Наліво і направо. Влада підтримає українців грішми, яких немає

1 листопада президент Володимир Зеленський анонсував нову масштабну програму зимової підтримки українців. Серед іншого, вона включає вже "Вовину тисячу", 6500 грн соціально вразливим громадянам, а також нову програму безкоштовних подорожей залізницею.

Іронічно, що ідея про нову програму підтримки виникла в той час, як мільйонам українців затримуються виплати за попередніми, зокрема "Національним кешбеком": читачі ЕП скаржаться, що держава досі не виплатила кошти навіть за серпень, хоча вони мали надійти ще до кінця вересня.

Ба більше, влада оголосила про нові програми підтримки на тлі невизначеності щодо спроможності профінансувати навіть найнагальніші потреби у 2026 році. За два місяці до початку нового року непокритими залишаються цивільні видатки бюджету орієнтовно на 19 млрд дол. Під питанням й фінансування потреб оборони.

Єдиний шанс знайти гроші – отримання репараційної позики від ЄС. Проте наразі ухвалення цього рішення застрягло у Брюсселі через побоювання щодо потенційних судових суперечок з Москвою.

Зимовий "непопулізм"

Другу зиму поспіль українці проходитимуть із додатковою підтримкою від уряду. Щоправда, цього разу щедрість держави зросла. Нова "зимова підтримка" від уряду складатиметься з кількох частин:

• одноразова виплата по 1 тис. грн усім українцям без обмежень (для отримання коштів потрібно буде подати заявку у "Дії");
• одноразова виплата у розмірі 6500 грн для найбільш соціально вразливих громадян (дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей з інвалідністю в прийомних сім'ях, дітей-переселенців, внутрішньо переміщених осіб з дітьми, самотніх пенсіонерів);
• програма безкоштовних подорожей залізницею в межах 3000 кілометрів.

Крім цього уряд зарахував до пакета підтримки "заморозку" тарифів на теплопостачання та електроенергію для побутових споживачів.

Анонсований пакет викликав неоднозначну реакцію як серед представників парламенту, так і серед економістів. Головна претензія – відсутність таргетованого підходу. В умовах великої війни влада розподіляє вкрай обмежений фінансовий ресурс не серед тих, хто його найбільше потребує, а надає соціальні пільги та прямі грошові виплати всім.

Не дивно, що після оголошення деталей програми, Зеленського та уряд Юлії Свириденко звинуватили у популізмі, проте остання всі ці закиди категорично відкидає. "Це – не популізм. Якщо не уряд, то хто має допомогти людям? Це наша робота, наша задача", – заявила прем'єрка.

В Кабміні озвучили попередні розрахунки того, скільки усе це коштуватиме бюджету. Проте і вони викликають чимало питань.

Так, наприклад, на "тисячу Зеленського" в уряді розраховують витратити 10 млрд грн, тобто, за оцінками влади, нею скористаються 10 мільйонів громадян. Хоча минулої зими аналогічну виплату отримало майже у півтора раза більше – 14,4 мільйона українців, відповідно і видатки на виплати становили 14,4 млрд грн. Ймовірно, в уряді сподіваються, що кількість отримувачів вдасться зменшити, адже подати заявку на виплату можна буде протягом лише одного місяця – з 15 листопада до 15 грудня. Торік заявки подавалися протягом всієї зими.

Ще більше запитань викликала програма "УЗ-3000". За словами представників компанії, надання права на безкоштовні поїздки нібито нічого не коштуватиме бюджету. "Щоб компенсувати можливу втрату доходу від тих, хто скористається "кілометрами", а так все одно їхав би за гроші, паралельно впроваджуємо компенсатори, зокрема більш гнучке ціноутворення в преміумсегменті, який ще зарегульований. Тож ці додаткові кілометри навантаження на держбюджет не збільшують", – пояснював голова УЗ Олександр Перцовський.

В компанії кажуть, що у непікові періоди (про які саме йдеться наразі невідомо) поїзди їздять напівпорожніми. УЗ у будь-якому разі витрачає кошти на здійснення цих рейсів – на зарплату обслуговуючому персоналу, електроенергію чи пальне. За логікою керівництва "Укрзалізниці", якщо роздати не розкуплені квитки безкоштовно, витрати майже не зміняться. Загалом мова може йти про 200-250 тис. місць на місяць.

Проте з такою логікою погоджуються не всі. За підрахунками професора Київської школи економіки Олега Нів'євського, реалізація програми безкоштовних поїздок може коштувати до 17 млрд грн додаткових витрат для компанії, які зрештою ляжуть на плечі держбюджету. Крім цього, переорієнтація частини пасажирів на безкоштовні поїздки зменшить кількість тих, хто подорожуватиме за гроші. Відтак, зменшиться і дохід УЗ.

"Якщо акцією скористається половина від тих, хто отримав минулорічну зимову підтримку (7 мільйонів осіб), і вони зроблять дві поїздки "туди-назад" на загальну відстань 2000 км, то загальний пасажирооборот від акції становитиме 14 млрд пасажиро-кілометрів. Це приблизно 88% від загального пасажирообороту УЗ у далекому сполученні за 2024 рік.

Звісно, попит на платні міжміські поїздки від цієї акції не впаде на всі 88%, але недоотримані доходи від продажу квитків будуть відчутні", – розмірковує керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Ба більше, якщо УЗ безкоштовно роздаватиме квитки на поїзди, які курсують у непікові місяці, то який взагалі сенс купувати квитки на ці рейси? Відтак, вони ризикують стати повністю дотаційними та збитковими.

Наразі збитковим є весь пасажирський напрямок "Укрзалізниці". За словами заступника голови наглядової ради компанії Сергія Лещенка, цьогоріч їй знадобиться допомога з держбюджету у сумі 16 млрд грн. Напередодні уряд спрямував на потреби УЗ 8 млрд грн, які перед цим забрали з бюджету міста Києва.

Проте навіть якщо припустити, що програма "УЗ-3000" дійсно нічого не коштуватиме державі, то знайти навіть 14 млрд грн на решту ініціатив "зимової підтримки" буде вкрай складно.

Де брати гроші

"У "Дії" досі в обробці перебуває платіж за серпень. Липневий платіж також прийшов із затримкою", – скаржаться ЕП читачі, які вже два місяці не отримували від держави виплат в межах широкорозрекламованої програми "Національний кешбек".

Уряд презентував "Національний кешбек" на початку 2024 року не просто як програму стимулювання національного товаровиробника, але і як програму соціальної підтримки українців: саме так її називають і на сайті "Зроблено в Україні". Однак навіть соціальне призначення не врятувало "нацкешбек" від того, що на нього банально закінчилися гроші.

За даними співрозмовників ЕП в уряді, фінансування на здійснення виплат кешбеку у бюджеті немає. Його планували "перекидати" з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що власне й відбуваються затримки платежів.

Співрозмовники ЕП у Мінфіні запевняють, що рішення про виділення коштів з резервного фонду ухвалили і вже невдовзі кошти мають надійти на рахунки українців. Проте коли саме це може статися, там не уточнили.

Знайти додаткові кошти на нові програми підтримки в той час, як їх не вистачає на старі – непросте завдання.

Торішню "зимову підтримку" вдалося профінансувати передусім завдяки залишкам коштів за іншими програмами підтримки, які адмініструвало Міністерство економіки. Так, держава майже не використала гроші, закладені на розмінування сільськогосподарських земель, на стимулювання значних інвестицій та на фінансову підтримку індустріальних парків. Майже невикористаним на кінець 2024 року було й фінансування на виплату "національного кешбеку".

Цього року такого запасу невикористаних коштів у Мінекономіки немає. За даними Openbudget, за січень-вересень 2025 року (остання актуальна інформація) найбільші невикористані залишки коштів були за програмою гуманітарного розмінування (майже 2 млрд грн) та видачу грантів на створення бізнесу (близько 570 млн грн). Увесь невикористаний залишок за програмами Мінекономіки становив лише 8 млрд грн.

Співрозмовник ЕП, ознайомлений з питанням фінансування бюджету, зазначає, що цьогорічну "зимову підтримку" профінансують коштами, закладеними у програми Міністерства соціальної політики. "Однак там є певні юридичні нюанси: не зі всіх програм допустимо фінансувати це (роздачу грошей, – ЕП). У них же є порядки, цільове використання коштів і так далі", – зазначив він.

За 9 місяців цього року Мінсоцполітики використало лише 61% коштів на програму соціального захисту сім'ї, 59% – на програму соціального захисту громадян, що потрапили у складні життєві обставини та 51% – на підтримку малозабезпечених сімей. Загальна сума невикористаних залишків коштів лише за цими трьома програмами становила 52 млрд грн. Проте варто врахувати, що переважна частина цих коштів піде за прямим призначенням, тому місця для "бюджетного маневру" в уряду тут не надто багато.

Проблемний 2026-ий

Рішення про роздачу грошей всім українцям влада ухвалила у той час, коли заледве змогла забезпечити фінансування найнеобхіднішого – військових видатків.

Усі попередні роки великої війни міжнародні партнери погоджувалися надавати фінансову допомогу лише за умови, що ці кошти не будуть використовуватися на військові потреби. Іншими словами, Україна мала фінансувати війну власними силами, на решту кошти давали уряди інших країн.

У 2025 році це правило порушилося. Вже на початку року Велика Британія погодилася на те, аби Україна використала її частку у кредиті під заставу заморожених російських активів (ERA Loans) на купівлю озброєння. Загалом йшлося про 3 млрд дол.

Проте це не врятувало уряд від проблем з фінансуванням війни. Вже влітку стало зрозуміло, що державі не вистачає грошей для виплати грошового забезпечення військовим в останні два місяці року, а джерел покриття цієї потреби всередині країни немає.

У жовтні парламент ухвалив зміни до бюджету, передбачивши додаткові 300 млрд грн на виплати військовим. Гроші на це погодився надати Євросоюз, дозволивши використати частину своєї частки в ERA Loans на оборонні потреби. Проте такий крок співрозмовники ЕП в уряді називають "одноразовою акцією", тож впевненості у тому, що міжнародні гроші можна буде використовувати на війну у майбутньому, наразі немає.

За останні три роки ціна війни для України значно зросла. За словами голови Бюджетного комітету Ради Роксолани Підласи, якщо у 2022 році один день війни коштував 140 млн дол., то у 2025 році його ціна для бюджету зросла до 172 млн дол.

Вже зараз ця сума непідйомна для української економіки. Якщо активність бойових дій у 2026 році не знизиться, то не виключено, що ціна війни зросте, а відтак без залучення міжнародного фінансування або без суттєвого підвищення податків профінансувати усі необхідні військові видатки Україна не зможе.

При цьому невійськові потреби також нікуди не зникають. За лічені тижні до початку 2026 року в уряді досі не знають, як профінансувати цивільні видатки на суму близько 19 млрд дол.

Єдиний можливий порятунок для України – репараційна позика, яка фактично відкриє доступ не лише до доходів, які генерують заморожені російські активи, а до самого тіла цих активів.

За задумом, ЄС передасть Україні 190 млрд євро, які наразі залишаються замороженими на рахунках у бельгійському депозитарії Euroclear, а натомість "покладе" туди безвідсоткові облігації. Частину цих коштів витратять на погашення вже отриманої частини ERA Loans, тож загальна сума репараційної позики становитиме близько 140 млрд євро.

Наразі переговори про виділення репараційної позики зайшли в глухий кут. Бельгія, на території якої розташований Euroclear та більша частина заморожених російських активів, блокує рішення про передачу коштів Україні, побоюючись потенційних судових суперечок з Кремлем. Прем'єр-міністр країни Барт де Вевер вимагає від лідерів ЄС сильніших запевнень, щоб захиститися від фінансових і юридичних ризиків, які можуть виникнути через цю ініціативу.

Крім цього, всередині ЄС є розбіжності щодо напрямків використання репараційної позики. Наприклад, Франція вимагає, аби Україна могла використовувати її лише на купівлю зброї всередині ЄС, а Угорщина традиційно виступає проти виділення коштів Києву.

Без рішення щодо репараційної позики Україна не лише залишиться з непокритою "дірою" у бюджеті на 19 млрд дол. та невизначеністю щодо здатності профінансувати свої військові видатки, але й може втратити вже підтверджене фінансування. Зокрема, під питанням опиниться нова програма від Міжнародного валютного фонду, а також фінансування інших партнерів, прив'язане до неї.

"Рішення по репараційному кредиту нам бажано було б мати до квітня. Після цього невикористані залишки за ERA Loans та іншими програмами фінансування закінчаться", – ділиться ЕП співрозмовник в уряді.

***

Попри невизначеність, українська влада не перестає анонсувати все нові й нові соціальні ініціативи, яким можуть позаздрити громадяни деяких країн ЄС, зокрема тих, які досі сумніваються у доцільності надання репараційної позики.

Мова йде не лише про роздачу "тисячі Зеленського", безкоштовні поїздки залізницею чи неринкові ціни на електроенергію, але й про підвищення виплат на народження дитини, безкоштовні "чекапи" у закладах охорони здоров'я та багато інших рішень, доцільність яких під час великої війни виглядає щонайменше сумнівною.

При цьому видатки на саму війну уряд поки що не переглядає. Ба більше, у проєкті бюджету на 2026 рік їхній обсяг буде навіть меншим, аніж у 2025 році після всіх проголосованих змін. Незмінним залишиться й розмір грошового забезпечення військових, який не переглядався вже понад три роки.

Тим часом стримувати наступ росіян стає все складніше: противник просочується через "дірки" в обороні, які виникають через брак людей. Темпи мобілізації не встигають за потребами фронту, а мотивація солдатів, більшість яких не зможе скористатися безкоштовними кілометрами "Укрзалізниці" чи оцінити "тисячу Зеленського", падає.