Як тютюнова індустрія перетворила місця продажу на маркетинговий інструмент
Діти, які бачать тютюн у місцях торгівлі, на 64% мають вищий ризик стати залежними. Втім тютюновій індустрії саме це і треба, адже діти — це потенційні довготривалі споживачі, а отже й прибутки
Уявити візит до супермаркету, магазину, кіоску чи заправної станції без яскравої стіни з сигаретами практично неможливо. Яскраво підсвічена брендована викладка тютюнових виробів спроєктована саме так, щоб привернути увагу кожного покупця.
Після законодавчої заборони реклами і стимулювання продажу тютюнових виробів, тютюнова індустрія швидко переорієнтувала свої стратегії, зробивши місця продажу головним майданчиком для агресивного маркетингу. Сьогодні функцію традиційних рекламних банерів перебрали на себе так звані вітрини з тютюновою продукцією (Power Walls) – яскраві вітрини, брендовані касові зони з викладкою тютюнових виробів, рекламні екрани.
Законодавство забороняє будь-яку рекламу тютюнових виробів, кольорові вставки, підсвічування чи візуальні акценти у місцях продажу. Проте всупереч законодавству тютюнова індустрія масово використовує такі конструкції для залучення нових споживачів та утримання тих, які вже мають нікотинову залежність.
Як точки продажу тютюну та нікотину формують щоденне середовище українців
За даними Державної податкової служби, на червень 2026 року в Україні діє понад 65 тис. точок продажу тютюнових виробів та рідин для е-сигарет:
- 64 897 ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
- 560 ліцензій на роздрібну торгівлю рідинами до електронних сигарет.
За даними Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, станом на липень 2026 року постійне населення на підконтрольних територіях України становить близько 29 мільйона осіб. За такої чисельності 65 тис. точок продажу тютюну та нікотину забезпечують наявність 2,24 точки продажу тютюну та нікотину на 1000 населення, включаючи немовлят і дітей.
У порівнянні з 2022 роком кількість ліцензій суттєво не змінилася, проте кількість точок продажу на 1 000 осіб зросла на майже 10%.
Якщо ж враховувати оцінки Мінсоцполітики, за якими на підконтрольних уряду України територіях наразі проживає 22–25 мільйона людей, ця пропорція ще зростає — від 2,6 до 3 точок продажу тютюну та нікотину на 1 000 населення.
За такої надмірної концентрації місць продажу тютюнових та нікотинових виробів тютюнова індустрія гарантує собі присутність буквально на кожному кроці дитини чи підлітка.
Найвища кількість ліцензій видана в найбільших регіонах країни: Львівській (5865), Дніпропетровській (5882), Київській (5510), Одеській (4404), Харківській (3659) областях та в столиці (4453).
Схожа ситуація спостерігається і з доступністю та просуванням алкоголю. Наразі в країні видано близько 87 тис. ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем, що в перерахунку на населення становить близько 3 точки на 1000 населення. Всесвітня організація охорони здоров'я одним із заходів рекомендує регулювати кількість, щільність та розташування точок роздрібного продажу алкоголю для скорочення його споживання.
Що кажуть дослідження
Міжнародні наукові дані підтверджують: концентрація точок продажу тютюнових та нікотинових виробів, яскрава викладка є не просто фактором доступності, а повноцінним маркетинговим тиском на споживача.
Водночас варто розуміти, що споживачами є всі, кому надається пропозиція купити тютюновий та нікотиновий виріб, незалежно від того, купує людина чи ні. Вища щільність торговельних точок безпосередньо корелює зі зростанням рівня куріння серед дорослих і дітей, зменшує шанси позбутися нікотинової залежності та провокує рецидиви у тих, хто вже кинув.
Головним об'єктом рекламного впливу тютюнової індустрії залишаються діти. За даними Американської академії педіатрії, діти, які спостерігають сигаретну викладку у місцях торгівлі мають на 64 % вищу схильність почати курити, ніж діти, які мешкають у громадах, де тютюнова викладка у місцях торгівлі заборонена.
Крім того, викладка тютюнових виробів є перешкодою у відмові від нікотинової залежності для дорослих: 38% дорослих курців, які намагаються кинути курити, зазначають, що наявність тютюнових виробів у вітринах магазинів викликає імпульсивне бажання до вживання тютюну.
Сама тютюнова індустрія використовує агресивну рекламну викладку тютюну та нікотину для збільшення прибутків: дослідження підтверджують, що викладка у точках продажу збільшує загальні обсяги реалізації тютюну на 12–28%.
Ефективною відповіддю на цей виклик став досвід Нідерландів, де держава перейшла до системного обмеження точок продажу тютюну. З 1 січня 2024 року там повністю заборонили продаж тютюну в супермаркетах, що одномоментно закрило близько 40% усіх точок торгівлі тютюном в країні. Лише цей крок призвів до зменшення кількості курців у країні на 23 тисячі осіб або на 1% від загальної кількості курців лише за рік.
Урядовий план до 2030–2032 років також передбачає повністю прибрати тютюн із заправок та дрібних магазинів, залишивши його виключно у спеціалізованих магазинах.
Іншим переконливим прикладом є Угорщина, де у результаті реформи кількість точок продажу тютюну скоротилася до 0,6 на 1 000 осіб. Подібної стратегії дотримуються й інші країни: у Фінляндії цей показник становить лише 1 точку продажу на 1 000 жителів, а в Австралії – 1,2 на 1 000 осіб.
Рішення для України
Агресивна реклама тютюну та нікотину в місцях торгівлі залишається одним із ключових чинників залучення дітей та молоді до нікотинової залежності. За даними ВООЗ, кожна друга дитина в Україні стикається з рекламою тютюну безпосередньо в місцях продажу, а для молоді віком 18–29 років викладка тютюнових і нікотинових виробів в місцях продажу є основним каналом реклами. При цьому 81% громадян підтримують заборону викладки тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі.
З огляду на це особливо важливим для України є імплементація ст. 13 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, керівні принципи якої передбачають зобов'язання "повністю заборонити будь-яке зображення та видимість тютюнових виробів в місцях продажу", що є "рекламою та стимулюванням продажу". Така норма довела свою ефективність та вже діє у 59 державах.
Для розв'язання цієї проблеми в Україні розроблено євроінтеграційний законопроєкт №12091, який, серед іншого, передбачає повну заборону викладки тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі.
Заборона викладки тютюнових виробів звільнить вулиці українських міст від навʼязливої реклами тютюну та нікотину від дому до школи. Це доведений інструмент для остаточної ліквідації агресивного маркетингу тютюнової індустрії, який знизить загрозу залучення дітей до вживання тютюну і нікотину та захищає від рецидивів тих, хто вже подолав або намагається подолати нікотинову залежність.
Нагадаємо, щороку в Україні близько 100 тисяч людей передчасно помирають від хвороб, спричинених вживанням тютюну, а держава втрачає близько 3,2% ВВП. В умовах демографічної кризи ефективна реалізація антитютюнових заходів дозволить зменшити тягар для системи охорони здоров'я, запобігти передчасній смертності та позитивно вплинути на соціально-економічний розвиток країни.
Співавторка: Юлія Мануйлова, консультантка з юридичних питань ГО “Життя”