ризики, зокрема в межах розслідувань і процесуальних дій з боку БЕБ, а також ставить під загрозу ідею спрощеної системи оподаткування для малого підприємництва", – заявили в "Ябку".

Що буде далі? За даними співрозмовників ЕП в правоохоронних органах, "Маркетопт" і "Ябко" мають кілька місяців на трансформацію свого бізнесу, припинення дроблення на ФОПи та усунення інших порушень. Зокрема, "Ябко" вже нібито закрила більшість з близько ста пов'язаних з мережею ФОПів. "Меркетопту" на таку трансформацію знадобиться більше часу через більші масштаби мережі.

Надалі БЕБ перевірить, чи дотрималися компанії цієї неформальної угоди. Зокрема, у фокусі правоохоронців буде співпраця компаній з ФОПами на предмет потенційного дроблення бізнесу та використання ФОПів замість наймання.

Кримінальні справи БЕБ направить до суду з проханням їх закрити, адже компанії заплатять штрафи та відшкодують державі недоплачені податки. Від такого компромісу виграють усі: бізнес продовжить роботу, держава отримає податки, а БЕБ відзвітує про успішну боротьбу з тіньовою економікою.

Останнє особливо важливе напередодні запланованого заслуховування фінансовим комітетом Верховної Ради звіту Цивінського за підсумками року роботи на посаді директора БЕБ. Таке засідання має відбутися 3 червня.

Флешмоб чи імітація?

Описані кейси можуть свідчити про новий підхід у роботі БЕБ із бізнесом, який ухиляється від сплати податків. За словами співрозмовників ЕП в правоохоронних органах, ці компанії не стали першопроходцями. Раніше на "компроміс" із БЕБ нібито пішли буковинська продуктова мережа та кілька мереж секонд-хендів.

БЕБ планує продовжувати практику схиляння "сірого" та "чорного" бізнесу до переходу на "світлий" бік. Зокрема, з подібними заявами нібито мають вийти представники ювелірної галузі, повідомили ЕП співрозмовники серед правоохоронців. Крім звичної схеми дроблення бізнесу на ФОПи, "ювелірам" інкримінують схеми з фіктивного експорту та імпорту сировини.

Фахівцям бюро вдалося почати "флешмоб" виходу бізнесу з "тіні" чи заяви компаній пов'язані із звітом Цивінського? Зрештою, і "Маркетопт", і "Ябко" були у фокусі уваги голови комітету, перед яким звітуватиме директор БЕБ, а щиросердні зізнання компаній підвищують імовірність того, що звітування пройде успішно.

З іншого боку, обидві мережі публічно визнали, що порушували законодавство, і публічно взяли на себе зобов'язання більше такого не робити.

Від того, чи дотримаються "Маркетопт" та "Ябко" своїх слів, залежать не лише майбутні надходження до бюджету, а й подальша доля БЕБ. Адже якщо обіцянки компаній не справдяться, то цей публічний акт детінізації може виявитися лише декорацією, за якою ховається відсутність справжньої реформи бюро.