Гроші "єдіной росії" – у Фонд ліквідації

У жовтні Фонд держмайна України продасть два конфісковані в росіян підприємства. Щонайменше 2,2 млрд грн від продажу мають піти у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – на відбудову зруйнованих та пошкоджених об'єктів. Куди саме підуть ці гроші та які корупційні ризики навколо них закручуються?

Один із способів хоч якось відшкодувати завдані російською агресією втрати – санкційний механізм. Росіянам не місце ані на території України, ані в нашому економічному середовищі. Російські активи мають якомога швидше поповнювати державний бюджет і ставати ресурсом власного відновлення.

У жовтні 2026 року Фонд держмайна проведе чотири аукціони з продажу підприємств, два з яких – конфісковані санкційні активи.

ТОВ "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" (стартова ціна 1,82 млрд грн) спеціалізується на видобутку та збагаченні титаново-цирконієвих руд. Підприємство було підконтрольне російському олігарху Михайлу Шелкову. За рішенням Апеляційної палати ВАКС у 2023 році активи компанії передали державі.

ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" (стартова ціна 415,5 млн грн) – один з найбільших у Європі заводів, що виробляє деталі для автомобільних, тракторних, корабельних та інших двигунів. Завод перебував у власності російського сенатора Сергія Калашника, члена партії "Єдіная росія", який голосував за незаконну анексію українських територій. У серпні 2023 року ВАКС конфіскував 100% компанії на користь держави відповідно до санкційного законодавства.

Аукціони оголосять 20 жовтня і в разі їх успішності понад 2 млрд грн від продажу підприємств можуть поповнити Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Кошти цього фонду з 2023 року використовуються для відновлення житла, критичної інфраструктури та інших об'єктів, зруйнованих унаслідок російської агресії.

Приватизаційні процедури можуть тривати кілька місяців з моменту оголошення аукціону – лише на підписання договору законодавець дає до 30 робочих днів. Через це, найімовірніше, кошти надійдуть до Фонду ліквідації у 2027 році.

Санкційний механізм має працювати на повну силу: за відбудову повинен заплатити агресор. Не менш важливо визначити, що станеться з отриманими грошима і як розпорядитися ними максимально ефективно.

Куди підуть кошти

З 2023 року в межах державного бюджету запрацював Фонд ліквідації, ключова ідея якого – консолідувати кошти на відновлення в єдиному прозорому механізмі, а не розпорошувати їх між десятками джерел фінансування.

Місцеві адміністрації та громади могли подавати до міністерств пропозиції щодо фінансування пошкоджених об'єктів. Завдяки громадськості та попередній команді Мінвідновлення фонд отримав гарантії прозорості та антикорупційні запобіжники.

Існували чіткі критерії пріоритезації об'єктів, була доступна інформація про подані пропозиції, стан їх оцінки урядом та ухвалене рішення про виділення коштів або відмову. Ба більше, уся ця інформація досі міститься на сайті міністерства.

Працювало все не ідеально, та все ж це був один з небагатьох прикладів, коли державі вдалося на певний час збудувати справді зрозумілу й відкриту систему отримання коштів на відбудову. Як це виглядало на практиці?

Уявімо ситуацію: в одній із громад через російський обстріл була зруйнована школа. Дітей шкільного віку в громаді достатньо, щоб якнайшвидше відбудувати приміщення та повернути їх до навчання. Версія Фонду ліквідації 2023-2024 років давала такій громаді можливість позмагатися за фінансування незалежно від зв'язків у міністерстві. Проєкт проходив оцінку за чіткими критеріями у відкритий спосіб, і громада з об'єктивних підстав отримувала кошти або ні.

За цим сценарієм кошти від приватизації могли б піти на найнагальніші проєкти.

Без чітких правил

Візія влади щодо відновлення та регіональної політики так і не сформувалася. Профільні міністерства то об'єднують, то знову розділяють, і кожен такий маневр породжує лише хаос, неприпустимий у часи війни та руйнувань. Команди міністерств змінюються без пояснень і публічних звітів про виконану роботу.

Останній приклад – призначення Миколи Калашника міністром з відновлення, інфраструктури і транспорту. Людина, яка отримала від уряду догану за провал із забезпеченням укриттів, тепер формуватиме стратегію та керуватиме відбудовою.

Така ж доля спіткала Фонд ліквідації. В описаному вище вигляді, із зрозумілими для всіх правилами, фонд пропрацював недовго. З 2025 року його почали поступово перетворювати на подобу резервного фонду, який використовується радше як скарбничка для політичних проєктів, ніж як резерв для ліквідації надзвичайних ситуацій чи непередбачених потреб в умовах війни.

Спочатку докорінно переформатували напрями фінансування: уряд планував завершити розпочаті проєкти, а всі нові надходження спрямовувати лише на фінансування постраждалого житла через "єВідновлення".

Залишки коштів на торішні проєкти почали розподіляти за закритими процедурами на розсуд уряду. Протоколи засідань уряду не публікують з початку великої війни. Упевнені, що громади часто й самі не розуміли, чому отримували відмови.

У 2026 році Фонд ліквідації за напрямами роботи нагадує той вигляд, у якому існував раніше. Кошти можуть розподілятися на завершення попередніх проєктів, відновлення об'єктів критичної та житлової інфраструктури (цього року вже виділено 340 млн грн Дніпропетровській, Запорізькій та Черкаській областям), а також на "єВідновлення", зокрема 2 млрд грн цього року.

Громади можуть подавати пропозиції на фінансування пошкодженої інфраструктури, але прозорих процедур їх розгляду та схвалення вже немає. Постанова №118 від 10 лютого 2023 року не містить ані чітких умов, ані критеріїв пріоритезації поданих проєктів, ані інформації про орган і порядок їх розгляду.

Подібний механізм діє в закритому резервному фонді. Він існує як інструмент реагування на надзвичайні виклики, але став гаманцем для фінансування політичних популістичних забаганок: "зимової тисячі", кешбеків, "єБачка".

Ризики повернення корупційних схем

По-перше, справ, як із депутатом Андрієм Одарченком, може стати більше. У 2023 році він намагався підкупити голову Держагентства відновлення Мустафу Найєма. Йшлося про виділення з Фонду ліквідації коштів на ремонт університету, ректором якого був депутат. ВАКС засудив його до восьми років позбавлення волі.

Якщо чіткі критерії пріоритезації та відкритий процес розгляду проєктів ще можуть запобігти фінансуванню "проплачених" об'єктів, то нинішня процедура створює ідеальні умови для вирощування корупційних схем.

По-друге – усунення громад від справедливого доступу до державних ресурсів. Місцеві бюджети і так часто не справляються з воєнними викликами.

Потреба у відновленні кратно перевищує обсяг наявних ресурсів, а тому всі постраждалі області та громади повинні мати справедливий доступ до бюджетних коштів. Рішення про фінансування тих чи інших проєктів не має залежати від того, як часто начальник ОВА навідується з пакетом до міністра.

Нагадаємо, що журналісти УП помітили начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова в холі міністерства з чорним пакетом у руках. Згодом вони побачили, як той виходив з кабінету міністра, але вже без пакета.

По-третє – фінансування сумнівних проєктів. Закритість процедур і відсутність чітких критеріїв призводять до того, що механізм перетворюється на інструмент задоволення політичних амбіцій. Так сталося з резервним фондом, коштом якого фінансують дивні в часи війни ініціативи для підтримання політичного іміджу.

Інший варіант – фінансування проєктів без урахування безпекових ризиків, що призводить до їх повторного руйнування. Так сталося з відбудовою старосалтівського ліцею за понад 200 млн грн, який знову зруйнували невдовзі після завершення реконструкції. Діти навіть не встигли зайти до школи.

Що робити

Відбудовувати, безумовно, потрібно, щоб підтримувати економічний і соціальний ресурс країни. Кошти від санкційних активів є одним із джерел фінансування відновлення, однак вони не гарантують ефективності використання.

Ключове питання – у розумінні, що ми відбудовуємо в першу чергу, і в чітких критеріях, за якими обираємо з-поміж сотень тисяч пошкоджених об'єктів. Громади, які постійно потерпають від руйнувань, повинні мати єдині прозорі правила, за якими можна претендувати на державний кошт.

Маємо врахувати помилки і внести зміни до законодавства, які дозволять розподілити отриманий у 2027 році масив коштів максимально ефективно, прозоро й справедливо. Фонд ліквідації має повернути чіткий порядок розгляду пропозицій та їх схвалення – на відкритих засіданнях, з оприлюдненням протоколів, за результатами пріоритезації відповідно до заздалегідь визначених критеріїв.