ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Чому статистика ICSID має значення

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (International Centre for Settlement of Investment Disputes, ICSID) оприлюднив звіт "The ICSID Caseload – Statistics 2026-2", який оновлює статистику справ Центру та подає показники фінансового року, що тривав із 1 липня 2025 року до 30 червня 2026 року.

Цей документ можна вважати одним із найбільш системних джерел для оцінювання розвитку міжнародного інвестиційного арбітражу. Адже ICSID – це спеціалізована установа Групи Світового банку, створена у 1966 році на підставі Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. Запроваджений Конвенцією механізм покликаний забезпечити нейтральний інституційний порядок розгляду спорів між державами та іноземними інвесторами.

Важливо уточнити, що ICSID не вирішує спори безпосередньо. Рішення у конкретних провадженнях ухвалюють сформовані для них арбітражні трибунали. Центр реєструє справи, забезпечує їх адміністративний і фінансовий супровід, сприяє формуванню складу трибуналів та організовує провадження. Крім арбітражів ICSID адмініструє примирення, медіацію, а також окремі провадження за іншими правилами, зокрема Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ.

Для арбітражних рішень, ухвалених відповідно до Конвенції ICSID, діє спеціальний режим їх визнання та виконання. Рішення є обов'язковим для сторін і не підлягає апеляції або іншому способу оскарження, за винятком тих, які передбачені в цій Конвенції (стаття 53). Кожна Договірна держава визнає рішення Арбітражу, яке прийняте згідно з цією Конвенцією та зобов'язується забезпечити виконання грошових зобов'язань, покладених рішенням Арбітражу, в межах своєї території, так якби це було остаточне рішення судового органу цієї держави. Виконання рішення Арбітражу має здійснюватися відповідно до законодавства про виконання судових рішень, які набрали чинності на території Держави, де рішення підлягає виконанню (стаття 54). Проте це не повинне тлумачитись як відступ від діючого на території Договірної держави законодавства, що стосується імунітету такої Держави або іншої іноземної Держави (стаття 55).

Станом на кінець червня 2026 року Конвенція об'єднувала 158 договірних держав, а загальна кількість зареєстрованих арбітражних і примирних справ досягла 1118.

Хоча статистика ICSID не дає підстав прогнозувати результат конкретного спору, водночас вона дає змогу простежити масштаби практики, джерела згоди держав на арбітраж, географію та галузевий склад справ. Також практичний інтерес для юристів становить співвідношення між заявленими вимогами та фактичними результатами проваджень.

Рекордне навантаження та місце України

У 2026 фінансовому році Секретаріат ICSID здійснював адміністративний супровід 363 справ за Конвенцією та Правилами додаткового механізму. Це найбільший показник за один фінансовий рік в історії Центру.

Для порівняння: у попередньому, 2025 фінансовому році в адмініструванні перебували 347 справ, а у 2017-му – 258. Таким чином, протягом останнього десятиліття портфель проваджень ICSID збільшився приблизно на 41%.

Також Центр надавав послуги у 15 провадженнях, які розглядалися не за правилами ICSID. З них 12 становили інвестиційні арбітражі за Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ, ще три належали до інших категорій справ. Такі послуги могли включати повне адміністративне супроводження провадження або окрему допомогу з організацією слухань, управлінням фінансами справи та призначенням арбітрів.

Втім адміністративне навантаження не слід ототожнювати з кількістю нових звернень. Упродовж фінансового 2026 року Центр зареєстрував 60 нових справ: 57 арбітражів за Конвенцією ICSID і три арбітражі за Правилами додаткового механізму. Це високий, але не рекордний показник. Наприклад у 2021 році було зареєстровано 70 справ.

20% нових справ ICSID стосувалися держав Східної Європи та Центральної Азії. За кількістю нових реєстрацій регіон поділив друге місце з Африкою на південь від Сахари, поступившись лише Південній Америці, на яку припало 22% справ.

Усього ж за участю держав Східної Європи та Центральної Азії було зареєстровано 12 нових проваджень. У чотирьох із них державою-стороною була Україна. Це третина регіонального показника та близько 6,7% усіх 60 справ, зареєстрованих ICSID протягом 2026 фінансового року. Для однієї держави це найбільша кількість нових справ у регіоні. Серед держав, що фігурували в нових справах цього періоду, такий самий показник мали лише Колумбія та Гвінея.

Цікаво, що від початку діяльності ICSID на держави Східної Європи та Центральної Азії припадає 24% усіх зареєстрованих справ. І це є найбільшим показником серед регіонів, за якими Центр класифікує держави-сторони спорів.

Точки входу до Центру

Розгляд інвестиційного спору в ICSID завжди ґрунтується на згоді сторін. У статистичному звіті Центр показує правові інструменти, на які заявники посилалися як на підставу такої згоди та юрисдикції ICSID.

У 2026 фінансовому році в 62% зареєстрованих справ заявники посилалися на двосторонні інвестиційні договори. Ще 24% справ ґрунтувалися на інших міжнародних договорах. Зокрема, у 10% справ було заявлено Договір до Енергетичної хартії, а в решті – угоди про вільну торгівлю та інші торговельно-інвестиційні договори. Таким чином, міжнародні договори були зазначені як підстава юрисдикції у 86% нових справ.

Підстави згоди, що не ґрунтувалися на міжнародних договорах, використовувалися рідше. У 8% нових справ згода на арбітраж містилася в інвестиційному контракті між інвестором і державою, ще у 6% – в інвестиційному законодавстві держави, що приймає інвестицію.

Якщо порівнювати із загальною статистикою всіх зареєстрованих справ, то загальна частка міжнародно-договірних підстав становить 78%. На двосторонні інвестиційні договори припадає 58%, на Договір до Енергетичної хартії – 10%. Ще 10% – на інші договори та торговельно-інвестиційні угоди. Контракти між інвесторами та державами становлять 15%, інвестиційне законодавство – 7%.

Але тут важливо зробити застереження, що наведені показники відображають підстави згоди на арбітраж, на які заявники посилалися в зареєстрованих справах. Втім реєстрація запиту не означає підтвердження юрисдикції: це питання вирішує арбітражний трибунал.

Галузевий профіль

Найбільша частка нових справ ICSID у 2026 фінансовому році припала на нафтогазовий сектор – 25%. Ще 18% проваджень стосувалися гірничодобувної галузі. Порівняно з історичною статистикою їхня частка помітно зросла. Серед усіх справ, зареєстрованих ICSID від початку діяльності Центру, на нафтогазовий сектор припадає лише 14%, а на гірничодобувну галузь – 12%. Частка електроенергетики та іншої енергетики у 2026 фінансовому році становила 10% проти 17% у загальній статистиці.

Якщо ж об'єднати нафтогазові, гірничодобувні та енергетичні спори, вони становили 53% усіх нових справ за звітний період.

Решта нових проваджень охоплювала:

• фінансовий сектор – 10%;
• транспорт – 8%;
• будівництво – 7%;
• послуги й торгівлю – 5%.
• туризм – 2%;
• водопостачання, санітарія та захист від повеней – 2%;
• інші галузі промисловості – 13%.

Втім, наведені частки відображають лише кількість зареєстрованих справ, а не розмір заявлених вимог або вартість інвестицій. Також поза статистикою залишилися причини такої зміни галузевого розподілу. Тому його дані наразі не дають підстав пов'язувати зростання кількості ресурсних спорів із конкретними економічними або регуляторними чинниками.

Результати спорів

З арбітражів ICSID, завершених у 2026 фінансовому році, 63% були вирішені трибуналами. Решта 37% завершилися врегулюванням спору або припиненням провадження з інших підстав.

При цьому частка рішень про задоволення вимог у звітному періоді була нижчою за історичний показник. Серед справ, вирішених трибуналами:

• усі вимоги було відхилено по суті – 40%;
• вимоги задоволено повністю або частково – у 37%;
• відмовлено у юрисдикції – 18%;
• вимоги визнано явно юридично необґрунтованими – 5%.

Для порівняння, частка рішень про повне або часткове задоволення вимог за всю історію становить 48%, а про їх відхилення по суті – 30%.

Задоволення вимог не завжди мало наслідком присудження відшкодування. У 70% арбітражних справ, вирішених трибуналами у 2026 фінансовому році, інвесторам не було присуджено жодної суми. До цієї категорії ICSID відносить рішення про відсутність юрисдикції, відхилення всіх вимог по суті, а також випадки, коли трибунал встановив відповідальність, але не присудив інвестору відшкодування (в загальній статистиці частка справ без присудження відшкодування становить 55%).

У 14% справ присуджена сума не перевищувала 10 млн доларів США, у 8% вона становила від 10 млн до 49 млн, у 3% – від 50 млн до 99 млн, а у 5% – від 100 млн до 499 млн доларів США.

Окремо ICSID зіставляє заявлені та присуджені суми в 11 справах, у яких трибунали присудили грошове відшкодування. У восьми з них інвестори отримали не більше половини заявленої суми, причому у трьох – менш як 10%. Ці розрахунки охоплюють лише основну суму відшкодування та не враховують проценти й додаткові витрати.

***

Загалом звіт за 2026 фінансовий рік окреслює кілька пов'язаних тенденцій. Портфель ICSID досяг історичного максимуму за високої, але не рекордної кількості нових реєстрацій. Міжнародні договори мають домінуючу роль як підстава звернення до арбітражу. Нові спори зосередилися переважно у ресурсних та енергетичних секторах. Східна Європа і Центральна Азія зберігають значну частку практики, а Україна є однією з держав із найбільшою кількістю нових справ. Водночас відшкодування у більшості справ, вирішених трибуналами, відсутнє.

Отже, практика, що зростає за обсягом, не стає сприятливішою для інвесторів за економічним результатом. Систему ICSID не можна сприймати як своєрідне страхування інвестицій. Тож головним трендом є збільшення справ і зменшення відшкодувань.

Наглядно демонструє цю тенденцію рішення ICSID, яким зобов'язано Україну виплатити 71 млн доларів США плюс відсотки двом дочірнім компаніям російського алюмінієвого гіганта "Русал" у зв'язку з ренаціоналізацією машинобудівного заводу, відхиливши при цьому більшу частину позову на суму понад 1 млрд доларів США.