Пастка для мільйонерів

У 2021 році бізнес-спільнота жила під знаком великої деофшоризації. Впровадження правил КІК (контрольованих іноземних компаній) змусило багатьох заможних українців переглянути архітектуру капіталу. Тоді держава запропонувала бізнесу унікальний компроміс: так звану безподаткову ліквідацію.

Це вікно можливостей закрилося наприкінці 2021 року, а потім почалася велика війна. Через це сотні легально закритих іноземних структур не потрапили до українських податкових декларацій. Зараз, коли автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS став реальністю, ці "завислі" мільйони на євросоюзівських рахунках перетворюються на міну уповільненої дії для їхніх власників.

Як це мало спрацювати

Запроваджуючи правила КІК, законодавець дозволив власникам іноземних компаній ліквідувати їх без сплати 18% ПДФО з отриманого капіталу. Щоб скористатися безподатковою ліквідацією, потрібно було виконати три умови.

1. Рішення про ліквідацію та процес закриття компанії мали завершитися до 31 грудня 2021 року, в окремих випадках – з подовженням на 2022 рік.

2. Активи компанії (гроші, цінні папери, корпоративні права) мали бути переведені на особисті рахунки фізичної особи – кінцевого бенефіціара.

3. Власник був зобов'язаний відобразити цей дохід у щорічній декларації про майновий стан та доходи і сплатити лише 1,5% військового збору.

Для доходів за 2021 рік дедлайн подання декларації припадав на 1 травня 2022-го.

Форс-мажор та правовий вакуум

Велика війна паралізувала звичні бізнес-процеси. Великі капітали зазвичай готують податкову звітність у березні-квітні, але тоді інвесторам було не до звітів. Пріоритетом став порятунок родин, релокація підприємств та підтримка армії.

Юридично компанії на БВО, Сейшелах, Панамі чи Кіпрі припинили існування наприкінці 2021 року. Гроші перейшли на особисті рахунки власників у банках Швейцарії, Австрії чи Люксембургу, проте декларування в Україні не відбулося.

Клієнти керувалися ілюзією: офшору немає, гроші тепер мої, банк ЄС комплаєнс пропустив, тож проблема вирішена. Це була перша критична помилка.

Без шансів на анонімність

Старт автоматичного обміну CRS (Common Reporting Standard) змінив ситуацію. ДПС вже отримує дані про закордонні фінансові рахунки резидентів. Коли інспектор побачать на особистому рахунку українця умовні 3 млн євро в австрійському чи швейцарському банку, то запитає про джерело їх походження.

Виникне тупикова ситуація. Легальних переказів з України через е-ліміти НБУ не було. Показати, що це дохід від іноземного бізнесу без звітування (КІК) неможливо. Залишається визнати, що це кошти від ліквідації старої офшорної компанії.

Якщо компанія ліквідована, а дохід не задекларований, то ДПС матиме підстави нарахувати 18% ПДФО, 1,5-5% військового збору та 25% штрафу за приховування об'єкта оподаткування. На мільйонних статках це колосальні втрати.

Що бачать банки та регулятори

На ринку міжнародного капіталу чітко простежуються дві типові моделі, у які потрапили українські власники закритих офшорів.

1. Інвестиційні портфелі у Швейцарії. Характерний приклад – коли структура була ліквідована восени 2021 року, а інвестиційний капітал перейшов на особистий рахунок бенефіціара в Цюриху чи Женеві. Оскільки компанії юридично більше не існує, власник не звітував про неї як про КІК, але й особисту декларацію у 2022 році не подав. Тепер цей рахунок уперше потрапляє під пряме дзеркало CRS.

2. Акумульований кеш в Австрії чи Люксембурзі. Інший поширений сценарій – закриття операційних або холдингових компаній у євросоюзівських юрисдикціях (наприклад, на Кіпрі) наприкінці 2021 року з подальшим переведенням ліквідаційної маси на приватні рахунки у Відні. Ситуація аналогічна: повна відсутність звітування в Україні через форс-мажорні обставини війни.

У кожному з таких випадків мова йде про мільйони євро. Для обох моделей актуальна друга хвиля проблеми: з 2022 по 2026 рік ці гроші працювали: генерували дивіденди, купонні доходи від облігацій, прибутки від продажу акцій. Оскільки первинне джерело не легалізоване в Україні, ці поточні доходи також автоматично опиняються в "сірій" зоні для податкового контролю.

Як захистити капітал

Чи можна вийти з цієї пастки без фінансової катастрофи? Так, але це вимагає філігранної юридичної роботи та проактивного підходу. Податковий кодекс України, зокрема, норми щодо підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків під час воєнного стану, та офіційні роз'яснення ДПС дають правове підґрунтя для ретроспективного подання декларацій. Щоб нівелювати ризики перед першим обміном CRS, інвесторам варто діяти за триетапним алгоритмом.

1. Тотальний аудит ліквідаційного пакета документів. Перш ніж робити заяви в податковій, необхідно ретельно перевірити якість корпоративних документів з іноземної юрисдикції. Ключовий фокус – на правильність оформлення рішення акціонерів (Resolution on Dissolution), ліквідаційного балансу (Liquidation Financial Statements) та сертифіката про припинення діяльності (Certificate of Dissolution). Будь-яка помилка може стати для ДПС приводом анулювати право на пільгу.

2. Ретроспективне декларування. Необхідно підготувати та подати проактивну декларацію за минулі періоди. Головний юридичний інструмент – грамотне посилання на об'єктивні форс-мажорні обставини воєнного стану, які завадили звітувати навесні 2022 року. Мета цього кроку – зафіксувати право на звільнення від 18% ПДФО і захиститися від нарахування 25-відсоткового штрафу.

3. Легалізація інвестиційних доходів. Оскільки капітал з 2022 року працював, необхідно задекларувати всі поточні доходи. Цей етап реалізується з обов'язковим урахуванням чинних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, щоб законно зарахувати податки, сплачені за кордоном.

Що далі

Просто "відбілити" минуле – замало. Великий капітал на рахунках фізособи в добу прозорості – це незручно та дорого. Фізособа платить максимальні податки з інвестиційного прибутку та щоразу проходить тотальний комплаєнс-контроль.

Фінальний етап для таких клієнтів – побудова "білої" структури. Це може бути створення прозорої холдингової компанії чи іншого інструменту, який дозволить реінвестувати прибутки без моментального оподаткування на рівні фізособи; бездоганно проходити банківський Source of Wealth (підтвердження походження багатства); безпечно передавати активи в спадок чи залучати партнерів.

Епоха, коли фінансові таємниці можна було "пересидіти", завершилася. Автоматичний обмін CRS робить таємне явним, але закон дає інструменти захисту. Подати юридично бездоганну декларацію самому – це інвестиція в безпеку капіталу. Чекати на запит від податкової – це свідома згода на збитки.