Як "заморожені" гроші можуть знову працювати на економіку України

Уявіть ситуацію. Банк видав тисячі іпотечних кредитів. Він знає, що ці гроші повернуться. Але станеться це не завтра і навіть не через рік – повне погашення триватиме 20, а інколи й 30 років.

Виходить парадоксальна ситуація. Економіці вже сьогодні потрібні нові кредити для бізнесу, житла чи інвестицій, але значна частина коштів фактично "працює" дуже повільно.

Чи можна зробити так, щоб ці гроші почали працювати повторно, не чекаючи десятиліття? Саме для цього у світі існує механізм сек'юритизації. Попри складну назву, його ідея досить проста: перетворити майбутні платежі за кредитами на фінансовий ресурс, який можна використати вже сьогодні.

Як це працює?

Банк об'єднує видані кредити в один портфель і передає його спеціально створеній компанії – SPV (Special Purpose Vehicle). Вона випускає цінні папери, забезпечені майбутніми платежами за цими кредитами. Їх купують інвестори, а банк одразу отримує кошти, які може знову спрямувати на кредитування.

При цьому для позичальника майже нічого не змінюється. Він продовжує виконувати свій кредитний договір на тих самих умовах. Змінюється лише механізм фінансування: майбутні платежі починають працювати на економіку вже зараз.

Саме тому сек'юритизацію часто називають механізмом, який дозволяє одним і тим самим грошам працювати в економіці не один раз.

Чому це важливо?

Сек'юритизація – це не лише про банки:

• для банків вона означає можливість швидше повертати кошти в обіг і видавати нові кредити;
• для бізнесу – ширший доступ до фінансування;
• для інвесторів – появу нового класу фінансових інструментів;
• для громадян – передумови для розвитку доступнішої іпотеки, кредитування малого бізнесу та інших фінансових продуктів.

Фактично виграє вся економіка.

Чому цей механізм давно використовують у світі?

Сек'юритизація вже багато років працює у США та країнах Європейського Союзу.

Її активно використовують банки, а покупцями таких цінних паперів часто виступають пенсійні фонди, страхові компанії та інші інституційні інвестори, які зацікавлені у довгострокових і прогнозованих доходах. Саме тому цей інструмент став одним із фундаментальних елементів сучасного ринку капіталу.

Але чому тоді багато хто згадує кризу 2008 року?

Це, мабуть, найпоширеніше запитання.

Світова фінансова криза справді показала, наскільки небезпечними можуть бути фінансові інструменти, якщо вони використовуються без належного контролю.

Втім, причиною кризи стала не сама сек'юритизація. Проблема полягала у масовій видачі ризикових кредитів, недостатньому контролі за їх якістю та непрозорості окремих фінансових продуктів.

Саме після 2008 року Євросоюз повністю переглянув правила цього ринку. Сьогодні вони базуються на жорстких вимогах до прозорості, розкриття інформації, управління ризиками та захисту прав інвесторів. Саме ці стандарти Україна закладає в основу власного законодавства.

Що змінюється в Україні?

Розвиток сек'юритизації є одним із напрямів комплексної реформи українського ринку капіталу та його інтеграції до європейського фінансового простору.

Ще у 2023 році НКЦПФР затвердила план впровадження сек'юритизації та облігацій з покриттям. Наступним кроком стала розробка спільно з Національним банком законопроєкту, який створює правову основу для функціонування цього механізму в Україні.

Документ визначає правила створення SPV, встановлює сучасні вимоги до розкриття інформації, управління ризиками та захисту інвесторів відповідно до законодавства Європейського Союзу.

Це не просто новий фінансовий інструмент. Це створення нової інфраструктури українського ринку капіталу.

Які подальші кроки?

Україна потребує не лише зовнішніх інвестицій. Нам потрібно навчитися ефективніше використовувати власний капітал. Саме так працюють розвинуті економіки. Вони створюють умови, за яких гроші постійно працюють, підтримуючи бізнес, створюючи нові робочі місця та відкриваючи громадянам більше можливостей для інвестування.

Саме тому розвиток сек'юритизації є одним із пріоритетів НКЦПФР. Наше завдання – побудувати прозору, зрозумілу та безпечну систему за найкращими європейськими стандартами.

30 червня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт "Про сек'юритизацію та облігації з покриттям" – один із ключових законодавчих актів для розвитку сучасного ринку капіталу та гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу.