Як повернути в економіку заміновані землі

Замінована земля – це не лише небезпечна територія, це земля, яка тимчасово випадає з економіки. Поки ділянка вважається забрудненою або підозрюється як небезпечна, її не можна обробляти, забудовувати, страхувати, кредитувати.

Саме тому розмінування для України не є лише гуманітарним або безпековим питанням, це одна з базових умов економічного відновлення.

За даними Tony Blair Institute (TBI), економічні втрати України від мін оцінюються 11,2 млрд дол. щороку, втрати регіональних податкових надходжень – 1,1 млрд дол. Це 17,5% бюджету 2026 року на безпеку та оборону. Вплив небезпечних залишків війни на аграрний експорт TBI оцінює 8,9 млрд дол. щороку.

Ці цифри змінюють логіку дискусії. Якщо країна щороку втрачає мільярди доларів через воєнне забруднення, тоді розмінування – це інвестиція в економіку.

Ціна часу

У розмінуванні час має економічну вартість. Кожен місяць, поки земля не повернута в безпечне використання, означає втрачений урожай, менші надходження до місцевих бюджетів, відкладені інвестиційні рішення, повільніше відновлення інфраструктури, додаткові ризики для громад.

Для держави це втрати ВВП, експорту та податків, для громад – місцевих податків, робочих місць та економічної активності. Для фермерів це недоступні поля, складніший доступ до кредитування та страхування, неможливість планувати сівбу. Для інвесторів це додатковий ризик: територія може виглядати перспективною на папері, але насправді бути непридатною для запуску проєкту.

Для міжнародних партнерів це питання ефективності відновлення житла, доріг, енергетики, виробництва. Неможливо повноцінно планувати без розуміння, які території безпечні, які потребують обстеження, а які – повного очищення.

Оцінка Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН за 2026 рік показує, що прямі збитки України до 31 грудня 2025 року перевищили 195 млрд дол. Найбільше постраждали житло, транспорт та енергетика. Відновлення цих секторів залежить від безпечного доступу до землі, інфраструктури і територій.

Питання не лише в тому, скільки кілометрів потрібно очистити, а як швидко Україна перетворить небезпечні території на землю, що працює для людей та економіки.

Масштаб проблеми

Україна поступово скорочує площу потенційно замінованих територій. Це важливо підкреслювати, бо старі цифри швидко стають неточними.

Роботи проводять 134 сертифіковані оператори та 294 машини із 49 країн-партнерів завдяки понад 1,5 млрд дол. партнерської підтримки.

Значні площі повертаються у використання не лише завдяки очищенню, а й через правильне обстеження та виключення територій, де ризик не підтвердився. Проте масштаб проблеми досі величезний. Навіть після суттєвого прогресу під ризиком перебуває територія, що перевищує площу багатьох європейських країн.

Мінекономіки у 2023 році формулювало ціль повернути 80% потенційно забруднених земель у продуктивне використання протягом десяти років.

Досвід Хорватії свідчить, що 70-80% підозрюваних небезпечних зон можуть бути зменшені без ризику для людей завдяки якісному аналізу даних, нетехнічному обстеженню та ідентифікації територій з низьким або відсутнім рівнем забруднення. Тобто очищення має концентруватися на територіях, де ризик підтверджений, а решта може швидше повертатися в безпечне використання.

Для такої логіки Україні потрібні цифрові інструменти пріоритезації. Одним з них є GRIT – національна цифрова платформа для планування, пріоритезації та моніторингу гуманітарного розмінування. Платформа працює на технології Palantir і використовує понад 20 наборів даних з державних та комерційних реєстрів, супутникові дані та дані операторів протимінної діяльності.

Показовий приклад із GRIT: один потенційно забруднений полігон площею 6 га може блокувати 137 кадастрових ділянок загальною площею понад 200 га. Тобто правильно визначений пріоритет для обстеження чи очищення може повернути в економічне використання територію, у багато разів більшу за зону ризику.

Саме тому у сфері розмінування Україні потрібна логіка системного повернення земель до безпечного і продуктивного використання через дані, нетехнічне обстеження, технічне обстеження, механізоване розмінування, ручну роботу саперів, контроль якості та передавання територій користувачам.

Це важливо для економіки. Україна не може чекати десятиліттями, поки кожен гектар буде проходити однаковий шлях. Потрібна система, яка швидко відрізняє реальний ризик від підозри, спрямовує ресурси туди, де вони дають найбільший ефект, і повертає безпечні території у використання якомога швидше.

Пріоритетом має бути нетехнічне обстеження, але воно наразі рухається повільно. Громадам, фермерам та ОВА треба памʼятати, що міни блокують не поля, а податки, експорт, інвестиції, логістику, відновлення і повернення людей до нормального життя. Якщо Україна щороку втрачає мільярди доларів через забруднені території, то прискорення розмінування – це економічна необхідність.