Нова банкнота і старий міф про друкарський верстат

Національний банк 4 вересня ввів в обіг нову банкноту 2000 гривень. Вона присвячена Василю Стусу — поету-шістдесятнику, борцю за незалежність України. На звороті зображено Донецький національний університет, і це маніфест українського Донбасу.

Введення банкноти стало топновиною і водночас породило міфи. Головний із них звучить так: зараз НБУ увімкне друкарський верстат, і це розжене інфляцію до рівня 90-х.

В основі цього міфу — логічна помилка: наслідок сплутано з причиною. Простіше кажучи, віз поставлено перед конем. Такий погляд ігнорує те, як працює фінансова система України та світу останні 50 років.

Найкраща зброя проти міфів — факти.

Факт 1. Емісія — це коли грошей в економіці стає більше

У випадку з новою банкнотою цього не відбудеться. Банкнота нового номіналу замінить частину старих і зношених купюр та банкнот меншого номіналу. Тобто одна банкнота у дві тисячі гривень замінить дві по тисячі або чотири по п'ятсот.

Чи стане через це більше грошей в економіці? Ні, відбудеться лише перерозподіл.

Якщо кількість грошей не зросте, чи зможе це вплинути на попит на товари, послуги чи валюту? Ні — яким він був, таким і залишиться.

Відповідно, впливу на інфляцію та курс не буде.

Факт 2. Емісія давно не пов'язана з класичним друкарським верстатом — вона безготівкова

У 2022 році НБУ здійснював емісійне фінансування бюджету, щоб підтримати обороноздатність країни. Ми про це відкрито звітували. Нам навіть писав один активний громадянин із пропозицією приховувати емісію, але ми на неї не пристали: прозорість — одна з цінностей НБУ та основа довіри до нашої політики.

Як працював емісійний механізм? НБУ викуповував ОВДП уряду, які є безготівковими, і зараховував на рахунки уряду "нові" гривні, що витрачалися на оборону. Загалом обсяг емісійного фінансування у 2022 році становив 400 млрд гривень. Грошей в економіці побільшало, що разом із наслідками повномасштабного вторгнення посилило девальваційний та інфляційний тиск.

Однак із 2023 року НБУ припинив емісійне фінансування дефіциту бюджету — завдяки налагодженню міжнародного фінансування та активнішим залученням уряду на ринку ОВДП: у банків, бізнесу й населення. Інфляцію вдалося стабілізувати.

Факт 3. Більше готівки не означає більше грошей загалом

Якщо клієнту потрібна готівка, банк може отримати її від Національного банку в обмін на безготівкову гривню, яка зберігається на рахунках у НБУ. Коли банк видає цю готівку клієнту, він списує безготівкову гривню з рахунку клієнта.

Від таких операцій кількість грошей в економіці не змінюється: безготівкової гривні на рахунках стає менше, а готівкової на відповідну суму більше. Відповідно, на інфляцію чи курс це не впливає.

Схожа ситуація і з банкнотою 2000 гривень. Зміниться лише структура готівки в обігу. Тобто емісії з тиском на ціни не буде.

Паперові гроші центральні банки друкують постійно — на заміну старим і зношеним. Однак обсяг грошей від того не змінюється. Тому часом ви можете отримати новенькі гривні в банкоматі, але це не емісія, а звичайна заміна.

Факт 4. Введення нової банкноти — це наслідок, а не причина

Поява банкноти вищого номіналу є наслідком економічних процесів попередніх років — номінального зростання економіки, зокрема через інфляцію.

Востаннє нову банкноту вводили майже сім років тому, у доковідну еру. Відтоді Україна спочатку пережила коронакризу з подальшим розкручуванням глобальної інфляції, а далі розпочалася повномасштабна війна.

Такі великі шоки не проходять без наслідків. Українська економіка номінально зросла в рази. Однак не варто плутати це з реальним зростанням: у реальному вимірі ми ще не встигли відновитися після коронакризи, як розпочалося повномасштабне вторгнення росії.

За останні сім років рівень цін на основі індексу інфляції зріс удвічі, а середньомісячна зарплата — втричі, свідчать дані Держстату. За даними НБУ, обсяг готівки в обігу зріс більш ніж удвічі, а частка банкнот номіналом 1000 гривень за сумою вже перевищила 55%.

Такі зміни в економіці й вимагали оновлення банкнотного ряду — щоб полегшити готівкові розрахунки й знизити витрати держави на виготовлення грошей та їх логістику.

Хоча сьогодні більшість розрахунків безготівкові, зручний доступ до готівки залишається важливим елементом стійкості фінансової системи.

Факт 5. Ситуація у 90-х і ситуація зараз — це дві різні історії

У 90-х проблема була не у випуску нових банкнот, а в економічній ситуації. Тоді в Україні була гіперінфляція: у 1992 році ціни зросли на 2000%, а у 1993-му — на 10 000%.

Причин було три: глибока економічна криза через розрив торговельних зв'язків, тривала й неконтрольована емісія та, зрештою, втрата довіри до купоно-карбованця.

Ситуації тоді і зараз сильно відрізняються.

По-перше, зараз НБУ не здійснює емісійного фінансування дефіциту бюджету — його допомагає збалансувати міжнародна допомога. Винятком був 2022 рік, але наслідки тієї емісії вже давно вдалося подолати.

По-друге, інфляція, попри війну, залишається під контролем. У липні 2026 року порівняно з липнем 2025-го ціни зросли на 7,7%, свідчать дані Держстату.

По-третє, подушка безпеки української економіки — міжнародні резерви — перебуває близько історичного максимуму. На 1 серпня 2026 року вони становили 51,2 млрд доларів, що забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту. Натомість у 90-х вони не перевищували й 1,5 млрд доларів, лише зрідка покриваючи один місяць імпорту.

По-четверте, нові банкноти не вводяться часто. Банкнота 1000 гривень з'явилася майже сім років тому. Це неможливо зіставити з ситуацією 90-х: лише у 1993 році було випущено шість нових банкнот купоно-карбованця, одна за одною. Важливий момент: це було наслідком, а не передумовою негативних процесів.

По-п'яте, довіра до національної валюти зберігається, а вкладення населення у гривневі інструменти зростають. Від початку повномасштабного вторгнення обсяг строкових гривневих депозитів населення подвоївся, а вкладення українців в облігації внутрішньої державної позики у гривні зросли увосьмеро.

Насамкінець

Великі номінали самі по собі не свідчать про проблеми в економіці. У Швейцарії є банкнота 1000 франків, у Чехії — 5000 крон, а в Японії — 10 000 єн. Це сильні, стабільні та високорозвинені економіки.

Введення нової банкноти в Україні не призведе до інфляції чи девальвації. Воно лише знизить витрати держави на логістику й готівковий обіг та приведе банкнотний ряд у відповідність до фактичної економічної ситуації.

На жаль, шоки, які Україна пережила за останні сім років, не минули безслідно. Водночас є і позитивний момент. Попри всі потрясіння й усі намагання росіян знищити нашу країну та гривню зокрема, вона є і буде.

Наша національна валюта продовжує виконувати всі покладені на неї функції, залишаючись мірою вартості, засобом платежу та заощадження. А це, до речі, вдавалося далеко не всім країнам, які проходили через війни.